Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Особливості охорони об’єктів інтелектуальної власності парфюмерно-косметичних підприємств
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки і менеджменту
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Індивідуальна контрольна робота
Предмет:
Інтелектуальна власність
Група:
ЕФІм-13
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра фінансів
Індивідуальна контрольна робота
з курсу «Інтелектуальна власність»
на тему:
«Особливості охорони об’єктів інтелектуальної власності парфюмерно-косметичних підприємств»
Варіант 10
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПАРФЮМЕРНО-КОСМЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ 4
2. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПАРФЮМЕРНО-КОСМЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ 8
3. ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНІ ВИРОБИ НА МИТНИЦЯХ ЄС 13
ВИСНОВОК 16
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 17
ВСТУП
Інтелектуальна власність — результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця, винахідника та інш.) або кількох осіб.
Право інтелектуальної власності — у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях.
Стрімке зростання ролі та значення інтелектуальної діяльності у соціально-економічному розвитку суспільства, утвердження творчої розумової праці як найважливішого чинника успішного виробничого та комерційного функціонування сучасних високотехнологічних підприємств, підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках загострює проблему створення надійної та ефективної системи охорони та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.
За останнє десятиліття використання парфумерно-косметичних товарів у всьому світі, а також у нашій країні постійно зростає. На сьогодні на українському ринку з’явилась величезна кількість нових товарів як вітчизняного, так і закордонного походження. Збільшився попит на якісну парфумерно-косметичну продукцію, а одночасно збільшилася і кількість фальсифікацій та порушень прав у цій галузі. Розповсюдженню товарів з порушенням прав інтелектуальної власності сприяють як величезний попит, так і зниження життєвого рівня, відсутність або недосконалість законодавчих актів, низька законопослушність виробників та продавців, слабкий захист інтересів на державному рівні.
Метою роботи є аналіз та дослідження особливостей охорони об’єктів інтелектуальної власності парфюмерно-косметичних підприємств.
Головним завданням є висвітлення основних тенденцій та аналіз закордонного досвіду щодо охорони об’єктів інтелектуальної власності парфюмерно-косметичних підприємств.
1. ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПАРФЮМЕРНО-КОСМЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Розглянемо проблему захисту прав інтелектуальної власності виробників парфумерної продукції з позицій українського та міжнародного законодавства. Із світом, що нас оточує, людина взаємодіє завдяки своїм органам почуття: ми сприймаємо, наприклад, колір, смак і запах того чи іншого предмета, що нам дається природою або створений самою людиною. Так, із чуттям нюху безпосередньо пов’язано споживання продуктів парфумерного виробництва. Відповідно до своїх понять нейрофізіологія розрізняє три механічних почуття — дотик, зір та слух і два хімічних почуття людини — смак та запах. Цю різницю нам легко зрозуміти, однак важко пояснити, чому закони у сфері захисту інтелектуальної власності принципово прив’язані лише до перших трьох почуттів. Так, наприклад, якщо ми поглянемо на перелік об’єктів авторського права, який наведений у статті 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993 р., то серед 17 пунктів немає жодного об’єкту який би сприймався за допомогою смаку або запаху [5].
Аналогічна ситуація складається і відносно товарних знаків, де в ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 р. зазначено, що об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Про позначення, які б сприймалися за допомогою хімічних почуттів людини, мова не йде. Проте хоча прямої вказівки на захист парфумерних виробів в законодавстві про інтелектуальну власність й немає, але немає й прямої вказівки на те, що вони не є об’єктами права інтелектуальної власності. Тому спробуємо окреслити можливі шляхи захисту прав на ці твори [5].
Частина 2 ст. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» визначає, що охороні підлягають усі твори, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). У той самий час ч. 3 цієї ж статті встановлює, що правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Ці норми повністю відповідають міжнародно- правовим основам регулювання відносин у сфері авторського права, як вони визначені в Бернській та Всесвітній конвенціях. Визначаючи правову природу парфумерних виробів, слід ураховувати, що викладення рецепту або складу та процедури виготовлення парфумів може бути самостійним результатом творчої діяльності. Елементи творчості можуть проявлятися, наприклад, у назві, у викладенні процесу приготування тощо [4].
У контексті авторського прав є ще один аспект. Йдеться про права, пов’язані з особистістю автора. Ці права надають автору, по-перше, право бачити на упаковці парфумів своє ім’я як автора, а по-друге, автор, наприклад, має право протидіяти заміні у формулюванні продуктів, які є менш якісними, порівняно з оригінальними і вже рекомендованими.
Повернемось до подальшого розгляду проблеми й розглянемо ще деякі поняття, пов’язані зі шляхами захисту рецептів та парфумерних виробів.
З юридичної точки зору захисту підлягають створення джерел почуттів, у нашому випадку — джерела запаху та смаку, що відкриває нове та оригінальне повідомлення (ідею) для споживача. Джерело запаху та смаку, за аналогією, відповідає графічному твору, наприклад, картині, яка дає візуальне повідомлення для органів почуттів людини. Для того щоб забезпечити права на зміст рецепту існує, два шляхи: отримати на нього патент як на об’єкт промислової власності або перетворити його в так зване ноу-хау (секрет виробництва), тобто тримати його зміст у таємниці. Наприклад, як ноу-хау охороняються рецепти багатьох лікерів, відомого віденського торту «Захер», а ось на схожий на нього торт «Прага» Росії було отримано патент [4].
Патентний захист є ідеальним балансом між інтересами суспільства та інтересами парфумерних компаній.
Згідно із Законом України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» від 15.12.1993 р. об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з законодавством, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною [5].
Таким чином, патентом може бути захищена як сама речовина (не обов’язково молекула – це може бути й суміш), так і спосіб її отримання. Часто патенти видаються одразу і на речовину, і на спосіб. При цьому проведення експертизи не дозволяє отримати патент на той самий винахід (корисну модель) кільком особам, тоді як авторське право обов’язкової реєстрації не потребує і теоретично можливе незалежне і випадкове створення схожих запахів або страв кількома різними компаніями. При цьому питання приналежності буде достатньо важко визначити [6].
Що стосується новизни, то, безумовно, вона має бути не абсолютною, а відносною, тобто можливо заявити як винахід суміш кількох уже відомих речовин, однак їх суміш та галузь запропонованого застосування буде новою, тобто може бути запатентованою. При цьому патентний захист зберігає відкритість інформації та сприяє розвитку галузі в цілому. Саме патентний захист являє собою баланс інтересів винахідника (надання йому охорони) та інтересів суспільства (відкритість інформації про винаходи) [5].
Світовий досвід показує, що патентування прав на парфумерно-косметичну продукцію є достатньо дієвою і, з огляду на перше, достатньо поширеною процедурою. Наприклад, у Франції – батьківщині парфумерії - практика патентування є доволі розповсюдженою. Так, ще в 1946 р., наприклад, Жермен Сел’є створила новаторські парфуми та продала патент Елізабет Арден.
Окрім захисту прав на парфумерні вироби за допомогою норм інституту авторського права та права промислової власності, існує можливість їх захисту як товарних знаків.
В Україні, так само як і в США та Європі, закон прямо не вказує на те, що запаховий знак може бути зареєстрований, але в той самий час прямої заборони для такої реєстрації немає.
Перший знак для пряжі з особливим ароматом був зареєстрований у вересні 1990 р. в США. Цьому передувало те, що ароматизовані нитки використовувалися так довго, що покупці стали ототожнювати їх із виробником.
Таким чином, є достатньо шляхів та способів захисту права інтелектуальної власності на парфумерні вироби та кулінарні рецепти. Це і норми авторського права, і норми патентного права, і норми, що регулюють відносини з використання товарних знаків. Який саме шлях захисту слід обрати – залежить від цілей, які переслідує правовласник, та його наполегливості та зацікавленості.
2. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПАРФЮМЕРНО-КОСМЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Розглянемо особливості захисту авторських прав виробників парфумерної продукції на прикладі Франції — країни, яка вважається лідером у виробництві таких продуктів.
Перше питання, яке виникає в ракурсі цієї проблеми, це питання самого існування інституту захисту авторських прав на продукти парфумерного виробництва. Відповідь на нього протягом тривалого часу була предметом спорів і суперечок [7].
Одні спеціалісти даної галузі вважали, що авторський підхід для виробництва цієї продукції включає в себе лише технічний аспект. Так, наприклад, у спорі LAIRE проти Parfums ROCHAS апеляційний суд Парижу вказав, що форма виробництва парфумів містить тільки технічний, а не творчий аспект. Таке твердження видається невірним, якщо уважно розглянути комплекс необхідних дій для створення парфумів. З одного боку, у цьому процесі потрібно враховувати багато технічних показників: опір продукту зовнішнім чинникам, температурі, його біологічні якості і т. ін. З іншого боку, це — авторський підхід щодо технології виробництва продукту. В зв’язку з цим потрібно враховувати і той факт, що сам автор продукту самостійно його і інтерпретує [7].
Однак усіх цих показників недостатньо для чіткої ідентифікації авторства парфумів, особливо при визначенні різниці між оригіналом і підробкою. Недавні роботи, які проводили в цьому напрямку компанії TECHNOCHROM і ISIPSA, дозволили визначити деякі методи, за допомогою яких можна здійснити об’єктивну оцінку схожості парфумів між собою.
Так, комерційний суд Парижа у вересні 1999 р. прийняв рішення у справі Thierry Mugler Parfums, яка з успіхом продала модель парфумів Angel компанії Molinard. Остання в свою чергу випустила на ринок модель Nirmala, дуже схожу з Angel.
В своєму рішенні суд указав, що модель Angel компанії Thierry Mugler Parfums є оригінальною моделлю і авторські права на неї підлягають захисту. Суд зобов’язав Molinard змінити свою модель Nirmala, що й поставило крапку на юридичних процедурах з цього питання.
Це рішення лише загострило суперечки з питання захисту авторських прав на парфуми. Однак воно надало можливість авторам цих продуктів при необхідності адекватно реагувати на порушення своїх авторських прав і вимагати їх захисту.
Що стосується хімічних почуттів головна проблема захисту авторських прав творів цього типу полягає у відсутності об’єктивних засобів з ідентифікації авторства того чи іншого запаху чи смаку. Можна було б покластися на експертну оцінку, однак і вона не приймається як повна й об’єктивна, тому що відображує лише особисту думку експерта [10].
Незважаючи на всі труднощі, міжнародне й національні законодавства з захисту прав інтелектуальної власності не забороняють захист авторських прав на твори, пов’язані з хімічними почуттями людини. Так, стаття L-112-1 Кодексу з інтелектуальної власності Франції вказує, що авторські права всіх творів розуму людини та її душі за своїм жанром, формою та призначенням підлягають захисту. Хоча ця стаття прямо не згадує саме парфуми, однак не викликає сумніву той факт, що дані продукти підходять під визначення твору (продукту) розуму людини.
Однак повернемось до подальшого розгляду проблеми й розглянемо деякі поняття, пов’язані з процесом створення парфумів та їх інтерпретацією.
По-перше, це — фізико-хімічний матеріал у будь-якому вигляді, який є первісним продуктом для виробництва парфумів. Цей матеріал може бути також запатентовано.
По-друге, це — джерело запаху парфумів. Воно є сумішшю багатьох первісних матеріалів, які майстер використовує у своїй роботі.
По-третє, це — ідея (або краще — повідомлення), яка виникає і виходить із джерела запаху і яка є причиною феномена, що виникає у свідомості майстра.
І останнє, це — відчуття, яке є суб’єктивною реакцією на результат чуттєвого моделювання (відтворення) ідеї, що залежить від індивідуальної інтерпретації кожної людини [9].
З юридичної точки зору, захисту підлягають створення джерел почуттів, у нашому випадку — джерела запаху, що відкриває нове та оригінальне повідомлення (ідею) для споживача. Джерело запаху, за аналогією, відповідає графічному твору, наприклад, картині, яка дає візуальне повідомлення для органів почуттів людини. Слід зауважити також, що термін «парфуми» означає одночасно як джерело запаху так і повідомлення, яке воно надає. Головною і принциповою проблемою тут є те, що парфуми, які виражають те чи інше повідомлення, мають бути об’єктивно охарактеризовані й інтерпретовані з метою порівняння створеного продукту з підробкою.
Йдеться безумовно, про саму суть проблеми. І якщо сьогодні ні в кого не виказує сумніву той факт, що парфуми є авторськими виробами і підлягають законодавчому захисту прав інтелектуальної власності, то думки щодо оцінки підробок від оригінального продукту дуже відрізняються. Нагадаємо, що, як правило, підробка оцінюється за своєю схожістю з продуктом, а не за різницею з ним.
Ця доктрина визначає різницю між підробкою, що розуміється як правопорушення (злочин), і плагіатом, який морально підлягає відповідальності, але юридично — ні. Плагіат приймає лише субстанцію продукту, наділяючи її своїм індивідуальним сенсом, але він не виробляє і не копіює його. Ця різниця, до речі, приймається у світі парфумерії, і спеціалісти вважають, що такі парфуми є ніщо інше, як імітація існуючої близькості, що не має на меті виробництво «піратських копій», які мають, у юридичному аспекті кваліфікуватись як підробки [8].
На думку багатьох спеціалістів, жодний метод не може бути взятий на озброєння і стати універсальним засобом у порівняльній метрології запахів, оскільки жоден з них не в змозі подавати у відповідні органи дані, які б дозволяли їм адекватно реагувати в рамках чинного законодавства про інтелектуальну власність. Доречно зосередитись на головному аспекті, а саме на тому, що порівняння двох парфумів має будуватися на порівнянні повідомлень (ідей), що надходять із джерела парфума, а не на порівнянні його джерел (композиції джерел). Адже, власне, можна створити один і той самий запах, використовуючи різноманітні складові. Таким чином, засоби порівняння між оригіналом і підробкою мають базуватися не на складових запаху, а на повідомлені (ідеї), яке він продукує для його сприйняття [8].
З цього приводу варто сказати декілька слів про методи ідентифікації запахів або про так звану сенсорну метрологію. Безумовно, ці засоби далекі від досконалості, тому що не можуть зрівнятися з чутливістю людини, але з точки зору юридичної характеристики мають такі головні переваги:
- по-перше, об’єктивність засобів, оскільки відсутні культурні та інші уявлення і забобони, пов’язані з аналізом та індивідуальною інтерпретацією людини;
- по-друге, це — форма результату, яка є абсолютним сигналом на сенсорний подразник, за наявності якого з’являється можливість застрахувати його джерело від ревиробництва.
У цьому відношенні, поміж недосконалих сучасних засобів сенсорна метрологія визначає метод, який дозволяє насамперед об’єктивно порівнювати два парфуми й максимально віддалятися від їх суб’єктивного порівняння.
Інша родина методів, адаптована до аналізу схожості між двома парфумами, складає засоби сенсорного аналізу. Ці методи не є арбітражними методами, проте вони підкоряються науковим правилам і є об’єктом міжнародних норм. Методологія сенсорного аналізу детально викладена в міжнародній нормі ISO 13299, яка стосується вибору сенсорних предметів, підготовки описів, проб та зразків, правил сприйняття, проведення операцій з інтерпретації результатів. Ці методи дозволяють розрізняти і кваліфікувати парфуми через порівняльний аналіз джерел. Вони також дозволяють оцінити рівень подібності оригінальних продуктів і підробки, та інших, вже існуючих продуктів [7].
Слід нагадати ще й про те, що одна із сторін авторського права безпосередньо пов’язана з моральними правами. Нагадаю, що тут йдеться про права, пов’язані з особистістю автора. Ці права, до речі, надають автору право бачити на парфумах своє ім’я як автора. Хоча на практиці підприємства-виробники не переховують ім’я автора парфуму, однак моральне право передбачає однаково і право поважання виробника. Це положення має у світі парфумерії певні наслідки. Автор, наприклад, має право протидіяти заміні у формулюванні продуктів, які є менш якісними, порівняно з оригінальними і вже рекомендованими.
Також важливим є застосування деяких положень із застосування спадкоємного права. Вони стосуються права репродукції парфуму в інших експлуатаційних формах. До таких форм належать туалетна вода, косметика, креми, лосьйони, продукти особистої гігієни та ін. В цьому випадку автор парфумів поступається своїм авторським правом щодо використання його витвору в інших формах. Для цього в контрактах про поступку авторських прав доречно вказувати ці форми, а також право презентації для публіки, місце її проведення, мотивації презентації і т. ін.
3. ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНІ ВИРОБИ НА МИТНИЦЯХ ЄС
Щорічна публікація результатів дій митниці на зовнішніх кордонах ЄС надає можливість виміряти масштаби вжитих митницею заходів для захисту прав інтелектуальної власності. Захист прав інтелектуальної власності митною службою є пріоритетом для Європейської комісії та держав-членів ЄС.
Інновації та креативність – це рушійні сили нашої економіки. Важливо надавати правовласникам впевненість, що результати їх винаходів будуть захищені. Від цього залежить конкурентоздатність європейського бізнесу.
Митні служби Європейського союзу відомі вже багато років за свої високі стандарти захисту прав інтелектуальної власності. У 2014р. митні органи розпочали близько 87000 справ із затримання вантажу, загальним обсягом у близько 36 млн. одиниць. Внутрішня купівельна вартість затриманих одиниць становила 768 млн. євро.
Правовласники можуть подати заявку, яка вимагатиме вжиття заходів з боку митних органів, у випадках, коли існує підозра стосовно порушення прав інтелектуальної власності. Такі заявки можуть подаватися як національному рівні, так і на рівні ЄС, щорічно. Із метою оцінки ризиків та належного функціонування сфери захисту прав інтелектуальної власності, важливими є тісна співпраця між митними органами та правовласниками, а також інформація, яка надається правовласниками у їх заявках. Єврокомісія, у співпраці із державами-членами ЄС, розробила для правовласників посібників щодо складання та подання заявок на вжиття заходів з боку митних органів.
Митні органи ЄС мають право вживати заходів за власною ініціативою (ex-officio) у разі, якщо існує підозра про порушення прав інтелектуальної власності. У таких випадках, митні органи мають визначити правовласника, надіслати йому повідомлення та отримати від нього відповідну заявку протягом 3 робочих днів задля того, щоб митні органи могли продовжити затримання вантажу. Як і в попередні роки, більшість дій з боку митниці були розпочаті у зв’язку із отриманням заявки від правовласника.
Важливим є захист інтелектуальних прав власності на парфумерно-косметичні вироби. Адже за вартістю нелегально ввезеної підробної продукції дані вироби входить в топ-10 товарів.
/
Рис. 1.1. Вартість нелегальної продукції що порушує права інтелектуальної власності затриманої на кордоні ЄС в 2014 році.
Основними країнами з яких ведеться нелегальний експорт продукції яка порушує права інтелектуальної власності на парфумерно-косметичні вироби є Туреччина, Китай, Сингапур. За 2014 рік в країнах ЄС було відкрито 2 836 справ пов’язаних з нелегальним імпортом парфумерно-косметичної продукції, в кількості 1 108 537, на загальну суму 55 342 738 євро. Структуру експорту продукції, що порушує права інтелектуальної власності на парфумерно-косметичні вироби затриманої на кордоні ЄС, по країнах подано на рис. 1.2.
/
Рис. 1.2. ЕкспортерИ нелегальної парфумерно-косметологічної ка порушує права інтелектуальної власності виробників
Отже з рис. 1.2. можна зробити висновок, що найбільшим експортером нелегальної парфумерно-косметологічної ка порушує права інтелектуальної власності виробників продукцї є Туреччина.
Проаналізувавши дані наведені в третьому розділі даної роботи, можна зробити наступний висновок. Парфумерно-косметологічні вироби знаходяться на четвертому місці про продукції, яку нелегально імпортують в ЄС. За 2014 рік в країнах ЄС було відкрито 2 836 справ пов’язаних з нелегальним імпортом парфумерно-косметичної продукції, в кількості 1 108 537, на загальну суму 55 342 738 євро. Основними країнами з яких ведеться такий нелегальний експорт є Туреччина, Китай, Сингапур. Тому захист прав інтелектуальної власності на парфумерно-косметичні вироби повинен бути пріоритетним з боку держави, з метою підтримки даної галузі.
ВИСНОВОК
Із світом, що нас оточує, людина взаємодіє завдяки своїм органам почуття: ми сприймаємо, наприклад, колір, смак і запах того чи іншого предмета, що нам дається природою або створений самою людиною. Так, із чуттям нюху безпосередньо пов’язано споживання продуктів парфумерного виробництва.
В даній роботі розглянуто особливості охорони об’єктів інтелектуальної власності парфюмерно-косметичних підприємств, закордонний досвід охорони об’єктів інтелектуальної власності парфюмерно-косметичних підприємств ,захист прав інтелектуальної власності на парфумерно-косметичні вироби на митницях ЄС.
В першому розділі висвітлено особливості охорони об’єктів інтелектуальної власності парфюмерно-косметичних підприємств. Наведено приклади захисту даних об’єктів та охарактеризовано можливі способи захисту прав інтелектуальної власності на дані об’єкти. В другому розділі наведено закордонний досвід захисту прав інтелектуальної власності на продукцію парфумерно-косметичних підприємств, та доцільність запровадження схожих норм в Україні. В третьому розділі висвітлено, що парфумерно-косметологічні вироби знаходяться на четвертому місці про продукції, яку нелегально імпортують в ЄС. За 2014 рік в країнах ЄС було відкрито 2 836 справ пов’язаних з нелегальним імпортом парфумерно-косметичної продукції, в кількості 1 108 537, на загальну суму 55 342 738 євро. Основними країнами з яких ведеться такий нелегальний експорт є Туреччина, Китай, Сингапур. Тому захист прав інтелектуальної власності на парфумерно-косметичні вироби повинен бути пріоритетним з боку держави, з метою підтримки даної галузі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15.12.1993 р. № 3687-XII [Електронний ресурс] // http:\\www.rada. gov.ua
Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15.12.1993 р. № 3689-XII [Електронний ресурс] // http:\\www.rada. gov.ua
Про авторське право та суміжні права: Закон України від 23.12.1993 р. № 3792-XII [Електронний ресурс] // http:\\www.rada.gov.ua
Базилевич В.Д., Ільїн В.В. Інтелектуальна власність: креативи метафізичного пошуку. — К.: Знання, 2008. — 687 с.
Бобнєва Г.Ю. Захист прав інтелектуальної власності на продукцію парфумерного виробництва / Г.Ю. Бобнєва // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///C:/Users/Downloads/apvu_2011_1_6%20(1).pdf
Звіт про захист прав інтелектуальної власності на митницях єс результати на кордоні єс – 2014р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sips.gov.ua/i_upload/file/twinning-presentations/9_zvit.pdf
Киричок І.Ю. Реалізація функції контролю компанією BEIERSDORF AG на внутрішньому та зовнішньому ринках / І.Ю. Киричок // Вісник білоцерківського національного аграрного університету – 2012 – 345с.
Матюшко П. Захист авторських прав на продукцію парфумерного виробництва у Франції / П. Матюшко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://patent.km.ua/ukr/articles/i168
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку. Інформатизація. Інформаційне суспільство. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg= 6&language=uk
Посилкіна О.В., Літвінова О.В., Баран Н.Й. Патентознавство. Методичні рекомендації до виконання практичних робіт для студентів денної форми навчання спеціальності 7.12020104 «Технологія парфумерно-косметичних засобів»: – Харків: Вид-во НФаУ. – 2014. – 49 с.
24.07.2020 11:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора