МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська Політехніка»
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра фінансів
Курсовий проект
з дисципліни «Фінансовий контролінг»
на тему «Організація фінансового бюджетування на підприємстві»
Виконали:
ст.гр. ЕФІм-13
Алешко Л.А.
Врубляк М.В.
Гутич А.І.
Мартиняк М.З.
Керівник:
проф. каф. Паранчук С.В.
Львів-2016 р.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
ЗАВДАННЯ
для виконання комплексного курсового проекту
з дисципліни «Фінансовий контролінг»
на тему «Організація фінансового бюджетування на підприємстві»
видане студентам____________________________________________________
групи ________ варіант розрахункової частини___________________________
Тема теоретичної частини згідно з варіантом_____________________________
Дата отримання завдання _________________
Підпис студентів, які отримали завдання _____________________
Підпис керівника роботи ______________________
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 7
1.1. Сутність, мета і завдання фінансового контролінгу 7
1.2. Місце фінансового контролінгу в системі управління підприємством 11
1.3. Контролінг фінансових ризиків 15
1.4. Організація системи контролінгу ризику банкрутства підприємства 19
РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ БІЗНЕС СЕРЕДОВИЩА ТА 23
ФІНАНСОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА 23
2.1. SWOT-аналіз фінансово-економічного середовища підприємства 23
2.2. Оцінювання фінансового стану СП «Галка ЛТД» 30
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БЮДЖЕТУВАННЯ 34
3.1. Формування бюджетів 34
3.2. Аналіз фінансового стану на початок і кінець бюджетного періоду 45
3.3. Обчислення та графічне представлення точки беззбитковості, операційного та фінансового левериджу, запасу міцності 48
ВИСНОВОКИ 51
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 53
ДОДАТОКИ 56
Розподіл завдань у групі
для виконання комплексного курсового проекту
з дисципліни «Фінансовий контролінг»
на тему «Організація фінансового бюджетування на підприємстві»
Теоретична частина
Виконавець
1.1. Сутність, мета і завдання фінансового контролінгу
Алешко Лілія Андріївна
1.2. Місце фінансового контролінгу в системі управління підприємством
Врубляк Марія Володимирівна
1.3. Контроль фінансових ризиків
Гутич Андрій Івнович
1.4. Організація системи контролінгу ризику банкрутства підприємства
Мартиняк Марія Зіновіївна
Практична частина
Стратегічний аналіз бізнес середовища та
фінансового середовища підприємства
2.1. SWOT-аналіз фінансово-економічного середовища підприємства
Гутич Андрій Іванович
Алешко Лілія Андріївна
2.2. Оцінювання фінансового стану СП «Галка ЛТД»
Врубляк Марія Володимирівна
Мартиняк Марія Зиновіївна
Формування системи бюджетування на
Підприємстві
3.1. Формування бюджетів
Алешко Лілія Андріївна
Врубляк Марія Зіновіївна
3.2. Аналіз фінансового стану на початок і кінець бюджетного періоду
Гутич Андрій Іванович
Мартиняк Марія Зіновіївна
3.3.Обчислення та графічне представлення точки беззбитковості, операційного та фінансового левериджу, запасу міцності
Алешко Лілія Андріївна
Врубляк Марія Зіновіївна
Гутич Андрій Іванович
Мартиняк Марія Зіновіївна
ВСТУП
В умовах планової економіки бюджетування складало основу всієї сфери управління, виробництва і розподілу продукції, активно застосовувалося в діяльності переважної більшості суб'єктів господарювання. В сучасних умовах господарювання для ефективного управління бізнесом, необхідно використовувати всі сучасні технології управління, однією з яких виступає бюджетування.
Важливо є здійснити аналіз впливу основних етапів та складові процесу бюджетування на підприємстві, визначити порядок його проведення, створення оптимальної структури, залежно від напрямків та стратегії діяльності підприємства для забезпечення довгострокового і прибуткового існування на ринку.
Сьогодні в умовах нестабільної економічної ситуації у будь-якого підприємства гостро постає потреба контролювати власні доходи та витрати, рух грошових коштів, розрахунковий баланс тощо. Саме з такою метою керівництво підприємство проваджує бюджетування. Проблема впровадження бюджетування на підприємствах України є актуальною. Подальші зволікання менеджерів у цій галузі загрожують значно більшими проблемами, ніж неплатежі або поганий фінансовий стан усе більшої кількості підприємств, що, крім іншого, робить їх непривабливими для інвесторів і тому ще більше підриває основу подальшого розвитку.
Метою виконання курсового проекту є обґрунтоване розкриття таких питань як сутність, мета і завдання фінансового контролінгу; місце фінансового контролінгу в системі управління підприємством; розгляд контролінгу фінансових ризиків та організації системи контролінгу ризику банкрутства підприємства, а також грунтовне здійснення розрахунків щодо стратегічного аналізу фінансово-економічного середовища і діяльності СП «Галка ЛТД» як обраного об’єкта дослідження; формування системи фінансових бюджетів діяльності СП «Галка ЛТД» на плановий рік та обґрунтування заходів щодо покращення фінансового стану і фінансових результатів підприємства у плановому періоді.
Для досягнення мети виконання комплексного курсового проекту повинні бути виконаними такі завдання:
- проведення SWOT- аналізу бізнес середовища діяльності СП «Галка ЛТД» та оцінка його стратегічної економічної позиції, побудова відповідної матриці SWOT;
- оцінювання початкового фінансового стану СП «Галка ЛТД» за показниками: майнового стану, прибутковості, ліквідності та платоспроможності, фінансової стійкості та стабільності, рентабельності та акціонерного капіталу;
- визначення стратегічних завдань щодо зміни обсягів реалізації продукції на плановий період; необхідного обсяг інвестицій у розвиток СП «Галка ЛТД» та джерела їх фінансування з урахуванням структури капіталу та наведення переліку потенційних кредиторів;
- розробка бюджетів підприємства на плановий рік;
- оцінка фінансового стану підприємства на кінець планового періоду та порівняння його з фінансовим станом на початок цього періоду, виявлення негативних тенденцій, обґрунтування заходів щодо покращення фінансового результату та розрахунок ефективності їх впровадження;
- визначення та аналіз значення точки беззбитковості, операційного левериджу, запасу фінансової міцності підприємства.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. Сутність, мета і завдання фінансового контролінгу
У сучасних складних умовах ринку надзвичайно актуальними залишаються питання ефективного управління та забезпечення стабільного розвитку підприємств всіх форм власності. Відсутність у керівництва своєчасної, повної й точної інформації не тільки про майбутній, але й про теперішній фінансовий стан підприємства є однією із причин фінансової кризи компаній. Впровадження системи фінансового контролю на підприємстві дозволяє виявляти відхилення фактичних показників від планових і вчасно їх корегувати [10].
Проблемам контролінгу приділяють багато уваги у наукових працях багатьох вчених, зокрема М.С.Пушкар, Г.О. Партин, О.Д. Годес, В.Л. Конащук, В.А. Яворська, І.М.Погорєлов, О.А. Матросова, А.І.Кузнецова та інші. Автори по-різному трактують суть контролінгу, тому в літературних джерелах ще досі не сформовано єдиного погляду стосовно визначення його сутності. Деякі визначення сутності контролінгу наведено у табл.А.1 Додатку А.
Поняття “контролінг” походить від латинських термінів “contra” і “rotulus “ і в перекладі означає “зустрічна роль”. Контролінг (від англ. to control – контролювати, керувати, регулювати) – функціонально відокремлений напрям економічної роботи на підприємстві, пов’язаний з реалізацією фінансово-економічної функції в менеджменті для прийняття оперативних та стратегічних управлінських рішень.
Контролінг, як система підтримки управлінських рішень, був вперше запроваджений на підприємствах США: у 1892 р. компанія «General Electric Company» першою з індустріальних підприємств ввела посаду контролера [10].
Незважаючи на те, що найповніше система контролінгу уперше була описана і застосована у США, в англомовних джерелах термін "контролінг" практично не використовується: у Великобританії і США укорінився термін "управлінський облік", хоча працівників, до чиїх посадових обов'язків входить ведення управлінського обліку, там називають контролерами. Власне термін "контролінг" прийнято в Німеччині, звідки він прийшов до України [25, с. 183].
Фінансовий контролінг є важливою складовою в системі управління, що пов'язана із прогнозуванням, плануванням, аналізом і контролем.
Головною метою фінансового контролінгу є вдосконалення управлінського процесу, його орієнтація на максимізацію прибутку, збереження ліквідності, платоспроможності і фінансової сталості підприємства та забезечення ефективності досягнення його поточних і стратегічних завдань [14, с.272 ].
Контролінг у широкому розумінні визначають як систему управління досягненням кінцевих результатів діяльності підприємства, а у вузькому – як систему управління прибутком підприємства. Однак контролінг будь-якої сфери господарської діяльності охоплює планування, моніторинг, контроль і аналіз фінансово-економічних показників та прийняття певних фінансових рішень. Тому доцільно виділити фінансовий контролінг у вузькому розумінні як контролінг формування, розподілу і використання фінансових ресурсів підприємства, та у широкому розумінні – як систему, що включає переважну більшість функцій, завдань і об'єктів загальної системи контролінгу діяльності підприємства [15, с.7-9].
Фінансовий контролінг – це постійно діюча система контролю, що забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямах економічної діяльності підприємств, своєчасне виявлення відхилень фактичних її результатів від запланованих і прийняття управлінських рішень.
Щоб забезпечити досягнення основної мети, система фінансового контролінгу має сприяти вирішенню певних завдань. Основні завдання фінансового контролінгу:
формування та забезпечення функціонування інформаційної системи управління на основі обліку й оброблення внутрішньогосподарських даних та організація спеціальної системи спостереження за зовнішнім середовищем;
визначення методології та організація стратегічного аналізу і планування діяльності підприємства;
організація контролю на основі порівняння фактичних і планових показників та виявлення вузьких місць у діяльності підприємства;
здійснення внутрішнього консалтингу та формування методичного забезпечення щодо планування і контролю та прийняття управлінських рішень на підприємстві.
Одним із найважливіших завдань, які необхідно вирішувати в процесі формування фінансового контролінгу для покращення результатів діяльності підприємства, є визначення і систематизація його функцій за етапами здійснення управлінських процесів.
Одним із найважливіших питань, які необхідно вирішувати в процесі формування системи фінансового контролінгу на підприємстві, є визначення його основних функцій. Фахівці виділяють дві найважливіші функції контролінгу: сервісну та управлінську. Сервісна функція полягає у наданні необхідної інформації для управління, а управлінська – охоплює формування методології прийняття рішень, їх координацію і використання результатів аналізу відхилень фактичних даних від планових для прийняття управлінських рішень [14, с. 274-275].
Також функціями контролінгу є:
1) планування – функція, пов’язана з координацією різних планів та розробку консолідованого плану контролінгу в цілому по підприємству;
2) контроль та регулювання – ця функція, спрямована на порівняння планових і фактичних величин для вимірювання та оцінки ступеня досягнення мети підприємства, встановлює допустимі межі відхилень від плану роботи підприємства;
3) аналіз рішень – функція, пов’язана зі збором більш значущих для контролінгу даних, та розробка інструментарію для планування, контролю та прийняття управлінських рішень на підприємстві [9].
Інші науковці виділять такі функції для досягнення мети та виконання основних завдань:
нагляд за ходом реалізації фінансових завдань, встановлених системою планових фінансових показників і нормативів;
вимірювання ступеня відхилення фактичних результатів фінансової діяльності від прогнозованих;
діагностика за розмірами відхилень серйозних погіршень у фінансовому стані підприємства і істотного зниження темпів його фінансового розвитку;
розроблення оперативних управлінських рішень з нормалізації фінансової діяльності підприємства;
коректування окремих цілей і показників фінансового розвитку у зв’язку із зміною зовнішнього фінансового середовища, кон’юнктури фінансового ринку і внутрішніх умов здійснення діяльності [17, с. 174].
Фінансовий контролінг будується за такими основними етапами:
1. Визначення об’єкта контролінгу. Це загальна вимога до побудови будь-яких видів контролінгу на підприємстві з позицій цільової його орієнтації.
2. Визначення видів і сфери контролінгу. Відповідно до концепції побудови системи контролінгу він поділяється на такі основні види: стратегічний контролінг; поточний контролінг; оперативний контролінг.
3. Формування системи пріоритетів показників, які контролюються [4, с. 63].
Підсумовуючи викладений матеріал, слід зобразити головну меті та цілі контролінгу (рис.1.1).
/
Рис.1.1. Мета і цілі контролінгу [11]
Отже, основні задачі контролінгу можна згрупувати таким чином:
інформаційне забезпечення процесів бухгалтерського обліку, планування і прогнозування;
координація і контроль виробничих і фінансових аспектів діяльності підприємства;
планування (поточне, середньострокове, довгострокове);
контроль (порівняння заданих і фактичних показників, аналіз взаємовідносин, аналіз пріоритетів і недоліків);
управління (проведення заходів щодо підготовки, коректування стратегій і задач);
мотивація персоналу щодо виконання поставлених перед ними задач в частині фінансового планування, наприклад, через систему преміювання [12, с. 102].
Запровадження на підприємстві системи фінансового контролінгу допоможе запобігти виникненню кризових економічних ситуацій, ідентифікувати причини фінансових проблем та ефективно їх усунути.
1.2. Місце фінансового контролінгу в системі управління підприємством
Система управління підприємством являє собою формування й організацію всього виробничо-господарського і фінансово-економічного процесу, а також координацію і регулювання рівних елементів системи. Суть системи управління будь-якого підприємства полягає у визначенні політики підприємства на тривалу перспективу, координації сфер діяльності підприємства, стратегічної політики персоналу, вирішенні основних завдань ведення бізнесу.
Окремими функціями управління є планування і контроль, структурування організації й управління персоналом та інформаційне забезпечення [15, c.115].
Успішне впровадження контролінгу в практику управління залежить від чіткого розуміння поняття «контролінг», його функцій та місця в системі управління.
Контролінг – центральна підсистема системи управління підприємством або окремий процес, яка пов’язує, координує, узгоджує, спрямовує, контролює діяльність усіх функціональних управлінських одиниць з метою адаптації їхньої діяльності до змінних зовнішніх умов, здійснює інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень [3, c.155].
Як показує практика, на великих підприємствах, а також при зростаючій динаміці розвитку навколишнього середовища менеджмент об'єднує окремі завдання управління підприємством в окремі штабні органи управління. Таким чином, відокремлюється складова частина управління підприємством— специфічна, сервіс — функція контролінгу.
З функціонального погляду контролінг здійснюється кожним керівним працівником, а з інституціонального — мають на увазі організаційно обмежену сферу завдань.
Місце і роль контролінгу в системі управління підприємством подано на рис.1.2.
/
Рис.1.2. Контролінг у системі управління підприємством [21, c.27]
Фінансовий контролінг є компонентом управління, забезпечує його інформацією для координації, організації і регулювання об'єктів.
Функції організації, координації та регулювання близькі за семантичним значенням і означають спрямованість дій суб'єкта управління на визначену мету використання об'єктів. Ця функція посилюється залежно від масштабу підприємства, ринку збуту, асортименту продукції, швидкості змін внутрішнього та зовнішнього середовища.
Система контролінгу визначає набір показників, які характеризують зміни як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, на відміну від фінансового обліку, який відстежує в основному внутрішні зміни в господарській діяльності, та управлінського, який також враховує зміни всередині підприємства і, лише в певній мірі, за його межами [5].
Контролінг дозволяє підприємству адаптуватися до постійної зміни середовища та успішно виживати в умовах конкуренції. Адаптація вимагає здатності до розвитку, трансформації елементів господарської діяльності та системи управління в такому напрямку, який забезпечує виживання підприємства.
Критерієм здатності адаптуватися для підприємства є отримання позитивного результату фінансової діяльності, а тому орієнтація на прибуток показує, що підприємство демонструє свою волю вистояти, долаючи зміни, часто небажані, у навколишньому середовищі. Ті підприємства, які орієнтуються на тривале і наполегливе виживання, повинні перейти від пасивної реєстрації господарської діяльності (фінансовий облік) до систем обліку, які дозволяють забезпечити дані для свідомого аналізу та оцінки своєї позиції у змінному оточенні (контролінг).
Фінансовий контролінг служить підсистемою одного з блоків інформаційної системи управління, що обслуговує процес прийняття управлінських рішень. При цьому контролінг розглядається як концепція управління підприємством, яка орієнтована на його тривале і ефективне функціонування у господарських умовах, що постійно змінюються [5].
Контролінг орієнтований на майбутній розвиток підприємства чи регіону в цілому. Це система спостереження та вивчення поведінки внутрішнього економічного механізму конкретного підприємства і розробки шляхів для досягнення поставленої мети. Вона базується на основі багатьох економічних дисциплін і функцій управління, що здійснюються на підприємстві.
Основною метою контролінгу в умовах підприємства є формування у менеджерів сучасних вимог з концептуальних основ управління підприємством на базі інтегрування та спрямування діяльності різних служб та підрозділів підприємств на досягнення оперативних і стратегічних цілей.
Службу контролінгу слід формувати із певної кількості працюючих, що визначається обсягом вхідної і вихідної інформації для управління. Служба контролінгу повинна забезпечити:
- контроль витрат підприємства як основний об'єкт управління в системі контролінгу;
- організацію функціонування на підприємстві центрів фінансової відповідальності;
- впровадження системи стандарт-кост і директ-кост;
- постійне проведення аналізу витрат виробництва;
- розробку заходів і підготовку управлінських рішень спрямованих на покращення підприємницької діяльності [21, c.115-117].
Для забезпечення виконання ролі контролінгу в системі підприємництва необхідно створити особливу інформаційну систему, яка б сигналізувала керівництву про постійні ризики, які можуть загрожувати підприємству як ззовні, так і зсередини (СРПР - система раннього попередження та реагування).
Свою роботу служба контролінгу має розпочати з розробки та поступового впровадження окремих елементів оперативного контролінгу. Як відомо, оперативний контролінг визначає, наскільки рішення, що приймаються, відносно формування цілей, ресурсів та процесів на підприємстві будуть сприяти підвищенню результативності, ефективності та продуктивності робіт, а також дозволяє намітити шляхи розвитку та уникнути критичної ситуації [15, c.128].
Отже, можна виокремити основні завдання контролінгу в системі управління підприємством:
1. Створення системи раннього попередження і реагування на недоліки в управлінні поточними контролінговими заходами.
2. Ведення обліку здійснених контролінгових заходів та їх результатів.
3. Оцінка впровадження у систему управління досягнень науки та техніки, передового досвіду, прогресивних форм і методів контролінгу.
4. Створення надійної системи прогнозування зміни фінансових процедур і можливості появи у зв’язку з цим нових видів фінансових порушень.
1.3. Контролінг фінансових ризиків
У системі управління бізнесом контролінг є концепцією, спрямованоюзабезпечити підтримку збалансованості економіки підприємства та ефективного розвитку (через формування об’єктивної інформації щодо фінансових результатів та витрат) з метою прийняття оптимальних управлінських рішень. Він сприяє досягненню прогнозних результатів діяльності та підтримує ефективний зворотній зв’язок, інтегруючи та спрямовуючи функціонал усіх підрозділів підприємства на досягнення стратегічних завдань.
Питання інтеграції елементів контролю ризиків у систему стратегічного та оперативного фінансового менеджменту у вітчизняній спеціальній літературі розглянуто вибірково, що не дає єдиного, чіткого та детально опрацьованого розуміння системи внаслідок відносної новизни даної тематики та недостатності практичного досвіду у вітчизняних підприємств порівняно із закордонними компаніями. Серед російських та вітчизняних досліджень по теорії загального ризик-менеджменту найвагомішими є роботи Д. С. Гончарова, В. С. Ступакова, Ф. Н. Филиної та ін. Суттєвий внесок у розвиток теорії загального контролінгу здійснили такі науковці, як Н. Г. Данілочкіна, О. О. Терещенко, С. Г. Фалько та Ю. П. Яковлєв. Питання управління ризиками безпосередньо нефінансових підприємств досліджено в роботах І. О. Бланка, В. В. Бочарова, В. В. Іванова, В. В. Ковальова, І. П. Скобелевої та О. С. Стоянової.
Сам термін «контролінг ризиків» указує на те, що ця компонента фінансового управління займає проміжне положення між безпосередньо контролінгом та системою ризик-менеджменту на підприємстві [19, c.101].
Тематика контролінгу ризиків найбільш інтенсивно та детально розробляється переважно німецькими авторами, в той час як у вітчизняній науковій літературі сутність цього поняття майже не досліджено.
Аналіз науково-практичної літератури з питань контролінгу ризиків дозволяє виділити такі підходи до інтерпретації його сутності :
управління, зорієнтоване на контролінг (управління ризикам здійснюється загальною системою контролінгу підприємства);
контролінг ризиків як складова системи контролю на підприємстві ;
контролінг ризиків як компонента системи ризик-менеджменту (методологічне забезпечення реалізації задач управління ризиками);
виділення контролінгу ризиків як рівноправної складової системи управління (новітній погляд на посилення ролі контролінгу ризиків в інформаційному забезпеченні ефективних управлінських рішень) [7, c.163].
Посилення ролі контролінгу ризиків є природною реакцією апарату управління підприємством на недостатню результативність класичного ризик-менеджменту. Таким чином, визначаючи сутність контролінгу ризиків, необхідно максимально враховувати практичний досвід та існуючі стратегії організації функціонування підприємств. Водночас беззаперечною є роль контролінгу ризиків як зв’язуючої ланки між системами ризик-менеджменту та управління на підприємстві.
Мета і задачі контролінгу ризиків в основі своїй визначаються системою фінансового контролінгу підприємства. Основна мета полягає в забезпеченні ефективної та безперервної підтримки апарату управління в процесі прийняття орієнтованих на мінімізацію ризиків рішень [7, c.164].
Реалізація зазначеної мети забезпечується виконанням наступних завдань:
первинне визначення, аналіз та оцінка ризиків;
розробка методичного забезпечення системи ризик-менеджменту, органічно пов’язаного із контролінгом ризиків, у т.ч., форматів звітності по ризикам;
оптимізація системи з метою своєчасного виявлення, усестороннього аналізу та комплексної оцінки ризиків підприємства;
систематична підготовка звітності про стан ключових ризиків та її регламентоване подання суб’єктам прийняття рішення;
планування динаміки ризик-факторів, вибір аналітичних показників, які характеризують рівень ризиків, встановлення цільових значень для останніх;
контроль ризиків;
системна координація всіх фаз процесу управління ризиками;
інформаційна підтримка менеджменту з питань ризиків компанії [23, c.333].
Ефективний контролінг ризиків, як підсистема управління економічними процесами , має містити наступні елементи:
1. Інформація щодо фактичного стану справ (у т.ч., дані щодо ризиків у ретроспективі за останні три роки (періоди) діяльності підприємства).
2. Формулювання завдань підприємства, пов’язаних із ризиками. Реалістичність мети базується на виявленні та врахуванні основної тенденції трьох попередніх періодів, тобто очікування повинні відповідати реаліям розвитку в минулому. Контролінг ризиків, як і загальна система контролінгу в цілому, не забезпечують моментальну позитивну зміну загальної тенденції в діяльності та розвитку підприємства — перші результати стосуються коротко- та середньо- термінових перспектив. Шляхом якісного зіставлення фактичних результатів періоду із плановими (завданнями функціонування підприємства та метою в цілому) усвідомлюється потреба в додатковій інформації щодо причин відхилень.
3. Безперервне накопичення, оновлення та опрацювання інформації щодо ризиків функціонування бізнесу з метою формування бази для прийняття управлінських рішень оптимізаційного характеру, спрямованих на мінімізацію розбіжності фактичного стану справ із основною метою підприємства.
4. Підготовка допоміжних засобів, необхідних для управління підприємством. Важливим при цьому є дослідження якомога більшої кількості реальних способів досягнення мети, тобто визначення рівнів досягнення при плануванні.
5. Деталізоване планування. Спираючись на огляд можливих тенденцій і заходів, сформульованих і досліджених на фазі пошуку і стимулювання, фаза планування передбачає кількісне визначення параметрів мети. Реалістичність планування є передумовою досягнення поставленої мети. Якщо в процесі деталізованого планування виявляється, що не все передбачене може бути реалізовано, необхідно переглянути або заплановані заходи забезпечення заданої мети, або завдання, поставлені перед підприємством. Оптимальність управління досягається шляхом систематичного погодження мети із планом. За їх відповідності планування здійснюється і контролюється в межах супутньої постійної перевірки.
6. Систематичний контроль шляхом постійного спостереження за виконанням планів та процесом досягненням цілей підприємства в цілому, базуючись на аналізі фактичних результатів (порівняння фактичних параметрів з плановими, виявлення причин відхилень). Систематична перевірка за своєю суттю є допоміжним інструментом, який дає можливість якомога раніше виявити відхилення (тобто на ранніх стадіях їх виникнення) [24, c.95-97].
Вирішальний момент контролінгу — аналіз відхилень — можна забезпечити лише за наявності достовірних даних про їх існування, тобто після виявлення відхилення між плановими та фактичними результатами.
Аналіз відхилень — перевірка реальності планування. Він передбачає деталізоване комплексне вивчення причин виникнення відхилень з метою оптимізації планування і здійснення корегуючих (або навіть попереджуючих) заходів.
Аналіз відхилень ілюструє також рівень досягнення поставленої мети. Оптимальною для підприємства є тенденція до зменшення кількості відхилень від планових параметрів у міру нагромадження досвіду в плануванні та постійного проведення оптимізаційних заходів. У кінці аналітичного періоду дані щодо фактичного стану справ та результати виконаного аналізу відхилень є основою для деталізованого планування на наступний період у рамках раніше сформульованої мети, або створюють базу для визначення нової мети та з’ясування розбіжностей із нею [6, c.55].
Отже, контролінг ризиків являє собою підсистему управління, яка, по-перше, організовує та підтримує взаємозв’язок між формуванням інформаційної бази і процесами фінансового аналізу та планування ризиків; по-друге, координує діяльність з контролю по найбільш пріоритетними напрямкам управління ризиками підприємства; по-третє, забезпечує своєчасне виявлення відхилень від планових показників такого управління та прийняття оперативних рішень оптимізаційного характеру.
1.4. Організація системи контролінгу ризику банкрутства підприємства
В умовах нестабільності вітчизняної економіки особливої актуальності набуває питання пошуку і впровадження на практиці новітніх методів управління, які базуються на використанні антикризових інструментів та підходах в управлінні суб'єктами господарювання. Одним з таких методів є антикризовий фінансовий контролінг - система інформаційно-аналітичної підтримки процесу управління підприємством, що забезпечує господарюючому суб’єкту стабільність та довгострокові перспективи. Прогнозування фінансового стану, розробка і прийняття програми антикризового управління при ймовірності банкрутства дозволить підвищити ефективність діяльності підприємства і рівень його економічної безпеки.
Основні питання теорії и практики контролінгу висвітлено в наукових працях таких вчених, як М.М Аксентюк, О.Б. Афанасьєва, М.Д.Білик, С.Л. Виноградов, А. Дайте, Н.Г. Данилочкина, О.А. Зоріна, О. Іванюта, С.В. Івахненков В.В. Карцева, О.В. Коваленко, Р. Манн, О.В. Мелих, А.К. Молчанов, С.Н. Петренко, О.П. Полтіна, Л.А Сухарева, О. О. Терещенко, І.І. Цигилик та ін.
Проте існує нагальна потреба систематизації існуючих положень в умовах пошуку шляхів упровадження антикризових інструментів та підходів в управлінні суб'єктами господарювання.
Важливо є висвітлити основні аспекти та завдання антикризового фінансового контролінгу, що актуалізуються в умовах дії реальних викликів сьогодення.
Антикризове управління є одним із найпоширеніших видів менеджменту, яке в України застосовувалося як для необхідності забезпечити сталий розвиток господарських систем різного рівня, так і для реструктуризації підприємств, що її потребували в умовах конкуренції й розвитку ринку. Сучасний, дедалі менш стабільний і непередбачуваний стан економіки, на який все більше впливають глобальні фактори, зумовлює необхідність перегляду й розвитку основних положень антикризового управління [2, с.138].
Для досягнення головної мети антикризових дій - підвищення прибутковості діяльності підприємства за його гарантованої ліквідності та платоспроможності - контролінг має вирішити такі основні завдання:
- здійснення моніторингу внутрішнього і зовнішнього середовища, збір та аналіз інформації, яка стосується об'єкта контролінгу;
- проведення експрес-діагностики та фундаментальної діагностики з метою виявлення та ліквідація «вузьких місць» функціонування господарського механізму;
- забезпечення перманентного аналізу і контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, розробка заходів щодо їх нейтралізації і усунення;
- оцінка повноти, достовірності облікових даних, надійності функціонування систем господарського обліку, а також операційного та адміністративного контролю;
- розробка стратегії розвитку підприємства, бенчмаркінгові дослідження та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності;
- аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих та розроблення на цій основі пропозицій щодо корекції планів або усунення перешкод на шляху їх виконання;
- забезпечення безперервного контролю за діяльністю персоналу щодо виконання бюджетів, дотримання встановленого документообігу, проведення операцій, виконання функцій, повноважень відповідно до покладених на них обов'язків;
- своєчасне реагування на появу нових можливостей (виявлення й розвиток сильних сторін);
- надання рекомендацій структурним підрозділам підприємства у процесі планування, проведення внутрішнього консалтингу та розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;
- проведення внутрішнього аудиту та координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторів.
Розподіл функціональних навантажень на службу контролінгу та на фінансову службу в процесі управління фінансовою безпекою наведені на рис. 1.3 [18, с. 143].
/
Рис. 1.3. Система взаємодії контролінгу та управління фінансовою безпекою підприємства
Бачимо, що антикризовий фінансовий контролінг - це сукупність взаємопов'язаних процесів, система інформаційної підтримки антикризових рішень, в основу яких покладено використання методів та процедур фінансової діагностики, методичного та інституційного забезпечення антикризового планування, контролю та ризик-менеджменту, а також визначення шляхів досягнення цілей, які підприємство ставить у процесі реалізації антикризового управління.
Особливістю антикризового контролінгу є те, що він повинен забезпечити підтримку прийняття управлінських рішень, планування та контроль за екстремальних умов діяльності підприємства в процесі виконання службами контролінгу своїх функцій та використання специфічних методів. Контролінг з'єднує в одне ціле функції обліку, планування, інформаційного забезпечення та контролю, інтегрує та координує їх [1].
Антикризовий менеджмент, як система управління, передбачає застосування специфічних управлінських, фінансових й організаційних методів та інструментів, використання яких має на меті запобігання прояву кризи або виведення підприємства із кризового стану.
Між антикризовим управлінням підприємством та концепціями контролінгу має бути забезпечена тісна інтеграція, яка враховує їх сутнісні ознаки. Антикризовий фінансовий контролінг є імперативом антикризового менеджменту, елементом, що контролює, стримує та зменшує прояв ризиків у функціонуванні підприємства. Це одна з головних систем, запровадження якої на вітчизняних підприємствах є доцільним.
РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ БІЗНЕС СЕРЕДОВИЩА ТА
ФІНАНСОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА
2.1. SWOT-аналіз фінансово-економічного середовища підприємства
«Галка» - один з «китів» вітчизняного ринку кави. Серед вітчизняних товаровиробників найвідоміше – львівське СП «Галка».
Торгова марка "Галка" - це понад 70 рокiв незмiнно високої якостi львiвської кави, постiйне оновлення асортименту продукцiї, що виготовляється лише з натуральної сировини без консервантiв. Виробництво кави відповідає усім стандартам якості.
Львівська кавова фабрика розпочала своє існування у грудні 1932 року, як «Львівська кооперативна фабрика домішок до кави «Суспільний промисл». Вона була заснована українськими приватними службовцями за сприяння міського товариства «Супруга» та розміщувалась в будинку філії «Просвіти».
Сьогодні спільне українсько-англійське підприємство «Галка Лтд» є не тільки провідним потужним сучасним підприємством, де застосовують новітні технології, але й виробництвом з принциповими позиціями щодо збереження натуральності та екологічності сировини, на основі якої випускається високоякісна готова продукція.
В асортименті продукції є: розчинний напій на основі какао, кава смажена в зернах, кава смажена мелена, кава натуральна розчинна, кава сублімована «Freeze-Dried», кавове драже, капуччіно, кава натуральна розчинна з вершками та цукром "Латте", кава натуральна «3 в 1», напої кавові розчинні, напої розчинні з особливими властивостями, цикорій розчинний, 100% лісовий натуральний чай, фіто чай натуральний дитячий, фіто чай високогірний гуцульський .
Дослідження чинників зовнішнього і внутрішнього підприємницького середовища та визначення можливостей і загроз та сильних і слабких сторін підприємства на ринку необхідно здійснювати на основі використання методу SWOT-аналізу.
На першому етапі SWOT-аналізу формуємо перелік чинників зовнішнього середовища, зокрема чинників макро- і мезооточення, які впливаютьна фінансово-економічний стан СП «Галка ЛТД», оцінити їх та розподілити на дві групи: можливості і загрози.
Аналіз макрооточення дає можливість визначити рівень впливу на СП «Галка ЛТД» таких компонент середовища як: демографічна, економічна, природна, технологічна, політико-правова та соціально-культурна. Аналіз різних компонент макрооточення проведемо не автономно, а системно, відстежуючи, як власні зміни конкретної компоненти, так і її вплив на інші.
Аналіз мезооточення підприємства грунтується на результатах дослід-ження таких ринкових сил: конкурентів, які діють у межах однієї галузі; потенційних конкурентів, які можуть вийти на ринок; виробників товарів-замінників; покупців (їхнього профілю); постачальників (суб’єктів господарювання та індивідуальних підприємців тощо), які забезпечують суб’єктів господарювання необхідними ресурсами. Такий аналіз передбачає визначення тих аспектів діяльності, від яких залежить діяльність субєктів господарювання загалом.
Для оцінювання чинників макро- і мезооточення СП «Галка ЛТД» застосовуємо метод визначення профілю зовнішнього середовища (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Компоненти, чинники
Вагомість чинника
Вплив на підприємство
Напрям впливу
Рівень важливості чинника
Характеристика чинника
Макрооточення
1.Демографічна.
1.1. Чисельність населення.
3
2
+
+6
Впливає позитивно, оскільки при збільшенні чисельності населення збільшується кількість
потенційних споживачів продукції
1.2. Розміщення наслення на території країни(регіону).
3
3
+
+9
Впливає позитивно, оскільки споживачами нашої продукції є населення західної України, де живуть поціновувачі кави
1.3. Вікова структура.
2
2
+
+4
Впливає позитивно тому, що більшість населення а саме підлітки і дорослі п’ють каву
2. Економічна.
2.1. Купівельна спроможність населення.
3
2
-
-6
Впливає негативно, оскільки купівельна спроможність населення постійно знижується
2.2. Еластичність попиту.
2
2
-
-4
Впливає негативно, оскільки попит є змінною величиною
3. Природа.
3.1. Стан використання енергоресурсів.
2
2
+
+4
Впливає позитивно, оскільки в даному регіоні є доступні всі еноргоресурси, а виробництво не потребує великих затрат енергії
3.2. Перспективи використання джерел сировини.
2
2
-
-4
Впливає негативно, оскільки кава вирощується в іншій країні, і сировину треба доставляти з-за кордону
4. Технологічні.
4.1. Темпи технологічних змін.
2
1
-
-2
Впливає негативно, оскільки в країні де проводиться виробництво темпи технологічних змін низькі
4.2. Інноваційний потенціал галузі.
2
1
-
-2
Впливає негативно, оскільки в галузі мало впроваджуються інновації
5. Політико-правова
5.1. Стан законодавства, яке регулює господарську діяльність.
3
2
+
+6
Впливає позитивно, оскільки законодавство України в даній сфері є лояльним
5.2. Державна економічна політика.
2
2
-
-4
Впливає негативно, оскільки в державі спостерігається економічна криза
6. Соціально-культурна
6.1. Рівень освіти.
2
2
+
+4
Впливає позитивно, оскільки залучення освітчених працівників призводить до виготовлення якіснішого продукту