МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра фінансів
Лабораторна робота №1
з дисципліни «Управління фінансовою санацією підприємств»
на тему:
«Побудова системи раннього попередження та реагування на підприємстві. Прогнозування банкрутства підприємства, частина №1»
Мета роботи: на основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо побудови інформаційної системи раннього попередження та реагування (СРПР) – важливого інструменту системи контролінгу за допомогою електронних таблиць EXCEL, з метою виявлення стратегічних проблем підприємства (комерційного банку).
Завдання роботи: на основі запропонованих вихідних даних здійснити організацію СРПР, зорієнтовану на внутрішнє середовище на основі математичних моделей та проаналізувати ймовірність банкрутства підприємства здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.
Прогнозування банкрутства за допомогою п’ятифакторної моделі Альтмана
Згідно моделі Альтмана ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
Z = 1,2A + 1,4B + 3,3C + 0,6D + 1,0E, (1.1)
де: А – відношення робочого капіталу до загальної вартості активів;
B – відношення чистого прибутку до загальної вартості активів;
C – відношення чистого доходу до загальної вартості активів;
D – відношення ринкової капіталізації компанії до суми заборгованості;
E – відношення обсяг продажу до загальної вартості активів.
Відповідно до шкали визначається ймовірність банкрутства підприємства:
Z ≤ 1,8 – дуже висока
1,81 ≤ Z ≤ 2,70 – висока
2,71 ≤ Z ≤ 2,99 – можлива
Z ≥ 3,00 – дуже низька
Таблиця 1.1
Прогнозування банкрутства за допомогою п’ятифакторної моделі Альтмана
Показник
Явір
Вижницький
Потуторський
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
А (РК/А)
0,5841
0,5771
-0,0067
0,0704
0,2503
0,34464
B (ЧП/А)
0,0419
0,0248
0,0016
0,0397
0,0337
0,00135
C (ЧД/А)
1,2168
1,7765
0,4201
0,7911
0,0375
0,91994
D (Ркапіт/(КЗ+ДЗ))
0,1765
0,1706
14,9638
22,3379
9,1
42,8235
E (Опродаж/А)
1,4602
2,1318
0,5041
0,9494
0,0450
1,1039
Z
6,3415
8,8242
10,8630
17,1032
5,9766
30,249
Ймовірність банкрутства
дуже низька
дуже низька
дуже низька
дуже низька
дуже низька
дуже низька
Згідно п’ятифакторної моделі Альтмана ймовірність банкрутства у всіх трьох підприємств дуже низька, оскільки Z > 3.
Щоб визначити ймовірність банкрутства підприємств, акції яких не були представлені на біржі, Е.Альтман запропонував у 1983 році нову модель, яку можна застосувати в Україні:
Z1983 = 3,107К1 + 0,995К2 + 0,42К3 + 0,847К4 + 0,717К5, (1.2)
де К1 – відношення прибутку до сплати відсотків до загальної вартості активів;
К2 – відношення виручки до загальної вартості активів;
К3 – відношення балансової вартості власного капіталу до залученого;
К4 – відношення реінвестованого прибутку до загальної вартості активів;
К5 – відношення власних обігових коштів до загальної вартості активів.
Граничне значення Z1983 =1,23.
Таблиця 1.2
Модель Альтмана для підприємств, акції яких не представлені на біржі
Показник
Явір
Вижницький
Потуторський
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
К1 (Пр до сп %/А)
0,0415
0,0407
-0,0137
0,0389
0,0438
0,0163
К2 (ЧД/А)
1,2169
1,7766
0,4201
0,7912
0,0375
0,9199
К3 (ВК/(КЗ+ДЗ))
2,3200
2,2760
15,1991
24,1655
8,9875
42,3529
К4 (Реінвест.приб/А)
0,6253
0,6227
0,0145
0,0726
-0,0250
-0,0258
К5 (ВОК/А)
0,5301
0,5242
-0,0067
0,0704
0,2503
0,3446
Z1983
3,2240
3,7533
6,7666
11,1697
4,1065
18,9794
Відповідно до моделі Альтмана (1983) для підприємств, акції яких не були представлені на біржі, ймовірність банкрутства для всіх досліджуваних підприємств є низкою, оскільки Z1983 > 1,23. Однак, як бачимо, тільки для компанії «Мономах» однозначної відповіді дати не можна, адже Z1983 на кінець досліджуваного року не відповідає граничному значенню і становить 1,19, що пояснюється зменшенням власного капіталу та прибутку у цьому періоді.
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Лису
Згідно моделі Лиса ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
ZЛ = 0,063Х1 + 0,092Х2 + 0,057Х3 + 0,001Х4, (1.3)
де Х1 – відношення оборотних активів до загальної вартості активів;
Х2 – відношення прибутку від реалізації до загальної вартості активів;
Х3 – відношення нерозподіленого прибутку до загальної вартості активів;
Х4 – відношення власного капіталу до залученого.
Граничне значення ZЛ = 0,037
Таблиця 1.3
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Лису
Показник
Явір
Вижницький
Потуторський
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
Х1 (ОА/А)
0,8313
0,8295
0,0550
0,1102
0,3504
0,3677
Х2 (Пр.від реал./А)
0,2468
0,3240
0,0969
0,1822
0,0125
0,0421
Х3 (Нерозп.приб/А)
0,6253
0,6227
0,0145
0,0726
-0,0250
-0,0258
Х4 (ВК/ЗК)
2,3200
2,2760
15,1991
24,1655
8,9875
42,3529
Zл
0,1130
0,1198
0,0284
0,0520
0,0308
0,0679
Згідно моделі Лису, бачимо, що ймовірність банкрутства для підприємств «Галка» та «Мономах» є низькою, оскільки ZЛ > 0,037 як на початок, так і на кінець періоду. Однак, для підприємства «Єнні-фудз» існує ймовірність банкрутства і на початок, і на кінець періоду (ZЛ < 0,037), що спричинено його незадовільною фінансовою стійкістю. На це, в першу чергу, впливає відсутність прибутку на початок і низьким його значення на кінець періоду, а також існуванням непокритого збитку, що відіграло значну роль при розрахунку даного показника прогнозування банкрутства.
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Таффлера і Тісшоу
Згідно моделі Таффлера ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
ZТ = 0,53Х1 + 0,13Х2 + 0,18Х3 + 0,16Х4, (1.4)
де Х1 – відношення прибутку від реалізації до короткострокових зобов'язань;
Х2 – відношення оборотних активів до зобов'язань;
Х3 – відношення короткострокових зобов'язань до загальної вартості активів;
Х4 – відношення виручки від реалізації до загальної вартості активів.
Якщо ZТ > 0,3– добрі довгострокові перспективи, а при ZТ < 0,2 – вірогідність банкрутства.
Таблиця 1.4
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Таффлера і Тісшоу
Показник
Явір
Вижницький
Потуторський
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
Х1 (Пр.від реал./КЗ)
0,9983
1,2839
1,5701
4,5862
0,1250
1,8235
Х2 (ОА/З)
2,7600
2,7173
0,8914
2,7724
3,5000
15,9412
Х3 (КЗ/А)
0,2472
0,2523
0,0617
0,0397
0,1001
0,0231
Х4 (ЧД/А)
1,2169
1,7766
0,4201
0,7912
0,0375
0,9199
ZТ
1,1271
1,3634
1,0264
2,9248
0,5453
3,1902
ZТ > 0,3
+
+
+
+
+
+
Як бачимо, відповідно до даної моделі прогнозування банкрутства всі три досліджувані підприємства мають добрі довгострокові перспективи. У підприємства «Галка» спостерігається тенденція до зниження розрахованого показника, що спричинено зменшенням прибутку від реалізації на кінець періоду, однак показник все ще перевищує допустиме значення. Підприємство «Мономах» показує зворотну тенденцію, оскільки на кінець періоду валовий прибуток збільшився вдвічі, незважаючи на те, що також зросла кредиторська заборгованість. Щодо «Єнні-фудз», то бачимо, що на початку періоду можна вважати, що існувала невелика ймовірність настання банкрутства (ZT<0,3), однак, на кінець періоду цей показник збільшився і навіть перевищив допустиму межу. Це, насамперед, спричинено появою прибутку від реалізації на кінець періоду (на початок періоду спостерігається збиток).
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Спрінгейта
Згідно моделі Спрінгейта ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
Z = 1,03A + 3,07B + 0,66C + 0,4D, (1.5)
де: А – відношення робочого капіталу до загальної вартості активів;
B – відношення прибутку до сплати податків та процентів до загальної вартості активів;
C – відношення прибуток до сплати податків до короткострокової заборгованості;
D – відношення обсяг продажу до загальної вартості активів.
Якщо Z ≤ 0,862, то ймовірність банкрутства підприємства дуже висока.
Таблиця 1.5
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі Спрінгейта
Показник
Явір
Вижницький
Потуторський
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
А (РК/А)
0,5841
0,5771
-0,0067
0,0704
0,2503
0,3446
B (Пр до спл. под. та %/А)
0,0415
0,0407
-0,0137
0,0389
0,0438
0,0163
C (Пр. до спл. под./КЗ)
0,1681
0,1613
-0,2217
0,9793
0,4375
0,7059
D (Опродаж/А)
1,2169
1,7766
0,4201
0,7912
0,0375
0,9199
Z
1,3269
1,5365
-0,0272
1,1548
0,6961
1,2388
Ймовірність
банкрутства
-
-
дуже висока
-
дуже висока
-
Відповідно до моделі Спрінгейта висока ймовірність банкрутства спостерігається тільки у підприємства «Єнні-фудз» (Z < 0,862). В першу чергу, це спричинено наявністю збитків у підприємства протягом досліджуваного періоду та низьким обсягом продажу як на початок, так і на кінець періоду. Щодо підприємства «Мономах», незважаючи та те, що значення показника входить у допустимі межі, однак на кінець періоду спостерігається тенденція до зниження. Це зумовлено зростання на кінець періоду короткострокової заборгованості та незначним збільшенням прибутку протягом періоду, що підсилює загрозу банкрутства.
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі В. Бівера
Згідно моделі Бівера ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі співставлення показників.
Коефіцієнт Бівера: розраховується, як відношення суми чистого прибутку і нарахованої амортизацієї до суми довгострокових і поточних зобов'язань, за формулою:
Кб = (Чп + А ) / (Зд + Зк ), (1.6)
де: Чп і А - чистий прибуток і амортизація
Зд і Зк - довгострокові і поточні зобов'язання
Таблиця 1.6
Нормативні значення покзаників моделі В. Бівера
Показник
Значення показника
Сприятливо
5 років до банкрутства
1 рік до банкрутства
1. Коефіцієнт Бівера
0,4 - 0,45
0,17
-0,15
2. Рентабельність активів, %
6 - 8
4
-22
3. Фінансовий леверидж, %
< 37
< 50
< 80
4. Коефіцієнт покриття оборотних активів власним оборотним капіталом
0,4
< 0,3
< 0,06
5. Коефіцієнт поточної ліквідності
< 3,2
< 2
< 1
Таблиця 1.7
Прогнозування банкрутства за допомогою моделі В.Бівера
Показник
Явір
Вижницький
Потуторський
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
1. Коефіцієнт Бівера
0,2828
0,2440
0,0950
1,9379
1,0125
3,1765
2. Ретабельність активів,%
4,1961
2,4827
0,1676
3,9737
3,3792
0,1357
3. Фінансовий леверидж,%
43,1034
43,9367
6,5793
4,1381
11,1266
2,3611
4. Коефіцієнт покриття оборотних активів власним оборотим капіталом
0,6377
0,6320
-0,1218
0,6393
0,7143
0,9373
5. Коефіцієнт поточної ліквідності
3,3630
3,2871
0,8914
2,7724
3,5000
15,9412
Розрахувавши коефіцієнт Бівера, ми бачимо, що ймовірність банкрутства для підприємств «Галка» і «Мономах» коливається в межах 5 років до банкрутства. Для підприємства «Єнні-фудз» на початку періоду можна було вважати, що ймовірність настання банкрутства можлива вже до 1 року, одна на кінець періоду даний коефіцієнт збільшився, чим продовжив ймовірність банкрутства до 5 років, що зумовлено зменшення чистого збитку та поточних зобов’язань.
Рентабельність активів показує те, що існує ймовірність настання банкрутства для підприємств «Мономах» та «Єнні-фудз» і коливається в межах до 5 років для «Мономах» та до 1 року – для «Єнні-фудз». Це зумовленно зменшенням чистого прибутку протягом досліджуваного періоду та наявністю збитку у «Єнні-фудз».
Показник фінансового левериджу вказує, що для підприємств «Галка» та «Мономах» існує ймовірність настання банкрутства вже до 1 року, про що свідчить наявність високих значень заборгованості та порівняно незначним власним капіталом. Однак для підприємства «Єнні-фудз» за цим показником ймовірність настання банкрутства відсутня, на що, в першу чергу, впливає відсутність довгострокових зобов’язань.
Згідно коефіцієнту покриття оборотних активів власним оборотним капіталом ймовірність настання банкрутства до 5 років спостерігається у підприємства «Галка» то до 1 року – у підприємства «Мономах», при чому у останнього спостерігається тенденція до зниження показника. Це пояснюється тим, що необоротні активи перевищують власний капітал.
Коефіцієнт поточної ліквідності показує, що усі досліджувані підприємства можу збанкрутувати протягом 5 років. Однак у підприємств «Мономах» та «Єнні-фудз» показник на кінець періоду збільшується, що зумовлено незначним збільшенням поточних зобов’язань у «Мономах» та його зменшенням у «Єнні-фудз». Це свідчить про позитивну тенденцію.
Прогнозування банкрутства за допомогою універсальної дискримінантної функції
Згідно даної математичної моделі ймовірність банкрутства підприємства розраховується на основі інтегрального показника рівня загрози банкрутства:
Z = 1,5Х1 + 0,08Х2 + 10Х3 + 5Х4 + 0,3Х5 + 0,1Х6, (1.7)
де: Х1 – відношення cash-flow до зобов’язань;
Х2 – відношення валюти балансу до зобов’язань;
Х3 – відношення прибутку до валюти балансу;
Х4 – відношення прибутку до виручки від реалізації продукції;
Х5 – відношення виробничих запасів до виручки від реалізації продукції;
Х6 – відношення виручки від реалізації продукції до валюти балансу.
Таблиця 1.8
Прогнозування банкрутства за допомогою універсальної дискримінантної функції
Показник
Явір
Вижницький
Потуторський
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
поч.пер.
кін.пер
Х1 (Cash-flow/З)
0,2828
0,2440
0,0950
1,9379
1,0125
3,1765
Х2 (ПБ/З)
3,3200
3,2760
16,1991
25,1655
9,9875
43,3529
Х3 (Прибуток/ПБ)
0,0420
0,0248
0,0017
0,0397
0,0338
0,0014
Х4 (Прибуток/ЧД)
0,0345
0,0140
0,0040
0,0502
0,9000
0,0015
Х5 (ВЗ/ЧД)
0,0727
0,0740
0,0199
0,0170
7,3333
0,0649
Х6 (ЧД/ПБ)
1,2169
1,7766
0,4201
0,7912
0,0375
0,9199
Z
1,4253
1,1461
1,5232
5,6528
9,3594
8,3653
Якщо Z > 2 – підприємство вважається фінансово стійким і йому не погрожує банкрутство;
1<Z<2 – фінансова рівновага (фінансова стійкість) порушена, але за умови переходу підприємства на антикризове управління банкрутство йому не погрожує;
0<Z<1 – підприємству погрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;
Z<0 – підприємство є напівбанкрутом
Згідно даної моделі бачимо, що підприємству «Галка» банкрутство практично не загрожує, однак потрібно перейти на антикризове управління (1<Z<2). Підприємству «Мономах» погрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів. У підприємства «Єнні-фудз» спостерігається подібна ситуація: на початок періоду його можна було вважати напівбанкрутом, однак на кінець періоду значення показника збільшилось і підприємство потрібно негайно вжити санаційні заходи. Це спричинено, насамперед, від’ємним значення чистого грошового потоку, в точу числі відсутністю прибутку у цього підприємства, але на кінець періоду збиток зменшився, що вказує на зменшення загрози банкрутства.
ВИСНОВОК
Аналіз ймовірності банкрутства для досліджуваних підприємств показав, що найбільша ймовірність настання банкрутства є для підприємства «Єнні-фудз», а найменша – для «Галка».
Розрахунок ймовірності банкрутства за допомогою п’ятифакторної моделі Альтмана та за моделлю Таффлера і Тісшоу показав відсутність настання банкрутства у всіх трьох підприємств, а за моделями Лису та Спрінгейта ймовірність банкрутства існує тільки у підприємства «Єнні-фудз». Така ситуація, в першу чергу, зумовлена наявністю збитку у останнього підприємства.
Однак, показники фінансового левериджу та коефіцієнту покриття оборотних активів власним оборотним капіталом за моделлю Бівера вказують на відсутність ймовірності банкрутства у «Єнні-фудз» і зворотне значення для двох інших підприємств. Це пояснюється відсутністю довгострокових зобов’язань у цього підприємства та перевищенням власного капіталу над необоротними активами. Проте ця ситуація недостатньо точно характеризує ймовірність настання банкрутства у цього підприємства, оскільки протягом досліджуваного періоду тут існує збиток. Але спостерігаючи зменшення збитковості, можна стверджувати, що і ймовірність банкрутства також знижується.
Прогнозування банкрутства за допомогою універсальної дискримінантної функції вказує на те, що у всіх трьох підприємств порушена фінансова стійкість, що потребує проведення певних санаційних заходів.
Незначні відхилення в прогнозуванні ймовірності банкрутства пояснюються різним складом параметрів інтегрального показника. Основними причинами незадовільного фінансового стану досліджуваних підприємств є також від’ємне значення робочого капіталу (ПЗ>ОА) та власного оборотного капіталу (НА>ВК), однак основу існування банкрутства спричинює збитковість підприємств.
Узагальнюючи результати досліджень за усіма моделями, можна сказати, що усі вони показують, приблизно, однакові результати.