Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
магістерської дипломної роботи
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
РТ
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2016
Тип роботи:
Практика
Предмет:
Менеджмент
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра фінансів
З В І Т
про практику за темою магістерської дипломної роботи
студента Гутича Андрія Івановича
курс ____ група ________
Термін практики: початок ___________________
закінчення ___________________
Місце практики: ТзОВ «Перечинська швейна фабрика»
Звіт перевірено:
Керівник практики від підприємства ________________ ( )
Керівник магістерської дипломної роботи ___________ ( )
Дата «____» ___________2016 р.
Оцінка звіту ___________________ Дата «___»____________ 2016 р.
Оцінка захисту звіту ____________ Дата «___»____________ 2016 р.
Львів-2016 р.
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. SWOT-АНАЛІЗ ТЗОВ «ПЕРЕЧИНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» 4
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТЗОВ «ПЕРЕЧИНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» 8
РОЗДІЛ 3. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ У ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТЗОВ «ПЕРЕЧИНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» 14
РОЗІДЛ 4. ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТЗОВ «ПЕРЕЧИНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» 18
ВИСНОВКИ 21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 23
ДОДАТКИ……………......................................................................................................25
ВСТУП
Об’єктом практики було обрано ТзОВ «Перечинська швейна фабрика».
Метою практики було засвоєння теоретичних знань щодо сучасних методів і форм організації виробничої, підприємницької, економічної діяльності підприємства (організації). А також формування в умовах виробничої діяльності професійних здібностей на основі використання теоретичних знань у різних ситуаціях, що властиві майбутній професії.
Поставленим переді мною завданням проходження практики було:
закріплення теоретичних знань, практичне освоєння методів управління діловою активністю на ТзОВ «Перечинська швейна фабрика»;
збирання та систематизація необхідних матеріалів для звіту;
дослідження кредиторської та дебіторської заборгованості ТзОВ «Перечинська швейна фабрика»;
дослідження оборотності обігових коштів на ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» та вхідних і вихідних грошових потоків грошових коштів;
формування на базі здобутих знань, професійних умінь і навичок, здатності до прийняття самостійних рішень у реальних економічних та виробничих умовах;
формування потреби у систематичному поновленні своїх знань та творчого застосовування їх у практичній діяльності.
При проходженні практики я ефективно застосував, набуті під час навчання знання та отримав новий досвід, виконуючи поставлені переді мною завдання. Також я мав на меті ознайомитися із процесом роботи працівників ТзОВ «Перечинська швейна фабрика», щоб краще зрозуміти механізм функціонування самого Товариства.
РОЗДІЛ 1. SWOT-АНАЛІЗ ТЗОВ «ПЕРЕЧИНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА»
Для дослідження чинників зовнішнього і внутрішнього підприємницького середовища та визначення можливостей і загроз та сильних і слабких сторін ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» на ринку використаємо метод SWOT-аналізу.
SWOT-аналіз - це процес встановлення зв'язків між найхарактернішими для підприємства можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій підприємства. Він проводиться з метою дослідження підприємства як господарюючої системи у певному ринковому середовищі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перечинська швейна фабрика» зареєстровано 31 серпня 2001 року. Товариство є самостійним господарським суб’єктом і здійснює виробничу, комерційну та іншу діяльність. Статутний фонд підприємства становить 1960000 гривень. Частка ДП «Маммут-Україна» у Статутному фонді складає 100%. Фабрика співпрацює по схемі давальницької сировини із данійською фірмою «Mammut Work Wear A/S». Асортимент продукції підприємства: модельні куртки, напівпальто, спец. одяг, комбінезони, штани, жилети. Випуск продукції становить 2500 – 3000 штук на місяць, в залежності від асортименту.
Провівши аналіз макрооточення ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» було виявлено, що на підприємство впливають такі основні фактори. Негативно впливають: зниження чисельності населення(впливає на кількість покупців продукції, а також на кількість потенційних працівників, які могли б працювати на підприємстві); зниження купівельної спроможності населення(через економічні негаразди в країні, падає купівельна спроможність населення, а відтак і зменшується кількість покупців); державна економічна політика(держава проводить неефективну економічну політику, що негативно впливає на підприємство). Позитивно впливають такі фактори: стан і перспективи використання джерел сировини та енергоресурсів(підприємство працює на давальницькій сировині з Данії, яка має високу якість); ставлення людей до праці(ставлення працівників до праці відповідальне та знаходиться на високому рівні).
Аналіз мезооточення підприємства дозволив виявити такі позитивні фактори впливу на ТзОВ «Перечинська швейна фабрика»: гарантія якості товару та пунктуальність і обов’язковість виконання умов постачання товару(постачальник постачає лише високоякісну сировину і вчасно, адже сам зацікавлений в цьому). Та негативні фактори: галузеві конкуренти, які виробляють аналогічну продукцію і реалізують її на тому ж ринку(наявність конкурентів спричиняє боротьбу за частку ринку); географічне розміщення(підприємство співпрацює лише з оптовими покупцями, проте через те що вони знаходяться на сході України та в Данії є досить великі транспортні витрати).
Оцінка можливостей і загроз зовнішнього середовища функціонування підприємства наведена в додатку Б, таблиця Б.1.
Оцінювання чинників внутрішнього середовища проводимо на основі даних фінансової та статистичної звітності ТзОВ «Перечинська швейна фабрика». Для рангування чинників за їх випливом на суб’єкт господарювання застосовуємо метод побудови профілю внутрішнього середовища підприємства. Виявлено такі сильні сторони ТзОВ «Перечинська швейна фабрика»: якість продукції(якість продукції є дуже важливою в текстильній промисловості, і підприємство виробляє якісну продукцію); асортимент продукції(підприємство має хороший асортимент продукції і має можливість розширювати його в разі необхідності); чистий прибуток(протягом останніх років чистий прибуток підприємства зростає); активи організації(активи підприємства зростають). Також було виявлено такі слабкі сторони підприємства: виробничі потужності(існує необхідність оновлення виробничих потужностей підприємства); низька доступність кредиту(кредит є важкодоступним через високі відсоткові ставки); дослідницький потенціал(підприємство не веде ніяких дослідницьких робіт).
Оцінку сильних і слабких сторін фінансово-економічного стану ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» наведено в додатку Б, таблиці Б.2.
Необхідно встановити зв’язки між можливостями і загрозами зовнішнього середовища та сильними і слабкими сторонами ТзОВ «Перечинська швейна фабрика». Для цього потрібно побудувати матрицю SWOT, яка подана в додатку Б, рисунку Б.1.
На завершальному етапі ми проаналізували чотири потенційних сценарії розвитку компанії, визначили їх переваги і недоліки та зробили попередній висновок щодо можливої стратегії розвитку. Наприклад, поле “СіМ” передбачає стратегії, які використовують сильні сторони компанії для реалізації можливостей, що з’явилися на ринку; поле “СіЗ” — стратегії, які використовують сильні сторони для усунення загроз; поле “СлМ” — стратегії, які мінімізують слабкі сторони компанії, використовуючи можливості ситуації; поле “СлЗ” — стратегії, які мінімізують слабкі сторони компанії та загрози, що з’явились у зовнішньому середовищі.
Поле СіМ:
1. За рахунок тезаврації чистого прибутку здійснити впровадження інновацій на підприємстві.
2. Використати агресивну стратегію захоплення ринку і розширити асортимент продукції за рахунок використання нової сировини від українських постачальників.
3. Запровадити на підприємстві кращу систему контролю якості, з метою збереження належної якості продукції.
4. Застосувати помірну стратегію навчання персоналу і проводити періодичні курси підвищення кваліфікації працівників.
5. Розмежування за ціновою категорією сегментів продукції (пошиття моделей екстра класу з іноземної сировини, а продукції мас маркету з української).
Поле СіЗ:
1. За рахунок розширення асортименту через пошук дешевшого українського постачальника знизити вплив падіння купівельної спроможності населення.
2. За рахунок виділення екстра класу продукції та продукції мас маркету перевершити конкурентів на даному ринку.
3. Застосувати агресивну маркетингову політику, використовуючи частину чистого прибутку для реклами та просування продукції на ринку, з метою захоплення більшої частки ринку, щоб витіснити потенційних конкурентів.
Поле СлМ:
1. Використовуючи якісну сировину, мінімізувати збитки від старіння обладнання.
2. Застосувати стратегію бенчмаркінгу, відслідковуючи та використовуючи інновації, запровадженні на аналогічних підприємствах мінімізувати брак власних досліджень.
3. Використати агресивну політку стягнення дебіторської заборгованості, з метою ефективного управління дебіторською заборгованістю та оптимізації вхідних грошових потоків.
Поле СлЗ:
1. Продаж частини застарілого обладнання для акумулювання коштів на придбання нових виробничих потужностей.
2. Здача в оренду обладнання, що не використовується підприємством з метою залучення додаткових коштів на придбання нового.
3. Спробувати залучити додаткові кошти для модернізації підприємства шляхом створення інноваційного інкубатору.
4. Отримати пільговий кредит за рахунок підприємства власника.
Отже одною із слабких сторін підприємства є управління діловою активністю підприємства. В ході аналізу виявлені такі проблеми як: висока дебіторська заборгованість та зниження обіговості оборотних коштів. З метою вирішення даних проблем пропонується застосувати агресивну політку стягнення дебіторської заборгованості, з метою ефективного управління дебіторською заборгованістю та оптимізації вхідних грошових потоків.
Застосування даних стратегій на підприємстві ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» допоможе підприємству досягти кращих результатів за допомогою сильних сторін та можливостей підприємства. А також уникнути загроз і нівелювати шкоду від слабких сторін підприємства.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТЗОВ «ПЕРЕЧИНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА»
Стійкий фінансовий стан підприємства в ринкових умовах значною мірою обумовлюється його діловою активністю.
Ділову активність підприємства можна визначити як мотивований на макро- і мікрорівні процес управління ефективністю господарської діяльності суб'єктів економічних відносин, спрямований на забезпечення їх розвитку, збільшення трудової зайнятості й ефективне використання всіх видів ресурсів з метою досягнення ринкової конкурентоспроможності й формування сучасного інноваційно-інвестиційного потенціалу суб'єктів ринкових відносин і національної економіки в цілому [8].
Ділова активність відображає рівень ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів і в той же час характеризує якість управління, а також можливості потенційного розвитку підприємства. У широкому розумінні ділова активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування фірми на ринках продукції, праці, капіталу.
Ділова активність оцінюється системою показників (коефіцієнтів), які характеризують найважливіші сторони діяльності підприємства. Ділову активність підприємства характеризують показники ефективності використання основних виробничих фондів, оборотного капіталу, фінансових ресурсів тощо [12].
Аналіз ділової активності важливий з трьох причин: по-перше, від швидкості обороту коштів залежить розмір річного обороту; по-друге, з розмірами обороту, а, отже, й з оборотністю пов'язана відносна величина умовно-постійних витрат: чим швидше оборот, тим менше на кожний оборот доводиться цих витрат. По-третє, прискорення обороту на тій чи іншій стадії кругообігу коштів спричиняє прискорення обороту й на інших стадіях, а також до вивільнення коштів, які можуть бути використані на інших ділянках роботи підприємства. Отже, для того, щоб утриматися на ринку підприємству необхідно підвищувати швидкість обороту та залишатися конкурентоспроможним [20].
Аналіз ділової активності ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» проведено за чотирма основними напрямками, а саме: оборотністю грошових коштів, оборотністю запасів, оборотністю дебіторської та кредиторської заборгованостей. Розрахунок всіх даних показників подано в додатку В.
Результати аналізу показників ділової активності ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» за 2011-2015 роки наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. – Показники ділової активності ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» за 2011-2015 роки.
Норма-тивне значення
Роки
Показник
2011
2012
2013
2014
2015
Коефіцієнт обертання оборотних коштів
збільшення
13,94
8,75
8,98
6,3
6,11
Період одного обороту обігових коштів, днів
зменшення
25,87
41,12
40,3
57,12
58,88
Коефіцієнт обороту оборотних коштів
збільшення
286,44
23680
36180
23,89
13,03
Коефіцієнт закріплення
зменшення
0,072
0,114
0,112
0,158
0,163
Коефіцієнт оборотності запасів
збільшення
16,23
11,79
8,9
13,9
16,92
Період одного обороту запасів
зменшення
22,17
30,52
40,45
25,89
21,27
Тривалість періоду обороту грошових коштів
зменшення
1,26
0,015
0,001
15,097
27,632
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
збільшення
47,96
50,95
27,28
18,49
17,65
Період погашення дебіторської заборгованості
зменшення
7,5
7,12
13,19
19,46
19,87
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
зменшення
1113,9
7203,3
428,11
120,57
24,27
Період погашення кредиторської заборгованості
збільшення
0,32
0,05
0,84
2,99
14,83
Отже, як видно з таблиці 2.1. показники оборотності обігових коштів протягом 2011-2015 років на ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» мали такі тенденції. Коефіцієнт обертання оборотних коштів характеризує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період. Чим більше оборотів здійснюють оборотні кошти, тим краще вони використовуються. Протягом останні трьох років даний показник спадає з 8,98 оборотів в 2013 році до 6,11 оборотів в 2015 році, що свідчить про негативну тенденцію. Період одного обороту обігових коштів протягом 2011-2015 років зростає. В 2011 році даний показник становив 25,87 днів, протягом 2012-2013 років він зріс до 41,12 та 40,3 днів відповідно, що практично в два рази більше ніж в 2011 році. Протягом 2014-2015 років показник збільшився до 57,12 та 58,88 днів відповідно в порівнянні з 2013 роком. Зростання цього показника свідчить про зниження ефективності використання обігових коштів.
Зворотним до коефіцієнта оборотності обігових коштів є коефіцієнт закріплення оборотних коштів, який показує частку оборотних коштів у кожній грошовій одиниці реалізованої продукції. Нормальна тенденція даного показника має прямувати до зменшення. На ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» спостерігається зворотна тенденція. В 2011 році даний показник становив 0,072, в 2012, 2013, 2014 роках він зростає і становить 0,114, 0,112 та 0,158 відповідно. А в 2015 році даний показник зростає аж до 0,163, що більш ніж в два з половиною рази більше ніж в 2011 році.
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів відображає число оборотів товарно-матеріальних запасів підприємства за аналізований період. Зниження даного показника свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію. У цілому, чим вище показник оборотності матеріальних запасів, тим менше коштів зав’язано в цій найменш ліквідній статті оборотних активів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні активи й тим стійкіше фінансове становище підприємства[17]. На ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» даний показник спадає протягом 2011-2013 років, в 2011 році він становив 16,23, в 2012 знизився до 11,79, а в 2013 році до 8,9, що має негативну тенденцію. Проте в 2014-2015 роках даний показник демонструє зростання до 13,9 та 16,92 відповідно і виходить на такий самий рівень як в 2011 році.
Період одного обороту запасів становить в 2011 році 22,17 дні, проте протягом 2012 та 2013 років показник збільшується до 30,52 та 40,45 днів відповідно. Період одного обороту запасів характеризує тривалість періоду, впродовж якого запаси трансформуються в кошти. Позитивною варто вважати тенденцію зменшення тривалості одного обороту, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів. Тому тенденція 2011-2013 років є негативною для підприємства. Проте протягом 2014-2015 років період обороту запасів знижується до 25,89 днів в 2014 році та 21,27 днів в 2015 році, що свідчить про покращення показника.
Важливим показником ділової активності підприємства є період одного обороту грошових коштів. Зменшення періоду обороту грошових коштів в порівнянні з минулим періодом свідчить про прискорення оборотності грошових коштів і є позитивним в роботі підприємства. Проте на ТзОВ простежується зворотна тенденція. Починаючи з 2014 року даний показник зростає і становить 15,09 днів, а в 2015 році 27,63 днів.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. Як правило, чим вище цей показник, тим краще, тому що підприємство швидше одержує оплату по рахунках. З іншого боку, надання покупцям товарного кредиту є одним з інструментів стимулювання збуту, тому важливо знайти оптимальну тривалість кредитного періоду[ 7, 15]. Чим менше цей показник, тим швидше дебіторська заборгованість перетворюється в кошти, а отже підвищується ліквідність оборотних коштів підприємства. Високе значення коефіцієнта може свідчити про труднощі, що виникли при стягненні коштів по рахунках дебіторів. На ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» даний показник становить 47,96 в 2011 році. Починаючи з 2012 року коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості починає спадати і становить 50,95. В 2013 році показник становить 27,28, в 2014 році 18,49 і в 2015 році опускається до 17,65. Це є негативною тенденцією і спостерігається напротязі останніх чотирьох років. А отже у ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» існують серйозні проблеми з дебіторами та стягненням дебіторської заборгованості.
Період погашення дебіторської заборгованості характеризує середній період (у днях) інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення. Позитивною тенденцією є зменшення показника. Проте на ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» спостерігається постійне збільшення періоду погашення дебіторської заборгованості починаючи з 2012 року. Протягом 2012-2015 років даний показник зростав, в 2012 році він становив 7,12 днів, в 2013 році зростає практично вдвічі і становить 13,19 днів, в 2014 році зростає до 19,46 днів. А в 2015 році період погашення дебіторської заборгованості становить 19,87 днів, що свідчить про гальмування тенденції зростання, проте все одно має негативний характер.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості – показує розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству. Зростання коефіцієнта означає збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства, зниження – ріст покупок у кредит. Кредиторська заборгованість має великий вплив на фінансові результати підприємства та на господарську діяльність загалом [11, 12]. Для підвищення фінансової результативності всіх видів звичайної діяльності та забезпечення платоспроможності підприємствам необхідно прискорити кругообіг оборотного капіталу. Зменшення показника оборотності кредиторської заборгованості свідчить, що підприємство використовує позичені кошти для забезпечення розширення господарської діяльності. На ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» спостерігається зменшення даного показника починаючи з 2012 року в якому він становив 7203,3. В 2013 році показник зменшується до 428,11, а вже в 2014 році до 120,57. В 2015 році даний показник становить 24,27. Отже, на ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» спостерігається позитивна тенденція показника оборотності кредиторської заборгованості.
Період погашення кредиторської заборгованості характеризує середній період сплати підприємством кредиторської заборгованості. Позитивною є тенденція збільшення показника. На ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» даний показник збільшується з 2012 року, в якому він становив 7,12 днів. В 2013 році спостерігається збільшення показника майже вдвічі до 13,19 днів. В 2014 та 2015 роках показник становив 19,46 днів та 19,87 днів відповідно.
Отже, проаналізувавши таблицю 2.1. показники ділової активності ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» за 2011-2015 роки, можна дійти висновку, що показники оборотності матеріальних запасів, а саме коефіцієнт оборотності запасів та період одного обороту запасів мають позитивні тенденції та знаходяться на хорошому рівні. Показники кредиторської заборгованості також мають позитивні тенденції починаючи з 2012 року. Це свідчить, що підприємство використовує позичені кошти для забезпечення розширення господарської діяльності. Адже кредиторська заборгованість має великий вплив на фінансові результати підприємства та на господарську діяльність загалом.
Проте показники оборотності обігових коштів протягом 2011-2015 років на ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» демонструють негативні тенденції. Показник обертання обігових коштів спадає протягом усього досліджуваного періоду, а показник періоду одного обороту обігових коштів зростає. Це означає, що на підприємстві низька оборотність обігових коштів, а відтак зниження ефективності використання обігових коштів.
Показники оборотності дебіторської заборгованості на ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» також демонструють негативні тенденції. Показник оборотності дебіторської заборгованості спадає а період погашення дебіторської заборгованості зростає протягом 2012-2015 років. Це свідчить про затримку виплати заборгованості дебіторами підприємства.
З вищеописаних розрахунків можна зробити висновок, що основними проблемами управління діловою активністю ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» є:
проблема зростання дебіторської заборгованості на підприємстві;
проблема збільшення додаткових витрат, через потребу залучення до обігу додаткових активів;
проблема повільної оборотності матеріальних запасів, а відтак більше коштів зав’язано в цій найменш ліквідній статті оборотних активів.
Отже, необхідно проаналізувати виявлені проблеми ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» та запропонувати шляхи вирішення, які б дозволили підприємству нормалізувати свою діяльність.
РОЗДІЛ 3. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ У ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТЗОВ «ПЕРЕЧИНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА»
На основі розрахунків проведених в розділі 2 можна виявити проблеми у фінансово-господарській діяльності ТзОВ «Перечинська швейна фабрика». Виявивши слабкі місця в фінансовому стані підприємства, можна розробити систему заходів для подолання погіршення фінансового стану товариства, або недопущення прояву негативних тенденцій в фінансовому становищі підприємства. Проблемні показники фінансового стану ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. – Проблемні показники фінансового стану ТзОВ «Перечинська швейна фабрика»
Норма-тивне значення
Роки
Показник
2011
2012
2013
2014
2015
Коефіцієнт обертання оборотних коштів
збільшення
13,94
8,75
8,98
6,3
6,11
Період одного обороту обігових коштів, днів
зменшення
25,87
41,12
40,3
57,12
58,88
Коефіцієнт закріплення
зменшення
0,072
0,114
0,112
0,158
0,163
Коефіцієнт оборотності запасів
збільшення
16,23
11,79
8,9
13,9
16,92
Період одного обороту запасів, днів
зменшення
22,17
30,52
40,45
25,89
21,27
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
збільшення
47,96
50,95
27,28
18,49
17,65
Період погашення дебіторської заборгованості, днів
зменшення
7,5
7,12
13,19
19,46
19,87
Отже, як видно з таблиці 3.1. у ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» на поганому рівні знаходяться показники оборотності дебіторської заборгованості, показники обіговості оборотних коштів та коефіцієнт оборотності запасів.
Тому основними проблемами ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» є:
проблема зростання дебіторської заборгованості на підприємстві;
проблема збільшення додаткових витрат, через потребу залучення до обігу додаткових активів;
проблема повільної оборотності матеріальних запасів, а відтак більше коштів зав’язано в цій найменш ліквідній статті оборотних активів.
Можливі шляхи вирішення даних проблем та очікувані результати наведено на рисунку 3.1.
/
/
/
Рисунок 3.1. – Можливі шляхи вирішення проблем у фінансово-господарській діяльності ТзОв «Перечинська швейна фабрика» та очікувані результати
Важливою проблемою є прострочення виплати дебіторами своїх зобов’язань перед підприємством. У зв’язку з цим основним завданням на підприємстві повинно бути покращення управління дебіторською заборгованістю, а саме: контроль за відвантаженням продукції, використання сучасних форм рефінансування та зниження цін, що сприяє збільшенню продажів готової продукції.
Аналіз динаміки дебіторської заборгованості за термінами її виникнення і періодом оборотності є важливим аспектом управління дебіторською заборгованістю. Докладний аналіз дозволяє зробити прогноз надходжень засобів, виявити дебіторів, відносно яких необхідні додаткові зусилля по поверненню боргів, оцінити ефективність управління дебіторською заборгованістю. Співвідношення між дебіторською і кредиторською заборгованістю характеризує фінансову стійкість підприємства.
На підприємстві ТОВ «Перечинська швейна фабрика» слід вести більш активну дебіторську політику шляхом ефективного вирішення наступних завдань:
аналіз дебіторської заборгованості і визначення на його основі загальних принципів надання відтермінування платежу (своєрідного товарного кредиту);
розробка правил встановлення термінів товарного кредиту;
визначення гарантій, під які надається товарний кредит;
розробка методів оцінки надійності покупця;
встановлення правил визначення суми товарного кредиту, що надається одному покупцеві;
розробка способів «збору» дебіторської заборгованості
побудова ефективної системи контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості.
Погіршення показників оборотності обігових коштів призводить до додаткових затрат підприємства. Отже, існує проблема збільшення додаткових витрат, через потребу залучення до обігу додаткових активів. В результаті прискорення обертання оборотних активів з обігу вивільняються матеріальні ресурси і джерела їх формування, при уповільненні — до обігу залучаються додаткові активи. Прискорення обертання оборотних активів і вивільнення в результаті цього їх певної суми дає змогу підприємству спрямувати їх за своїм бажанням і обійтись без залучення додаткових фінансових ресурсів. Пошук шляхів поліпшення оборотних активів передбачає насамперед впровадження сучасних технологій та інших досягнень науково-технічного прогресу, що забезпечують економію ресурсів, здешевлення виробництва і зростання якості продукції. Важливу роль у цьому відіграє удосконалення відносин з іншими господарюючими суб'єктами, контрагентами даного підприємства. Мова йде про удосконалення умов матеріально-технічного обслуговування. Крім того, покращання свого становища на ринку передбачає стабільність у відносинах з покупцями, вибір форм розрахунків, що гарантують платежі і забезпечують прискорення завершення реалізації продукції і надходження коштів на рахунки підприємства. Це не тільки сприяє поліпшенню фінансового стану конкретного підприємства, а й забезпечує закріплення господарських зв'язків, поліпшення фінансової і платіжної дисципліни.
Проблема повільної оборотності матеріальних запасів. Чим вище оборотність запасів компанії, тим більш ефективним є виробництво і тим менше потреба в оборотному капіталі для його організації. У цілому, чим вище показник обіговості запасів, тим менше коштів зв'язано в цій найменш ліквідній групі активів.
Для покращення оборотності запасів доцільно застосувати такі шляхи:
оптимізація загального розміру і структури запасів;
мінімізація витрат на обслуговування запасів;
забезпечення ефективного контролю за рухом запасів.
Ефективне управління запасами дасть змогу прискорити оборотність капіталу і підвищити його доходність, зменшити поточні витрати на їх зберігання, вивільнити з поточного господарського обороту частину капіталу, реінвестуючи його в інші активи. Для розв’язання управлінських завдань аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів потрібно розробити відповідні алгоритми. У галузі в якій працює досліджуване підприємство важливим є економія сировини та матеріалів через високу матеріаломісткість продукції.
Отже, для подальшого нормального функціонування ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» потрібно вирішити всі вищезгадані проблеми, використовуючи запропоновані в даному розділі шляхи їх подолання, з метою максимізації прибутку підприємства.
РОЗІДЛ 4. ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТЗОВ «ПЕРЕЧИНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА»
З метою розроблення плану фінансового розвитку ТзОВ «Переченська швейна фабрика» доцільно спрогнозувати показники ділової активності підприємства. А саме: коефіцієнт обертання оборотних коштів, коефіцієнт оборотності запасів, а також період погашення дебіторської заборгованості.
Прогнозування даних показників доцільно здійснити за допомогою побудови лінії тренду на основі точкової діаграми за фактичними даними минулих періодів.
Даний метод прогнозування заснований на зберіганні загальної тенденції розвитку явищ у часі, тому на практиці процес прогнозування зводиться до добору на підставі даних минулих періодів аналітичних залежностей досліджуваного параметра від чинників, що впливають, і екстраполяції цих залежностей на майбутнє. Прогноз показника одержується підстановкою необхідного значення чинника в отримане регресійне рівняння. Таким чином, прогнозне значення є точковою оцінкою середнього значення показника при даних рівнях чинників.
Прогнозування коефіцієнту обертання оборотних коштів на 2016-2018 роки наведено на рисунку 4.1.
/
Рисунок 4.1 – Прогнозування коефіцієнту обертання оборотних коштів на 2016-2018 роки
Прогнозування показника обертання оборотних коштів здійснено за допомогою поліномінальної лінії тренду. Як видно з рисунку 4.1 достовірність прогнозу складає R² = 0,9235. Також виведено рівняння прогнозування показника:
y = 0,2302x2 - 3,4867x + 18,509 (4.1)
Прогнозування показника на 2016-2018 роки:
Коб. 2016 = 0,2302*72 - 3,4867*7 + 18,509 = 5,38
Коб. 2017 = 0,2302*82 - 3,4867*8 + 18,509 = 5,34
Коб. 2018 = 0,2302*92 - 3,4867*9 + 18,509 = 5,78
Отже, можна зробити висновок, що даний показник буде спадати протягом 2016-2017 років, а в 2018 році збільшиться.
Прогнозування коефіцієнту оборотності запасів на 2016-2018 роки наведено на рисунку 4.2.
/
Рисунок 4.2 – Прогнозування коефіцієнту оборотності запасів на 2016-2018 роки
Прогнозування показника оборотності запасів здійснено за допомогою поліномінальної лінії тренду. Як видно з рисунку 4.2 достовірність прогнозу складає R² = 0,8399. Також виведено рівняння прогнозування показника:
y = 1,1466x2 - 8,5342x + 26,853 (4.2)
Прогнозування показника на 2016-2018 роки:
Коб. з. 2016 = 1,1466*72 - 8,5342*7 + 26,853 = 23,29
Коб. з. 2017 = 1,1466*82 - 8,5342*8 + 26,853 = 31,96
Коб. з. 2018 = 1,1466*92 - 8,5342*9 + 26,853 = 42,92
Отже, як видно з розрахунків показник оборотності запасів буде зростати протягом 2016-2018 років.
Прогнозування періоду погашення дебіторської заборгованості на 2016-2018 роки наведено на рисунку 4.3.
/
Рисунок 4.3 – Прогнозування періоду погашення дебіторської заборгованості на 2016-2018 роки
Прогнозування показника періоду погашення дебіторської заборгованості за допомогою поліномінальної лінії тренду. Як видно з рисунку 4.3 достовірність прогнозу складає R² = 0,9053. Також виведено рівняння прогнозування показника:
y = 0,467x2 - 0,2316x + 6,085 (4.3)
Прогнозування показника на 2016-2018 роки:
Тдтз. 2016 = 0,467*72 - 0,2316*7 + 6,085 = 27,35 днів
Тдтз. 2017 = 0,467*82 - 0,2316*8 + 6,085 = 34,12 днів
Тдтз. 2018 = 0,467*92 - 0,2316*9 + 6,085 = 41,82 днів
Отже, можна зробити висновок, що період погашення дебіторської заборгованості буде зростати, що свідчить про негативну тенденцію на 2016-2018 рр.
Підсумувавши результати прогнозування показників ділової активності можна дійти висновку, що коефіцієнт оборотності запасі та період погашення дебіторської заборгованості будуть зростати, а коефіцієнт оборотності обігових коштів спадати.
ВИСНОВКИ
В процесі проходження практики на ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» я закріпив теоретичні знання, практично освоїв методи фінансової роботи на підприємстві. Компетентними органами фабрики було надано мені необхідні матеріали. Мною проводилась систематизація цих матеріалів для написання звіту з практики.
Протягом усього періоду проходження практики я дотримувався внутрішнього трудового розпорядку підприємства; своєчасно і якісно виконував всі завдання, що передбачаються програмою практики; кожного дня заносив до щоденника практики звіт про фактично виконану роботу.
У даному звіті проведено SWOT аналіз ТзОВ «Перечинська швейна фабрика», розраховано показники ділової активності підприємства. Також ідентифіковано основні проблеми підприємства та запропоновано шляхи їх вирішення. І проведено прогнозування показників ділової активності на 2016-2018 роки.
В першому розділі звіту проведено SWOT аналіз ТзОВ «Перечинська швейна фабрика». Досліджено чинники зовнішнього і внутрішнього підприємницького середовища та визначено можливості і загрози та сильні і слабкі сторони ТзОВ «Перечинська швейна фабрика». Також виявлено зв’язки між можливостями і загрозами зовнішнього середовища та сильними і слабкими сторонами ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» та запропоновано стратегії розвитку підприємства. З метою вирішення проблеми зростання дебіторської заборгованості запропоновано застосувати агресивну політку стягнення дебіторської заборгованості, з метою ефективного управління дебіторською заборгованістю та оптимізації вхідних грошових потоків.
В другому розділі проведено аналіз показників ділової активності за чотирма основними напрямками, а саме: оборотністю грошових коштів, оборотністю запасів, оборотністю дебіторської та кредиторської заборгованостей.
В третьому розділі роботи здійснено ідентифікацію проблем управління діловою активністю на ТзОВ «Перечинська швейна фабрика» та запропоновано шляхи їх вирішення. Основними виявленими проблемами є:
проблема зростання дебіторської заборгованості на підприємстві;
проблема збільшення додаткових витрат, через потребу залучення до обігу додаткових активів;
проблема повільної оборотності матеріальних запасів, а відтак більше коштів зав’язано в цій найменш ліквідній статті оборотних активів.
Для покращення управління дебіторською заборгованістю необхідно застосувати такі заходи: контроль за відвантаженням продукції, використання сучасних форм рефінансування та зниження цін, що сприяє збільшенню продажів готової продукції.
Пошук шляхів поліпшення оборотності активів передбачає насамперед впровадження сучасних технологій та інших досягнень науково-технічного прогресу, що забезпечують економію ресурсів, здешевлення виробництва і зростання якості продукції. Важливу роль у цьому відіграє удосконалення відносин з іншими господарюючими суб'єктами, контрагентами даного підприємства.
Для покращення оборотності запасів доцільно застосувати такі шляхи: оптимізація загального розміру і структури запасів; мінімізація витрат на обслуговування запасів; забезпечення ефективного контролю за рухом запасів. Ефективне управління запасами дасть змогу прискорити оборотність капіталу і підвищити його доходність, зменшити поточні витрати на їх зберігання, вивільнити з поточного господарського обороту частину капіталу, реінвестуючи його в інші активи.
В четвертому розділі звіту про практику за темою магістерської дипломної роботи здійснено прогнозування показників ділової активності ТзОВ «Перечинська швейна фабрика». Підсумувавши результати прогнозування показників ділової активності можна дійти висновку, що коефіцієнт оборотності запасі та період погашення дебіторської заборгованості будуть зростати, а коефіцієнт оборотності обігових коштів спадати.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Господарський кодекс України від 01.012004р. №436-IV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15;
Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-IV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15;
Податковий кодекс України Від 02.12.2010 № 2755-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17;
Закон України «Про акцiонернi товариства» від 17.09.2008 № 514-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/514-17;
Закон України «
24.07.2020 12:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора