МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ, КРЕДИТНИХ ТА ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до виконання факторного аналізу
у магістерських та дипломних роботах
для студентів очної, заочної та екстернатної форм навчання
спеціальності 7.050104 та 8.050104 “Фінанси”
Львів - 2008
Методичні рекомендації до виконання факторного аналізу магістерських та дипломних роботах для студентів спеціальності 7.050104 та 8.050104 „Фінанси” очної, заочної та екстернатної форм навчання / Уклад. Н.Б. Ярошевич, О.О. Бонецький, В.М. Кащишин, М.М. Мужеляк – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2008. –с.
Рекомендовано методичною радою Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» (протоколу № 4 від 10.01.2008 р.).
Укладачі:
к. е. н., Ярошевич Н.Б.
ас. Бонецький О.О.
ас. Кащишин В.М.
ас. Мужеляк М.М.
Відповідальний за випуск: к.е.н., доц. Хома І.Б.
Рецензенти:
к.е.н., доцент Колісник М.К.
к.е.н., доцент Князь С.В.
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ........................................................................................................
4
МЕТОДИ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ, КРЕДИТНИХ ТА ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ ........................................
6
1.БАЛАНСОВИЙ МЕТОД ........................................................................................................
6
2. МЕТОД ЛАНЦЮГОВИХ ПІДСТАНОВОК ........................................................................
9
3. ЛОГАРИФМІЧНИЙ МЕТОД ...............................................................................................
14
4. МОДУЛЬНИЙ МЕТОД .........................................................................................................
18
5. ПАРАЛЕЛЬНИЙ МЕТОД .....................................................................................................
23
6. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ МЕТОД ...........................................................................................
28
7. ІНТЕГРАЛЬНО-БАЛАНСОВИЙ МЕТОД ..........................................................................
32
КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ (ПРОЕКТОМ), КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ ............................................................................................................
39
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ........................................................................................
40
ДОДАТКИ ..................................................................................................................................
41
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
У відповідності до вимог галузевого стандарту вищої освіти України обов’язковим розділом магістерської кваліфікаційної та дипломної роботи (проекту) є аналітична частина.
В аналітичній частині на прикладі конкретної організації, використовуючи розроблену у теоретичній частині методологічну модель, подається аналіз стану досліджуваного об’єкту за останній звітний період виробничо-господарської діяльності. Вихідними даними для аналізу можуть бути технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації даної організації, а також різноманітна інформація офіційних статистичних служб.
Необхідно пояснити також основні відхилення розрахованих фінансово-економічних показників від оптимальних значень та основні позитивні, негативні тенденції на підприємстві, чим вони спричинені.
При проведенні поглибленого аналізу предмета дослідження за темою дипломної роботи слід застосовувати методи факторного аналізу, методи фінансової статистики; в тому числі аналіз рядів динаміки показників, прогнозування подальшої зміни показників тощо.
Дослідження тенденцій є логічним продовженням попередніх параграфів аналітичної частини. Призначенням цього параграфу є дослідження тенденцій і закономірностей зміни економічних показників, зокрема тих, значення яких вказано у завданні, за період від 3 до 5 років.
При здійсненні тематичного аналізу студент повинен показати вміння застосовувати методичний апарат економічного аналізу, зокрема: абсолютні і відносні величини; середні величини; спосіб порівняння; групування; графічні методи дослідження; оцінювання впливу факторів на показники виробничо-господарської діяльності підприємства; інші методи, зокрема, кореляційно-регресійний аналіз.
Логічним завершенням аналітичної частини є узагальнення можливостей досягнення очікуваних показників, установлених кафедрою. Даний розділ має бути закінчений аргументованими узагальненнями, де у стислій формі наводяться результати аналізу і розвитку проблеми та шляхи її розв'язання.
Результатом тематичного аналізу повинно бути: ідентифікація проблематики, конкретизація проблем, визначення причин їх виникнення та основних причин ліквідації (пом’якшення), оцінка наявних резервів, мобілізація яких створить передумови для покращення стану, повного чи часткового вирішення існуючих проблем
Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна; графічна; таблична; у вигляді моделей, блок-схем тощо).
Структура аналітичної частини роботи для студентів спеціальності „Фінанси”::
характеристика виробничо-господарської діяльності об’єкта дослідження (підприємства, банку, філії банку, страхової компанії; бюджетної установи);
аналіз фінансового стану об’єкта дослідження (аналіз структури і динаміки балансу, звіту про фінансові результати (кошторису доходів і видатків), коефіцієнтний аналіз фінансового стану)
аналіз предмета дослідження за темою магістерської /дипломної роботи (наприклад, аналіз витрат, структури капіталу, структури і динаміки податкових платежів; ймовірності банкрутства підприємства за моделлю Альтмана; аналіз планування / виконання доходної частини бюджету; планування / виконання видаткової частини бюджету; аналіз кредитного портфеля банку; структури і динаміки процентних доходів/ процентних витрат, комісійних доходів/комісійних витрат тощо).
факторний аналіз окремих проблемних показників об’єкта дослідження.
Факторний аналіз полягає у розкладі приросту залежної (результативної) змінної на складові, кожна з яких характеризувала б внесок (чи вплив) окремих факторів на зміну :
, (1)
де – фактичне значення змінної;
– еталонне значення змінної.
При цьому має виконуватися наступна умова:
(2)
Факторний аналіз виконується для виявлення позитивного чи негативного впливу факторів на досліджуваний показник господарюючого суб’єкта (підприємства чи банку).
Факторний аналіз виконується в другій (аналітичній) частині магістерської чи дипломної роботи.
При цьому вибір економічного показника (змінної ) для проведення факторного аналізу студент здійснює самостійно за погодженням з керівником магістерської/дипломної роботи.
Будь-який економічний показник для проведення факторного аналізу може бути представлений як результативна змінна аналітичної моделі.
Залежно від виду аналітичної моделі факторний аналіз виконується різними методами (див. табл. 1).
Таблиця 1
Систематизація методів факторного аналізу у відповідності до видів аналітичних моделей фінансово-економічних показників
Вид аналітичної моделі
Метод факторного аналізу
Детерміновані моделі
Адитивна модель
Балансовий метод
Мультиплікативна модель
Метод ланцюгових підстановок
Логарифмічний метод
Модульний метод
Паралельний метод
Диференціальний метод
Кратна модель
Інтегрально-балансовий метод
Комбінована модель
Балансовий метод для адитивної частини моделі; будь-який з методів для мультиплікативних моделей
Стохастичні моделі
,
де –похибка емпіричного рівняння залежності у від х1, х2, ...., хn.
Виклад матеріалу дослідження відбувається в наступній послідовності:
обґрунтування необхідності факторного аналізу обраного фінансово-економічного показника;
представлення обраного показника як аналітичної моделі, ідентифікація аналітичної моделі;
вибір методу проведення факторного аналізу, опис методу;
проведення відповідних розрахунків;
представлення результатів розрахунку в табличній формі для подальшого винесення на демонстраційний лист (зразки оформлення демонстраційних листів для кожного з нижче розглянутих методів факторного аналізу представлено в додатках);
висновок, що містить інформацію про фактори позитивного і негативного впливу на змінну .
Таблиця результатів розрахунків для проведення факторного аналізу може бути представлена у довільній формі. Вид таблиці результатів факторного аналізу залежить від обраного студентом методу проведення факторного аналізу.
На основі проведеного факторного аналізу в рекомендаційній частині роботи розроблені пропозиції щодо покращення діяльності підприємства повинні сприяти одночасному посиленню позитивної дії факторів і послабленню негативної їх дії.
МЕТОДИ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ, КРЕДИТНИХ ТА ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ
БАЛАНСОВИЙ МЕТОД
Балансовий метод призначений для факторного аналізу відхилень результативних показників при використанні адитивних моделей. Розклад по факторах відбувається наступним чином:
(3)
Тобто вплив кожного з факторів на змінну оцінюється за формулою:
(4)
Приклад 1.
Факторний аналіз елементів операційних витрат підприємства балансовим методом
Формула для розрахунку сукупності елементів операційних витрат має наступний вигляд:
Витрати підприємства за економічними елементами
=
Матеріальні витрати
+
Амортизація
+
Витрати на оплату праці
+
Витрати на соціальні заходи
+
Інші витрати
Оскільки дана модель є адитивною, то для проведення факторного аналізу слід використовувати балансовий метод. Результати зведених розрахунків представлено в таблиці 2.
Відповідно до проведених розрахунків видно, що за період з 2004 по 2007 рік розмір операційних витрат підприємства поступово зростав. Так, за 2005 рік витрати зросли на 84 тис. грн., за 2006 – на 52 тис. грн. і за 2007 – на 57 тис. грн. Це призвело до того, що мало місце загальне зростання розміру показника, що досліджується, на 193 тис. грн. (= 2272 – 2079 або = 84 + 52 + 57). З іншого боку операційні витрати зросли за рахунок зростання матеріальних витрат, величини амортизації, витрат на оплату праці відрахувань на соціальні заходи та інших витрат відповідно на 67 тис. грн., 65 тис. грн., 21 тис. грн., 23 тис. грн. та 17 тис. грн. (67 + 65 + 21 + 23 + 17 = 193).
Зазначимо, що такі зміни не можна вважати ані позитивними, ані негативними, оскільки невідомо, які зміни відбулися в динаміці доходів підприємства. Тут може скластись одна із наступних ситуацій:
позитивні зміни за умови, коли доходи зростають швидшими темпами, аніж витрати, або коли доходи зростають, а витрати залишаються незмінними або навіть зменшуються;
негативні зміни за умови, коли: 1) витрати збільшуються, а доходи зменшуються або залишаються незмінними; 2) витрати збільшуються швидшими темпами, аніж доходи; 3) витрати зменшуються повільнішими темпами, аніж доходи; 4) витрати залишаються незмінними, а доходи спадають.
Таблиця 2
Показники для проведення факторного аналізу елементів операційних витрат підприємства за 2004-2007 роки
Елементи операційних витрат
Фактичні значення, тис. грн.
Абсолютні відхилення,
тис. грн.
2004
2005
2006
2007
2005-2004
2006-2005
2007-2006
2007-2004
Матеріальні витрати, тис грн.
1224
1211
1270
1291
-13
+59
+21
+67
Амортизація, тис. грн.
237
293
297
302
+56
+4
+5
+65
Витрати на оплату праці, тис. грн.
378
396
381
399
+18
-15
+18
+21
Відрахування на соціальні заходи, тис. грн.
211
224
219
234
+13
-5
+15
+23
Інші витрати, тис грн.
29
39
48
46
+10
+9
-2
+17
Всього елементів операційних витрат, тис. грн.
2079
2163
2215
2272
+84
+52
+57
+193
Таким чином, аналізуючи динаміку зміни елементів операційних витрат будемо акцентувати увагу на тому, в якій мірі впливав на зміну загального розміру витрат кожен елемент зокрема.
/
Рис. 1. Динаміка абсолютних відхилень операційних витрат підприємства та їх елементів
за 2005-2007рр.
Отже, з таблиці 2 і з рисунка 1 видно, що найменші зміни відбулися в 2006 році. Так, сукупність елементів операційних витрат на підприємстві виросла лише на 52 тис. грн., що було результатом збільшення матеріальних витрат на 59 тис. грн., амортизації основних фондів на 4 тис. грн., інших витрат на 9 тис. грн., а також зниження витрат на оплату праці на 15 тис. грн. і відрахувань на соціальні заходи на 5 тис. грн. Найбільше збільшення операційних витрат було в 2005 році. Загальне зростання на 84 тис. грн. стало наслідком впливу зміни в додатному напрямку усіх елементів витрат, окрім матеріальних, розмір яких зменшився на 13 тис. грн.
Разом з тим, найбільш вагомий вплив на зміну операційних витрат за 2005 рік мало зростання величини амортизації на 56 тис. грн., за 2006 рік – зростання розміру матеріальних витрат, а за 2007 рік – зростання матеріальних витрат та витрат на оплату праці відповідно на 21 тис. грн. та на 18 тис. грн.
З іншого боку, за період з 2004 по 2007 роки в загальному підсумку зросли всі елементи операційних витрат, при цьому найменші зміни можна відмітити в розрізі інших витрат, які за 2005 рік зросли – 10 тис. грн., за 2006 рік – на 9 тис. грн., а за 2007 рік – зменшились на 2 тис. грн. Найбільші коливання відбулися з показником матеріальні витрати, загальне зростання яких становило 67 тис. грн., з них -13 тис. грн. припадає на 2005 рік, а +59 і +21 тис. грн. відповідно на 2006 та 2007 роки.
У додатку А представлено приклад оформлення демонстраційного листа.
Приклад 2.
Факторний аналіз загальних активів банку
Для знаходження розміру загальних активів банку слід використовувати наступну формулу:
Загальні активи = Кошти та залишки в НБУ + Кошти в інших банках + Цінні папери на продаж + Кредити та заборгованість клієнтів + Інвестиційні цінні папери + Основні засоби та нематеріальні активи +Нараховані доходи до отримання + Інші активи
В таблиці 3 представлено зведені розрахунки щодо здійснення факторного аналізу загальних активів банку балансовим методом.
Таблиця 3
Показники для проведення факторного аналізу загальних активів банку за 2004-2007 роки
Загальні активи
(тис. грн.)
Фактичні значення
Абсолютні відхилення
2004
2005
2006
2007
2005-2004
2006-2005
2007-2006
2007-2004
Кошти та залишки в НБУ
3196
8237
12373
13056
+5041
+4136
+683
+9860
Кошти в інших банках
2310
8157
2743
2863
+5847
-5414
+120
+553
Цінні папери на продаж
0
0
0
0
0
0
0
0
Кредити та заборгованості клієнтів
50948
61431
69819
72008
+10483
+8388
+2189
+21060
Інвестиційні цінні папери
471
310
310
310
-161
0
0
-161
Основні засоби та нематеріальні активи
12452
13984
15352
15997
+1532
+1368
+645
+3545
Нараховані доходи до отримання
86
277
324
364
+191
+47
+40
+278
Інші активи
95
1974
564
781
+1879
-1410
+217
+686
Усього активів
69558
94371
101521
105379
+24813
+7150
+3858
+35821
Досліджуючи отримані результати розрахунку показників факторного аналізу слід звернути увагу на наступне. У період з 2004 року по 2007 рік спостерігається тенденція до збільшення загальних активів банку, що загалом є позитивною тенденцією. Це відбувається за рахунок збільшення в основному ліквідних активів, які приносять банку дохід, але разом з тим не менш суттєвим є вплив зміни недохідних активів (зокрема, основних засобів та нематеріальних активів).
Отже, за 2005 рік активи банку зросли на 24813 тис. грн. (=94371 – 69558), що відбулося в основному за рахунок, по-перше, зростання кредитів та заборгованостей клієнтів (ліквідний актив) на 10483 тис. грн., а по-друге, за рахунок зростання коштів в НБУ та коштів в інших банках (високоліквідні активи) відповідно на 5041 та 5847 тис. грн. Інші зміни структурних елементів активів банку за 2005 рік були менш суттєвими, а їх вплив не настільки вагомим. Так, основні засоби, нараховані доходи та інші активи зросли відповідно на 1532, 191 та 1879 тис. грн., що на порядок менше від змін у розмірі високоліквідних та ліквідних активів.
Натомість найменші коливання розміру окремих елементів активів банку були в 2007 році, що відповідно призвело до зростання сукупного розміру активів всього лиш на 3858 тис. грн., 2189 тис. грн. з яких припало на кредити та заборгованість клієнтів, а 683 тис. грн. та 645 тис. грн. відповідно на кошти в НБУ та основні засоби. Саме дані елементи здійснили найбільш вагомий вплив на зміну сукупного розміру активів банку.
Щодо високоліквідних активів (зокрема, кошти в інших банках), то у 2006 році у порівнянні з попереднім роком спостерігається їх негативний зміна – зменшення на 5414 тис. грн. Ці активи не дають банку доходу, але необхідні для розрахунків за зобов’язаннями. Зниження високоліквідних активів – негативне явище, тому що у майбутньому в банку можуть з’явитись проблеми із проведенням розрахунків.
Усі вище описані зміни призвели до того, що за результатами роботи 2004-2007 років було досягнуто зростання загального розміру активів банку на 35821 тис. грн. Першопричиною цього стало зростання розміру кредитів та заборгованостей клієнтів на 21060 тис. грн., при цьому кошти та залишки в НБУ зросли на 9860 тис. грн., а вартість основних засобів та нематеріальних активів – на 3545 тис. грн.
МЕТОД ЛАНЦЮГОВИХ ПІДСТАНОВОК
Метод ланцюгових підстановок може застосовуватись до так званих мультиплікативних моделей типу . Суть методу ланцюгових підстановок полягає в тому, що, послідовно замінюючи кожний звітний показник базисним (тобто показником, з яким порівнюється показник, який порівнюється), всі інші показники розглядаються при цьому як незмінні. Така зміна дозволяє визначити ступінь впливу кожного фактора на сукупний фінансовий показник. Число ланцюгових підстановок залежить від кількості факторів, що впливають на сукупний фінансовий показник. Розрахунок починається з вихідної бази, коли всі фактори дорівнюють базисному показнику, і тому загальна кількість розрахунку завжди на одиницю більша кількості факторів, що визначають. Ступінь впливу кожного фактора встановлюється шляхом послідовного підрахунку: з другого розрахунку вираховується перший, з третього – другий і т.д. Застосування методу ланцюгових підстановок вимагає суворої послідовності визначення впливу окремих факторів. Ця послідовність полягає в тому, що в першу чергу звертається увага на ступінь впливу кількісних показників, що характеризують абсолютний обсяг діяльності, обсяг фінансових ресурсів. В другу чергу – кількісних показників, що характеризують рівень доходів і затрат, ступінь ефективності використання фінансових ресурсів.
Тут є можливими такі комбінації: один з трьох факторів є постійним, а два інші змінюються; або два фактори є постійними, а один фактор змінюється, або всі три фактори змінюються одночасно. Отримаємо наступні ланцюгові підстановки:
(5)
При порівнянні кожного нового добутку з попереднім отримаємо:
(6)
Тобто вплив кожного з факторів на змінну оцінюється за формулою:
(7)
Вище описані формули застосовуються до мультиплікативних моделей, для яких властивою є статична форма. Якщо ж мультиплікативна модель має динамічну форму, то тоді метод ланцюгових підстановок можна відобразити наступним чином:
(8)
Відповідно при порівнянні кожного нового добутку з попереднім отримаємо:
(9)
Приклад 3.
Факторний аналіз коефіцієнта оборотності оборотних активів підприємства
Для розрахунку значень обраного показника використовуватиметься наступна формула:
(10)
Оскільки формула для розрахунку значень обраного показника має мультиплікативну форму, то до даного коефіцієнта можна застосувати одну із п’яти методів (метод ланцюгових підстановок, логарифмічний метод, модульний метод, паралельний метод чи диференціальний метод). В даному випадку будемо використовувати вище описаний метод ланцюгових підстановок, але при цьому формулу (10) приведемо до наступного вигляду:
(11)
Вихідні дані та система необхідних розрахунків для проведення факторного аналізу коефіцієнта оборотності оборотних активів представлені в таблиці 4, а динаміка значень чистого доходу та середньорічної вартості оборотних активів підприємства зображено на рисунку 2.
Результати розрахунків дозволяють побачити, що протягом 2003-2007 років значення показника оборотності оборотних активів то зростає, то зменшується. Так, якщо протягом 2004 року було досягнуто додатного значення абсолютного відхилення результуючого показника рівного 3,46, то за 2007 рік абсолютне відхилення становило -0,89. З’ясуємо, що призвело до такої динаміки коефіцієнта оборотності оборотних активів.
Отже, за 2004 рік досліджуваний показник зріс на 3,46, що відбулося в результаті абсолютного збільшення чистого доходу на 935,8 тис. грн. та абсолютного зменшення середньорічної вартості оборотних активів на 44,55 тис. грн. Беручи до уваги структуру зміни бачимо, що досліджуваний коефіцієнт збільшився на 2,55 за рахунок приросту величини чистого доходу від реалізації, а на 0,91 – за рахунок зміни параметра . Виходячи з цього можна стверджувати, що більш вагомою була зміна першого вхідного показника – чистого доходу.
Таблиця 4
Вихідні дані та зведені розрахунки показників факторного аналізу коефіцієнта оборотності оборотних активів за 2003-2007 роки
Чистий дохід від реалізації (ЧД), тис. грн.
Середньорічна вартість оборотних активів (СВОА), тис. грн.
Коефіцієнт оборотності оборотних активів (Коб.ОА)
Фактичні значення
2003
1493,3
367,3
0,0027
4,07
2004
2429,1
322,75
0,0031
7,53
2005
2227,6
305,9
0,0033
7,28
2006
5972,1
609,5
0,0016
9,80
2007
6230,4
699,6
0,0014
8,91
Абсолютні відхилення
2004-2003
935,8
-44,55
0,0004
3,46
2005-2004
-201,5
-16,85
0,0002
-0,24
2006-2005
3744,5
303,6
-0,0016
2,52
2007-2006
258,3
90,1
-0,0002
-0,89
Зміна Коб.ОА за рахунок зміни ЧД
2004
2005
2006
2007
Зміна Коб.ОА за рахунок зміни
2004
2005
2006
2007
Перевірка: 2004 рік
2005 рік
2006 рік
2007 рік
Натомість в 2007 році маємо протилежну ситуацію. Коефіцієнт оборотності зменшився на 0,89 за рахунок абсолютного збільшення як чистого доходу (+258,3 тис. грн.), так і вартості оборотних активів (+90,1 тис. грн.). При розгляді зміни результуючого показника Коб.ОА окремо за кожним із елементів бачимо, що Коб.ОА зменшився на 1,32 за рахунок зміни параметра , а потім дещо зріс (на 0,42) за рахунок приросту показника чистого доходу від реалізації. Тобто в даному випадку більш вагомим був вплив зміни СВОА, аніж ЧД на коефіцієнт оборотності.
/
Рис. 2. Динаміка чистого доходу та середньорічної вартості оборотних активів підприємства за 2003-2007 роки
Таким чином, для забезпечення повної віддачі від використання оборотних коштів на підприємстві потрібно провадити ефективну політику формування та використання оборотних активів і відповідно контролювати динаміку зміни розміру чистого доходу, який припадає на одиницю вартості оборотних активів.
Приклад 4.
Факторний аналіз коефіцієнта рентабельності власного капіталу банку
Формула для розрахунку коефіцієнта рентабельності власного капіталу банку має наступний вигляд:
, (12)
тобто має мультиплікативну складову. Таким чином, до даної моделі можна застосувати метод ланцюгових підстановок факторного аналізу. При цьому формулу (12), як і в попередньому прикладі представляємо в наступному вигляді:
(13)
Фактичні значення необхідних показників та зведені розрахунки представлено в таблиці 5.
На рисунку 3 представлено динаміку структуру зміни рентабельності власного капіталу банку за 2004-2007 роки.
Таким чином, за 2004, 2005 і 2007 роки рентабельність власного капіталу банку зростала відповідно на 0,0214 (або 2,14%), 0,0422 (або 4,22%) і 0,0035 (або 0,35%), а в 2006 зменшилась на 0,0186 (або 1,86%). На даний результат вплинули зміни таких показників як чистий прибуток та власний капітал. Зокрема, за рахунок того, що в 2005 році розмір чистого прибутку порівняно з попереднім 2004 зріс на 3375 тис. грн. результуючий коефіцієнт рентабельності зріс на 0,0789 (або 7,89%) – це по-перше, а по-друге, за рахунок зростання власного капіталу на 17883 тис. грн. рентабельність зменшилась на 0,0366 (або 3,66%). Саме це в кінцевому підсумку дало загальне зростання результуючого показника на 4,22%. Слід також додати, що в даному випадку більш вагомо на зміну результуючого показника вплинула зміна розміру чистого прибутку.
Таблиця 5
Вихідні дані та зведені розрахунки показників факторного аналізу коефіцієнта рентабельності власного капіталу банку за 2003-2007 роки
Чистий прибуток (ЧП), тис. грн.
Власний капітал (ВК), тис. грн.
Рентабельність власного капіталу ()
Фактичні значення
2003
983,75
40904
0,000024
0,0241
2004
1942,5
42785
0,000023
0,0454
2005
5317,5
60668
0,000016
0,0876
2006
5489,2
79540
0,000013
0,0690
2007
5803,4
80065
0,000012
0,0725
Абсолютні відхилення
2004-2003
958,75
1881
-0,0000011
0,0214
2005-2004
3375
17883
-0,0000069
0,0422
2006-2005
171,7
18872
-0,0000039
-0,0186
2007-2006
314,2
525
-0,0000001
0,0035
Зміна РВК за рахунок зміни ЧП
2004
2005
2006
2007
Зміна РВК за рахунок зміни
2004
2005
2006
2007
Перевірка: 2004 рік
2005 рік
2006 рік
2007 рік
Разом з тим, як видно з рисунка, позитивний результат зміни рентабельності власного капіталу в 2004 році став наслідком того, що його приріст за рахунок ЧП (+0,0234) значно перевищив його зміну за рахунок параметра (-0,0021). А от в 2006 році за рахунок того, що розмір власного капіталу зріс на 18872 тис. грн. зменшилась на -0,0215. Оскільки при цьому зростання чистого доходу було незначним і становило +171,7 тис. грн., то абсолютна зміна результуючого показника була скорочена лише на +0,0028 і відповідно дорівнювала -0,0187.
/
Рис. 3. Динаміка структуру зміни рентабельності власного капіталу банку за 2004-2007рр., розрахована відповідно до методу ланцюгових підстановок факторного аналізу
В додатку Б представлено приклад оформлення демонстраційного листа на основі даного прикладу.
ЛОГАРИФМІЧНИЙ МЕТОД
Логарифмічний метод факторного аналізу застосовують до мультиплікативних моделей загального вигляду:
(статична форма) (14)
При цьому необхідно існуючу статичну форму моделі перевести в динамічну шляхом апроксимації:
, (15)
, (16)
яка після логарифмування набере наступної форми: (17)
Розділивши обидві частини одержаного рівняння на і помноживши на , одержимо:
(18)
Це можна записати одною формулою: (19)
Приклад 5.
Факторний аналіз коефіцієнта оборотності активів підприємства
Коефіцієнт оборотності активів визначають відповідно до наступної формули:
(20)
Фактичні значення показників та зведені результати розрахунків представлено в таблиці 6.
Таблиця 6
Показники факторного аналізу оборотності активів ТзОВ “ЯВІР” за 2003-2007 роки
Періоди
Чистий дохід, тис. грн.
Активи, тис. грн.
Оборотність активів
Фактичні значення
2003
342,2
498,5
0,69
2004
300,1
457,6
0,66
2005
286,4
473,4
0,60
2006
311
505,2
0,62
2007
376,3
451,3
0,83
Абсолютні відхилення факторних змінних
2004-2003
-42,1
-40,9
-0,03
2005-2004
-13,7
15,8
-0,05
2006-2005
24,6
31,8
0,01
2007-2006
65,3
-53,9
0,22
Індекси факторних змінних
2004
0,877
0,918
0,955
2005
0,954
1,035
0,922
2006
1,086
1,067
1,018
2007
1,210
0,893
1,354
Логарифмічні індекси факторних змінних
2004
-0,06
-0,04
-0,02
2005
-0,02
0,01
-0,04
2006
0,04
0,03
0,01
2007
0,08
-0,05
0,13
Прирости, %
2004
-0,088
-0,057
-0,031
2005
-0,029
0,021
-0,051
2006
0,050
0,040
0,011
2007
0,137
-0,081
0,218
Перевірка: 2004 рік
2005 рік
2006 рік
2007 рік .
Розрахунки проводились за наступною схемою (для прикладу взято вихідні дані за 2004 рік):
становить:
для чистого доходу: ;
для вартості активів: ;
для оборотності активів: ;
становить:
для чистого доходу: ;
для вартості активів: ;
для оборотності активів: ;
прирости становлять:
для чистого доходу: ;
для вартості активів: ;
для оборотності активів: .
На рисунку 4 представлено динаміку структури зміни оборотності активів підприємства за 2004-2007рр.
/
Рис. 4. Динаміка структуру зміни оборотності активів підприємства за 2004-2007рр., розрахована відповідно до логарифмічного методу факторного аналізу
Представлені вище зведені розрахунки дозволяють зробити наступні висновки. Показник оборотності активів за аналізований проміжок часу характеризується циклічністю свого розвитку. Наслідком цього є нерівномірність зміни як чистого доходу, так і вартості активів. Зокрема, в 2005 році оборотність активів становила лише 0,60, що є найнижчим значенням показника протягом періоду, який аналізується. Порівняно з попереднім 2004 роком оборотність активів знизилась на 0,051. Це стало результатом того, що розмір чистого доходу зменшився на 42,1 тис. грн., а його приріст склав -0,088, в той же час розмір активів зменшився на 40,9 тис. грн., а його приріст дорівнював -0,057. Таким чином, більш суттєвим виявився вплив зміни розміру чистого доходу, а не розміру активів на значення результуючого показника , що в результаті створило несприятливу для підприємства ситуацію.
Натомість найбільш результативним періодом з точки зору досягнутого рівня оборотності активів був 2007 рік, що дуже чітко відображено на рисунку. Саме в даному році досліджуваний показник сягнув свого максимального значення – 0,83, а його приріст порівняно з попереднім періодом зріс на 0,22. Дана ситуація стала наслідком двох позитивних змін: при збільшенні чистого доходу на 65,3 тис. грн. розмір активів зменшився на 53,9 тис. грн. Таким чином, зріс на 0,137 за рахунок позитивного приросту чистого доходу, що стало вирішальним у досягнутому результаті, а на 0,081 – за рахунок приросту вартості активів.
В додатку В представлено приклад оформлення демонстраційного листа.
Приклад 6.
Факторний аналіз коефіцієнта загальної ліквідності банку
Коефіцієнт загальної ліквідності (), що характеризує, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів, розраховують відповідно до наступної мультиплікативної моделі:
(21)
З метою проведення