МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсового проекту
«Формування комплексу маркетингу підприємства»
з курсу “Маркетинг”
для студентів всіх форм навчання галузей знань
0305 «Економіка та підприємництво» та 0306 «Менеджмент і адміністрування»
Затверджено
на засіданні кафедри
маркетингу і логістики
Протокол № 1 від
“ 1” вересня 2008 р.
Львів-2009
Методичні вказівки до виконання курсового проекту «Формування комплексу маркетингу підприємства» з курсу “Маркетинг” для студентів всіх форм навчання галузей знань 0305 «Економіка та підприємництво» та 0306 «Менеджмент і адміністрування» / Укл.: Мороз Л.А., Крикавський Є.В., Косар Н.С., Кузьо Н.Є., Леонова С.В., Рикованова І.С., Савченко Ю.Т. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2009. – 26 с.
Укладачі Крикавський Є.В., д-р.екон.наук., професор
Мороз Л.А., канд.екон.наук, доцент
Косар Н.С., канд.екон.наук, доцент
Кузьо Н.Є., асист.
Леонова С.В., асист.
Рикованова І.С., асист.
Савченко Ю.Т. асист.
Відповідальний за випуск Гринів Н.Т.
Рецензенти Чухрай Н.І., д-р.екон.наук, професор
Мамчин М.М., канд.екон.наук, доцент
ЗМІСТ
1. Загальні положення
4
2. Структура курсового проекту
4
3. Зміст курсового проекту
5
4. Вимоги до оформлення курсового проекту
17
Список рекомендованої літератури
19
Додатки
20
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Виконання курсового проекту систематизує та поглиблює теоретичні знання студентів, сприяє набуттю навичок практичного використання методики і техніки розв’язання актуальних проблем по основних напрямках маркетингової діяльності підприємства і є важливою складовою підготовки майбутніх менеджерів та економістів.
Основним завданням проекту є дослідження ринку конкретного товару, моделювання і розрахунок ціни в умовах ринку, розробка комплексу маркетингових заходів, спрямованих на покращання становища підприємства на ринку.
Курсовий проект базується на комплексному підході до підготовки майбутніх менеджерів та економістів і потребує відповідних знань з курсів “Маркетинг”, “Макроекономіка”, “Мікроекономіка”, “Статистика”.
Обсяг курсового проекту – 25-30 сторінок.
2. СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Курсовий проект складається з таких розділів:
Вступ
Розділ 1.
Аналіз ринку
Розділ 2.
Дослідження смаків та уподобань споживачів. Сегментування ринку.
Розділ 3.
Розроблення концепції товару та визначення його характеристик
Розділ 4.
Визначення оптимальної ціни на товар на підставі результатів пробного маркетингу
4.1.
Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом
4.2.
Розрахунок оптимальної ціни, при якій фірма отримає максимальний прибуток
Розділ 5.
Формування оптимальних каналів розподілу товару
Розділ 6.
Планування кампанії по просуванню товару
Висновки
Список використаної літератури
3. ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Вступ
У вступі необхідно описати завдання курсового проекту, обґрунтувати актуальність впровадження маркетингових заходів на вітчизняних підприємствах. Обсяг має складати 1-2 стор.
Розділ 1. Аналіз ринку
У цьому розділі необхідно обрати товар, попит на який буде об’єктом аналізу, а також описати потребу, яку цей товар буде задовольняти. Вид товару узгоджується із керівником курсового проекту. Його можна обрати із табл. А.1 Додатку А або запропонувати додатково.
Обґрунтування вибору потреби можна здійснювати за матрицею класифікації потреб, що наведена у Додатку Б. Оскільки не завжди вдається описати обрану потребу за всіма запропонованими пунктами, наведеними у табл. Б.1, то можна обрати чи додати класифікаційні ознаки самостійно.
Оскільки будь-яка фірма здійснює свою діяльність в оточенні різних об’єктів та сил, у цьому розділі пропонується охарактеризувати маркетингове середовище фірми, в якому вона буде функціонувати. Необхідно навести чинники макросередовища (демографічні, економічні, фактори природного, науково-технічного, політичного середовища та культурного оточення) та мікросередовища (потенційні споживачі, постачальники, маркетингові посередники, конкуренти, контактні аудиторії) і описати, яким чином вони будуть впливати на виробника товару. Найбільшу увагу необхідно приділити аналізу попиту на ринку обраного товару та аналізу конкурентів.
Розділ 2. Дослідження смаків та уподобань споживачів. Сегментування ринку
Для того, щоб зрозуміти потреби та смаки споживачів фірми, вивчити її конкурентів, необхідно провести маркетингові дослідження. У курсовому проекті дослідження смаків та уподобань споживачів пропонується проводити за допомогою анкети. Анкета – найрозповсюдженіше знаряддя досліджень при збиранні первинної інформації стандартизованого опитування. Це перелік запитань, на які опитуваний (респондент) має дати відповіді. Анкета потребує ретельної розробки, апробації та усунення недоліків, що виявлені, до початку її широкого використання. При розробленні анкети необхідно:
відібрати запитання або сформувати перелік пошукових запитань;
вибрати форму запитань;
вибрати формулювання запитань;
з’ясувати послідовність запитань.
Загалом анкета складається з наступних розділів:
Вступ (хто і навіщо проводить дослідження). У вступі вказується мета дослідження, організація, що проводить дослідження. Він містить заклик до опитуваного надати допомогу в реалізації поставленої мети. Вступ має бути стислим і повинен закінчуватися подякою за можливість співробітництва чи надавати інформацію про матеріальні форми винагороди.
Змістовна частина (основна частина) (запитання анкети).
Кваліфікаційна (містить інформацію про респондента, його основні соціально-демографічні характеристики). Тут слід уникати відкритих запитань типу “Ваш вік, стать, дохід”, а слід ставити закриті запитання з варіантами відповідей.
Перед початком опитування за допомогою анкет важливо окреслити вибірку. Маркетолог повинен розробити такий план складання вибірки, завдяки якому відібрана сукупність відповідала б завданням, що стоять перед дослідженням. При плануванні вибірки важливо знати: кого опитувати: принцип випадкового відбору (кожен із потенційних респондентів має однакову ймовірність потрапити до вибірки) або невипадковий відбір (формують, зокрема, квотовані вибірки, які охоплюють представників окремих прошарків населення згідно з їх соціальним статусом, віковими категоріями, професіями тощо). Також важливо визначити яку кількість людей слід опитати. Великі вибірки точніші, але їх обстеження потребує більше коштів і часу.
При формуванні переліку запитань слід пам’ятати, що їх форма може впливати на відповідь респондента. Виділяють два типи запитань: закриті та відкриті. Закриті запитання передбачають обмежений перелік відповідей і мають задану структуру (альтернативні, вибіркові, зі шкалою Лайкерта, семантичний диференціал тощо). Такі запитання включають в себе всі можливі варіанти відповідей – при опитуванні обирається один з них. Класифікація закритих запитань наведена у Додатку В.
У відкритих запитаннях не передбачається переліку відповідей і відсутні обмеження щодо них. Такі запитання називаються ще запитаннями без заданої структури (дають можливість відповідати своїми словами). Відповіді на них містять більше інформації, але їх складніше обробляти.
Застосовуються відкриті запитання в наступних випадках:
як вступ до запитання;
коли важко окреслити характеристики проблеми;
коли важко передбачити варіанти відповідей;
коли потрібна дослівна відповідь;
особисті запитання.
Також корисними такі запитання є на пошуковому етапі дослідження, коли необхідно встановити, що думають люди, не вимірюючи, яка кількість з них думає тим чи іншим чином.
Існують основні вимоги до формування запитань анкети. По-перше, при складанні запитань необхідно використовувати прості слова, зрозумілі потенційному споживачеві. Не рекомендується використовувати спеціальні або технічні терміни (за винятком опитування спеціалістів). По-друге, не можна використовувати слова, що мають різні значення для різних груп споживачів (“доступні ціни”, “часто”, “інколи” тощо). По-третє, не слід ставити запитання, які можуть мати подвійний зміст. По-четверте, не можна вживати запитання, в яких вказано шлях до відповіді.
Є і правила розміщення запитань у анкеті:
Правило “лійки”
від простих до більш складних запитань;
у середині анкети – найбільш складні запитання, в кінці – знову найпростіші.
“Ефект випромінювання”
запитання повинні поступово “звужувати” тему;
запитання повинні спрямовувати хід думок респондента на подальші запитання.
Запитання в анкеті мають бути взаємопов’язаними. Запитання, що стосуються однієї теми (проблеми), необхідно розміщувати разом (один за одним), щоб їх порядок допомагав відповідати респонденту. Запитання, що потребують коментарів респондента, слід розміщувати ближче до середини анкети. В заключній частині анкети розміщують відносно не складні запитання, мета яких – поглибити й уточнити інформацію, яка була одержана у відповідях на попередні запитання. Анкета повинна бути чітко структурована, що сприяє більшій готовності респондента відповідати на запропоновані запитання і більшій надійності його відповідей, довірі і зацікавленості респондента. В анкеті повинно бути декілька запитань щодо призначення товару, міри виконання ним цільової функції. Загальна кількість запитань в анкеті має бути в межах до 20 (залежно від мети дослідження). Якщо є необхідність поставити багато запитань, то створюють декілька анкет. Анкета повинна бути повністю оформлена (в практичній діяльності це засвідчує респектабельність фірми). Форма опитувального листка має бути простою, легко читатися (необхідно приділити увагу форматуванню анкети). Анкету слід спочатку протестувати і скоригувати.
Після анкетування слід провести обробку та аналіз анкет. Для цього необхідно навести діаграми за результатами обробки анкет та висновки стосовно отриманої інформації.
В цьому ж розділі наводиться схема сегментації ринку та вибір цільових сегментів. Сегмент ринку складається із споживачів, що однаково реагують на один і той самий набір спонукальних стимулів маркетингу. Сегментацію ринку можна здійснювати за різними змінними параметрами:
за географічним принципом;
за демографічним принципом;
за соціально-економічними характеристиками;
за психологічним принципом;
за споживчими мотивами.
Сегментацію ринку товарів промислового призначення (ТПП) можна проводити за такими принципами:
географічним;
галузевим;
функціональним призначенням продукції;
вагомістю споживачів;
формою власності.
Можуть бути використані й інші принципи сегментації ринку.
Приймаючи рішення щодо виходу на ринок, можливостей його сегментації, фірма може застосувати три стратегії охоплення ринку: масовий маркетинг, цільовий маркетинг та диференційований маркетинг
Масовий маркетинг орієнтується на широкий споживчий ринок звикористанням одного базового плану маркетингу. Цільовий, чи концентрований маркетинг орієнтований на вузьку специфічну групу споживачів (сегмент ринку) через спеціалізований комплекс маркетингу, спрямований на задоволення потреб саме цього сегмента. Диференційований маркетинг передбачає охоплення декількох сегментів ринку і розроблення для кожного з них окремого комплексу маркетингу.
Необхідно зазначити, яка стратегія охоплення ринку буде обиратися для просування Вашого товару на ринок.
Розділ 3. Розроблення концепції товару та визначення його характеристик
Розглядаючи товар як комплексне поняття, можна сприймати його на трьох рівнях:
Товар за задумом.
Слід пам’ятати, що будь-який товар – це засіб для вирішення певної проблеми. Тому слід виходити насамперед із потреби, яку задовольняє товар.
Товар у реальному виконанні.
Він сприймається як реально створений виріб (послуга), із конкретними властивостями та характеристиками. На цьому рівні товар має певні характеристики: рівень якості, набір властивостей, специфічне зовнішнє оформлення, марочну назва, специфічне упакування.
Товар із підкріпленням.
Цей рівень показує, чи підкріплений товар додатковими послугами і вигодами (надання кредиту, гарантії, доставка, монтаж, післяпродажне обслуговування).
Студентам слід описати кожен рівень товару. Слід визначити і описати характеристики товару, його якісні параметри, дизайн. Далі приймаються рішення щодо внутрішньої та зовнішньої упаковки товару: їх форми, матеріалу, з якого вони зроблені тощо. Велике значення для успішного ринкового життя товару має марка, під якою він випускається. Студентам слід розробити товарну марку, представити її графічно.
У ході розроблення товару потрібно провести його позиціонування, тобто чітко визначити, чим він буде відрізнятись від товарів конкурентів (насамперед на другому та третьому рівнях).
Для позиціонування використовують різні ознаки залежно від виду товару. Такими ознаками можуть бути:
1) цінові рівні;
2) вміст натуральних складників;
3) вміст синтетичних добавок;
4) габаритні розміри;
5) вага;
6) термін використання;
7) термін сервісного обслуговування тощо.
Позиціонування товару необхідно подавати за допомогою схем позиціонування, за якими слід визначити конкурентні переваги пропонованого товару.
Розділ 4. Визначення оптимальної ціни на товар на підставі проведення пробного маркетингу
Пробний маркетинг передбачає обмежену реалізацію товару в обраному регіоні. Мета перевірки – визначити чи будуть споживачі купувати даний товар в реальних умовах, а також випробувати різні методи збуту.
Цінова стратегія фірми може базуватися на трьох методичних підходах: на витратах, попиті чи конкуренції. В курсовому проекті використовується методика ціноутворення, що орієнтована на попит, з врахуванням впливу інших методичних підходів, оскільки вони взаємопов’язані. Обраний метод базується на класичній економічній моделі, яка розглядає ціноутворення як механізм, що відповідає за ефективне розміщення і використання ресурсів. Центральним в економічній моделі є закон попиту, який стверджує, що ціна товару оберненопропорційно впливає на величину попиту. Використання обраної методики передбачає, що попит може бути визначений із значною точністю.
4.1. Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом
Для оцінки взаємозв’язку між ціною і попитом на свій новий товар (рівнем його збуту) фірма протягом декількох місяців проводила пробний маркетинг цього товару при різних значеннях ціни.
Результати дослідження ринку, переведені на обсяг річного збуту товару, видаються студентам для подальшого проведення на їх основі статистичного аналізу. Якщо зобразити кожну пару спостережень у системі координат, де величина попиту відкладається на осі у, а ціна - на осі х, то отримаємо кореляційне поле точок.
Рис. 1. Кореляційне поле точок
Завданням студентів є складання рівняння регресії, що встановлює взаємозв’язок між досліджуваними параметрами: ціною та обсягом попиту, що у даному випадку дорівнює рівню фактичного збуту. Оскільки зв’язок між ними близький до лінійного, то рівняння регресії буде мати вигляд:
,
де N – теоретичне значення обсягу збуту при відповідній ціні.
На підставі гіпотези про лінійність зв’язку через кореляційне поле точок необхідно провести пряму таким чином, щоб сума квадратів відхилень теоретичних значень від фактичних була мінімальна. В цьому полягає суть методу найменших квадратів. Це означає, що розрахункові значення максимально наближені до фактичних, що є гарантією достовірності моделі.
Використовуючи метод найменших квадратів для обчислення в0 та в1 слід розв’язати систему нормальних рівнянь:
де m – кількість замірів у проведеному дослідженні.
Щоб розв’язати цю систему, треба помножити перше рівняння на:
,
та відняти друге рівняння від першого або використати інші методи розв’язування систем рівнянь.
Проміжні дані для розрахунку доцільно показати у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1
Проміжні розрахунки
Заміри
1
2
…
…
m
Сума
(
(
(
(
(
(
–
(
Після розв’язання системи рівнянь, визначення коефіцієнтів в0 та в1 та складання рівняння регресії будують графік залежності N від Ц. Приклад графіку функції N=f(Ц) наведений на рис. 2.
Рис. 2. Залежність попиту від ціни
Студентам слід будувати такий графік у обраному масштабі.
Далі визначають щільність зв’язку між цими величинами, для чого обчислюють коефіцієнт детермінації.
де – факторна дисперсія, ;
– загальна дисперсія,
Коефіцієнт детермінації характеризує тісноту зв’язку між даними величинами. Він має додатне значення і знаходиться в межах [0;1]. Залежно від значень роблять наступні висновки:
якщо , то зв’язок між ціною і попитом слабкий;
якщо , то зв’язок між ціною і попитом відчутний;
якщо , то зв’язок між ціною і попитом щільний.
Використовувати рівняння регресії для подальших досліджень можна при умові щільного зв’язку.
4.2. Визначення оптимальної ціни, при якій фірма отримає максимальний прибуток
Математична модель цієї задачі має вигляд:
де П – прибуток, який отримає фірма від реалізації продукції за досліджуваний період;
F – постійні витрати фірми на виробництво і збут продукції за даний період;
V – змінні витрати на одиницю продукції.
Студенти повинні дати пояснення в проекті відносно складу F та V і об’єктивних закономірностей, яким підпорядкована їх зміна. Чисельні значення цих показників визначаються даними до проекту.
Взаємозв’язок між Ц та N встановлено у п. 4.1 у вигляді рівняння регресії.
Максимізувати прибуток фірми можна з використанням похідної .
Прирівнюємо = 0 і знаходимо Цопт, Nопт, Пmax.
Отже, отримаємо
В результаті проведених розрахунків отримуємо величину максимального прибутку для значення оптимальної ціни та обсяг збуту, при яких цей прибуток буде отримано.
Знаходимо також собівартість одиниці продукції при даному обсязі збуту:
.
Студентам слід побудувати також графік залежності собівартості від обсягу збуту у обраному масштабі.
Рис. 3. Залежність собівартості товару від обсягу збуту
Для прийняття ефективних рішень важливе значення має визначення цінової еластичності попиту. Цінова еластичність попиту визначає чутливість споживачів до змін у цінах з точки обсягу товарів, що вони купують.
де - обсяг збуту, визначений за рівнянням регресії відповідно при цінах .
Еластичний попит має місце у тих випадках, коли цінова еластичність по модулю перевищує 1. Студентам слід описово проаналізувати вплив цінової еластичності попиту на цінову стратегію фірми.
Розділ 5. Формування оптимальних каналів розподілу товару
У цьому розділі потрібно сформувати оптимальні канали розподілу продукції, визначити посередників, яких фірма буде залучати до її реалізації.
При формуванні каналу слід обґрунтувати його довжину і ширину залежно від типу товару і ринку, цілей і ресурсів фірми.
По довжині це може бути канал прямого маркетингу, однорівневий чи дворівневий канал.
Визначаючи ширину каналу, можна орієнтуватись на принципи ексклюзивного, селективного чи інтенсивного розподілу.
Учасники каналів розподілення виконують наступні функції:
Інформаційна функція (збирання інформації, проведення маркетингових досліджень і поширення їх результатів для планування збуту і товарообміну).
Стимулювання збуту, яке полягає у інформуванні споживачів за допомогою реклами та використання заходів стимулювання збуту.
Пошук потенційних споживачів, встановлення і підтримання з ними зв’язків.
Пристосування товарів до вимог споживачів, зокрема виробництво, монтаж, пакування товарів, їх сортування і комплектування.
Проведення ділових переговорів із споживачами стосовно рівня цін та інших умов, при яких право власності може бути передано іншим особам та організаціям.
Надання торговельних послуг, тобто продаж товарів споживачам.
Організація товарного руху: транспортування і складування товарів.
Фінансування процесу розповсюдження товарів, тобто часткове чи повне покриття витрат на функціонування каналів розподілення.
Прийняття на себе ризиків, зокрема відповідальності за товар під час його просування до споживача.
Студентам слід описати, хто з посередників і які функції буде виконувати.
При виборі посередників слід враховувати характеристики незалежних оптовиків з повним і обмеженим циклами обслуговування, а також агентів, комісіонерів і брокерів.
Далі потрібно обґрунтувати вибір кінцевої ланки каналів збуту. Роздрібний продаж товарів може здійснюватись через магазини, дилерів або організації позамагазинної торгівлі.
Обсяг збуту продукції фірми є динамічним показником і внаслідок впливу різних факторів (зміна економічної ситуації, дії конкурентів тощо) може падати. Тому слід провести аналіз беззбитковості і знайти точку критичного збуту, при якому ціна дорівнює собівартості і фірма за рахунок доходів від реалізації може покрити лише свої витрати. Точка критичного збуту ділить обсяг реалізації (у теоретичному розумінні) на два інтервали:
інтервал , в якому фірма зазнає збитків, оскільки Ц < S;
інтервал (), в якому фірма отримує прибутки, оскільки Ц > S.
Графічна інтерпретація вищезазначеного наводиться на рис. 4.
Рис. 4. Теоретичний рівень критичного збуту
Значення критичного збуту визначається із рівняння:
звідси
Студентам слід будувати такий графік у обраному масштабі.
Розділ 6. Планування кампанії по просуванню товару
Останнім етапом курсового проекту є формування системи маркетингових комунікацій (СМК), які фірма буде використовувати для просування свого товару на ринку.
До системи маркетингових комунікацій належать:
реклама;
стимулювання збуту;
персональний продаж (прямий маркетинг);
«паблік рілейшнз».
Кожному елементу комунікаційної політики притаманні специфічні прийоми та методи, однак всі вони переслідують одну мету – сприяти успішному здійсненню генеральної стратегії підприємства.
При формуванні системи маркетингових комунікацій фірми, крім характеристик складових цієї системи, необхідно враховувати багато інших факторів, які визначають її ефективність, зокрема:
тип товару чи ринку (виробники товарів широкого вжитку, зазвичай, більше коштів витрачають на рекламу);
етап життєвого циклу товару;
стратегія просування товару.
Склад комунікаційного комплексу фірми значною мірою залежить від вибору однієї з двох стратегій товаропросування. Стратегія проштовхування товару передбачає інтенсивне стимулювання сфери торгівлі для просування товару по каналу збуту. Виробник активно нав’язує товар оптовикам, ті, своєю чергою, активно працюють з роздрібною торгівлею, останні активно стимулюють продаж товару споживачам.
Стратегія притягування споживачів до товару передбачає значні витрати на рекламу і стимулювання споживачів для формування у них попиту на товар. У разі успіху споживачі почнуть запитувати товар у магазинах, роздрібні торговці - в оптовиків, а ті, своєю чергою, - у виробників.
Студентам слід описати, які заходи комунікаційного впливу буде використовувати фірма. Для цього слід обґрунтувати пріоритетність використання певної стратегії просування продукції на ринку (втягування чи проштовхування) і визначити цільову аудиторію комунікаційного впливу.
Виходячи із виданого завдання, необхідно детально описати дії фірми у межах окремої складової системи маркетингових комунікацій.
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Курсовий проект має бути написаний державною мовою без орфографічних і синтаксичних помилок. Пряме переписування у проекті матеріалів з літературних джерел неприпустиме.
Текст курсового проекту має бути написаний чітким розбірливим почерком чорнилом (кульковою ручкою) одного кольору (чорного, синього, фіолетового) на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210(297 мм). Схеми та графіки, інші рисунки виконуються чорним чорнилом, тушшю, пастою або за допомогою графічних редакторів ПК.
Текст курсового проекту може бути також надрукований за допомогою комп’ютера. На сторінці розміщується не більше 28-30 рядків по 57-60 знаків у кожному з мінімальною висотою шрифту в 1,8 мм (комп’ютерний набір – 14 кегель, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman).
Текст курсового проекту необхідно писати (друкувати), залишаючи береги (поля) таких розмірів: лівий – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній та нижній – не менше 20 мм.
Вписувати в надрукований текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.
Помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі оформлення роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка).
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою курсового проекту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки тощо) і таблиці треба подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно, за виключенням ілюстрацій, поданих в додатках.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту пояснювальної записки або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Таблиці нумерують послідовно у межах проекту. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера.
Формули слід розміщувати на середині рядка. Пояснення символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах проекту.
При посиланні у тексті на джерело інформації в квадратних дужках наводиться його порядковий номер у списку використаних джерел і сторінка, з якої цитується текст, наприклад: [8, с. 20-21].
Додатки оформлюються як продовження курсового проекту на наступних його сторінках і розміщуються в порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток повинен починатись з нової сторінки. Додаток повинен мати тематичний змістовний заголовок, вписаний (надрукований) угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої вписується (друкується) слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Пресс, 2004. – 645 с.
Божук С.Г., Ковалик Л.Н. Маркетинговые исследования. – СПб: Питер Ком, 2003. - 304 с.
Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. К.: Лібра, 2002. – 712 с.
Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга: Пер. с англ.: Учеб. пособие. – М.:Изд.дом «Вильямс», 2000. – 688 с.
Дойль П. Маркетинг-менеджмент и стратегии. – СПб: Питер, 2002. – 544 с.
Котлер Ф. Маркетинг менеджмент — СПб: Питер Ком, 1999. — 896 с.
Котлер Ф., Амстронг П., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга. Пер. с англ. – 2-е европ. изд. – М., СПб.; К.: Издательський дом “Вильямс”, 2000. – 944 с.
Маркетинг: Підручник / В.Руделіус, О.М. Азарян, О.А. Виноградов та ін: Ред.-упор. О.І. Сидоренко, П.С. Редько – К.: Навчально-методичний центр “Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні” 2005. – 422 с.
Маркетинг: Учебник / А.Н. Романов, Ю.Ю. Корлюгов и др.; Под ред. А.Н. Романова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. – 560 с.
Крикавський Є.В., Чухрай Н.І., Промисловий маркетинг: Підручник. – Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2004. – 472 с.
Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг/ За наук. ред. Мороз Л.А.: Підручник - Львів: НУ “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), 2005. - 244 с.
Ромат Е.В. Реклама. - СИГ.: Питер, 2003. - 560 с.
Скибінський С.В. Маркетинг. Ч.1: Підручник. – Л., 2000. – 640 с.
Старостіна А.О. Маркетингові дослідження. Практичний аспект. – К., М.: СПб: Видавничий дім «Вільямс», 1998. – 262 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Таблиця А.1
Пропоновані товари
Ціновий діапазон
Види товарів
Ціновий діапазон
Види товарів
1
2
3
4
До 50 грн.
Цукерки
51-100 грн.
Послуги хімчистки
Пластиковий посуд
Косметика
Йогурти
Іграшки
Канцтовари
Шкільні рюкзаки
Фруктові соки
Послуги перукарні
Записники
Гаманці
Вазони
Окуляри сонцезахисні
Набір рушників
Фени
Скатертини
Праски
Сковорідки з антипригарним покриттям
Комплект постільної білизни
Порошок пральний
Електрочайники
Шампунь
Ковдри вовняні
Рукавички
Шкіряні аксесуари
Кава
Тепловентилятори
Чіпси
Набір: шапка і шарф
Лампи енергозберігаючі
Посуд для мікрохвильової печі
Олія соняшникова
Радіоприймачі
Фарба для волосся
Ветеринарні послуги
Послуги взуттєвої майстерні
Дитяче взуття
Столові прибори
Консервовані фрукти та овочі
Комп’ютерні ігри
Алкогольні напої
Зубна паста
Косметичні послуги
Послуги таксі
Біжутерія
Дитяча косметика
Прасувальні дошки
Послуги кабельного телебачення
Парфуми
Будівельні матеріали
Ялинкові прикраси
Товари для тварин
Ковбаси копчені
Водоочисні фільтри
Продовження табл. А.1
1
2
3
4
101 – 400 грн.
Парасольки
401-700 грн.
Жіночий одяг
Годинники
Туристичне
спорядження
Дитячий одяг
Телефонні апарати
Набір посуду з тефлоновим покриттям
Газові лічильники
Модельне взуття
Кухонні комбайни
Джинсовий одяг
DVD плеєри
Міксери
Акустичні системи
Спортивне взуття
Матраци ортопедичні
Купальні костюми
Рибальське
спорядження
Ковзани
Валізи
Лижі
МР3 плеєри
Стіл та стільці
для кухні
USB флеш пам’ять
Принтери
Спортивний одяг
Порохотяги
Швейні машинки
Мікрохвильові печі
Сканери
Обігрівачі масляні
Бойлери
Сервізи столові
Посудомийні машини
Набори посуду
Автомобільні диски
Енциклопедії
Двері міжкімнатні
701-1300 грн.
Люстри
1301-2000 грн.
Пральні машини
Велосипеди
Холодильники
Фотоапарати
Килими
Ноутбуки
Телевізори
Сателітарні антени
Кондиціонери
Дивани
Двері броньовані
Цифрова відеокамера
Мопеди
Вікна
металопластикові
Стереосистеми
Шафи-купе
Душові кабінки
Музичні інструменти
Ролокасети
Весільні сукні
Стіл офісний
Спортивні тренажери
Монітор
Домашні кінотеатри
Додаток Б
Таблиця Б.1
Матриця класифікації індивідуальних потреб
Класифікаційна ознака
Складова ознака
1. За ієрархією потреб
Первинні (нижчі)
Соціальні (вищі)
фізіологічні
безпеки
по відношенню та схваленню соціальної групи
в авторитеті, повазі
у самовиразі
2. Фактори, які впливають на формування потреб
національні
історичні
географічні
природно-кліматичні
статеві
вікові
соціально-групові
3. За часовими параметрами
залишкові (минулі)
поточні (теперішні)
перспективні (майбутні)
довгострокові
4.За принципом задоволення
задовольняються одним товаром
задовольняються комплексом товарів
задовольняються за допомогою послуг
задовольняються товарами та послугами
взаємозамінні (конкурентні)
5. За чіткістю переводу в характеристики товару або послуги
невизначені
конфігураційні
якісні
кількісні
чіткі
нечіткі (розмиті)
6. За ступенем принципового задоволення
повністю задоволені
частково задоволені
незадоволені
7. За масовістю розповсюдження
географічно
соціально
все загальне
регіональне
в межах країни
все загальне
всередині національної общини
всередині соціальної групи
по освіті
по доходу
8. За еластичністю
слабоеластичні
еластичні
високої еластичності
9. За природою виникнення
основні
прямо індуковані
побічно (непрямо) індуковані
10. За суспільною думкою
соціально-негативні
соціально-нейтральні
соціально-позитивні
11. За глибиною проникнення в суспільну свідомість
несвідомі
одиночно свідомі
частково свідомі
усвідомлені всією потенційною соціальною групою
12. За ступенем поточної необхідності
слабої інтенсивності
нормальні
підвищеної інтенсивності
ажіотажні (екстремальні)
13. За причиною виникнення
природні
імпульсивні
привиті
іншими споживачами
модою
рекламою
14. За часовими параметрами споживання
ті, що задоволенні одиночно
ті, що задоволенні дискретно
ті, що задоволенні періодично
ті, що задоволенні безперервно
15. За свободою задоволення
вільні
деформовані
низького ступеня
середнього ступеня
високого ступеня
16. За широтою проникнення в різні галузі життя
моносферні
олігосферні
полісферні
17. За специфікою задоволення
універсальні
укрупнено-сегментовані
сегментовані
індивідуалізовані
18, За характером бар’єрів задоволення потреб
пов’язані із здоров’ям
психологічні
соціально-обумовлені
ресурсні
Додаток В
Таблиця В.1
Різновиди закритих запитань
Типи запитань
Опис сутності
Приклад
Альтернативні запитання
Передбачають відповідь “так” або “ні”.
Чи віддаєте Ви перевагу напоям, що містять вітаміни?
( так ( ні