МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки та менеджменту
Індивідуальна робота
на тему:
«Реферування наукових джерел»
Ринок праці в економічній системі
Ринок праці є важливою складовою всієї ринкової системи. Тому в умовах сучасного етапу реформування економіки найважливішим завданням є вдосконалення економічних відносин у всіх сферах суспільного господарства, включаючи ринок праці. Успішний розвиток цивілізованої ринкової економіки неможливий без ефективного функціонування ринку праці, із яким пов'язані глибинні зміни у системі соціально-трудових стосунків, що зачіпають інтереси його суб'єктів. Також гострою є проблема безробіття молоді, що загрожує великою небезпекою для кардинальних змін і перетворень в економічній системі. Таким чином, масове безробіття представляє реальну загрозу громадянському суспільству, яке не зможе вижити, якщо безробіття буде триматися на високому рівні. Виходячи з цього, необхідне своєчасне поглиблене наукове дослідження економічної системи в цілому, та ринку праці зокрема, як важливої частини цієї системи.
Ринок праці є центральним і дуже важливим в економічній системі, через його механізм контролюється багато економічних процесів. Його вплив на інші ринки (капіталу, матеріалів, технологій, виробництва, послуг) є дуже значним. Саме тому багато закордонних і вітчизняних науковців досліджували місце ринку праці в економічній системі. Значний внесок у розкриття даної теми зробили: професор Гриневич Л.В., професор Перерва П.Г., а також Мельник О.Р. та Завіновська Г.Т.
Темою даної статті є визначення суті ринку праці та основних його функцій, для якнайповнішого розуміння місця ринку праці в економічній системі.
Для того щоб зрозуміти місце ринку праці в економічній системі потрібно зрозуміти суть ринку праці. Мельник О.Р. вважає, що серед основних підходів до тлумачення ринку праці можна виділити:
- специфічний вид товарного ринку, змістом якого є реалізація (купівля-продаж) товару особливого роду – робочої сили чи здатності людини до праці;
- система обміну індивідуальних здібностей до праці на фонд життєвих цінностей, необхідних для відтворення робочої сили;
- iнститут взаємодiї споживачiв робочої сили, тобто роботодавцiв (юридичних і фiзичних осiб), з одного боку, та конкретних фiзичних осiб, якi мають певні фiзичні й розумові здiбності, певні професiйні знання, навички та вмiння, - з іншого;
- система соціально-економічних відносин між роботодавцями – власниками засобів виробництва та населенням – власниками робочої сили щодо задоволення перших на працю, а других – на робочі місця, які є їх джерелом засобів для існування (звужений підхід);
- система суспільних відносин, соціальних в т.ч., юридичних норм та інститутів, які забезпечують нормальне відтворення і ефективне використання праці, кількість і якість якої відповідним чином винагороджується (широкий підхід);
- система суспільних відносин, що пов’язані з наймом і пропозицією праці (тобто із її купівлею та продажем).[1, с.19]
Елементами ринку праці є: товар, який він пропонує, попит, пропозиція і ціна. У сучасній економічній літературі відсутня однозначна відповідь на запитання, що вважати товаром на ринку праці: робочу силу, працю чи послуги праці? Проте більшість авторів схильні до думки, що товаром на ринку праці є індивідуальна робоча сила.
Ринок праці виконує низку функцій, які забезпечують координацію і рух факторів виробництва в економічній системі, а також впливають на розвиток інших елементів економічної системи, зокрема:
забезпечує конкурентне середовище кожної з сторін ринкової взаємодії;
забезпечує пропорційність розподілу робочої сили відповідно до структури суспільних потреб і розвитку техніки;
підтримує рівновагу між попитом на робочу силу і її пропозицією;
формує резерв трудових ресурсів для забезпечення нормального процесу суспільного відтворення;
сприяє формуванню оптимальної професійно-кваліфікаційної структури;
стимулює працю, установлює рівноважні ставки заробітної плати;
впливає на умови реалізації власного трудового потенціалу;
дає інформацію про структуру попиту та пропозиції, місткість, кон’юнктуру ринку тощо.[2, с.240]
Ринок праці будь-якої країни складається з регіональних ринків праці. Адже саме через регіональні ринки праці здійснюється виконання функцій та завдань ринку праці.
Регіональний ринок праці функціонує під впливом соціально-демографічних, економічних, екологічних, природно-кліматичних факторів. Економічне зростання у регіоні безпосередньо залежить від якості та кількості трудових ресурсів, що є основним фактором виробництва, та ефективності їх використання. У той же час попит на робочу силу та структура зайнятості населення визначаються економічним розвитком регіону. На відміну від інших ринків ринок праці має соціальну спрямованість, що обумовлює його значущість для регіону. З одного боку, доходи від трудової діяльності є основою добробуту більшої частини населення, з іншого – неповна зайнятість веде до негативних наслідків, які виражаються у зростанні соціальної напруги, погіршенні соціально-економічних показників регіону.[3, с.277]
Ринкова економічна система в сучасних умовах – це сукупність взаємопов’язаних ринків, які забезпечують можливість купівлі-продажу тих чи інших товарів (робіт, послуг). Зокрема, у рамках ринкової системи прийнято розрізняти ринок споживчих товарів і послуг, капіталу, сировини і матеріалів, технологій, засобів виробництва та праці. При цьому в рамках економічних досліджень існують різні підходи щодо їх ранжування за значимістю та впливом один на одного. Так, iснує думка, що зазначенi типи ринкiв неоднаковi за своєю значущістю й на «чолі» ринкової системи стоїть ринок капiталiв. Адже саме він визначає кон’юнктуру всіх товарних ринків. Водночас беззаперечним залишається і той факт, що суспільні потреби у товарах та послугах формують попит на фінансові, трудові, сировинні ресурси.[4, с.141]
Таким чином, досить обґрунтованою є позиція щодо неможливості чіткого ранжування ринків у відповідній системі. Адже будь-яке виробництво починається із придбання засобів виробництва, сировини та матеріалів, а також робочої сили, що можливе лише за наявності відповідних фінансових ресурсів. Без цих елементів продуктивних сил, без їх об’єднання за допомогою капіталу не може функціонувати виробництво. Водночас фактором розвитку виробництва є наявність попиту на споживчі товари та послуги, що виробляються. Таким чином, ринок праці формується та функціонує як самостійна ланка ринкової системи, яка функціонально пов’язана з ринком товарiв і послуг, капiталу, технологій, та, з одного боку, безпосередньо залежить від зазначених ринків, а з іншого — такою, що впливає на їхнє функціонування.[4, с.143]
Отже, ринок праці завдяки своїм завданням та функціям займає центральне та провідне місце в економічній системі. А також в умовах сучасного етапу формування економіки найважливішим завданням є вдосконалення економічних стосунків у всіх сферах суспільного господарства, включаючи ринок праці. Успішний розвиток цивілізованої ринкової економіки неможливий без ефективного функціонування ринку праці, з яким пов'язані глибинні зміни у системі соціально-трудових стосунків, що зачіпають інтереси всіх суб’єктів економіки.
Список використаної літератури:
Мельник О.Р., ринок праці в економічній системі, Економічний вісник Київського національно університету імені Т.Г. Шевченка. – Київ, 2011.№4.– С.19-20.
Завіновська Г. Т., Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с.
Гриневич Л.В., Проблеми розвитку регіональних ринків праці в Україні, Вісник соціально-економічних досліджень, 2012 рік, випуск 4 (47) – С. 277-281.
Перерва П.Г., Ринок праці в сучасній економічній системі, Вісник НТУ «ХПІ», Харків: 2012, №7. – С. 140-146.