Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Економічний та соціальний розвиток Білорусі
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки і менеджменту
Факультет:
ФМ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Самостійна робота
Предмет:
Міжнародної економіки
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Самостійна робота
з дисципліни «Міжнародна економіка»
на тему:
«Економічний та соціальний розвиток Білорусі»
Білорусь — держава у східній Європі, що проголосила незалежність від СРСР 1991 року. Раніше існувала, як Білоруська Радянська Соціалістична Республіка.
Білорусь, як і Україна, починає свою історичну державність із часів Київської Русі. Першим окремим білоруським політичним утворенням було Полоцьке князівство. Пізніше на землях сучасної Білорусі, України і Литовської Республіки існувало Велике князівство Литовське, яке з 1569 року увійшла до складу Речі Посполитої, а після її розпаду — до Російської імперії.
Після розпаду Російської імперії на землях Білорусі утворено Білоруську Народну Республіку (БНР), що проіснувала лише 9 місяців.
18 березня 1921 внаслідок Ризького мирного договору, Білорусь поділено між Польщею та СРСР. У складі СРСР Білорусь існувала під назвою Радянська Соціалістична Республіка Білорусь (пізніше перейменована в Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку) [1, c. 115].
27 липня 1990 р. Верховна Рада БРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. 25 серпня 1991 р. Верховна Рада Білорусі проголосила незалежність країни від СРСР. 19 вересня 1991 р. Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку перейменовано в Республіку Білорусь. 15 березня 1994 р. Верховна Рада прийняла Конституцію Республіки Білорусь, згідно з якою вона оголошувалась унітарною демократичною соціальною правовою державою. Відповідно до Конституції Республіка Білорусь є президентською республікою [2, c. 74].
У липні 1994 року відбулися вибори Президента. У результаті всенародного голосування першим Президентом Республіки Білорусь був обраний Олександр Лукашенко. Починаючи з його обранням Білорусь пішла більш соціалістичним шляхом розвитку, ніж всі сусідні країни.
Прапор Білорусі являє собою прямокутне полотнище, що складається з двох горизонтально розташованих кольорових смуг: верхньої — червоного кольору шириною в 2/3 і нижньої — зеленого кольору в 1/3 ширини прапора. Біля древка вертикально розміщений білоруський національний орнамент червоного кольору на білому полі, що становить 1/9 довжини прапора. Відношення ширини прапора до його довжини — 1:2.
Червоний колір на сучасному прапорі Білорусі символізує штандарти переможної Грюнвальдської битви білоруських полків із хрестоносцями, колір прапорів Червоної Армії і білоруських партизанських бригад; зелений колір — надію, весну і відродження, ліси і поля; білоруський орнамент — стародавню культуру народу, духовне багатство, єдність.
Державний Герб Білорусі — герб держави Білорусь, один із її офіційних символів поряд з прапором, гі́мном і Конституцією.
У срібному полі зелений контур державного кордону Білорусі, в золотих променях висхідного над земною кулею сонця. Угорі знаходиться п’ятикутна червона зірка. Герб обрамляє вінок із золотих колосів, переплетених зліва квітками конюшини, справа — льону. Колоси тричі обвиті з кожного боку червоно-зеленою стрічкою (кольори білоруського прапора), на якій знизу зроблений напис золотом: «Рэспубліка Беларусь» ("Республіка Білорусь"). Герб і прапор затверджено 7 червня 1995 року [1, c. 128-131].
/ /
У вересні 2001 року відбулися другі президентські вибори, у результаті яких О. Лукашенко був обраний Президентом Республіки Білорусь на другий термін. У жовтні 2004 року на референдумі було скасовано обмеження у два терміни перебування на посаді президента, після чого Олександра Лукашенко все частіше стали називати «останнім диктатором Європи».
19 березня 2006 в Білорусі пройшли президентські вибори, на яких знову переміг Олександр Лукашенко. ЄС та США визнали вибори недемократичними, а їх результати — сфальсифікованими. 10 квітня 2006 Європейський Союз заборонив в'їзд на територію країн ЄС президенту Білорусі Олександру Лукашенку і 30 білоруським чиновникам: міністрам, прокурорам і представникам регіональних виборчих комісій.
19 грудня 2010 року відбулися чергові вибори президента Білорусі, на яких офіційно вчетверте поспіль переміг Лукашенко. Ввечері того ж дня в центрі Мінська зібралося близько 20 тисяч осіб, аби висловити протест проти фальсифікації виборів. Загони спецназу розігнали натовп, сімох із дев'яти опозиційних кандидатів було затримано, двох із них побито. США та деякі країни Європи відмовилися визнати вибори легітимними [3, c. 415-418].
Державна влада здійснюється на основі поділу її на законодавчу, виконавчу й судову. Білорусь — напівпрезидентська республіка. Президент Республіки Білорусь є главою держави, гарантом Конституції, прав і волі людини й громадянина. Згідно з Конституцією законодавчим органом влади Республіки Білорусь є Парламент, що складається з двох палат. Виконавчу владу в республіці здійснює Уряд — Рада Міністрів, яка є центральним органом державного управління [4, c. 96].
З початку президентства Олександра Лукашенка, Білорусь рухалась у російському напрямку, з офіційною метою побудови єдиного союзу двох держав. Відносини з країнами — членами ЄС і НАТО є складними. Євросоюз і США заборонили в'їзд в свої країни членам білоруського уряду.
Білорусь є членом ООН, ЮНЕСКО, ЮНІДО, МОП, ВООЗ, СНД, ОБСЄ [3, c. 432].
Збройні сили Білорусі були створені після проголошення державної незалежності у 1991 році. 20 березня 1992 року було прийнята постанова уряду «Про створення Збройних сил Республіки Білорусь». Цього ж дня парламент прийняв закон «Про Збройні сили Республіки Білорусь», на основі якого і почалося їх формування. В білоруській армії є три види військ: Сухопутні війська та Військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони. Чисельність білоруської армії становить 65 тис., з них 15 тис. — громадянський персонал [5, c. 85].
Розташування: Білорусь — держава в східній Європі, яка межує на заході з Польщею (605 км), на північному заході — з Литвою (502 км) і Латвією (141 км), на сході і північному сході — з Росією (959 км), на півдні — з Україною (891 км).
Площа території: загальна — 207 600 км². Довжина з півночі на південь — 560 км, зі сходу на захід — 650 км.
Столиця — Мінськ (1711 тис. жителів).
Грошова одиниця - Білоруський рубль (рубель). В обігу знаходяться купюри вартістю 10, 20, 50, 100, 500, 1000, 5000, 10000, 20000, 50000 і 100000 рублів. Долари США, Євро й російські рублі — найбільше широко прийняті валюти. Обміняти валюту можна в банках і в обмінних пунктах.
Велика частина території країни — рівнинна, із численними слідами льодовикової діяльності. На північному-заході — система моренних пасм (Свенцянська, Браславьска й Освейська), які є частинами Балтійського моренного пасма. Між моренними пасмами — заболочені низовини (Німанська, Полоцька та інші). Із заходу на схід простягається Білоруське пасмо (висота до 345 м — вища точка Білорусі). На півдні — низинне Білоруське Полісся [2, c. 114-116].
Для Білорусі характерний помірковано континентальний клімат. Середні річні температури коливаються від 7° С до запланованих 4° С . Середні січневі температури від -4° С до -8° С; посередньо липневі - від 17° С до 19° С. Середня річна кількість опадів - від 500 мм до 700 мм в.
Нині вивчення погоди й клімату республіки проводиться на 60 гидрометеостанціях. Використовуються також матеріали спостережень автоматичних наземних метеостанцій і метеорологічних супутників.
Клімат Білорусі обумовлений розташуванням її території у поміркованих широтах, переважанням рівнинного рельєфу і відносно невеликим видаленням від Атлантичного океану.
Взимку тут переважають південно-західні й західні вітри, влітку — північно-західні й західні. Західні атлантичні маси повітря викликають, зазвичай, нестійку, похмуру погоду. Взимку — часті відлиги, підвищення, збільшення хмарності, снігопади. У теплий сезон - зниження температури повітря, збільшення хмарності, тумани, дощі.
Проте повернення холодів і заморозки можливі у травні — червні. У найбільш теплу частину року (червень — серпень) середньодобова температура повітря перевищує 15 °З. Середня температура самого теплого місяці — липня змінюється від 16,9 °С до 18,7 °С Півдні. У окремі дні температура повітря підвищується до 28—32 °С. Відзначалися: велика температура повітря днем до 36—38 °С. При таких підвищеннях температури повітря на Півдні республіки спостерігаються посухи, рослинність страждає від браку вологи [1, c. 157-160].
Найбільше значення для Білорусі має гірничо-хімічна сировина. Тривалий час вважалося, що Білорусь бідна на корисні копалини. Однак у 1941р. було відкрито родовища кам'яної солі. Загальні запаси кам'яної солі республіки - більше 20 млрд. тонн. На території Білорусі знайдено два родовища калійної солі з запасом солі близько 8 млрд. тонн.
Щорічний видобуток становить до 2 млн. тонн нафти. Особливе місце серед корисних копалин займає торф. На території республіки відомі близько 7 тис. родовищ із загальною площею близько 2,5 млн. га. Запаси торфа становлять близько 2.3 млрд. тонн.
Білорусь багата будівельними матеріалами: гранітом, піском, гравієм, глиною, крейдою,мергелем. Запаси крейди і мелоподібних порід залягають на невеликій глибині (5-20м.), що зробила їх використання ще більше економічно вигідним. Країна багата запасами підземних вод, знайдено безліч родовищ мінеральних вод різного складу [1, c. 168].
Білорусь має розвинене господарство. Вона належить до групи країн із середніми показниками виробництва валового внутрішнього продукту.
Головна галузь промисловості – машинобудування. У ньому є і трудомісткі виробництва: високоточних верстатів, автоматичних ліній, електронно-обчислювальної техніки (Мінськ, Вітебськ ) і більше металомісткі – автомобіле-, тракторобудування, сільськогосподарське машинобудування (Мінськ,Жодино, Гомель). Відсутній метал завозиться із Росії.
Кістяк електроенергетики – найбільші ТЕС на газі і мазуті (Березовская та інших.). Газ також надходять із Російської Федерації.
Основний напрям хіміко-лісного комплексу – виробництво полімерів. З сировини місцевих нафтопереробних заводів виготовляються хімічне волокно (Могилів, Гродно), пластмаси і синтетичні смоли (Гродно), гума, шини. Інша галузь комплексу – лісова. Деревина ввозиться із півночі європейській частині Росії. Тому найбільш розвинені пов’язані з її переробкою: меблів. Основні центри – Бобруйськ,Борисово, Гомель.
Легка промисловість також використовує і місцеві ресурси (льон, шкіру, хімічне волокно), і привізні. Лляні тканини випускаються в Орші, бавовняні – в Барановичах, вовняні – у Мінську і Гродно [8].
Транспортна система Білорусі представлена залізницями, автомобільними шляхами, трубопроводами, авіалініями. Переважає широтний напрям перевезення вантажів. На крайньому заході країни знаходиться потужний транспортний вузол - Брест. Зовнішньоекономічна діяльність Білорусі за наявністю розвинутої транспортної системи дає змогу сполучати пострадянські країни із центральне - та західноєвропейськими державами.
Головним видом транспорту в Білорусі є залізничний. Довжина залізниць у республіці сягає 5,5 тис. км. Довжина автомобільних шляхів з твердим покриттям — близько 50 тис. км.
Протяжність річкових судноплавних шляхів (Дніпро, Прип'ять, Сож, Березина, Дніпро-Бузький канал) — понад 1500 км. У Білорусі створена густа мережа нафто- і газопроводів [8].
У Білорусі експорт переважає над імпортом у 2,5 разу. Довозиться багато вугілля, нафти, металу, лісоматеріалів, зерна; вивозяться, як правило, вантажі з порівняно невеликою вагою, крім картоплі (продукція тваринництва, легкої промисловості, машинобудування). Так, до країн СНД вивозиться понад 90 % вантажних автомашин, тракторів, силосозбиральних комбайнів, металорізальних верстатів, телевізорів, мотоциклів, наручних годинників, побутових холодильників, а також до 60 % тваринного масла, близько 40 % м'яса, м'ясних і плодово-овочевих консервів, близько 65 % етилового спирту, 20 % кондитерських виробів.
Тим не менше в другій половині 2012 р. далося взнаки виразне сповільнення економіки, а білоруський уряд не зумів втілити в життя закладений на 2012 р. план економічного зростання – воно виявилося трохи вищим за 2% замість запланованих 5,5%. Середина 2012 р. позначилася також зниженням темпів промислового виробництва та значним зменшенням додатного сальдо зовнішньої торгівлі. Причиною було не тільки припинення експорту розчинників та розріджувачів, але й зменшення експорту калійних добрив.
Усе це не найкращим чином відбилося на державних фінансах. 1 січня поточного року зовнішній борг Білорусі перевищив визнаний безпечним поріг 60% ВВП. На початку грудня його розмір оцінювався в 12,1 млрд. USD, що означає: аби не перевищити ліміт, Білорусь може позичити не більше 2,2 млрд. USD. Поступово зменшуються валютні запаси, слабшає курс білоруського рубля [9].
Інфляція у 2012 році становила 21,8%, в грудні минулого року – 1,4%..Продовольчі товари подорожчали на 25,1%, непродовольчі – на 10,3%, послуги – на 36,1%. У січні 2012 року ціни підвищилися на 1,9%, у лютому – на 1,5%, у березні – також на 1,5%, у квітні – на 1,7%, у травні – на 1,6%, у червні – на 1,8%, у липні – на 1,3%, у серпні – на 2,3%, у вересні – на 1,3%, у жовтні – на 1,8%, у листопаді – на 1,7%, у грудні – на 1,4%.
Серед продовольчих товарів найзначніше подорожчали алкогольні напої (на 62,3%), пшеничне борошно (на 43,4%), хліб і хлібобулочні вироби (на 42,2%), тваринне масло (на 31,1%), картопля (на 25,6%), серед непродовольчих – медикаменти (на 27,8%).
У Білорусі в січні-листопаді 2012 року ВВП виріс на 2% в порівнянні з аналогічним торішнім періодом і склав 452,5 трлн білоруських рублів.
Згідно з офіційним прогнозом, в 2012 році ВВП в Білорусі повинен зрости в порівнянні з 2011 роком на 5-5,5%.
Однак, з літа 2012 р. спостерігалось уповільнення темпів зростання ВВП: у січні в порівнянні з січнем 2011 року він зріс на 4,1%, в січні-лютому - на 3%, січні-березні - на 3,1%, січні-квітні - на 2,9%, у січні-травні - на 3,2%, в січні-червні - на 3%, в січні-липні - на 2,9%, в січні-серпні - на 2,5%, в січні-вересні - на 2,5%, в січні-жовтні - на 2,2% [9].
Білорусь — багатонаціональна держава. У ній мешкають білоруси, росіяни, євреї, українці, поляки, литовці, вірмени, азербайджанці й інші народи. Загальне населення країни становить 9,461 млн чол. (за даними на 1 березня 2013 року): Берестейська обл. — 1390 тис., Вітебська обл. — 1206,8 тис., Гомельська обл. — 1427 тис., Гродненська обл. — 1057,5 тис., м. Мінськ — 1903,9 тис., Мінська обл. — 1401,1 тис., Могильовська обл. — 1075,5 тис.
Національний склад населення характеризується переважанням білорусів і зростанням їх частки у населення країни. При скороченні населення країни на 5,6 %, кількість білорусів скоротилась тільки на 2,5 % і досягла 83,7 %.
Кількість інших національностей продовжувала скорочуватись швидкими темпами. Білорусів налічується 83,7 % (7 957 тис.), росіяни — 8,3 % (785 тис.), поляки — 3,1 % (295 тис.), українці — 1,7 % (159 тис.), євреї — 0,1 % (13 тис.) [6, c. 59-62].
Абсолютна більшість жителів Білорусі — християни, більше половини населення є православнми. Проживає значна кількість католиків — переважно у Гродненській, Мінській та Вітебській областях.
Міське населення становить 74,3 % і має тенденцію до подальшого зростання. Рівень урбанізації підвищився з 30,8 % у 1959 році до 74,3 % на кінець 2009 року.
Станом на кінець 2009 року налічувалося 206 міських населених пунктів, в яких проживало 7064 тис. осіб. Переважна більшість міст та селищ міського типу (168) має населення менше 20 тис. осіб. В 13 містах населення перевищує 100 тис. осіб.
Найбільші міста — Мінськ (1903,9 тис.), Гомель (482,7 тис.), Могильов (358,3 тис.), Вітебськ (347,9 тис.), Гродно (327,5 тис.), Берестя (309,8 тис.)
Налічується 23549 сільських населених пунктів. Більшість сіл (17240) мають населення менше 100 осіб, з них 5843 — менше 10 осіб. Найбільша концентрація малолюдних сільських населених пунктів характерна для Вітебської області, найменша — для Брестської.
У Республіці Білорусь на кінець 2009 року проживало 158.7 тис. українців. З них 29,2 % назвали рідною українську мову, 61,2 % — російську та 7,9 % — білоруську.
Станом на 1 вересня 2009 р. в Республіці Білорусь бул зареєстровано 3094 релігійні громади, які представляли 25 конфесій і релігійних напрямів. Крім того, існувало 158 релігійних організацій, що мали загальноконфесіональне значення (релігійні об'єднання, монастирі, місії, братства, сестринства, духовні навчальні заклади). Віруючими у 2011 р. назвали себе 58,9% населення. Основними конфесіями є православ'я (80‒82% серед осіб, що назвали себе віруючими) та католицизм (10‒12%) [9].
Дошкільна освіта в Білорусі є першим рівнем основної освіти. Заклади дошкільної освіти розрізняються за типами та профілем роботи з дітьми. Для дітей до 6 років існують такі типи дошкільних установ, як ясла, ясла-садок, дитячий садок, дитячий садок-школа. За профілем вони поділяються на заклади загального призначення, з поглибленою спрямованістю, санаторні дошкільні установи, спеціальні дошкільні заклади для дітей з особливостями психофізичного розвитку, дошкільні центри розвитку дитини. Розвиваються нові форми організації дошкільної освіти з короткочасним режимом перебування дітей у дошкільних установах від 2 до 7 годин. У 2008 році функціонувало 376 таких груп.
Середня освіта — наступний етап в отриманні освіти в Республіці Білорусь. Отримати його можна в загальноосвітніх школах і гімназіях. Навчання на цьому рівні починається з 6 років. Сучасна модель загальноосвітньої школи включає в себе декілька ступенів.
Перший ступінь — загальна початкова освіта. Період навчання триває 4 роки, з 1-го по 4-й класи. Другий ступінь — загальна базова освіта. Період навчання: початкова освіта, потім — з 5-го по 9-й класи. Третій ступінь — загальна середня освіта. Його отримують ті учні, які закінчили базову школу і продовжили навчання у 10-му і 11-му класах загальноосвітньої середньої школи.
Загальну середню освіту можна отримати і в професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладах, прийом до яких здійснюється після закінчення базової школи. В останні роки в навчальних закладах Республіки Білорусь існує 10-бальна система оцінки знань.
Вища освіта у Білорусі представлена 43 державними вищими навчальними закладами (з них 31 університет, 6 академій, 2 інститути, 4 вищих коледжі), а також 12 вузами приватної форми власності.
У Білорусі проведено ліцензування освітньої діяльності всіх вузів незалежно від форми власності. Білоруський державний університет і Білоруський національний технічний університет є провідними вищими навчальними закладами в національній системі освіти. Вища школа готує фахівців за 360 спеціальностями і за більше ніж 2 тис. спеціалізацій [7, c. 368-372].
Традиційний білоруський одяг походить з Київської Русі. Враховуючи білоруський клімат, був потрібен одяг, який би зберігав людину в теплі. Одяг білорусів складався з льону або вовни й був прикрашений декоративними орнаментами, які певний час перебували під впливом культур своїх сусідів: поляків, литовців, латвійців, росіян та інших європейських народів. Кожен з білоруських регіонів має окремий, унікальний орнамент. Орнамент, використаний на деяких стародавніх сукнях, зараз відображений на державному прапорі Білорусі.
Білоруська кухня в основному складається з овочів, м'яса й хлібів. За традиційними методами кулінарії, які були широко поширені до «радянської ери» у Білорусі, харчові продукти або повільно готуються, або тушкуються. Типовий білорус вдень їсть дуже легкий сніданок і щільний обід з вечерею. Остання є основною їжею дня. При привітанні гостя, як і в Україні, пропонують хліб із сіллю для демонстрації гостинності.
На сьогоднішній день в Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь включено 4811 об'єктів, зокрема 4694 матеріальні нерухомі історико-культурні пам'ятки, які включають 1655 об'єктів архітектури, 1125 історії, 1857 археології, 57 мистецтва.
У Республіці Білорусь близько 13 тис. установ культури — театрів, цирків, вищих і середніх навчальних закладів, музеїв, музеїв-заповідників і меморіальних комплексів. Близько 60 з них — республіканського підпорядкування. У їхньому числі Національна кіностудія «Беларусьфільм», Національна бібліотека Білорусі, Білоруський державний інститут проблем культури, Республіканський центр національних культур, Державний регістр кіновідеофільмів і кіновідеопрограм. Бібліотечна система країни включає близько 10 тис. публічних і спеціальних бібліотек, сукупного обсягу фонду — біля 250 млн примірників [4, c. 119-124].
Головним державним святом є День Республіки, який відзначають щороку 3 липня.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
. 1. Бейдик О. О., Падун М. М. Географія. — К.: Либідь, 1995. — 303 с.
2. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн (за ред. Качана Є. П.). — Тернопіль: Астон, 1997. — 200 с
3. Безуглий В. В., Козинець С В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Посібник. — К.: Академія, 2003. — 687 с
4. Економічна та соціальна географія світу (за ред. Яценка Б. П.): Підручник. — К.: АртЕк, 1997. — 246 с
5. Ростов Є. Ф. Економіка країн світу. Довідник. — К.: НВП «Картографія». — 1998.
6. Барановський М. Народонаселення світу: поступ у XXI століття — К.: 2002. — №5
7. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник (за ред. Кузика С. П.) — Львів: Світ, 2002. — 672 с
8. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eastbook.eu/ua/2013/01/country-ua/belarus-ua/stan-biloruskoi-ekonomiki/
9. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://geoknigi.com/book_view.php?id=197
24.07.2020 13:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора