Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інформаційні технології
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст
1. Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи……………………………………………………………………………….3
2. Загальна характеристика діяльності Департаменту інформаційних технологій і митної статистики Держмитслужби України………………………..6
3. Інтернет-платежі за технологією НСМЕП………………………………..10
4. Характеристика САБ «БАРС-Міllnium»: структура, функції, технічне та технологічне забезпечення………………………………………………………...13
5. Список використаних джерел……………………………………………..16
1. Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи.
Банківські інформаційні системи розвиваються в Україні разом з удосконаленням банківської структури. Нині вже відбувся поступовий перехід від часткової механізації до комплексної автоматизації, від централізованої до розподіленої обробки даних.
У 1993 році міжбанківські розрахунки було переведено на безпаперові технології, набув юридичного статусу електронний документ, і відтоді в усіх банках обов’язково запроваджувалися комп’ютерні технології, основу яких становив програмно-технологічний комплекс «Операційний день банку» (ОДБ). [1, с.70]
Операційним днем банку називається календарний день, протягом якого змінюються залишки на особових рахунках. Усі платіжні документи, прийняті банком для обробки, розміщуються за операційними днями. Операційні дні поділяються на відкриті та закриті. Відкриває операційний день технолог системи на початку робочого дня, перед вводом першого платіжного документа, прийнятого банком на обробку. [1, с.70]
Упродовж відкритого операційного дня документи можна доповнювати, змінювати, вилучати, обробляти (групувати, визначати зведені показники і т.ін.). Після закінчення прийому документів від клієнтів і виконання всіх внутрішньобанківських бухгалтерських проведень можна завершувати операційний день — припиняти доступ до документів центральної БД, закриваючи операційний день. Протягом закритого операційного дня на відміну від відкритого редагування платіжних документів неможливе, залишки коштів на особових рахунках і вся звітність (виписки за рахунками, баланс та інші документи) лишаються незмінними. Зауважимо, що звітність банку може бути отримана за будь-який операційний день незалежно від того, відкритий він чи закритий. [1, с.71]
Спочатку до функцій програмно-технологічного комплексу ОДБ обов’язково мали входити автоматизація обліку руху коштів на рахунках клієнтів і складання бухгалтерського балансу. При цьому в банках автоматизації підлягали такі функції:
щоденне відображення виконаних операцій за розрахунково-грошовими документами і позабалансовими ордерами в регістрах аналітичного та синтетичного обліку;
облік сум нез’ясованих платежів, які не можуть бути зараховані на рахунки за призначенням;
нарахування процентів на залишки та обороти, позики й депозити, а також процентів за обслуговування;
відкриття і закриття особових рахунків;
підготовка файлів для передавання через спеціальне АРМ (АРМЗ) засобами електронної пошти до системи міжбанківських розрахунків;
складання й видавання вихідних форм, які відображають стан бухгалтерського обліку на звітну дату. Це такі документи: головна бухгалтерська книга, баланс денний, місячний, річний тощо. До головної бухгалтерської книги записуються реквізити: номер рахунку; тип операції; сума; час виконання операції; код службовця, котрий виконував операцію. [1, с.73]
Згодом функції пакета ОБД розширювалися, і він став ядром інтегрованої банківської системи (ІБС), яка автоматизує всі управлінські функції в комерційному банку. Структуру ІБС комерційного банку зображено на рис. 1.1.
/
Рис.1.1. Структура ІБС комерційного банку
В ОДБ основні технологічні функції закріплені за робочими місцями операціоніста, контролера, технолога та адміністратора БД.
Робоче місце операціоніста є ключовим у банківській інформаційній системі, оскільки тут виконуються головні операції з обробки оперативної інформації, зокрема ввід платіжних документів, оперативний контроль за виконанням операцій, переведення вкладів, робота з картотеками, контроль неоплачених документів, огляд і роздрукування виписок із особових рахунків і т.ін. [1, с.75]
Робоче місце контролера передбачається не в усіх пакетах ОДБ. У деяких пакетах на практиці функції контролера включені до меню на АРМ операціоніста чи на АРМ технолога, де здійснюється програмний та технологічний контроль. Традиційно на АРМ контролера дублюються функції операціоніста з вводу інформації. У разі, коли контрольні суми за документом після першого і другого контрольного вводу збігаються, інформація записується в основну базу оперативної інформації для здійснення процедур її обробки. Робоче місце технолога включає найширший перелік технологічних функцій, які можна поділити на щоденні та періодичні з формування звітності за відповідний період часу.
Щоденні функції такі.
1. Вилучення документів попереднього операційного дня з бази оперативних даних.
2. Відкриття ОДБ, під час якого програмний комплекс створює копії файлів вхідного сальдо за аналітичними рахунками й балансом, які використовуються протягом операційного дня; нагромаджує процентні числа за попередній день, якщо є рахунки з процентними ставками. [1, с.76]
Після закриття операційного дня адміністратор БД або технолог системи виконують процедури занесення оперативної інформації до архіву. Архівні файли, доступні широкому колу користувачів банківської структури, з часом не зазнають змін. У разі потреби їх можна читати і використовувати для складання звітів або формування довідок за запитами. [1, с.78]
2. Загальна характеристика діяльності Департаменту інформаційних технологій і митної статистики Держмитслужби України.
Департамент митних інформаційних технологій та статистики – це спеціалізований митний орган, який входить до складу Митної служби України.
Робота Департаменту митних інформаційних технологій та статистики здійснюється на основі положення «Про Департамент митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України» від 20 березня 2012 року. [3]
Основні завдання Департаменту митних інформаційних технологій та статистики:
- участь у реалізації державної митної політики відповідно до повноважень Департаменту;
- у межах повноважень Департаменту участь у забезпеченні та організаційно-інформаційному супроводженні митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Удосконалення форм і методів здійснення митного контролю й митного оформлення;
- організація робіт з координації впровадження та виконання положень Концепції «Створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця»; [2]
- впровадження та розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, експлуатація програмно-технічних засобів телекомунікації та відповідних типових програмно-технічних рішень в Держмитслужбі України;
- забезпечення автоматизації процесів митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Впровадження та забезпечення функціонування системи аналізу ризиків. Реалізація відповідних етапів контролю за доставкою вантажів;
- ведення митної статистики;
- забезпечення проведення статистичних співставлень;
- забезпечення виконання покладених законодавством функцій контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності України;
- організація та здійснення заходів із забезпечення захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах Держмитслужби України;
- організація інформаційного забезпечення аналітичної роботи в Держмитслужбі України;
- розробка й проведення єдиної науково-технічної політики Держмитслужби України при створенні та розвитку єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі – ЄАІС), відомчої телекомунікаційної мережі (далі – ВТМ), інформаційно-телекомунікаційних комплексів (далі – ІТК), локальних обчислювальних мереж (далі – ЛОМ), телефонних мереж (далі – ТМ) та інших мереж зв’язку, оснащенні митної служби України перспективними засобами телекомунікації та захисту інформації, апаратно-програмними засобами, технічними засобами митного контролю; [2]
- організація та проведення закупівель товарів, робіт і послуг за напрямом діяльності Департаменту згідно із законодавством України для потреб Державної митної служби України;
- у межах компетенції Департаменту започаткування і реалізація проектів і програм міжнародної технічної та іншої допомоги, які мають складову інформаційних технологій;
- координація та спрямування роботи структурних підрозділів митних органів, що забезпечують впровадження та розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій та ведення митної статистики, в тому числі:
збір та формування даних митної статистики;
функціонування елементів і підсистем ЄАІС, ВТМ, ІТК, ЛОМ, ТМ та інших мереж зв’язку, апаратно-програмних засобів;
захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах;
створення та впровадження багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця»;
- організація та координація діяльності митних органів із забезпечення додержання законодавства з питань радіаційної безпеки при використанні технічних засобів митного контролю, що містять джерела іонізуючого випромінювання, організації експлуатації, технічного обслуговування, ремонту ТЗМК;
- інформаційно-методичне та інструктивне забезпечення митних органів з питань, віднесених до компетенції Департаменту, в тому числі розроблення примірних положень про структурні підрозділи. [2]
Структура Департаменту інформаційних технологій і митної статистики Держмитслужби України:
Відділ кадрової роботи.
Відділ фінансів, бухгалтерського обліку та звітності. Веде, згідно із законодавством, фінансово-господарську діяльність i бухгалтерський облік. Забезпечує подання до Держмитслужби України та інших уповноважених органів фінансової, бюджетної та статистичної звітності у строки, установлені чинним законодавством. [2]
Служба інформаційних технологій. Бере участь у забезпеченні та організаційно-інформаційному супроводженні митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, шляхом реалізації системи форматно-логічного контролю за правильністю заповнення електронних копій вантажних митних декларацій при їх прийомі до автоматизованих систем у пунктах митного оформлення та під час прийому до центральної бази даних; впровадження автоматизації системи аналізу ризиків; реалізації відповідних етапів контролю за доставкою вантажів, обмін оперативною інформацією. [2]
Служба захисту інформації. Визначає загальну стратегію та пріоритетні напрямки діяльності у сферах захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту електронної інформації в ЄАІС, застосування електронного цифрового підпису при митному контролі та митному оформленні.
Служба інформаційно-технічного забезпечення митних процедур. Організує й координує діяльність митних органів із забезпечення додержання законодавства з питань радіаційної безпеки при використанні ТЗМК, що містять джерела іонізуючого випромінювання.
Служба митної статистики та аналізу. Розробляє методології митної статистики зовнішньої торгівлі України, спеціальної митної статистики України, проведення порівняльного аналізу даних митної статистики України з аналогічними даними країн її торговельних партнерів. Здійснює методологічне керівництво процедурами ведення бази даних електронних копій вантажних митних декларацій відповідно до міжнародних правил складання статистики зовнішньої торгівлі, встановлення критеріїв регулярних і нестандартних запитів та інших реквізитів інформації. Організовує збір та узагальнення даних митної статистики. [2]
Відділ аналітичного забезпечення. Аналізує в межах компетенції діяльність митних органів, в тому числі з використанням узагальнених показників ефективності їх роботи. Готує за результатами аналізу інформаційно-аналітичні матеріали керівництву Держмитслужби України, а також пропозиції з удосконалення системи показників ефективності діяльності митних органів. [2]
3. Інтернет-платежі за технологією НСМЕП.
В Україні наприкінці травня 2001 року НБУ, фірмою "Юнісистем" та компанією Microcos- mic Grop було представлено проект "Інтер-платежі в Національній системі масових електронних платежів". Завдяки системі "Інтерплат" кожний користувач Інтернет , який має smart-картку НСМЕП та зчитуючий пристрій (карт-рідер), зможе швидко і надійно здійснювати розрахунки в Інтернет магазинах і на комерційних сайтах, робити грошові перекази, оплачувати комунальні послуги, послуги Інтернет-провайдерів, ІР- телефони і мобільного зв'язку, оплачувати за авіа - і залізничні квитки в режимі он-лайн. Розроблена система дозволяє в реальному часі здійснювати авторизацію і процесинг платежів. Проект виконувався за участю: провайдера Інтернет — Еlvisti, УДППЗ "Укрпошта" та страхової компанії "Кий-Авіа-Гарант". [4, с.101]
Переваги системи Інтерплат:
- високий рівень захисту інтернет-платежів;
- можливість здійснювати оплату безпосередньо зі свого домашнього чи робочого комп'ютера;
- після сплати користувач одержує платіжний чек з електронним підписом;
- інтсрнет-платежі виконуються банками НСМЕП;
- при виконанні інтсрнет-платежів НСМЕП клієнт не сплачує додатково комісійні;
- відразу після сплати клієнту надається послуга, за яку він заплатив, оскільки електронні платежі в системі виконуються в режимі „оn-line".[4, с.103]
Система інтернет-платежів зручна в користуванні і відзначається простою процедурою проведення операцій, дозволяє економити час при здійсненні платежів у мережі Інтернет. [4, с.103]
Для того, щоб мати змогу здійснювати сплату за послуги (товари) в інтернет-магазинах або на сайтах, підключених до системи Інтерплат, потрібно мати:
1) персональний коп'ютер, підключений до мережі Інтернет,
2) платіжну картку НСМЕП;
3) зчитувач смарт-карток, під'єднаний до комп'ютера;
4) встановлену та настроєну клієнтську частину інтернет-терміналу - спеціальне програмне забезпечення, яке надає доступний інтерфейс користувача при виконанні платежів, „спілкується*' з платіжною карткою та забезпечує захист інформації, що передається в систему під час виконання платежу. [4, с.104]
Робота в системі Інтерплат дозволяє банкам знизити собівартість масових операцій, витрати на інкасацію, вакансію касира та операціоніста, розширити час обслуговування клієнтів, підвищити привабливість банку для клієнтів. Безпека та надійність системи Інтерплат гарантується застосуванням криптографічних методів захисту інформації. Розрахунки в системі Інтерплат виконуються через Національний банк України, що гарантує проведення взаєморозрахунків своєчасно та у повному обсязі. [4, с.104]
У НСМЕП та системі Інтерплат застосовуються платіжні картки з вбудованими мікропроцесорами (чіп-модулями) - смарт-картки, які є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП На відміну від пластикової картки з магнітною смугою, смарт-картка найбільш повно задовольняє вимоги безпеки, повністю захищена від підробки, оскільки підробити чіл-модуль практично неможливо.
Захист інформації, яка передається каналами зв'язку у системі Інтерплат, грунтується на криптографічних методах та використанні електронно-цифрового підпису для кожної трансакції, які гарантують незмінність змісту інформації та обмеження доступу до неї.
Електронно-цифровий підпис (ЕЦП) - це унікальний електронний цифровий код, який обчислюється за допомогою спеціального алгоритму та забезпечує цілісність електронного банківського повідомлення (у даному випадку платіжного карт-чека), переданого каналами зв'язку. [4, с.105]
Ключова система НСМЕП базується на системних та банківських ключах. При виконанні фінансових операцій для криптування та операцій ЕЦП використовуються системні та банківські сесійні ключі (які діють лише під час цієї операції"). Банки-учасники НСМЕП генерують свої ключі самостійно. Для генерації ключів використовується банківський системний модуль безпеки, який встановлюється у сервері авторизації. [4, с.105]
Розрахунки в системі інтернет-платежів відбуваються за такою схемою:
1. Покупець через Інтернет відвідує веб-сторінку інтернет-магазину, обирає товари та вирішує оплатити платіжною карткою НСМЕП.
2. Інтернет-магазин формує замовлення та встановлює захищене з'єднання з сервером авторизації системи Інтерплат та передає номер, суму та специфікацію замовлення. Сервер авторизації перевіряє наявність магазину у системі та відповідність даних замовлення встановленням правилам. В разі невдалої авторизації магазин отримує відмову з вказанням номера замовлення та причини відмови. В разі успішної авторизації замовлення на сплату надходить до інтернет-терміналу системи.
3. Серверна частина інтернет-терміналу ініціює встановлення захищеного з'єднання з комп'ютером покупця. Покупець вставляє платіжну картку у зчитувач і після встановлення захищенного з'єднання отримує специфікацію замовлення.
4. Покупець підтверджує специфікацію. Картка покупця проходить необхідні перевірки, після чого з неї знімається відповідна сума. Покупець отримує електронний чек, який є аналогом фіскального чека.
5. Система Інтерплат повідомляє інтернет-магазин про результат завершення транзакції і передає електронний чек разом з специфікацією замовлення.
6. Інтернет-магазин повідомляє покупця про те, що сплата прийнята, і надає послугу (відпускає товар).
7. За встановленим регламентом проходить розвантаження інтернет-терміналу, при цьому кошти надходять до банку на рахунок інтернст-магазину.
8. У разі вичерпання коштів на платіжній картці, клієнт поповнює баланс картки шляхом завантаження коштів зі свого рахунку . [4, с.106]
4. Характеристика САБ «БАРС-Міllnium»: структура, функції, технічне та технологічне забезпечення.
Система автоматизації банківських операцій БАРС Millennium (розробник - фірма УНГП БАРС, м. Київ) - це діалоговий програмний комплекс, що спроектований для роботи за технологією клієнт/сервер. САБО зорієнтована на промислові сервери баз даних Oracle та Informix. При цьому клієнтська частина не залежить від сервера, що використовується, і без змін може працювати як із СУБД Oracle, так і з Informix. Продуктивність промислових СУБД дозволяє зберігати великі обсяги інформації, обробляти їх та будувати різні аналітичні форми. [5, с.267]
Система БАРС Millennium - інтегрована система, усі складові якої працюють зі спільною базою даних, що дає змогу уникнути дублювання та забезпечує цілісність і узгодженість даних. Програмний комплекс забезпечує надійний захист від несанкціонованого доступу, використання, викривлення і фальсифікації інформації на всіх етапах її зберігання та обробки. Проблему забезпечення банківської безпеки вирішено внаслідок комплексного підходу, що передбачає розподіл користувачів за правами доступу до інформації, до різних АРМ і до режимів у них, а також дозвіл виконання дій відповідно до призначених прав.
САБО забезпечує в реальному масштабі часу автоматизацію таких основних напрямів діяльності банку: мультивалютне ведення Головної книги особових рахунків банку, балансових і позабалансових; ведення реєстру клієнтів банку; проведення мультивалютних розрахунків; оперативне управління ресурсами; надання інформації для аналізу ефективності діяльності банку; взаємодія із зовнішніми платіжними системами; організація внутрішньої платіжної системи; обслуговування електронних клієнтів банку; надання оперативної інформації за рахунками та документами з урахуванням розмежування прав користувачів; формування звітів внутрішніх і зовнішніх; підтримка актуального стану нормативно-довідкової інформації. При цьому надається гнучкий механізм настроювання банківських операцій, що характерні для конкретного банку, а також механізм формування АРМ співробітників банку відповідно до посадових функцій. Під час початкового впровадження передбачена можливість автоматизованого імпорту інформації в розрізі клієнтів і рахунків із dbf-файлів у базу даних САБО. [5, с.268]
САБО БАРС Millennium розроблена за модульним принципом, в основі комплексу - ядро системи, навколо якого будуються всі інші функціональні модулі.
Функціональний модуль - автономний програмний модуль, що забезпечує автоматизацію певного технологічного процесу, має свій набір бібліотек програм та об'єктів бази даних, прав доступу до них і реалізується у формі одного або кількох автоматизованих робочих місць - АРМів. [5, с.268]
Назва модуля відображає його функціональне призначення і використовується при формуванні меню конкретного АРМу.
Під час експлуатації САБО доступ до функціональних модулів (функцій) і ядра здійснюється шляхом виклику певних пунктів меню АРМ користувача. Один або кілька АРМів автоматизують певний напрям діяльності банку і становлять банківський модуль.
У САБО реалізовані такі модулі: Головна книга; Клієнт - Банк; Безпека; Управління ресурсами банку; Валютні операції; Розрахункова палата; Кредитно-депозитні операції; Податковий облік; Операції з фізичними особами; Операції з цінними паперами; Звітність НБУ. Набір модулів кожний банк може формувати самостійно, відповідно до потреб. Модулі Головна книга, Клієнт - Банк, Безпека є обов'язковими компонентами, що доповнюють ядро.
Кожний з окремо взятих модулів цієї системи є самодостатньою підсистемою, яка, здійснюючи інформаційний обмін з іншими програмними модулями через ядро САБО, є складовою цілісної автоматизованої банківської системи. Модуль Головна книга доповнює ядро системи і призначений для виконання функцій з адміністрування САБО на етапі початкового впровадження і протягом експлуатації, а також функцій, що дозволяють автоматизувати роботу банку в межах проведення Операційного дня банку (відкриття/закриття банківського дня; реєстрація клієнтів і рахунків; автоматичне обчислення контрольного розряду рахунку; введення та перегляд документів; візування документів, уведення документів; прийом документів із локальних задач тощо, у тому числі взаємодію із зовнішніми платіжними системами тощо. [5, с.270]
До складу ядра САБО БАРС Millennium входять: набір таблиць бази даних (довідники, перелік користувачів і рівні доступу їх до бази даних, процентні ставки, курси валют, клієнти банку та їхні рахунки тощо); набір процедур і тригерів (під тригером розуміємо процедуру, яка аналізує можливість виконання дії, наприклад, право користувача на вставку/вилучення/модифікацію записів таблиці. Виявивши будь-які некоректні дії, тригер викликає повернення трансакції).
За своїм змістом, принципами наповнення та модифікації всі таблиці Бази даних поділяють на групи: нормативно-довідкова інформація (класифікатори та довідники); статистична інформація про параметри самого банку, режими його роботи, рівні доступу, типи операцій та способи їх відображення в балансі тощо; змінна інформація про деякі параметри, що діють у поточний час (базові процентні ставки, курси валют тощо); умовно-постійна інформація про контрагентів, про аналітичні рахунки; змінна інформація про залишки та рух на аналітичних рахунках; архіви; звітність автономних філій банку. [5, с.270]
Перелік і склад АРМів установлюється під початкового впровадження на етапі побудови технологічної моделі банку, з урахуванням потреб конкретного банку і може змінюватись у процесі експлуатації системи. Під час експлуатації САБО доступ до функціональних компонентів і ядра користувач здійснює через виклик певних пунктів меню АРМів. Рекомендований розробником системи перелік АРМів такий: АРМ Адміністратора САБД; АРМ Технолога банку; АРМ Безпеки; АРМ Реєстрації клієнтів і рахунків; АРМ Операціоніста; АРМ Керівника; АРМ Головного бухгалтера; АРМ Технолога системи електронних платежів; АРМ Казначея; АРМ Валютні операції. [5, с.271]
Список використаних джерел:
1. Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А, Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 216 с.
2. Сайт Державної митної служби України — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://arc.customs.gov.ua/dmsu/control/uk/publish.
3. Положення «Про Департамент митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України» — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://document.ua/pro-vnesennja-zmin-do-polozhennja-pro-departament-mitnih-inf-doc92912.html
4. Пиріг С. О. Платіжні системи: Навч. посіб. К.: ЦУЛ, 2008. — 240 с.
5. Інформаційні системи і технології в банках, Навчальний посібник, Страхарчук А.Я., Страхарчук В.П. — К., 2010. — 515 с.
24.07.2020 13:07-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора