МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для лабораторних робіт з дисципліни «Фінанси підприємств»
для студентів напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»
Затверджено
на засіданні кафедри фінансів
Протокол №__ від ________ р
ЛЬВІВ – 2013
Методичні вказівки для лабораторних робіт з дисципліни ”Фінанси підприємств” для студентів ІV курсу напряму підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит” / Укл.: Рудницька О. М., Чубка О. М., Клап А.Я. – Львів: Видавництво Національного університету ”Львівська політехніка”, 2014.- 32 с.
Укладачі: Рудницька О. М., канд. екон. наук., доцент
Чубка О. М., старший викладач
Клап А.Я., асистент
Відповідальний за випуск: Червінська О.С., канд.екон.наук., доцент
Рецензенти: Скоропад І.С., канд.екон.наук., доцент
Мних О.Б., доктор.екон.наук., професор
Зміст
Загальні положення
Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт Лабораторна робота №1 „Характеристика фінансових відносин
суб’єктів господарювання”
Лабораторна робота №2 “Джерела формування фінансових ресурсів підприємств” Лабораторна робота №3 „Методи нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів”
Лабораторна робота №4 “Розрахунок необхідного приросту оборотних коштів” Лабораторна робота №5 “Оцінка фінансового стану підприємства”
Лабораторна робота №6 “Вибір оптимального проекту капіталовкладень”
Лабораторна робота №7 “Економіко-математичне моделювання в плануванні фінансових показників”
Вимоги до оформлення звіту з лабораторних робіт
Список літератури
Додатки
Загальні положення
Лабораторний практикум з дисципліни „Фінанси підприємств” призначений для проведення лабораторних занять в комп’ютерних класах для студентів ІII курсу напряму підготовки “Фінанси і кредит”.
Метою лабораторних робіт є засвоєння та поглиблення теоретичних знань, набуття практичних навиків щодо роботи з прикладними програмами Microsoft Excel та Microsoft Word.
Лабораторні заняття охоплюють виконання семи лабораторних робіт, які стосуються аналізу діяльності підприємств: фінансових відносин, джерел формування фінансових ресурсів, нарахування амортизаційних відрахувань, приросту оборотних коштів, оцінки фінансового стану.
При розв’язуванні завдань кожен студент повинен привести вхідні дані у відповідність до свого варіанту (там, де є необхідність). Студенти вибирають варіанти за номером групи (# - двозначне число) та порядковим номером у списку групи (№).
На заняттях студенти самостійно, але під керівництвом викладача, виконують лабораторні роботи. Лабораторні роботи виконуються поетапно. Кожен етап починається з заголовку і короткої характеристики поставленого завдання. В лабораторній роботі подаються всі проміжні розрахунки, які зводяться в таблиці. Кожен етап повинен закінчуватись коротким висновком щодо отриманих результатів.
Роботи виконані в неповному обсязі, неохайно, або які не відповідають варіанту завдання до захисту не приймаються.
На першому занятті викладач повинен ознайомити студентів з правилами техніки безпеки під розписку в журналі обліку.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт
Лабораторна робота №1
Характеристика фінансових відносин суб’єкта господарювання
Мета роботи — отримати практичні навики щодо характеристики фінансових відносин суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності та різними організаційно-правовими формами.
Завдання для виконання.
Обрати відповідно до варіанту (№) секцію виду економічної діяльності (табл.1.1.).
Довільно обрати суб’єкта господарювання в межах розділу, групи чи класу КВЕД (див. Наказ Держспоживстандарту України №457 від 11.10.2010 Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010) та його організаційно - правову форму.
На підставі обраного суб’єкта господарювання описати сферу його діяльності і виділити його фінансові відносини, а також дати їм коротку характеристику.
Подати схему запропонованих фінансових відносин. У схемі обов’язково мають бути вказані ті суб’єкти господарювання, з якими відбуваються взаємозв’язки, та причина таких відносин. Схема повинна бути достатньо наочною, компактною і охайно виконаною.
Таблиця 1.1.
Класифікація видів економічної діяльності
№п/п
Секція
Назва
1.
A
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство
2.
B
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів
3.
C
Переробна промисловість
4.
D
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря
5.
E
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами
6.
F
Будівництво
7.
G
Оптова та розрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів
8.
H
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність
9.
I
Тимчасове розміщування й організація харчування
10.
J
Інформація та телекомунікації
11.
K
Фінансова та страхова діяльність
12.
L
Операції з нерухомим майном
13.
M
Професійна, наукова та технічна діяльність
14.
N
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування
15.
O
Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування
16.
P
Освіта
17.
Q
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги
18.
R
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок
19.
S
Надання інших видів послуг
20.
T
Діяльність домашніх господарств
21.
U
Діяльність екстериторіальних організацій і органів
Лабораторна робота №2
Джерела формування фінансових ресурсів підприємств
Мета роботи — навчитись оцінювати склад фінансових ресурсів підприємства на підставі конкретного балансу та групувати їх в залежності від джерел формування.
Завдання для виконання.
На підставі балансу підприємства (додаток А) згрупувати статті пасиву балансу за джерелами формування фінансових ресурсів (власні, позичені, залучені).
Подати схему складу фінансових ресурсів в залежності від джерел їх формування.
Розрахувати структуру пасиву за джерелами формування фінансових ресурсів (табл.2.1) та провести порівняльну характеристику на початок і кінець звітного періоду.
Графічно зобразити:
у вигляді секторної діаграми структуру фінансових ресурсів підприємства за джерелами їх формування на кінець звітного періоду;
у вигляді стовпчикової діаграми динаміку фінансових ресурсів за джерелами їх формування;
у вигляді секторної діаграми структуру власного капіталу підприємства на кінець звітного періоду.
Зробити висновки щодо структури та динаміки фінансових ресурсів на підприємстві.
Таблиця 2.1.
Динаміка та структура фінансових ресурсів підприємства за джерелами їх формування
Джерела формування
Значення, тис. грн..
Структура,%
Зміна структури,
%
на початок періоду
на кінець періоду
на початок періоду
на кінець періоду
Власні
Залучені
Позичені
Разом
100
100
-
Лабораторна робота №3
Методи нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів
Мета роботи - на підставі отриманих теоретичних знань закріпити навики щодо нарахування сум амортизаційних відрахувань за групами основних засобів.
Завдання для виконання.
На підставі вихідних даних (додаток Б) нарахувати суми річних амортизаційних відрахувань для будівель і транспортних засобів усіма методами, які можуть бути використані для кожної з названих груп основних засобів (додаток В).
Результати розрахунків за кожним методом подати у вигляді табл. 3.1.
Побудувати графік списання вартості активів для кожного методу і для двох (вище вказаних) груп основних засобів (рис.3. 1).
Зробити висновки щодо доцільності використання того чи іншого методу нарахування амортизації основних засобів.
Таблиця 3.1
Розподіл амортизаційних нарахувань за методом…
Рік
Норма амортизації, %
Залишкова вартість, тис. грн.
Річна сума амортизаційних відрахувань, тис. грн.
1
2 …
Тис. грн.
Рис. 3.1. Графік списання вартості основних засобів
Теоретичні положення
Виробничий метод нарахування амортизації застосовується до тих основних засобів, використання яких розраховується на оцінений початково обсяг виробництва. Визначення амортизаційних відрахувань Ар здійснюються за формулою:
, (3.1)
де Qф – фактичний виробництва продукції у звітному періоді, шт.; Пв – первісна вартість об’єкта основних засобів, грн.; Лв – ліквідаційна вартість, грн.; Qз – загально розрахований обсяг виробництва, який підприємство очікує виготовити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів, шт.
Метод прямолінійного списання вартості – застосовується до тих основних засобів, форма надходження економічних вигод від використання яких рівномірно розподіляється в часі. Щорічна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:
, (3.2)
де Пв – первісна вартість об’єкта основних засобів, грн.; Лв – ліквідаційна вартість, грн.; Тк – термін корисного використання об’єкта основних засобів, років; На – норма амортизації, %.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується до тих основних засобів, які мають максимальну віддачу на початку терміну використання. Щорічна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:
, (3.3)
де Зв – залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду, грн.; На – річна норма амортизаційних відрахувань, %; Пв – первісна вартість об’єкта основних засобів, грн.; Тк – термін корисного використання об’єкта основних засобів, років; - сума амортизаційних відрахувань за період, що передував звітному, грн.
Норма амортизаційних відрахувань відповідно до цього методу визначається за такою формулою:
. (3.4)
Кумулятивний метод передбачає визначення річної суми амортизаційних відрахувань за формулою:
, (3.5)
де Кt – кумулятивний коефіцієнт розрахований на рік t.
Кумулятивний коефіцієнт визначається за формулою:
. (3.6)
Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення річної суми амортизаційних відрахувань за формулою:
, (3.7)
де Зв – залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду, грн.
Норма амортизаційних відрахувань у цьому разі визначається за формулою:
, (3.8)
де Пв – первісна вартість об’єкта основних засобів, грн.; Лв – ліквідаційна вартість, грн.; Тк – термін корисного використання об’єкта основних засобів, років.
Лабораторна робота №4
Розрахунок необхідного приросту оборотних коштів
Мета роботи - визначити необхідну потребу коштів для вкладення у виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію з метою фінансового планування.
Завдання для виконання.
1. Використовуючи вихідні дані (табл. 4.1) по кожному елементу оборотних коштів в табл. 4.2. внести показники, які необхідні для розрахунку нормативу оборотних коштів у звітному році.
2. Визначити норматив оборотних коштів по кожному елементу і загальну потребу в них у плановому році.
3. Визначити зміну нормативу оборотних коштів у плановому році порівняно із звітним.4. Розрахувати показники ефективності використання оборотних коштів у звітному і плановому році та подати у вигляді табл. 4.3.
5. Зробити висновки на підставі отриманих розрахунків.
Таблиця 4.1
Вихідні дані (плановий рік)
№п/п
Показники
Значення
1
Одноденні витрати сировини і матеріалів, тис. грн.
99+№ *10
2
Норма запасу сировини і матеріалів, днів
28 +№*0,2
3
Одноденний випуск продукції за собівартістю, тис. грн.
50+#
4
Норма незавершеного виробництва, днів
3 +№*0,2
5
Норма оборотних коштів по готовій продукції, днів
2 +№*0,2
6
Норматив оборотних коштів на тару, тис. грн.
8+#*0,1
7
Норматив оборотних коштів на витрати майбутніх періодів, тис. грн.
10-#*0,2
Таблиця 4.2
Визначення потреби в оборотних коштах
Показники
Значення
у звітному році
в плановому році
І
Одноденні витрати сировини, матеріалів, тис. грн.
Норма запасу, днів
25
Потреба в оборотних коштах на сировину і матеріали,
тис. грн.
3850
II
Одноденний випуск продукції за собівартістю, тис. грн.
Норма незавершеного виробництва, днів
4
Потреба в оборотних коштах по незавершеному виробництву, тис. грн.
300
ІІІ
Норма оборотних коштів по готовій продукції, днів
3
Потреба в оборотних коштах у готовій продукції, тис. грн.
225
IV
Потреба в оборотних коштах на тару, тис. грн.
4
V
Потреба в оборотних коштах на витрати майбутніх періодів, тис. грн.
8
Загальна потреба в оборотних коштах, тис. грн.
Таблиця 4.3
Динаміка показників ефективності використання оборотних коштів на підприємстві
№п/п
Показники
У звітному році
У плановому році
Зміна
1.
Тривалість одного обороту, дні
2.
Коефіцієнт оборотності
3.
Коефіцієнт закріплення
4.
Рентабельність
5.
Абсолютне вивільнення, тис. грн.
6.
Відносне вивільнення, тис. грн.
Теоретичні положення
В загальному вигляді норматив оборотних коштів для будь-якого елемента визначається за формулою:
, (4.1)
де Р – одноденний розхід товарно-матеріальних цінностей; одноденні витрати по незавершеному виробництву або одноденний випуск готової продукції, грн.; D – норма запасу оборотних коштів, дні.
Норма запасу в днях з кожного виду сировини і матеріалів містить такі елементи:
час перебування оплаченого матеріалу в дорозі - транспортний запас (ДТР);
час, необхідний на вивантаження, приймання, складування, проведення контролю якості матеріалів (ДВИВ);
час, необхідний на підготовку до запуску у виробництво - підготовчий запас (ДПІД);
поточний (складський) запас (ДПОТ);
страховий запас (ДСТРАХ).
Загальна норма запасу визначається за формулою:
Д = ДТР + ДВИВ + ДПІД + ДПОЧ + ДСТРАХ . (4.2)
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві розраховується, виходячи з обсягу виробництва, тривалості виробничого циклу виготовлення продукції і її собівартості:
, (4.3)
де NI – обсяг випуску і-го виду товарної продукції у плановому періоді за повною собівартістю, грн.; ТЦІ – тривалість виробничого циклу і-го виду продукції, днів; КНІ – коефіцієнт наростання затрат на виробництво і-го виду продукції; ТПЛ – тривалість планового періоду, днів.
Для визначення нормативу оборотних коштів в цілому по підприємству норму готової продукції в днях множать на вартість одноденного випуску готової продукції:
, (4.4)
де - норматив оборотних коштів для запасів готової продукції, грн.; - одноденний випуск продукції за виробничою собівартістю, грн.; - норма запасу оборотних коштів для готової продукції, днів.
Для оцінки ефективності використання оборотних коштів використовують систему показників, яка включає:
тривалість обороту оборотних коштів:
, (4.5)
де ОС – середній залишок оборотних коштів на кінець планового періоду, грн.; N – обсяг реалізованої продукції за собівартістю, грн.; ТПЛ – тривалість планового періоду, дні.
коефіцієнт оборотності:
; (4.6)
коефіцієнт закріплення (завантаження):
; (4.7)
рентабельність оборотних коштів
(4.8)
Абсолютне вивільнення має місце тоді, коли обсяг виробництва виконується з меншою кількістю оборотних коштів, порівняно з плановою потребою в них. Абсолютне вивільнення визначається за формулою:
, (4.9)
де N – річний плановий обсяг реалізації продукції, грн.; , - тривалість обороту оборотних коштів в звітному і базовому періодах, відповідно, грн.
Відносне вивільнення має місце тоді, коли за наявності оборотних коштів в межах планової потреби забезпечене перевиконання плану виробництва. Відносне вивільнення визначається за формулою:
, (4.10)
де N1, N0 – обсяг реалізації продукції в звітному і базовому періодах, відповідно, грн.; - коефіцієнт оборотності оборотних коштів в базовому періоді.
Лабораторна робота №5
Оцінка фінансового стану підприємства
Мета роботи - отримати навики щодо оцінки фінансового стану підприємства на підставі конкретних вихідних даних та набутих теоретичних знань.
Вихідними даними для лабораторної роботи є Ф№1 «Баланс підприємства» (додаток А) і Ф№2 «Звіт про фінансові результати» (додаток Г), які узгоджуються з викладачем, що проводить лабораторні заняття.
Завдання для виконання.
1. Провести попередній аналіз фінансового стану підприємства. Динаміку та структуру активів підприємства подати у вигляді табл. 5.1, а пасивів – у табл. 5.2.
2. Здійснити оцінку фінансової стійкості підприємства. Результати розрахунків представити в табл. 5.3.
3. Визначити ліквідність балансу підприємства. Результати розрахунків подати в табл. 5.4.
4. Розрахувати фінансові коефіцієнти, що характеризують фінансову незалежність та ліквідність підприємства. Результати розрахунків подати у вигляді табл.5.5.
5. Розрахувати коефіцієнти рентабельності і ділової активності. Результати розрахунків подати у вигляді табл. 5.6.
6. Зробити загальний висновок щодо діяльності даного підприємства на початок і кінець звітного періоду (на підставі попередньо проведеного аналізу, а також на підставі одержаних фінансових коефіцієнтів), а також запропонувати шляхи покращання даної ситуації.
Теоретичні положення
1. Попередній аналіз фінансового стану підприємства
Результатом попереднього аналізу є загальна оцінка фінансового стану підприємства, а також визначення платоспроможності і структури балансу підприємства.
В умовах інфляції і частих переоцінок основних засобів, які ускладнюють проведення аналізу фінансового стану підприємства, доцільно використовувати відносні величини.
Аналіз структури пасивів проводиться у взаємозв'язку з аналізом джерел формування оборотних коштів. При аналізі структури пасивів реалізуються наступні цілі:
а) визначення співвідношення між залученими і власними джерелами коштів підприємства. Значна питома вага залучених джерел свідчить про ризиковану діяльність підприємства, що може послужити причиною неплатоспроможності, такий ризик можна оправдати при умові прискорення оборотності оборотних коштів за звітний період;
в) розглядаються причини утворення кредиторської заборгованості, її питома вага, динаміка, структура, частка простроченої заборгованості.
На підставі зміни показників формулюються короткі висновки за результатами попереднього аналізу.
Таблиця 5.1
Оцінювання показників активу балансу підприємства
Актив
Абсолютне значення, тис. грн..
Структура, %
Зміни
на початок періоду
на кінець періоду
на початок періоду
на кінець періоду
тис. грн
%
1. Основні засоби та інші поза оборотні активи
2. Запаси і затрати
3. Грошові кошти
Розрахунки і інші активи в тому числі:
- грошові кошти і короткотермінові фінансові вкладення
- дебіторська заборгованість
Баланс
100
100
0
Таблиця 5.2
Оцінювання показників пасиву балансу підприємства
Пасив
Абсолютні величини, тис. грн.
Структура, %
Зміни
на початок періоду
на кінець періоду
на початок періоду
на кінець періоду
тис. грн.
%
1. Власний капітал
2. Довгострокові пасиви
3. Розрахунки і інші пасиви в тому числі:
- короткотермінові кредити
- кредиторська заборгованість
Баланс
100
100
0
2. Оцінка фінансової стійкості
По типу фінансової стійкості і її зміні можна робити висновок про надійність підприємства з точки зору платоспроможності.
Аналіз фінансової стійкості починається з показників, які відображають суть стійкості фінансового стану. Враховуючи, що довгострокові і короткострокові кредити, а також залучені кошти спрямовуються переважно на придбання основних засобів і капітальні вкладення, для виконання умови платоспроможності підприємства необхідно обмежити запаси і затрати величиною власних оборотних коштів.
У відповідності до показників забезпеченості запасів і затрат власними і залученими джерелами, виділяють наступні типи фінансової стійкості:
а) абсолютна стійкість фінансового стану (зустрічається дуже рідко) - власні оборотні кошти забезпечують запаси і затрати
б) нормально стійкий фінансовий стан - запаси і затрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів і довгостроковими залученими джерелами;
в) нестійкий фінансовий стан - запаси і затрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових залучених джерел і короткострокових кредитів і позик;
г) кризовий фінансовий стан - запаси і затрати не забезпечуються основними джерелами їх формування (підприємство знаходиться на грані банкрутства).
Таблиця 5.3
Оцінка фінансової стійкості підприємства
№ п/п
Показники
На початок періоду, тис. грн.
На кінець періоду, тис. грн.
Примітка
1.
Джерела власних коштів
2.
Основні засоби та інші позаоборотні активи
3.
Наявність власних оборотних коштів
4.
Довгострокові кредити
5.
Наявність власних довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат
6.
Короткотермінові кредити
7.
Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат
8.
Величина запасів і затрат
9.
Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів
10.
Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових залучених джерел формування
запасів і витрат
11.
Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і
витрат
12.
Тип фінансової стійкості
3. Аналіз ліквідності балансу підприємства
Даний аналіз дозволяє оцінити кредитоспроможність підприємства, тобто здатність розраховуватись з своїми зобов'язаннями. Ліквідність визначається покриттям зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі умови:
а) найбільш ліквідні активи повинні бути рівними найбільш терміновим зобов'язанням;
б) активи, які швидко реалізуються, повинні бути більші або рівні короткостроковим пасивам;
в) активи які повільно реалізуються, повинні бути більші або рівні довгостроковим пасивам;
г) активи, які важко реалізуються, повинні бути менші або рівні постійним пасивам.
У випадку, коли одна або декілька умов не виконуються, ліквідність балансу в більшій або меншій мірі відрізняється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком в іншій групі за вартісною величиною. В реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.
Для комплексної оцінки ліквідності балансу розраховують загальний показник ліквідності:
, (5.1)
де НЛА - найбільш ліквідні активи, грн.; ШРА - активи, які швидко реалізуються, грн.; ПРА - активи, які повільно реалізуються, грн.; НТЗ - найбільш термінові зобов'язання, грн.; КП – короткотермінові пасиви, грн.; ДП - довготермінові пасиви, грн.
Таблиця 5.4
Результати аналізу ліквідності балансу
Актив
Значення, тис. грн
Пасив
Значення, тис. грн.
на початок періоду
на кінець періоду
на початок періоду
на кінець періоду
Найбільші ліквідні активи
Найбільш термінові зобов'язання
Активи, які
швидко реалізуються
Короткотермінові пасиви
Активи, які
повільно реалізуються
Довгострокові пасиви
Активи, які
важко реалізуються
Постійні пасиви
Коефіцієнт ліквідності балансу
4. Розрахунок фінансових коефіцієнтів
Розрахунок фінансових коефіцієнтів та співвідношень дає можливість краще оцінити фінансовий стан підприємства. До найбільш важливих коефіцієнтів і співвідношень можна віднести наступні:
- коефіцієнт фінансової незалежності («автономії») (КАВТ) - відношення суми власного капіталу до суми всіх пасивів балансу підприємства:
(>0,5) (5.2)
Ріст цього коефіцієнта свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниження ризику фінансових труднощів в майбутні періоди, підвищує гарантії погашення підприємством своїх зобов'язань.
- коефіцієнт фінансової стабільності (КФС) - визначається як відношення суми власного капіталу до суми всіх зобов'язань (довгострокових і поточних) підприємства й характеризує співвідношення власних і позикових коштів:
(>1) (5.3)
Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має достатній рівень фінансової стабільності і є відносно незалежним від зовнішніх фінансових джерел.
- коефіцієнт маневреності власного капіталу (КМАН) – відношення власних оборотних коштів підприємства до власного капіталу:
(≥0,5) (5.4)
Цей коефіцієнт показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно їм маневрувати, і використовується на закупівлю виробничих запасів.
- коефіцієнт поточної ліквідності (КП) визначається як відношення поточних активів до поточних зобов'язань:
( > 1) (5.5)
Даний коефіцієнт показує, скільки гривень оборотних коштів припадає на кожну гривню короткострокових зобов'язань, і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року.
- коефіцієнт швидкої ліквідності (КШЛ) - визначається як відношення найбільш ліквідних активів та активів, які швидко реалізуються, до поточних зобов'язань:
(0,7-0,9) (5.6)
Цей коефіцієнт характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.
- коефіцієнт абсолютної ліквідності (КАБС.Л) - визначається як відношення суми залишків коштів і їх еквівалентів до суми поточних зобов'язань:
(0,2-0,35) (5.7)
Цей коефіцієнт показує, яка частина найбільш термінових зобов'язань може бути покрита абсолютно ліквідними активами. Він характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу.
- коефіцієнт забезпеченості власними коштами (КЗВК) - визначається як відношення різниці між власними джерелами фінансування й фактичною вартістю необоротних активів до вартості наявних у підприємства оборотних активів:
(> 0,1) (5.8)
КЗВК характеризує наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стабільності.
Таблиця 5.5.
Динаміка фінансових коефіцієнтів
Найменування коефіцієнтів
Значення
Характеристика зміни
на початок періоду
на кінець періоду
5. Розрахунок коефіцієнтів рентабельності і ділової активності
З метою аналізу прибутковості діяльності підприємства доцільно проводити розрахунок таких показників:
- рентабельність реалізації (продажу) (РР) - відношення суми фінансового результату (прибутку) від операційної діяльності до суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):
(5.9)
Показник показує величину операційного прибутку, що припадає на одну гривню чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
- коефіцієнт рентабельності власного капіталу (КРВК) - відношення чистого прибутку до середньої вартості власного капіталу підприємства:
(5.10)
Даний показник свідчить про ефективність інвестицій, вкладених у власний капітал, і характеризує частку в ньому чистого прибутку. Високий коефіцієнт характеризує окупність вкладених у підприємство коштів у процесі господарської діяльності.
- коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу (КРСК) - визначається як відношення суми фінансового результату від операційної діяльності (до оподаткування) до середньої вартості всіх активів підприємства:
(5.11)
КРСК характеризує ступінь рентабельності активів підприємства, що забезпечує прибуток від основної виробничої (або комерційної) діяльності підприємства, і показує, який прибуток приносить кожна інвестована в активи гривня.
- коефіцієнт оборотності оборотних коштів (КОБ.О.К.) - визначається як відношення чистого доходу від реалізації продукції до середньої вартості оборотних коштів підприємства:
(5.12)
Цей коефіцієнт характеризує ефективність використання оборотних коштів і показує суму виручки, що припадає на одну гривню коштів, які є в обігу.
- тривалість оборотів дебіторської заборгованості в днях (ТОБ.Д.З )– відношення добутку середньої величини дебіторської заборгованості та тривалості планового періоду до чистого доходу від реалізації продукції:
(5.13)
У результаті такого обчислення визначається середній термін (у днях) погашення дебіторами заборгованості за відвантажену їм продукцію (товари, роботи, послуги).
- тривалість обороту кредиторської заборгованості у днях (ТОБ.К.З) – відношення тривалості планового періоду до коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості:
(5.14)
де КОБ.К.З - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.
Як середній період погашення кредиторської заборгованості ТОБ.К.З визначає розрахункова кількість календарних днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників за товари (роботи, послуги).
- фондовіддача (ФВ) - відношення чистого доходу від реалізації продукції до середньорічної вартості основних засобів:
(5.15)
ФВ характеризує ефективність використання основних фондів і показує суму виручки, що припадає на одну гривню коштів, інвестованих в основні кошти підприємства. Чим вище ФВ, тим більша ділова активність підприємства.
Таблиця 5.6
Динаміка фінансових показників
Найменування коефіцієнтів
Значення
Характеристика зміни
на початок періоду
на кінець періоду
Лабораторна робота №6
Вибір оптимального проекту капіталовкладень
Мета роботи: оцінити варіанти капітальних вкладень у різні проекти та вибрати оптимальний, використовуючи набуті знання з дисципліни "Статистика".
Завдання для виконання.
На підставі даних табл. 6.1 (дано три проекти капітальних вкладень (А, Б ,В), за якими було проведено спостереження) визначити середнє значення прибутку для кожного проекту капітальних вкладень.
Розрахувати середнє квадратичне відхилення по кожному проекту капітальних вкладень (проміжні розрахунки подати у вигляді табл.6.2).
Визначити коефіцієнт варіації.
Зробити висновок на підставі отриманих результатів.
Провести розрахунок дисперсії спрощеним методом.
Порівняти отримані результати за різними методами розрахунків і вибрати оптимальний проект капітальних вкладень виходячи з мінімального ризику.
Таблиця 6.1
Результати проведення спостережень при здійсненні капітальних
вкладень в різні проекти
Найменування проекту
Отриманий прибуток, тис. грн.
Кількість спостережень
А
25+№
20+#
30
47
36- №
37
Б
40-№
30
15+#
30
50-№
20
В
20+ №
35
25+#
45- №
25
20+ №
35
30+#
Таблиця 6.2
Проміжні розрахунки по проекту А
№п/п
1
2
3
Всього
Теоретичні положення
Середня величина показника являє собою узагальнену кількісну характеристику і визначається за формулою:
, (6.1)
де - середнє очікуване значення; х - очікуване значення для кожного випадку спостереження; f - число випадків спостереження.
Середнє значення не дозволяє прийняти рішення на користь будь – якого варіанту вкладення капіталу. Для остаточного прийняття рішення необхідно визначити коливання показників, тобто визначити міру коливання можливого результату.
Коливання можливого результату представляє собою відхилення очікуваного значення від середньої величини.
Дисперсія - це середнє зважене з квадратів відхилень дійсних результатів від середніх очікуваних.( 2 )
. (6.2)
Середнє квадратичне відхилення визначається за формулою:
. (6.3)
Дисперсія і середнє квадратичне відхилення - це міри абсолютного коливання.
Для аналізу, як правило, використовують коефіцієнт варіації. Він являє собою відношення середнього квадратичного відхилення до середнього арифметичного і показує ступінь відхилення отриманих значень ().
% . (6.4)
Коефіцієнт варіації - це відносна величина, яка може змінюватись від 0 до 100%. Чим більший коефіцієнт, тим сильніші коливання. Встановлена наступна якісна оцінка різних