МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра фінансів
/
Лабораторна робота №3
з дисципліни
“ Фінанси підприємств ”
на тему:
“ Методи нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів”
Варіант №2
Мета роботи - на підставі отриманих теоретичних знань закріпити навики щодо нарахування сум амортизаційних відрахувань за групами основних засобів.
Завдання для виконання.
На підставі вихідних даних (додаток А) нарахувати суми річних амортизаційних відрахувань для будівель і транспортних засобів усіма методами, які можуть бути використані для кожної з названих груп основних засобів.
Результати розрахунків за кожним методом подати у вигляді таблиць.
Побудувати графік списання вартості активів для кожного методу і для двох (вищевказаних) груп основних засобів.
Зробити висновки щодо доцільності використання того чи іншого методу нарахування амортизації основних засобів.
Виконання завдання
Прямолінійний метод нарахування амортизації
Метод прямолінійного списання вартості – застосовується до тих основних засобів, форма надходження економічних вигод від використання яких рівномірно розподіляється в часі. Щорічна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:
де Пв – первісна вартість об’єкта основних засобів, грн.; Лв – ліквідаційна вартість, грн.; Тк – термін корисного використання об’єкта основних засобів, років; На – норма амортизації, %.
Для будівель:
АмВ = ПВ – ЛВ = 96600 – 5000 = 91600 грн.
Аріч = 91600/20 = 4580 грн.
Таблиця 3.1
Розподіл амортизаційних нарахувань за прямолінійним методом
Рік
Залишкова вартість
Річна сума амортизаційних відрахувань
1
92020
4580
2
87440
4580
3
82860
4580
4
78280
4580
5
73700
4580
6
69120
4580
7
64540
4580
8
59960
4580
9
55380
4580
10
50800
4580
11
46220
4580
12
41640
4580
13
37060
4580
14
32480
4580
15
27900
4580
16
23320
4580
17
18740
4580
18
14160
4580
19
9580
4580
20
5000
4580
На основі отриманих розрахунків будуємо графік списання вартості будівель за допомогою прямолінійного методу.
/
Рис. 3.1 Графік списання вартості будівель за прямолінійним методом
Для транспортних засобів:
АмВ = 61200 – 2000 = 59200 грн.
Аріч = 59200/5 = 11840 грн.
Таблиця 3.2.
Розподіл амортизаційних відрахувань за прямолінійним методом
Рік
Залишкова вартість
Річна сума амортизаційних відрахувань
1
49360
11840
2
37520
11840
3
25680
11840
4
13840
11840
5
2000
11840
На основі отриманих розрахунків будуємо графік:
/
Рис. 3.2.: Списання вартості транспортних засобів за прямолінійним методом
Виробничий метод
Виробничий метод нарахування амортизації застосовується до тих основних засобів, використання яких розраховується на оцінений початково обсяг виробництва. Визначення амортизаційних відрахувань Ар здійснюються за формулою:
,
де Qр – фактичний виробництва продукції у звітному періоді, шт.; Пв – первісна вартість об’єкта основних засобів, грн.; Лв – ліквідаційна вартість, грн.; Qз – загально розрахований обсяг виробництва, який підприємство очікує виготовити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів, шт.
Для будівель:
АмВ = ПВ – ЛВ = 96600 – 5000 = 91600 грн.
Qз = 8165 шт.
Таблиця 3.3
Розподіл амортизаційних нарахувань за виробничим методом
Рік
Залишкова вартість
Річна сума амортизаційних відрахувань
1
91551,62
5048,377
2
88186,04
3365,585
3
83922,96
4263,074
4
79996,45
3926,516
5
75509
4487,446
6
70909,37
4599,633
7
66197,55
4711,819
8
61261,36
4936,191
9
56605,63
4655,726
10
52230,37
4375,26
11
47686,83
4543,539
12
43367,67
4319,167
13
38599,76
4767,912
14
33775,75
4824,005
15
28783,47
4992,284
16
23622,9
5160,563
17
18742,8
4880,098
18
14311,45
4431,353
19
9936,191
4375,26
20
5000
4936,191
За основі отриманих даних будуємо графік:
/
Рис. 3.3. Списання вартості будівель виробничим методом
Для транспортних засобів:
АмВ = ПВ – ЛВ = 61200 – 2000 = 59200 грн.
Qз = 650 шт.
Таблиця 3.4
Розподіл амортизаційних нарахувань за виробничим методом
Рік
Залишкова вартість
Річна сума амортизаційних відрахувань
1
44806,15
16393,85
2
34787,69
10018,46
3
26590,77
8196,923
4
15661,54
10929,23
5
2000
13661,54
На основі вищевказаних розрахунків будуємо графік:
/
Рис. 3.4. Списання вартості транспортних засобів виробничим методом
Кумулятивний метод
Кумулятивний метод передбачає визначення річної суми амортизаційних відрахувань за формулою:
,
де Кt – кумулятивний коефіцієнт розрахований на рік t.
Кумулятивний коефіцієнт визначається за формулою:
Крз – кількість років, що залишилися до кінця строку корисного використання
Ср – Сума числа років корисного використання
Для будівель:
Таблиця 3.5
Розподіл амортизаційних нарахувань за кумулятивним методом
Рік
Залишкова вартість
Річна сума амортизаційних відрахувань
Кумулятивний коефіцієнт
1
87876,19
8723,81
0,095238
2
79588,57
8287,619
0,090476
3
71737,14
7851,429
0,085714
4
64321,9
7415,238
0,080952
5
57342,86
6979,048
0,07619
6
50800
6542,857
0,071429
7
44693,33
6106,667
0,066667
8
39022,86
5670,476
0,061905
9
33788,57
5234,286
0,057143
10
28990,48
4798,095
0,052381
11
24628,57
4361,905
0,047619
12
20702,86
3925,714
0,042857
13
17213,33
3489,524
0,038095
14
14160
3053,333
0,033333
15
11542,86
2617,143
0,028571
16
9361,905
2180,952
0,02381
17
7617,143
1744,762
0,019048
18
6308,571
1308,571
0,014286
19
5436,19
872,381
0,009524
20
5000
436,1905
0,004762
На основі отриманих даних будуємо графік:
/
Рис. 3.5. Списання вартості будівель кумулятивним методом
Для транспортних засобів:
Таблиця 3.6
Розподіл амортизаційних нарахувань за кумулятивним методом
Рік
Залишкова вартість
Річна сума амортизаційних відрахувань
Кумулятивний коефіцієнт
1
41466,67
19733,33
0,333333
2
25680
15786,67
0,266667
3
13840
11840
0,2
4
5946,667
7893,333
0,133333
5
2000
3946,667
0,066667
На основі отриманих даних будуємо графік:
/
Рис. 3.5. Списання вартості транспортних засобів кумулятивним методом
Метод зменшення залишкової вартості
Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення річної суми амортизаційних відрахувань за формулою:
,
де Зв – залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду, грн.
Норма амортизаційних відрахувань у цьому разі визначається за формулою:
,
де Пв – первісна вартість об’єкта основних засобів, грн.; Лв – ліквідаційна вартість, грн.; Тк – термін корисного використання об’єкта основних засобів, років.
Для будівель:
Таблиця 3.7
Розподіл амортизаційних нарахувань за методом зменшення залишкової вартості
Рік
Залишкова вартість
Річна сума амортизаційних відрахувань
Норма амортизації, %
1
83306,09
13293,91
13,76181
2
71841,67
11464,42
13,76181
3
61954,96
9886,712
13,76181
4
53428,83
8526,122
13,76181
5
46076,06
7352,774
13,76181
6
39735,16
6340,899
13,76181
7
34266,89
5468,277
13,76181
8
29551,14
4715,743
13,76181
9
25484,37
4066,771
13,76181
10
21977,26
3507,11
13,76181
11
18952,79
3024,468
13,76181
12
16344,55
2608,247
13,76181
13
14095,24
2249,305
13,76181
14
12155,48
1939,76
13,76181
15
10482,67
1672,814
13,76181
16
9040,062
1442,604
13,76181
17
7795,986
1244,076
13,76181
18
6723,118
1072,869
13,76181
19
5797,895
925,2225
13,76181
20
5000
797,8952
13,76181
На основі отриманих даних будуємо графік:
/
Рис. 3.7. Списання вартості будівель методом зменшення залишкової вартості
Для транспортних засобів:
Таблиця 3.8
Розподіл амортизаційних нарахувань за методом зменшення залишкової вартості
Рік
Залишкова вартість
Річна сума амортизаційних відрахувань
Норма амортизації, %
1
30875,01
30324,99
49,55063
2
15576,25
15298,76
49,55063
3
7858,118
7718,13
49,55063
4
3964,371
3893,747
49,55063
5
2000
1964,371
49,55063
На основі вищевказаних результатів розрахунків будуємо графік.
/
Рис. 3.8. Списання вартості транспортних засобів методом зменшення залишкової вартості
Метод прискореного зменшення залишкової вартості
Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується до тих основних засобів, які мають максимальну віддачу на початку терміну використання. Щорічна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:
де Зв – залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду, грн.; На – річна норма амортизаційних відрахувань, %; Пв – первісна вартість об’єкта основних засобів, грн.; Тк – термін корисного використання об’єкта основних засобів, років; - сума амортизаційних відрахувань за період, що передував звітному, грн.
Норма амортизаційних відрахувань відповідно до цього методу визначається за такою формулою:
.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості розраховується лише для 4 і 5 груп основних засобів.
Тому для транспортних засобів річна норма амортизації становитиме:
Таблиця 3.9
Розподіл амортизаційних нарахувань за методом прискореного зменшення залишкової вартості
Рік
Річна сума амортизації
Накопичена амортизація
Залишкова вартість
61200
1
24480
24480
36720
2
14688
39168
22032
3
8812,8
47980,8
13219,2
4
5287,68
53268,48
7931,52
5
3172,608
56441,09
4758,912
На основі отриманих даних будуємо графік.
/
Рис. 3.9. Списання вартості транспортних засобів методом прискореного зменшення залишкової вартості
Висновок
В результаті виконання лабораторної роботи було засвоєно методи нарахування амортизації основних засобів:
Прямолінійний;
Виробничий;
Кумулятивний;
Зменшення залишкової вартості;
Прискореного зменшення залишкової вартості.
Як видно з наведених вище розрахунків прямолінійний метод дає рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, він відрізняється легкістю розрахунку. Недоліком такого методу є те, що тут не враховується моральний знос об’єктів основних засобів та фактор підвищення витрат на ремонти у міру його експлуатації (особливо в останні роки використання).
Виробничий метод застосовується для нарахування амортизації об'єктів ОЗ, технічний стан яких залежить від кількості виробленої продукції. Перевагами цього методу є те, що цей метод дуже раціональний. Зручно застосовувати при визначенні амортизації автотранспорту залежно від його пробігу, верстатів та будь-якого виробничого обладнання. Недоліки: застосування пов'язане з трудністю визначення виробітку окремих об'єктів ОЗ. Наразі не зовсім зрозуміло, як буде використовуватися цей метод у зв’язку із введенням обов’язкового мінімально допустимого строку амортизації ОЗ.
Кумулятивний метод. Переваги: 1. У перші роки, коли інтенсивність використання об’єкта ОЗ максимальна, амортизується більша частина його вартості. 2. У перші роки накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта ОЗ, що амортизується. 3. Забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт амортизовуваних об'єктів ОЗ, що припадають на останні роки їх використання, без відповідного збільшення витрат виробництва (собівартості продукції) за рахунок того, що сума амортизації, яка нараховується, у ці роки зменшується. Недоліками кумулятивного методу є певна трудомісткість розрахунків, особливо для великого терміну корисного використання.
Метод зменшення залишкової вартості. Переваги: протягом перших років експлуатації об’єкта ОЗ накопичується значна сума коштів, необхідних для його відновлення. Недоліки: передбачає обов'язкову наявність ліквідаційної вартості, необхідної для розрахунку норми амортизації. Якщо ж ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то складова (ЛВ : ПВ) також дорівнюватиме нулю. Отже, річна сума амортизації виявиться такою, що дорівнює первісній вартості.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Переваги: протягом перших років експлуатації об’єкта ОЗ накопичується значна сума коштів, необхідних для його відновлення. Цей метод дає можливість протягом першої половини корисного строку використання основних засобів відшкодувати до 60 — 70 % їх вартості.