МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
Кафедра фінансів
Л.Г. Кльоба
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
конспект лекцій
для студентів напряму підготовки 6.030508
«Фінанси і кредит» денної і заочної форм навчання та екстернату
Львів - 2014
Кльоба Л.Г., БАНКІВСЬКА СИСТЕМА: Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» денної і заочної форм навчання та екстернату – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2014. – 185 с.
Конспект лекцій відповідає програмі навчальної дисципліни „Банківська система" і призначений для формування у студентів сучасного економічного мислення та системи глибоких теоретичних знань і практичних навичок з питань організації банківської системи та механізму діяльності Національного банку та комерційних банків України.
Відповідальний за випуск: Червінська О.С. - канд. екон. наук., доц.
Рецензенти: Ільчук П.Г. - канд. екон. наук., доц.,
Косар Н.С. - канд. екон. наук., доц.
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Банківська система» обговорено, затверджено та рекомендовано до відкритого друку на засіданні кафедри фінансів, протокол №1 від 28 серпня 2014 р.
Завідувач кафедри фінансів,
д.е.н., проф. І.В. Алєксєєв
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Банківська система» обговорено, затверджено та рекомендовано до відкритого друку на засіданні Методичної комісії напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», протокол №1 від 29 серпня 2014 р.
Секретар
методичної комісії,
к.е.н., асистент Чушак-Голобородько А.М.
ЗМІСТ
№ з.п.
Перелік тем навчальної дисципліни “Банківська система”
стор.
1
Тематичний план дисципліни
4
2
Вступ
8
3
Модуль І. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
10
4
Тема 1. Банківська система та її елементи
10
5
Тема 2. Банківські системи провідних зарубіжних країн
18
6
Тема 3. Національний банк України – центральний банк держави
23
7
Тема 4. Грошово-кредитна політика НБУ та інструменти її реалізації
39
8
Тема 5. Організація міжбанківських розрахунків
45
9
Тема 6. Фінансовий моніторинг у банківській системі
56
10
Тема 7. Фінансова стабільність і безпека банківської системи
60
11
Тема 8. Регулювання, контроль та нагляд НБУ за діяльністю комерційних банків
68
12
Модуль ІІ. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ УКРАЇНИ
74
13
Тема 9. Основи організації комерційних банків в Україні
74
14
Тема10. Банківський капітал. Формування ресурсної бази банку
87
15
Тема11. Розрахунково-касові операції комерційних банків
98
16
Тема12. Активні операції комерційних банків. Кредитні операції банків
11
17
Тема 13. Операції банків в іноземній валюті
97
18
Тема 14. Інвестиційна діяльність та операції банків з цінними паперами
122
19
Тема 15. Банківські ризики
148
20
Тема 16. Аналіз діяльності комерційних банків
157
21
Контрольні запитання
174
22
Індивідуальні завдання
176
23
Задачі для практичних занять
178
24
Список використаної та рекомендованої літератури
182
1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ “БАНКІВСЬКА СИСТЕМА”
Перелік тем
Кількість навчальних годин
Всього
Лек-ції
Прак-тичні заняття
Самос-тійна робота
Модуль І. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
75
16
16
43
Тема 1. Банківська система та її елементи
10
2
2
6
Тема 2. Банківські системи провідних зарубіжних країн
9
2
2
5
Тема 3. Національний банк України – центральний банк держави
10
2
2
6
Тема 4. Грошово-кредитна політика НБУ та інструменти її реалізації
9
2
2
5
Тема 5. Організація міжбанківських розрахунків
9
2
2
5
Тема 6. Фінансовий моніторинг у банківській системі
9
2
2
5
Тема 7. Фінансова стабільність і безпека банківської системи
10
2
2
6
Тема 8. Державне регулювання, нагляд і контроль банківської діяльності
10
2
2
6
Модуль ІІ. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ УКРАЇНИ
75
16
16
43
Тема 9. Основи організації комерційних банків в Україні
9
2
2
5
Тема 10. Банківський капітал. Формування ресурсної бази банку
9
2
2
5
Тема 11. Розрахунково-касові операції комерційних банків
9
2
2
5
Тема 12. Активні операції комерційних банків. Кредитні операції банків.
10
2
2
6
Тема 13. Операції банків в іноземній валюті
10
2
2
6
Тема 14. Інвестиційна діяльність та операції банків з цінними паперами
9
2
2
5
Тема 15. Банківські ризики
10
2
2
6
Тема 16. Аналіз діяльності комерційних банків
9
2
2
5
Всього
150
32
32
86
НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА «БАНКІВСЬКА СИСТЕМА»
ЗМІСТ ОСНОВНИХ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ
(перелік питань, які підлягають вивченню та виносяться на семестровий контроль - екзамен)
І МОДУЛЬ - НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ В ЕКОНОМІЧНИЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИ
Тема 1. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ
1.1. Еволюція банківської справи.
1.2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції.
1.3. Становлення та розвиток банківської системи України.
1.4. Стан та чинники розвитку банківської системи України.
Тема 2. БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ ПРОВІДНИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
2.1. Банківські системи в розвинутих зарубіжних країнах.
2.2. Центральні банки в зарубіжних країнах.
2.3. Банківські системи країн Центральної та Східної Європи.
Тема 3. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ – ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК
ДЕРЖАВИ
3.1. Створення та розвиток Національного банку України і його статус.
3.2. Організаційні основи діяльності НБУ.
3.3. Функції та операції НБУ.
3.4. НБУ — організатор готівкового грошового обігу.
ТЕМА 4. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА НБУ
4.1. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
4.2. Політика обов'язкових резервних вимог.
4.3. Політика рефінансування.
4.4. Політика відкритого ринку.
Тема 5. ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ
5.1. Економічна сутність і необхідність міжбанківських розрахунків.
5.2. Класифікація і характеристика міжбанківських розрахунків.
5.3. Система електронних платежів Національного банку України.
Тема 6. ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ У БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ
6.1. Поняття та структура функціонування системи фінансового моніторингу в
Україні. Суб'єкти первинного та державного фінансового моніторингу.
6.2. Сутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та
відмивання грошей.
6.3. Міжнародне регулювання боротьби з відмиванням грошей.
Тема 7. ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ І БЕЗПЕКА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
7.1. Місце фінансової стабільності банків у системі забезпечення фінансової
стабільності держави.
7.2. Система фінансової безпеки банків. Фактори, що впливають на рівень
фінансової безпеки банківської системи.
7.3. Методи й інструменти забезпечення фінансової безпеки банків. .
Тема 8. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ, НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ БАНКІВСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
8.1. Основи державного регулювання банківської діяльності.
8.2. Основи державного нагляду та контролю банківської діяльності.
8.3. Фінансовий механізм державного регулювання банківської діяльності в
Україні.
ІІ МОДУЛЬ – КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ УКРАЇНИ
ТЕМА 9. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В
УКРАЇНІ
9.1. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку.
9.2. Види комерційних банків, їх операції та функції.
9.3. Порядок реєстрації комерційного банку.
9.4. Ліцензування банківської діяльності.
9.5. Організаційна структура управління комерційним банком.
Тема 10. БАНКІВСЬКИЙ КАПІТАЛ. ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ
БАНКУ.
10.1. Сутність, ознаки та функції банківського капіталу.
10.2. Власний капітал комерційного банку та його формування.
10.3. Формування ресурсної бази комерційного банку та її характеристика.
ТЕМА 11. РОЗРАХУНКОВО-КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
11.1. Порядок відкриття, переоформлення та закриття рахунків.
11.2. Розрахункові операції банків.
11.3. Касові операції банків.
Тема 12. АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ. КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ
КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
12.1. Сутність та класифікація банківських кредитів.
12.2. Етапи кредитного процесу.
12.3. Резерв на покриття можливих втрат за кредитними операціями банків.
Тема 13. ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
13.1.Відкриття і ведення валютних рахунків клієнтів.
13.2. Неторговельні операції комерційних банків в іноземній валюті.
13.3. Торговельні поточні операції уповноважених банків в іноземній валюті.
ТЕМА 14. ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
14.1. Поняття та види банківської інвестиційної діяльності.
14.2. Діяльність банку на ринку цінних паперів.
14.3. Посередницькі операції банку на фондовому ринку.
Тема 15. БАНКІВСЬКІ РИЗИКИ
15.1. Система управління банківськими ризиками.
15.2. Процентні та кредитні ризики банку.
15.3. Інвестиційні та валютні ризики банку.
15.4. Операційні ризики.
Тема 16. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
16.1. Сутність аналізу діяльності комерційних банків.
16.2. Аналіз фінансового стану банків.
16.3. Аналіз фінансових результатів діяльності банків.
16.4. Аналіз ефективності діяльності комерційних банків.
16.5. Економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків
ВСТУП
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України „Про банки і банківську діяльність" банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону.
На підставі цього можна стверджувати, що в Україні, як і в більшості інших країн існує дворівнева банківська система. Першим рівнем є Національний Банк України, що діє відповідно до Конституції України та Закону України „Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року, які визначають його статус та компетенцію.
Стаття 99 Конституції України визначає, що забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави -Національного банку України.
Національний банк України є центральною ланкою банківської системи. Його основний орган - Рада Національного банку України - розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.
Другим рівнем банківської системи згідно ч.1 ст.4 Закону України „Про банки і банківську діяльність" є інші банки. Їх прийнято називати комерційними банками.
Дворівневість структури банківської системи, необхідність виконання Національним банком функцій, покладених на нього Конституцією України та Законом України „Про Національний банк України" встановлює існування особливих форм відносин представників обох рівнів банківської системи України, зумовленість використання специфічних методів правового регулювання.
На Національний банк України покладено, окрім інших функцій, встановлення імперативів щодо діяльності другої ланки банківської системи - комерційних банків щодо кредитування та надання інших видів банківських послуг.
Основними напрямами діяльності Національного банку України є регулювання діяльності комерційних банків та виконання самостійних функцій щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України. Національний банк України має особливий правовий статус. Він наділений владними повноваженнями.
Нормативні акти, які видає Національний банк, обов'язкові для всіх без виключення органів держави і органів місцевого самоврядування.
Розгалуження банківської системи дає можливість комерційним банкам самостійно здійснювати свої повноваження. Комерційні банки не видають нормативних актів, приписи яких розповсюджувалися б на всіх, але самі будують свою діяльність на законодавстві і нормативних актах Національного банку України.
Так, наприклад, правила Національного банку України, які регламентують проведення операцій за рахунками в кредитних установах, вказують, що вони відкриваються:
а) для зберігання коштів;
б) для проведення операцій за розрахунково-грошовими документами визначеної форми;
в) для здійснення контролю за дотриманням чинного законодавства при утворенні, реорганізації, ліквідації підприємств будь-якої форми власності і видів діяльності, при відкритті і закритті рахунків і повсякденного контролю за фінансово-господарською діяльністю клієнтів - власників рахунків.
Причому контроль здійснює комерційний банк, Державна податкова інспекція, контрольно-ревізійна служба, органи МВС, а за діяльністю комерційного банку спостерігає Національний банк України.
Цілком закономірно, що основним елементом банківської системи, що є суб'єктом безпосередніх відносин, - є банк.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність" банком є юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про банки і банківську діяльність" банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності.
Держава та Національний банк не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями держави, якщо інше не передбачено законом або договором.
Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.
Модуль І - НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Тема 1. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ
1.1. Еволюція банківської справи.
1.2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції.
1.3. Становлення та розвиток банківської системи України.
1.4. Стан та чинники розвитку банківської системи України.
Еволюція банківської справи.
Історичні дані свідчать, що перші банківські операції і обміну грошей існували ще за дві тисячі років до нашої ери у Стародавній Греції (IV ст, до н. є.), у Стародавньому Вавилоні, Стародавньому Єгипті
У XVI ст. з'явилися перші банкірські доми (Медічі в Італії), купецькі гільдії Амстердама, Венеції, Генуї, Мілана створили навіть спеціалізовані банки — «жиробанки», які здійснювали безготівкові розрахункові операції між купцями.
Перший російський банк утворено 1733 р., коли указом імператриці Ганни Іоанівни було створено державний позичковий банк, який значною мірою функціонував як казенний ломбард.
Кредитна система в Україні була започаткована в 1781 р., коли Російський Асигнаційний банк відкрив свої банківські контори у Києві, Ніжині, Харкові, а в 1782 р. у Херсоні. У 1839 р. в Києві засновується місцева контора державного комерційного банку, а в 1843 р. » Харкові — контора комерційного банку.
Після реформи 1861 р. в Україні було створено ряд місцевих банків:
- 20 травня 1864 р. було утворено Херсонський земський банк, що діяв на підставі принципу взаємного кредитування для надання довгострокових позик під заставу поземельної власності;
— 4 травня 1871 р. — Харківський земельний банк, який видавав позики під заставу нерухомості в українських і російських губерніях.
На початку XX ст. в Україні фактично діяли 3 контори Державного банку Росії та 19 його філій, існувала розгалужена система акціонерних банків, широкого розповсюдження набули товариства взаємного кредиту (26), міські суспільні банки (38), селянські банки (148), казначейства (112), позичкові каси (66). Крім цього, функціонували приватні банківські контори, які здійснювали значну кількість банківських операцій.
Певний інтерес становить досвід побудови банківської системи України в період державності (1917—1919 рр.). Після проголошення 20 листопада 1917 р. Третім Універсалом утворення Української Народної Республіки важливим завданням Центральної Ради була реорганізація банківської системи та формування національної грошової системи.
5 січня 1918р. почався випуск перших українських грошей (введено в обіг державний кредитний білет вартістю 100 крб). 10 серпня 1918 р. було підписано Закон «Про затвердження Статуту Українського Державного банку і асигнування коштів.
У радянський період правове становите банків неодноразово змінювалося. Декретом ВЦВК від 14 грудня 1917 р. та Декретом Тимчасового робітничого селянського уряду України від 22 січня 1919 р. всі банки та приватні кредитні установи було націоналізовано, а банківську справу було оголошено державною монополією.
Серйозні зміни у правовому становищі банків відбулись у результаті кредитної реформи 1930-1932 рр. Було ліквідовано банки, засновані на не-ржавиш формі власності.
У роки Другої світової війни зберігалося централізоване державне управління кредитною системою і всіма її ланками, і аж до другої полонини 60-х років Україна не мала автономної кредитно-банківської системи.
У1987 р. в СРСР було проведено банківську реформу яка зумовила реорганізацію банківської системи: утворено 6 нових банків (Держбанк СРСР; спеціалізовані банки - Агропромбанк СРСР, Промбудбанк СРСР, Житлосоцбанк СРСР, Ощадний банк СРСР, Зовнішньоекономічний банк СРСР).
В Україні в цей період існувала широка мережа установ Держбанку і Будбанку, трудових ощадних кас.
Фундамент нової банківської системи в Україні було закладено створенням перших кооперативних комерційних банків на підставі закону СРСР «Про кооперацію» (1988 р.).
Перший кооперативний банк «Таврія» зареєстровано в листопаді 1988 р., а перший комерційний банк – «Український інноваційний банк» засновано в січні 1989 р. в м. Києві.
Банківська система: сутність, принципи побудови та функції
Функціональна специфіка діяльності банків зумовлює необхідність організаційно-правового виділення їх у самостійну, відносно замкнуту структуру яка називається банківською системою. Банківська система це складова кредитної системи, яка, у свою чергу, є складовою фінансової системи країни.
Банківська система - законодавчо визначена, чітко структурована та субординована сукупність фінансових посередників, які здійснюють банківську діяльність па постійній професійній основі і функціонально взаємопов'язані в самостійну економічну структуру.
Виникає банківська система не внаслідок механічного поєднання окремих банків, а ґрунтується на заздалегідь виробленій концепції, у межах якої кожний вид банків і кожний окремий банк посідають певне місце.
Самостійність банківської системи як економічної структури має подвійне спрямування:
- у відношенні до окремих банків як її структурних елементів;
- у відношенні до інших подібних великих систем, які функціонують в економіці паралельно з банківською.
У відношенні до окремих банків самостійність системи проявляється у специфічних цілях та функціях її порівняно з цілями та функціями
Головною метою діяльності окремих банків є одержання прибутку. Стосовно банківської системи ця мета не просто не збільшується пропорційно кількості банків, що входять до системи, а взагалі переміщується на другий план, залишаючись лише метою окремих банків.
Головні цілі банківської системи: забезпечення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності і метою узгодження інтересів окремих банків із загальносуспільними інтересами; забезпечення надійності і стабільності функціонування окремих банків та банківської системи в цілому з метою стабілізації грошей та безперебійного обслуговування економіки.
Жодна з цих цілей не під силу окремому банку, яким би великим він не був. Тільки скоординоване об'єднання їх у систему, зорієнтовану на зазначені цілі, робить досягнення їх реальним.
Банківська система взаємодіє з іншими системними структурами, з якими вона створює як підсистема більш загальне утворення — економічну систему в цілому. Це, зокрема, бюджетна, податкова, валютна, торговельна та інші системи.
Функції банківської системи: трансформаційна (зумовлена посередницькою місією банків); емісійна (створення платіжних засобів і регулювання грошового обороту); стабілізаційна (забезпечення стабільносте банківської діяльності та грошового ринку).
Порівнюючи банківську підсистему з іншими, можна виявити в ній риси, які спільні для них усіх, що підтверджує її системний характер, а також суто специфічні риси, які підкреслюють її банківську специфічність.
Загальні риси банківської системи:
- Динамічність: банківська система постійно розвивається, адаптуючись до зміни економічної ситуації в країні;
- Закритість: банківська система є системою «закритого типу», що проявляється в концентрації уваги її суб'єктів переважно на специфічній діяльності, пов'язаній з грошовою сферою;
- Саморегуляція: банківська система має здатність до самонастроювання, саморегулювання: якщо один з банків банкрутує, його «нішу» займають інші банки; при зміні економічної ситуації - банки змінюють методи діяльності
До специфічних рис, які характерні тільки для банківської системи і виділяють її з ряду інших, можна віднести:
- дворівневу побудову;
- поглиблене централізоване регулювання діяльності кожного банку окремо і банківської діяльності в цілому;
- централізований механізм контролю і регулювання руху банківських резервів;
- наявність загальносистемної інфраструктури, що забезпечує функціональну взаємодію окремих банків;
- гнучке поєднання високого рівня централізованої керованості банківської системи зі збереженням повної економічної самостійності і відповідальності за результати своєї діяльності кожного окремого банку, що входить у систему.
Становлення та розвиток банківської системи України.
Створення банківської системи України розпочалося з проголошеним незалежності і виходом зі складу СРСР у 1991 р. До цього часу в країні не було необхідних передумов для існування самостійної банківської системи. Більшість банківських установ, що діяли на її території наприкінці 80-х років, були не самостійними банками, а філіями союзних банків.
Після проголошення курсу па перебудову з 1988 р. розпочалося активне реформування банківської системи СРСР.
Законодавчим підґрунтям формування власної банківської системи був Закон України «Про банки і банківську діяльність», прийнятий 20 березня 1991 р. Верховною Радою України, який визначав правові основи банків, порядок створення і основні принципи їх діяльності.
18 вересня 1991 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову « Про створення потужностей і виготовлення національної валюти і цінних паперів». Згідно з цією постановою Національний банк створив дирекцію з будівництва необхідних об'єктів, і вся. відповідальність за організацію роботи з виготовлення власних національних грошей і купонів покладалася на Національний банк України.
Одночасно з формуванням Національного банку України проводилась робота зі створення другого рівня банківської системи — комерційних банків.
У 1991 — 1992 рр. було проведено велику роботу, в результаті якої створено дворівневу банківську систему: на першому рівні — Національний банк України з територіальними обласними відділеннями, а на другому - комерційні банки.
До кінця 1992 р. банківська система України практично була сфор-мована, завершився перший етап розвитку фінансово-банківської і системи України — етап її формування та становлення. З переходом па ринкові засади діяльності українські банки трансформувалися з вузькоспеціалізованих в універсальні комерційні фінансові установи, радикально розширили спектр своїх послуг, поліпшили якість обслуговування клієнтів, вдосконалили банківські технології.
На сьогодні банківська система України є ключовою частиною фі-нансової системи країни, важливим елементом господарського механізму, де реформування розпочалося раніше за інші сектори економіки.
Функціонування банківської системи України як системи ринкового тнпу перебуває в процесі розвитку і потребує подальшого вдосконалення Механізм функціонування банківської системи постійно змінюється і залежить від обгрунтованого і ефективного визначення змісту діяльності банківської системи України, який розкривається в її головних напрямах.
Для нормальної діяльності банківської системи країни важливе значення має існування ефективної законодавчої бази, яка б регулювала правовий статус банків і банківську діяльність у відповідних сферах.
Дворівнева побудова — ключовий принцип побудови банківських системи у ринкових економіках, вирішальна якісна ознака, що відрізняє їх від інших систем. Однорівнева побудова можлива лише в тоталітарних економіках, де достатньо створити один державний банк, і він може здійснювати иа адміністративно-командних засадах і емісійно-касову функцію і кредитно розрахункове обслуговування господарської клієнтури, як це було в СРСР.
Механізм функціонування банківської системи України включає:
- Закріплення фінансової стабілізації та зміцнений купівельної спроможності національної грошової одиниці;
- Здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси;
- Забезпечення купівельної спроможності національної валюти;
- Підтримка короткострокової ліквідності комерційних банків НБУ
- Стимулювання процесів збільшення вкладів населення
- Зростання кредитної активності комерційних банків
- Стимулювання інвестиційної спрямованості в діяльності КБ
- Скорочення питомої ваги готівки в обігу
- Покриття дефіциту державного бюджету
- Підвищення внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні
- Поточне регулювання системи валютних обмежень та економічних нормативів.
Банківська система України дворівнева: на першому рівні НБУ, на другому рівні комерційні банки різних видів та форм власності.
Централізоване регулювання банківської діяльності як специфічна ознака банківської системи визначається її регулятивною функцією.
Централізоване регулювання руху банківських резервів зумовлюється насамперед емісійною функцією банківської системи.
Створення єдиного для всіх банків замкнутого на центральний банк і регульованого ним механізму руху банківських резервів с визначальною організаційно-правовою ознакою банківської системи як особливої структури.
1.4. Стан та чинники розвитку банківської системи України.
Банківська система України, як складова частина фінансової системи держави, відіграє вирішальну роль в економічному розвитку і є головним механізмом фінансово-кредитних відносин країни.
Головні цілі банківської системи: забезпечення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності з метою узгодження інтересів окремих банків із загальносуспільними інтересами; забезпечення надійності і стабільності функціонування окремих банків та банківської системи в цілому з метою стабілізації грошей та безперебійного обслуговування економіки.
Жодна з цих цілей не під силу окремому комерційному банку, яким би великим він не був. Тільки скоординоване об'єднання їх у систему, зорієнтовану на зазначені цілі, робить досягнення їх реальним.
Банківська система взаємодіє з іншими системними структурами, з якими вона створює як підсистема більш загальне утворення — економічну систему в цілому. Це, зокрема, бюджетна, податкова, валютна, торговельна та інші системи.
Порівнюючи банківську підсистему з іншими, можна виявити в ній риси, які спільні для них усіх, що підтверджує її системний характер, а також суто специфічні риси, які підкреслюють її банківську специфічність.
Загальні риси банківської системи: динамічність - банківська система постійно розвивається, адаптуючись до зміни економічної ситуації в країні; закритість - банківська система є системою «закритого типу», що проявляється в концентрації уваги її суб'єктів переважно на специфічній діяльності, пов'язаній з грошовою сферою; саморегуляція - банківська система має здатність до самонастроювання, саморегулювання: якщо один з банків банкрутує, його «нішу» займають інші банки; при зміні економічної ситуації - банки змінюють методи діяльності.
До специфічних рис, які характерні тільки для банківської системи і виділяють її з ряду інших, можна віднести: дворівневу побудову; поглиблене централізоване регулювання діяльності кожного банку окремо і банківської діяльності в цілому; централізований механізм контролю і регулювання руху банківських резервів; наявність загальносистемної інфраструктури, що забезпечує функціональну взаємодію окремих банків; гнучке поєднання високого рівня централізованої керованості банківської системи зі збереженням повної економічної самостійності і відповідальності за результати своєї діяльності кожного окремого банку, що входить у систему.
Банківська система України дворівнева: перший (вищий) рівень у структурі банківської системи України займає Національний банк України – головний банк держави, другий (нижчий) рівень – усі комерційні банки, які зареєстровані НБУ.
За станом на 1 січня 2013 р. в Україні 176 банків мали ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій. На кінець 2012 року 23 банківські установи перебували на стадії ліквідації і 1 банк на стадії реорганізації шляхом приєднання до іншого. Протягом 2012 року було зареєстровано 3 нових банки — «Меліор Банк», «Банк «Софійський» та Банк «Фінансовий партнер», 25 банківських установ було виключено з Державного реєстру банків.
В 2012 році відбулись незначні структурні зміни в розподілі активів банківської системи України за групами банків згідно класифікації НБУ, що пов’язано зі змінами розмірів активів окремих банків та змінами в складі відповідних груп. Відбулося зменшення частки активів банків 1-ї та 4-ї груп на 3,4% (з 66,9% до 63,5%) та 0,3% (з 10,5% до 10,2%) відповідно. Частки активів банків 2-ї групи та 3-ї групи збільшились відповідно на 2,5% (з 14,8% до 17,3%) та 1,2% (з 7,8% до 9,0%).
Активи банківської системи продовжили своє зростання, і за 2012 рік їх розмір збільшився на 6,9% до 1 127,2 млрд. грн. Протягом 2012 року відбувалось зростання інвестиційного портфелю банків. Зокрема, за результатами звітного року розмір загального портфелю торгових цінних паперів та цінних паперів в портфелях банків на продаж збільшились на 49,41% (5,78 млрд. грн.) та на 10,95% (7,19 млрд. грн.). В той же час, балансова вартість кредитного портфелю банків зменшилась на 14,68%, або на 119,48 млрд. грн. Таким чином, частка кредитів у сукупних активах протягом 2012 року знизилась на 15,60% з 77,20% до 61,60%. Велика частка активів банківської системи продовжує знаходитись в грошових коштах та їх еквівалентах (14,62% станом на 01.01.2013 р.). Таким чином, банківська система України продовжує характеризуватись низьким рівнем кредитування, що пов’язано з досить високими вимогами до потенційних позичальників, а також погіршенням кон’юнктури основних промислових ринків, що компенсується активністю банків у розміщенні коштів в ОВДП, міжбанківських кредитах та інших альтернативних активах.
Залишки коштів фізичних осіб на рахунках у банках України протягом 2012 року зменшилися на 2,45% або на 9,3 млрд. грн., що пов’язано з несприятливою економічною та політичною обстановкою в країні. Така ситуація обумовила підвищення ставок на депозити фізичних осіб, вплинула на скорочення обсягів банківського кредитування та зменшила чистий процентний дохід банків. Окрім цього, слід зазначити що цей вид ресурсу має переважно короткостроковий характер, що разом з можливістю дострокового зняття вкладником коштів, робить ресурсну базу, яка сформована за рахунок залучених коштів, нестабільною та стримує видачу банками довгострокових кредитів для розвитку економіки України.
Протягом 2012 року продовжилось зростання розміру власного капіталу банківської системи України за рахунок збільшення статутного капіталу окремими банками. Сукупний обсяг власного капіталу банків залишається меншим за статутний капітал, що пояснюється значними обсягами накопичених збитків протягом 2009 – 2011 років. В цілому, за 2012 рік розмір власного капіталу зріс на 9,5% (14,7 млрд. грн.) і станом на 01.01.2013 р дорівнював 170,2 млрд. грн..
На відміну від негативних результатів 2009-2011 років (збиток за 2009 рік становив 38 450 млн. грн., за 2010 рік – 13 027 млн. грн., за 2011 рік – 7 708 млн. грн.), в 2012 році банківська система України продемонструвала позитивний фінансовий результат, який досяг 4 708 млн. грн. Поступовий вихід на прибуткову діяльність пов'язаний із завершенням формування банками резервів під проблемну заборгованість, що утворилась підчас першої хвилі економічної кризи (2008-2010 роки).
Процентний дохід банків України за результатами 2012 року становив 119 278 млрд. грн., що на 5 926 млн. грн. більше, ніж за 2011 рік і більшою мірою пов’язано із збільшенням ставок за наданими кредитами. Комісійний дохід за у порівнянні з попереднім роком збільшився на 4 687 млн. грн. до 20 048 млн. грн. Дані тенденції свідчать, що за відсутності можливості активного кредитування суб’єктів господарювання та фізичних осіб, банки, за рахунок введення нових послуг та підвищення діючих тарифів, сфокусували увагу на збільшенні частки комісійних доходів.
За результатами проведеного аналізу кредитних рейтингів банків України, встановлено, що станом на початок 2013 року більше половини від загальної кількості банків мали довгострокові кредитні рейтинги позичальників. Незважаючи на можливість отримання додаткових конкурентних переваг, переважна кількість найменших банків (ІV група за класифікацією НБУ) не використовує кредитний рейтинг як інструмент підтвердження фінансової репутації позичальника, урізноманітнення джерел та інструментів запозичення, зниження вартості їх обслуговування (лише 2/5 банків ІV групи мають довгострокові кредитні рейтинги).
На сьогодні банківська система України є ключовою частиною фінансової системи країни, важливим елементом господарського механізму, де реформування розпочалося раніше за інші сектори економіки.
Функціонування банківської системи України як системи ринкового типу перебуває в процесі розвитку і потребує подальшого вдосконалення. Механізм функціонування банківської системи постійно змінюється і залежить від обґрунтованого і ефективного визначення змісту діяльності банківської системи України, який розкривається в її головних напрямах.
Механізм функціонування банківської системи України включає: підвищення внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні; закріплення фінансової стабілізації та зміцнений купівельної спроможності національної грошової одиниці; здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси; забезпечення купівельної спроможності національної валюти; підтримка короткострокової ліквідності комерційних банків; стимулювання процесів збільшення вкладів населення; зростання кредитної активності комерційних банків; стимулювання інвестиційної спрямованості в діяльності комерційних банків; скорочення питомої ваги готівки в обігу; підвищення внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні.
Важливим чинником удосконалення банківської системи України є розвиток ринку банківських продуктів, послуг і технологій. У цьому зв’язку корисним є використання досвіду іноземних банків у вітчизняному фінансовому бізнесі. У перспективі вітчизняний ринок банківських послуг стане „зоною підвищення інтересів зарубіжних банків і ТНК”, які при нормалізації політичної і соціально-економічної ситуації в країні складуть серйозну конкуренцію українським банкам у роботі з вітчизняними підприємствами.
Ефективність використання в Україні зарубіжного досвіду в організації та функціонуванні ринку банківських послуг залежить від таких головних чинників: наявність адаптованої теоретичної і термінологічної бази, яка є основою для розробки і надання комплексних банківських інвестиційних послуг підприємствам; адаптація вітчизняних платіжних систем до європейських клірингових платіжних систем; розвиток банківських послуг у галузі корпоративних фінансів, сек’юритизації і управління активами; використання Інтернету для надання електронних банківських послуг; створення міжнародної кредитної історії для