МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
/
СТРАХОВІ ПОСЛУГИ
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
Варіант № 2
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………………..4
1.1 Теоретичні засади здійснення змішаного страхування життя………………..4
1.2 Світовий досвід розвитку змішаного страхування життя…………………….9
1.3 Характеристика розвитку змішаного страхування життя в Україні ……….12
Висновки за розділом 1……………………………………………………………..18
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………......19
2.1. Характеристика істотних та неістотних умов договору змішаного страхування життя ………………………………………………………………....19
2.2. Порівняльна характеристика змішаного страхування життя та добровільного пенсійного страхування……….……………………………………………...……22
Висновки за розділом 2…………………………………………...………………..25
ВИСНОВКИ………………………………………………………...………………26СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...……………………..………………27
ВСТУП
Життя – не насолода і не страждання, а серйозна справа, яку покладено на нас і яку потрібно завершити з честю (А. Токвіль).
З погляду природознавства, життя – це динамічний стан організму, який полягає в неперервності процесів обміну матерією та енергією із зовнішнім середовищем.
У межах ліцензії на страхування життя, як правило, пропонуються змішане страхування життя, страхування дітей, весільне страхування або страхування до шлюбу, довічне страхування, страхування додаткової пенсії.
Змішане страхування життя виділяється насамперед тим, що забезпечує страховий захист фізичній особі одночасно від кількох ризиків: дожиття до закінчення терміну страхування, смерті в період дії договору та від нещасного випадку.
Метою даної роботи є обґрунтування теоретичних засад здійснення змішаного страхування життя в Україні і опрацювання практичних рекомендації щодо діяльності страхових компаній у галузі змішаного страхування життя. Реалізація поставленої мети обумовила послідовне розв’язання таких завдань:
визначити основні теоретичні засади здійснення змішаного страхування життя в Україні;
дослідити стан розвитку страхування життя;
охарактеризувати стан розвитку страхування життя в Україні;
сформувати та охарактеризувати істотні та неістотні умови договору змішаного страхування життя;
охарактеризувати добровільне змішане страхування життя у порівнянні з добровільним пенсійним страхуванням.
РОЗДІЛ 1. Теоретична частина
Теоретичні засади здійснення змішаного страхування життя
Одним із найпопулярніших видів особистого страхування є змішане страхування життя. Воно дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування капіталу на випадок дожиття до закінчення строку страхування і страхування капіталу на випадок смерті від будь-якої причини. Змішане страхування життя - це страхування життя, за якого в одному договорі об'єднується страхування від декількох ризиків: смерті, дожиття, нещасного випадку, хвороби, втрати працездатності тощо. Якщо договір про страховий захист покриває два і більше ризиків, страхування вважається змішаним [2].
Змішане страхування життя забезпечує страховий захист фізичній особі від ризиків дожиття до закінчення терміну страхування, смерті в період дії договору та від нещасного випадку [4, с. 53].
Страхувальниками за змішаного страхування можуть бути як юридичні особи, так і дієздатні фізичні особи віком від 18-ти до 72-х років.
Застраховані - громадяни віком від 2-3 до 60-70 років або без обмеження віку. Останнє слово у виборі віку застрахованої особи належить страховику, а вікову вилку встановлює законодавство. Такі обмеження спрямовані на зменшення рівня ризику смерті, що, з одного боку, сприяє зміцненню фінансової стійкості страхової компанії, а з іншого - зменшенню страхових тарифів.
При укладенні договору страхування важливе значення має і стан здоров’я страхувальника, оскільки договори страхування, як правило, не укладаються з непрацюючими інвалідами І групи. Можуть бути передбачені й інші обмеження (стосовно інвалідів ІІ групи, хворих онкологічними, тяжкими хронічними захворюваннями або на СНІД).
Вікові обмеження (за договором сторін) можуть зніматися, але тоді страхування супроводжується суттєвим зростанням тарифів.
Договори змішаного страхування життя довгострокові і можуть укладатися на 3, 5, 10, 15 і 20 років [10]. Також не мають право укладати договори змішаного страхування життя хворі на тяжкі розлади центральної нервової системи, цукровий діабет, злоякісні новоутворення, синдром набутого імунодефіциту людини [4, c. 53]. Змішане страхування теж може бути індивідуальним і колективним.
Найпоширеніші страхові випадки за змішаного страхування життя:
дожиття застрахованої особи до закінчення дії страхового договору;
смерть застрахованої особи, спричинена будь-якими подіями за винятком тих, що не визнаються страховими;
тимчасова чи постійна втрата працездатності, смерть у зв'язку з настанням нещасного випадку [2].
До нещасних випадків, за наслідками яких буде виплачена страхова сума, належать:
травми (удари, поранення, вивихи чи переломи кісток за винятком патологічного перелому, опіків, відмороження, ураження електрошоком, стискування), отримані страхувальником у результаті впливу зовнішніх факторів: стихійного лиха, неправомірних дій третіх осіб;
випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими та побутовими), недоброякісними харчовими продуктами, за винятком харчової токсикоінфекції (сальмонельозу, дифтерії, тощо), ліками, прийнятими за призначенням лікаря;
випадкові переломи, вивихи кісток, опіки.
Якщо, наприклад, договір змішаного страхування життя вміщує два ризики: смерть та дожиття до визначеного віку, то сукупна вірогідність настання однієї з двох страхових подій дорівнює одиниці. Адже якщо застрахований доживе, то він не вмер, а якщо вмер, то не доживе [2]. Це означає, що страхова виплата відбувається за кожним договором страхування життя. Невідомим залишаються тільки час і обсяг виплати.
Якщо протягом дії договору застрахований помер, це також тягне за собою обов’язок страховика виплатити обумовлену в договорі суму. Але страхова компанія не несе відповідальності з виплати страхової суми, якщо смерть застрахованої особи сталася протягом перших 6 місяців дії договору від злоякісних пухлин або серцево-судинного захворювання. Страхова компанія не несе відповідальності і в тому випадку, коли смерть застрахованої особи є наслідком скоєння умисного злочину або пов’язана із керуванням ним транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, самогубства тощо. Виплачувана в цьому випадку сума залежить від фактично сплаченого внесками періоду страхування на день смерті застрахованого.
Страхова сума може встановлюватись єдиною для всіх ризиків, а може для одного ризику бути меншою, а для іншого - більшою. Наприклад, на випадок дожиття - 100 тис. грн, а на випадок смерті - 150 тис. грн чи більше [2].
Страховий тариф залежить від віку страхувальника, його статі, терміну страхування та визначається з врахуванням показників таблиці смертності.
Страхові внески (премії) (Insurance Premium), які є платою страхувальника страховику за страхування, розраховуються на основі тарифних ставок з урахуванням віку застрахованого, строку та способу сплати внесків.
При страхуванні на дожиття та від нещасних випадків, якщо протягом дії договору відбувались нещасні випадки з настанням страхової події, застрахований отримує певний відсоток страхових виплат, залежно від ступеня втрати здоров'я. Ці виплати не залежать від виплат з фонду загальнодержавного соціального та пенсійного страхування.
Нещасними випадками за цим видом страхування вважаються:
утоплення;
опіки, враження блискавкою чи електричним струмом;
обмороження;
гострі отруєння газами або парами, отруйними та хімічними речовинами, ліками, харчовими продуктами .
Не вважається страховим випадком смерть фізичної особи (страхувальника, застрахованого), що наступила внаслідок:
самогубства;
дій застрахованої особи, у яких правоохоронними органами встановлено ознак ускладу злочину;
дій застрахованої особи, здійснених у стані алкогольного наркотичного або токсичного сп’яніння;
дій застрахованої особи, у стані значного погіршення психічного сприйняття внаслідок уживання алкоголю чи його сурогатів, наркотичних чи токсичних речовин;
керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння [4, c. 54-55].
По закінченні договору страхування застрахований отримує повну страхову суму, на яку було підписано договір, незалежно від того, чи отримував він страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком впродовж дії договору.
У разі дожиття до закінчення терміну дії договору або в зв'язку з втратою здоров'я страхову виплату отримує застрахована, або та особа, якій застрахована особа довірила отримати виплату. Довіреність має бути завірена нотаріально.
Якщо застрахований не дожив до закінчення дії договору, отримувачем страхової виплати є правонаступник (вигодонабувач), котрий з документами, перелік яких наводиться при висвітленні попереднього питання, звертається із заявою до страховика.
До змішаного страхування життя відносять також страхування дітей і страхування до шлюбу.
При страхуванні дітей страхувальниками виступають батьки, родичі, опікуни або певні юридичні особи. Застрахованим вважається дитина від дня її народження (якщо інше не передбачено законодавством) до 18 років. Строк страхування визначається як різниця між віком 18 років та віком (у повних роках) застрахованого під час підписання договору. Страхова сума встановлюється за угодою сторін (страхувальника і страховика).
Страхові премії залежать від величини страхової суми, строку договору та форми (способу) сплати внесків (одноразово чи розстроченим платежем). Страхова сума виплачується застрахованому при дожитті до 18 років, а у разі настання нещасного випадку, що стався в період дії договору, певний відсоток відповідно до рівня ризику.
Договір страхування до шлюбу може бути укладено на користь дітей, котрі постійно проживають в Україні. Вік дитини на день підписання договору не може перевищувати 15 повних років. За змістом цей договір є договором на дожиття. Страхувальниками за цим видом страхування є батьки чи родичі.
Застрахованими є діти віком не більше 15 повних років, на користь яких укладено угоду про страхування до одруження. За змішаного страхування страховик може брати на себе відповідальність у зв'язку з втратою здоров'я, зумовленою нещасним випадком, та зі смертю застрахованого. Термін страхування визначається як різниця між 18 роками та віком дитини на момент підписання договору [10].
У цьому виді страхування розмежовують строк страхування та вичікувальний період1. Вичікувальний період - період між закінченням строку страхування, якщо до 21 року шлюб так і не був зареєстрованим, та між закінченням строку страхування. Цим двом періодам властивий різний обсяг відповідальності страховика. У період дії договору страховик несе відповідальність за всіма застрахованими ризиками. У вичікувальний період страховик залишається відповідальним тільки щодо дожиття застрахованого до вступу до шлюбу чи до 21 року.
Особливістю договору страхування до шлюбу є те, що в разі смерті страхувальника сплата внесків припиняється, а дія договору продовжується до кінця строку страхування (без страхових внесків) і по закінченні строку застрахований має право отримати страхову суму. Підставою для цього є дожиття застрахованого до зазначеного в договорі строку.
Світовий досвід розвитку змішаного страхування життя
Під впливом процесів глобалізації почав активно розвиватися світовий ринок страхування життя. Це спричинено поступовим погіршенням демографічної ситуації, що призводить до зменшення працюючого населення та збільшення кількості пенсіонерів. Через це ринок страхування життя є центром постійної уваги урядів, а питання його включення у соціальні програми набуває актуальності у багатьох розвинених країнах світу. Уряди цих країн своїми діями стимулюють участь компаній зі страхування життя у розвитку програм довгострокового накопичення для забезпечення старості, з одного боку, а також забезпечують захист споживачів, з іншого [8, c.48].
Страхування життя є одним з центральних видів страхування та має велике соціально-політичне значення. Майже в усіх промислово-розвинутих країнах воно є випробуваним та популярним інструментом для індивідуального забезпечення в старості та для сім'ї померлого. Таким чином, добровільне страхування життя, наприклад у Німеччині, безперечно є найважливішим механізмом добровільного забезпечення в старості. Також і у більшості країн Центральної та Східної Європи, які реформуються, страхування життя набуває все більшого значення .
Спад премій зі страхування життя, який почався у 2008 р. у США та Великій Британії зупинився лише у 2011 р., коли портфель премій покращився помірним, керованим зменшенням ощадних продуктів. Загалом за підсумками 2011 р. премії на глобальному ринку страхування життя знизилися на 2.7 % до 2 627 млрд доларів США. Провідними країнами із потужними світовими ринками страхування життя є США, Японія, Велика Британія, Китай та країни Європейського Союзу – Франція, Німеччина, Італія [8, c. 50].
За щільністю страхування та співвідношенням платежів, що припадають на душу населення, до ВВП провідних країн світу, показники ринку страхування життя залишаються стабільно високими. У 2011 р. на страхування у розвинених країнах було витрачено в середньому 3 712 доларів США в номінальному виразі на душу населення (порівняно з 118 доларами США на ринках країн, що розвиваються). Із цієї суми 2 168 доларів США було витрачено на страхування життя і 1 544 доларів США на інші види страхування. Упродовж 2011 р. у сфері страхування життя в Західній Європі спостерігалося падіння на 9.8 %, у США, навпаки, відбулося зростання премій на 2.9 %, тоді як у Японії та нових індустріальних азіатських ринках страхування життя зростало більш активно – на 4.4 % в 2011 р. Країни цих континентів розвивають страхування життя у обсягах, які залишаються можливими через запроваджені обов’язкові державні програми соціального захисту. Тобто, рівень розвитку системи соціального забезпечення в країні негативно корелює із попитом на продукти страхування життя: чим більш розвиненою є державна соціальна підтримка, тим менше населення витрачає коштів на довгострокове страхування життя і навпаки.
Таблиця 1.2.1.
Країни-лідери світового ринку страхування у 2012 році
№
Країни-лідери
Питома вага, 2011 р, %
Питома вага, 2012 р, %
1
США
26,75
27,55
2
Японія
13,97
14,18
3
Великобританія
6,85
6,75
4
Китай
4,85
5,32
5
Франція
5,9
5,26
Джерело: складено за даними [6].
Ринок страхування життя продемонстрував позитивну динаміку у 2012 році та збільшився на 2,3% (2,621$), лідерами в цьому сегменті ринку є США, Японія та Великобританія [10].
/
Рис. 1.2.1: Структурний розподілу премій зі страхування життя за регіонами у 2012 році
У світі діють декілька моделей соціального захисту населення, які представлені на континентах, де страхуванню життя належить найбільша частка. Згідно з континентальним розподілом ринків страхування життя, велика їх частка у світовому вимірі належить страховим компаніям Азії – 35.85 %, майже така сама частка припадає на країни Європи – 35.68 %, страховики Північної Америки збирають 22.45 % світового ринку платежів галузі. Сукупна частка ринків інших континентів (Латинська Америка, Океанія, Африка) дорівнює лише 6 % світового обсягу страхування життя.
На ринках Азії діє переважно японська модель соціального захисту; на ринках США, Великої Британії та Ірландії – англосаксонська модель; континентальна модель притаманна Німеччині, Австрії, Бельгії, Франції, Швейцарії; скандинавська – Швеції, Фінляндії, Данії, Норвегії, південно- європейська – Італії, Іспанії, Греції та Португалії [8, с. 53]. За таким підходом доцільно дослідити основні моделі ринків страхування життя найбільш розвинених країн. Потрібно зауважити, що кожна країна має свої особливості у розвитку досліджуваного ринку, які виходять за межі моделей державного соціального захисту.
Характеристика розвитку змішаного страхування життя в Україні
Страхування життя України розвивається в доволі складних умовах, адже негативні наслідки фінансово-економічної кризи не оминули і страхового ринку.
Існує пряма залежність між рівнем ВВП країни та долею зборів по страхуванню життя в ВВП. Український ринок реального страхування життя складає менш 0,1% від ВВП. За цим показником Україна багаторазово поступається не тільки країнам з найвищим у світі рівнем добробуту, але і своїм сусідам у Центральній та Східній Європі. Так, за даними офіційних статичних даних у Чехії, Угорщині та Польщі ринок страхування життя становив біля 1–2% від ВВП, у США – 4–5%, в Японії – 8–9%, в Україні – 0,1% [7].
До 2008 року розвиток страхового ринку, в т.ч. й ринку страхування життя, відбувався високими темпами: щорічний приріст зібраних премій та кількості укладених договорів вимірювався двозначними показниками, тобто темп росту ринку випереджав ріст економіки в цілому. Однак, після 2008 року стрімкий розвиток ринку зупинився. Так, за 2008-2013 роки, з державного реєстру страховиків було виключено 11 лайфових страховиків, причому, найбільше – 5 страховиків було виключено у 2010 році. Водночас, сума зібраних премій досягла свого мінімального значення у 2009 році і становила 827,3 млн. грн. Причому таке зменшення премій поєдналося з розірванням договорів страхування життя, та укладенням відносно невеликої кількості нових. Адже у 2008 році кількість застрахованих осіб за різними програмам страхування життя становила 3387,9 тис. осіб, а вже у 2009 році – 3130,3 тис. осіб, кількість укладених нових договорів становила 325,4 тис. дог. у 2009 проти 819,0 тис. договорів попереднього року [5].
Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 31.12.2013 становила 407, у тому числі СК "life"1 – 62 компанії, СК "non-life" – 345 компанії, (станом на 31.12.2012 – 414 компанії, у тому числі СК "life" – 62 компанії, СК "non-life" – 352 компаній [9].
Кількість страхових компаній (СК) станом на 31.12.2013 становила 407, з яких 62 СК зі страхування життя (СК "Life") та 345 СК, що здійснювали види страхування, інші, ніж страхування життя (СК "non-Life"). За 2013 рік кількість страхових компаній зменшилася на 7 СК.
Ринок страхування життя в основному зосереджений у столиці і промислових центрах. Зокрема, на кінець 2011 року у Києві було зареєстровано 51 страхову компанію, Харкові – 4, Дніпропетровську, Запоріжжі й Одесі – по 3. У західному регіоні невелика кількість страховиків пов’язана з відсутністю в ньому великих промислових підприємств, також дуже низькою платоспроможністю населення [5].
Таблиця 1.3.1
Основні показники розвитку ринку страхування життя в Україні в 2008-2013 рр
Роки
Зміна 2013/2008
2008
2009
2010
2011
2012
2013
Абс.
%
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Кількість компаній, од.
73
72
67
64
62
62
-11
-151
Валові страхові премії, млн. грн.
10 955
8 273
9 065
13 464
18 095
24 767
13812
126
з них:
від фізичних осіб
838,2
640,9
754,1
1180,0
1663,7
2337,4
1499,2
178
від юридичних осіб
257,3
186,4
152,4
166,4
145,8
139,3
-1 180
-45,8
Частка фізичних осіб у валових преміях, %
76,5
77,5
83,2
87,6
91,9
94,3
15,4
-
Частка юридичних осіб у валових преміях, %
23,5
22,5
16,8
12,4
8,1
5,6
-154
-
Валові страхові виплати, млн. грн.
377
627
526
706
821
1492
1115
295
Рівень валових виплат, %
3,4
7,6
5,8
5,2
4,5
5,1
1,7
-
Премії, передані перестраховикам, млн. грн.
591
443
391
383
419
435
-156
-26,3
Чисті страхові премії, млн. грн.
10 953
8 269
906
13 463
18 095
18 762
7 809
71,3
Чисті страхові виплати, млн. грн.
377
627
526
706
821
876
499
132
Кількість укладених договорів страхування, од.
819048
325367
566658
1287460
2473413
1771662
952614
116,3
Сума резервів зі страхування життя, млн. грн.
1609
17 892
21 852
2663,8
3222,7
3285,3
1676,3
104,2
Продовження таблиці 1.3.1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Кількість фізичних осіб, застрахованих на кінець звітного періоду, тис. осіб
3387,9
3130,3
2890,2
3415,0
4162
4649
1361,1
37,2
Джерело: складено за даними [9]
Як бачимо з таблиці 1.3.1, яскравою ознакою погіршення умов функціонування ринку страхування життя в Україні є постійне зменшення частки юридичних осіб у преміях зі страхування життя на користь фізичних осіб. Це пояснюється тим, що більшість підприємств в докризовий період включали поліси страхування життя в соціальний пакет своїх працівників. Однак, криза внесла свої корективи, й, як наслідок, частина працівників була звільнена внаслідок оптимізації організаційної структури підприємства. Водночас, підприємства почали здійснювати політику тотальної економії, внаслідок чого відмовлялися фінансувати такого роду соціальні послуги [5].
Так, за аналізований період, частка юридичних осіб у страхових преміях зі страхування життя зменшилася майже в чотири рази – з23,5% до 5,6%, а фізичних осіб збільшилася з 76,5% до 93,4% відповідно.
Рівень виплат за період 2008-2013 рр. зріс на 1,7 %, причому пік зростання даного показника був у 2009 році (7,6%), що пояснюється зменшенням сум зібраних премій з одночасним зростанням валових виплат.
/
за іншими договорами страхування життя
за іншими договорами накопичувального страхування
за договорами страхування життя лише на випадок смерті
за договорами страхування, якими передбачено досягнення
застрахованою особою визначеного договором пенсійного віку
Рис 1.3.1: Структура валових страхових премій із страхування життя станом на 31.12.2013 (млн. грн.) Діаграма не відображає даних страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду у обсязі 0,7 млн.грн. (0,03%)
/
за іншими договорами страхування життя
за іншими договорами накопичувального страхування
за договорами страхування життя лише на випадок смерті
за договорами страхування, якими передбачено досягнення застрахованою
особою визначеного договором пенсійного віку
Рис 1.3.2: Структура валових страхових виплат із страхування життя станом на 31.12.2013 (млн. грн.)
Як бачимо з наведених вище діаграм, найбільша частка валових страхових премій припадає на інші договори страхування життя, а валових страхових виплат – на інші договори накопичувального страхування.
Таблиця 1.3.2
Рейтинг компаній з страхування життя, за договорами що включають накопичувальне страхування життя
№
Страхові компанії
Премії всього, тис. грн.
від фіз. осіб
від юрид. осіб
1
МЕТЛАЙФ
288 977,0
288 972,0
5,0
2
ГРАВЕ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ
151 597,7
н/д
н/д
3
ТАС
133 922,0
127 451,0
5 752,0
4
PZU УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ
98 001,8
83 579,8
14 422,0
5
ЭЙГОН ЛАЙФ УКРАЇНА
70 746,6
68 139,4
2 094,9
6
ЮПІТЕР СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ VIG
37 813,2
37 107,9
453,7
7
РЕНЕСАНС ЖИТТЯ
26 914,0
24 799,0
470,0
8
УНІКА ЖИТТЯ
23 426,1
11 575,9
11 850,2
9
ІЛЛІЧІВСЬКА
20 248,8
12 493,9
7 754,9
10
КД-ЖИТТЯ
17 358,0
16 907,0
419,0
11
ГАРАНТ-ЛАЙФ
13 733,3
9 808,5
3 924,8
12
ЕККО
8 968,8
8 721,6
247,2
13
ОХОРОНА ЖИТТЯ
4 344,3
8,2
4 336,1
14
АСКА-ЖИТТЯ
4 025,0
2 095,0
1 930,0
15
ОРАНТА-ЖИТТЯ
3 378,5
3 045,3
320,2
16
ПЛАНЕТА СТРАХУВАННЯ
1 717,0
1 709,0
8,0
17
БЛАКИТНИЙ ПОЛІС
1 484,6
1 452,7
31,9
18
ТЕКОМ-ЖИТТЯ
1 229,3
722,0
507,3
19
ІНГО УКРАЇНА ЖИТТЯ
652,0
587,0
65,0
20
БРОКБІЗНЕС ЖИТТЯ
352,0
196,0
156,0
21
ДЕЛЬТА ЖИТТЯ
62,0
62,0
0,0
22
ЛЕММА-ВІТЕ
17,9
17,9
0,0
ВСЬОГО
957 477,3
891 809,3
65 668,0
Джерело: Складено за даними [14].
Як видно з вищенаведеної таблиці, перше місце за договорами, які включають накопичувальне страхування життя, займає СК “Метлайф”. Дана страхова компанія пропонує такі програми страхування життя, як:
“Золотий капітал”;
“Юніор капітал” – програма з страхування дітей;
“Життя плюс”;
“Золотий капітал” [12].
Вищезазначені програми передбачають змішане страхування, тобто від кількох ризиків.
Висновки за розділом 1
Отже, змішане страхування життя є важливим засобом захисту рівня добробуту Це - найбільш розповсюджений вид страхування життя, бо до ризику дожиття до закінчення терміну страхування можуть бути приєднані й інші ризики, пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю страхувальника.
Доведено, що незважаючи на позитивну динаміку розвитку як самого страхування життя, так і змішаного (накопичувального) страхування життя, наша країна ще має розв’язати велику кількість проблем, пов’язаних з відсутністю відповідних традицій страхування життя, недостатньою кількістю операторів і агентських мереж, неурегульованістю вітчизняного законодавства щодо суб’єктів страхової справи, особливо з іноземним капіталом тощо.
Український ринок реального страхування життя складає менш 0,1% від ВВП. За цим показником Україна багаторазово поступається не тільки країнам з найвищим у світі рівнем добробуту, але і своїм сусідам у Центральній та Східній Європі. [7, c. 389].
Існують декілька причин низького рівня популярності накопичувальних видів страхування в Україні і загалом на теренах СНД. Одна з них – це сумний досвід втрати громадянами вкладів Держстраху. Дані дослідження, – згідно з якими страховикам не довіряло 78,5% населення, а лише 10,7% – довіряло. Майже така сама кількість людей не довіряла банкам та всього 7,8% мали до них симпатію [3, c.69].
Отже, на тлі стабільних ринків Центральної та Східної Європи український ринок страхування життя знаходиться фактично ще на початку свого формування. Але, з огляду на те, що інтеграційні та новітні технологічні процеси в Україні відбуваються дещо швидше, ніж у сусідніх країнах Центральної та Східної Європи, вона має великі перспективи розвитку страхового ринку, зокрема ринку страхування життя. Загалом у світовій практиці накопичувального страхування життя лідирують США, Японія, Великобританія, Китай та Франція.
РОЗДІЛ 2. Практична частина.
2.1. Характеристика істотних та неістотних умов договору добровільного страхування сільськогосподарських тварин
Істотними умовами договору є умови (пункти), передбачені як обов’язкові норми права, що регулюють конкретні договірні відносини. Їх зміна під час дії договору страхування можлива лише за згодою сторін. Неістотні умови доповнюють або деталізують зміст страхового договору. Істотні та неістотні умови договору змішаного страхування життя подано в табл. 2.1.1 [2, 4, 6,12, 13, 14].
Табл. 2.1.1
Характеристика істотних та неістотних умов договору добровільного страхування сільськогосподарських тварин
№ з/п
Пункти умов
Характеристика
Значення, од. виміру
1
2
3
4
Істотні умови
1
Страховик
Страхова компанія, яка має відповідну ліцензію
-
2
Страхувальники
Страхувальником може бути юридична особа або суб’єкт підприємницької діяльності, що уклав із страховиком договір страхування тварин.
-
3
Об’єкти страхування
Життя, здоров’я, працездатність, життя і здоров’я дітей, а також вступ до шлюбу
-
4
Предмет страхування
майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров’ю застрахованій особі
-
5
Страховий випадок
Найпоширеніші страхові випадки за змішаного страхування життя:
дожиття застрахованої особи до закінчення дії страхового договору;
смерть застрахованої особи, спричинена будь-якими подіями за винятком тих, що не визнаються страховими;
тимчасова чи постійна втрата працездатності, смерть у зв'язку з настанням нещасного випадку.
-
6
Страхова сума
Страхова сума може встановлюватись єдиною для всіх ризиків, а може для одного ризику бути меншою, а для іншого - більшою. Переважно максимальна страхова сума не обмежена.
80 -400 тис. грн.
Продовження таблиці 2.1.1
1
2
3
4
7
Страховий тариф
Страховий тариф залежить від віку, статі застрахованої особи, стану її здоров’я, роду занять.
10 – 20% страхової суми.
8
Розмір страхового платежу
Страховий платіж визначається як добуток страхової суми за договором на фактично розраховану величину страхового тарифу.
Страховий платіж залежить від: обраних ризиків страхування, строку страхування.
25 – 200 грн.
9
Строки сплати страхового платежу.
Платіж може бути сплачено, як одноразово так і частинами – за домовленістю сторін.
10
Строк дії договору
Договір страхування може укладатись на термін 3, 5, 10, 15 і 20 років. Згідно з законодавством України найменший термін – 3 роки
3 -20 років
11
Територія дії договору
У більшості провідних компаній з страхування життя поліс діє по всьому світу 24 години на добу.
-
Неістотні умови
12
Процедура укладання договору
Відповідно до законодавства договір страхування повинен бути укладений у письмовій формі. В результаті укладання договору страхування кожна із сторін отримує примірник договору.
-
13
Порядок набуття договором чинності
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
-
14
Наслідки несплати страхових платежів
Несплата першого внеску призводить до того, що договір страхування не набуває чинності взагалі, якщо інше не передбачено договором.
-
16
Винятки із страхових випадків
Страховик має право відмовити у страховій виплаті у випадках:
навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування;
вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладений договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
свідомого надання страхувальником неправдивих відомостей про предмет страхування або про факт настання страхового випадку;
одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку;
наявності інших підстав, визначених законом.
Продовження таблиці 2.1.1
1
2
3
4
17
Підстави відмови у виплаті відшкодування
Підстави для відмови здійснити страхову виплату зазначаються у договорі страхування, якщо це не суперечить закону. Про причини відмови страховик зобов’язаний повідомити в письмовій формі.
18
Підстави припинення дії договору
Підставою для розірвання договору може бути як порушення однією із сторін своїх зобов’язань, так і особиста ініціатива страховика чи страхувальника. Страхувальник або страховик зобов’язаний повідомити іншу сторону договору про свій намір відмовитися від договору страхування не пізніше ніж за тридцять днів до припинення договору, якщо інше не встановлено договором.
19
Порядок повернення страхових платежів у разі дострокового припинення дії договору
У разі дострокового припинення дії договору на вимогу страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.
20
Порядок розгляду претензій і зміни початкових умов страхування
Всі суперечки, які можуть виникнути в ході виконання договору змішаного страхування життя, сторони зобов’язуються вирішувати шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди – згідно чинного законодавства України.
Порівняльна характеристика змішаного страхування життя та накопичувальної системи добровільного пенсійного страхування
Для порівняння змішаного страхування життя з іншими видом страхування я обрала накопичувальну систему добровільного пенсійного страхування. Змішане страхування життя та накопичувальна система добровільного пенсійного страхування є доволі схожими між собою. Порівняльна характеристика даних видів страхування за об’єктом страхування, страховими ризиками, страховими випадками, страховою сумою, вартістю об’єкту страхування, страховим тарифом, страховим відшкодуванням, строком дії договору страхування та територією дії договору страхування подана в табл. 2.2.1 [2, 4, 6,12, 13, 14].
Табл. 2.2.1
Порівняльна характеристика змішаного страхування життя та добровільного пенсійного страхування
№ з/п
Ознака порівняння
Змішане страхування життя
Добровільне пенсійне страхування