Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Комп’ютерні науки
Кафедра:
Системи автоматизованого проектування

Інформація про роботу

Рік:
2024
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Інформаційні технології

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Кафедра “ Системи автоматизованого проектування” ПРОЕКТУВАННЯ РАДІОЕЛЕКТРОННОГО ВУЗЛА ТА РОЗРОБКА КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ ЙОГО ВИГОТОВЛЕННЯ В СЕРЕДОВИЩІ ІНТЕГРОВАНОЇ САПР Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни “Адміністрування САПР” для студентів базового напрямку 6.0804 “Комп’ютерні науки” Затверджено на засіданні кафедри “ Системи автоматизованого проектування” протокол №______________ від ______________ 2001р Львівська політехніка 2001р МЕТА ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ Виконання курсового проекту має мету: в процесі виконання курсової роботи в середовищі сучасної інтегрованої системи автоматизованого проектування ознайомитися з організацією і структурою програмного, інформаційного, методичного і організаційного забезпечення, раціонального розподілу виконуваних задач в рамках окремих підсистем і системи в цілому поглиблення теоретичних знань і набуття практичних навиків роботи з програмними засобами САПР радіоелектронних вузлів та випуску конструкторсько-технологічної документації для їх виготовлення; розвиток навиків самостійної розробки друкованих вузлів різних класів точності, вибору конструкції в залежності від кліматичних та конструкторсько-технологічних вимог до конструкції; набуття навиків роботи з технічною ,довідковою літературою та діючою нормативно-технічною документацією з питань проектування друкованих вузлів а також активного використання пошуку необхідної довідкової інформації на електронних сайтах відомих фірм виробників електронних компонент та провідних фірм розробників програмного забезпечення CAD/CAM засобів електроніки за допомогою INTERNET. Курсовий проект повинен сприяти закріпленню і узагальненню знань, отриманих студентом на лекційних і лабораторних заняттях, застосуванню цих знань до комплексного вирішення конкретної інженерної задачі. Однією з основних вимог до теми курсової роботи є її комплексність, тобто розв’язання взаємно зв’язаних між собою питань. Разом з тим ряд деяких питань теми повинні бути розроблені більш детально на основі загального вирішення задачі. ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ Згідно з індивідуальним завданням отриманого від викладача (схеми електричної принципової, конструктивно–технологічних вимог до конструкції та умов середовища експлуатації електронного вузла), розробити креслення схеми електричної принципової та переліку елементів до неї, розробити конструкцію електронного вузла, спроектувати друковану плату і побудувати необхідні креслення. Курсова робота повинна включати такі етапи: Провести загальний аналіз схеми електричної принципової та умов експлуатації електронного вузла, вибрати технологію виготовлення та матеріал для виготовлення друкованої плати (ДП) , приблизно розрахувати необхідну площу та вибрати габаритні розміри сторін. Вибрати технологію виготовлення ДП. Спроектувати усі необхідні елементи схемної та конструктивно технологічної бібліотеки. Детально описати процедуру проектування заданого у індивідуальному завданні схемного і конструктивно-технологічного елемента. Розробити схему електричну принципову та видрукувати її на стандартному форматі у відповідному стандартному масштабі. Розробити перелік елементів схеми електричної принципової. У відповідності до класу точності ДП спроектувати файл стратегії трасування і на його основі спроектувати топологію ДП. Розробити умовні графічні позначення необхідних контактних площадок, перенести їх у файл топології, та видрукувати ескіз топології усіх шарів ДП. Перенести графічну інформацію з системи Р-CAD у систему AutoCAD для виконання усіх креслень згідно з індивідуальним завданням. Розробити необхідні креслення з усіма обов’язковими атрибутами для кожного з типів креслень та вивести їх у стандартизованому форматі і масштабі . Розробити специфікацію на друкований вузол. Виготовити 3-D креслення у системі AutoCAD, згідно із індивідуальним завданням та вивести їх у стандартизованому форматі і масштабі. Детально описати роботу з заданими командними панелями системи AutoCAD 2000. Сформувати дискету з структурою оговореною у додатку 1, з файлами утвореними в результаті виконання курсової роботи. Якість виконання креслень повинна бути достатньою для однозначного їх читання. Окремі пункти завдання для курсового проекту за погодженням з викладачем можуть бути уточнені або замінені в процесі виконання роботи. Варіанти індивідуальних завдань розробляються викладачем і видаються на 2 тижні з початку семестрових занять. Термін здачі виконаних курсових за 2 тижні до завершення семестрових занять. ВИМОГИ ДО ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ Пояснювальна записка курсового проекту повинна мати таку структуру: титульний лист; завдання до курсового проекту; реферат; зміст; специфікації; вступ; n Основна частина, яка відповідає пунктам завдання. n+1 висновки; N+3 список літератури; N+2 додатки. Вимоги до текстової та графічної частини пояснювальної записки викладені у [1]. ВКАЗІВКИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ Розробка схеми електричної принципової та переліку елементів Схема електрична принципова - документ, який визначає повний склад електричних елементів виробу і надає детальну уяву про принципи роботи виробу, служить основою для розробки конструкції і використовується при виготовленні і експлуатації виробу. Цей документ в курсовому проекті стає його основою і всі наступні етапи проходження проекту, включаючи топологію друкованої плати, можуть бути автоматично звірені із схемою з діагностикою можливих помилок. Схема електрична принципова виконується відповідно до ГОСТ 2.701-84, без дотримання масштабу на форматах, встановлених ГОСТ 2.301-68. Умовні графічні позначення елементів зображаються в розмірах, встановлених в стандартах на умовні графічні зображення ( ГОСТ 2.735-68, ГОСТ 2.747-68, ГОСТ 2.730-73,ГОСТ 2.728-74, ГОСТ 2.702-75, ГОСТ 2.755-87,ГОСТ 2.743-91). Умовне графічне позначення (УГЗ) елементів допускається повертати на кут кратний 45(, в порівнянні з зображенням, яке приведене в стандарті, або зображати дзеркально повернутим. Розміри УГЗ, а також товщину їх ліній необхідно виконувати однаковими на всіх схемах даного виробу. Лінії зв’язку між елементами схеми повинні складатися з горизонтальних і вертикальних відрізків і мати найменшу кількість згинів і взаємних пересічень. Стандарт ГОСТ 2.701-84 встановлює товщину ліній зв’язку від 0,2 до 1 мм, рекомендована товщина від 0,3 до 0,4 мм. Товщина ліній зв’язку повинна співпадати з товщиною ліній УГЗ її елементів. Віддаль між двома сусідніми лініями зв’язку – не менше 3 мм, а між графічними зображеннями –не менше 2 мм. Основний напис у необхідно виконувати у відповідності до ГОСТ 2.104-68. Таблиці, які розміщаються на схемі, не повинні виходити за габарити основного напису і в разі необхідності можуть бути продовжені зліва від нього. Схеми електрична принципова в обов’язковому порядку повинна у відповідності до стандартів комплектуватися переліком елементів. В графах переліку елементів вказують наступні дані: в графі “Позиційне позначення” приводять позиційне позначення елементів; в графі “Найменування" - найменування елементів у відповідності з документом на основі якого цей елемент застосований, а також позначення цього документа (ГОСТ, ТУ); в графі “Примітка” – технічні дані елемента, які не містяться в його найменуванні (при необхідності). Елементи записуються в перелік групами в алфавітному порядку буквених позиційних позначень. В межах кожної групи, які мають однакові буквені позначення, елементи розміщають по зростанню порядкових номерів. Елементи одного типу з однаковими електричними параметрами, які мають на схемі послідовні порядкові номери, допускається записувати в переліку в один рядок. В цьому випадку в графу “Позиційні позначення” вписують тільки позиційне позначення з найменшим і найбільшим порядковим номерами, наприклад R3,…R8, а в графу «Кількість» - загальну кількість таких елементів. Розробка друкованого вузла Проектування друкованого вузла ведеться в даному курсовому проекті на основі галузевого стандарту ОСТ 16 0.886.052-90. Стандарт розповсюджується на друковані плати односторонні(ОДП), двосторонні (ДДП), багатошарові (БШДП), в тому числі з металічною основою, призначені для використання в радіоелектронних блоках і електротехнічних виробах, розробка яких ведеться з 01.01.90 року. Стандарт встановлює вимоги до конструювання ОДП,ДДП, БДП, на розміри елементів конструкції плати і правила оформлення креслень плат. Основні положення стандарту відповідають ГОСТ 2.3751 і публікації МЕК 326-3. Терміни, які застосовуються в стандарті, приведені в РД16 14.919 і додатку 1. 1.Загальні вимоги до конструкції Розміри і граничні відхилення встановлюються даним стандартом є обов’язковими для любого способу проектування і задовольняють вимоги конструювання плат під автоматизоване складання. Стандарт встановлює 4 класи точності плат : 2, 3, 4 і 5. Значення визначаючих параметрів класу точності плати приведені в табл.1 для вузького місця. Примітка: 1 клас точності за ГОСТ 23751 в нових розробках не застосовувати. Значення параметрів для плат 1 класу точності по ГОСТ 23751 охоплюються 2 класом точності. При розробці плат 4 і 5 класу точності необхідно враховувати технологічні можливості підприємства виготовлювача таких плат. ОДП виготовляються з нанесенням рисунка сіткографією, виконуються зі значенням основних параметрів рисунка платі по 2 класу точності. ОДП, які виготовляються з нанесенням рисунка фотоспособом, виконуються зі значенням основних параметрів рисунка по 2, 3, 4 і 5 класу точності. ДДП, які виготовляються комбінованим позитивним способом виконуються зі значенням основних параметрів рисунка плати по 2, 3, 4 і 5 класу точності. БДП, які виготовляються способом металізації наскрізних отворів, виконуються зі значенням основних параметрів рисунка платі по 3, 4 і 5 класу точності. Таблиця 1 Значення визначального параметру класу точності, мм Найменування визначального параметра Значення визначального параметра класу точності   2 3 4 5  Граничні відхилення на розмір елемента провідного рисунка ( з покриттям) +0,10 -0,15 +0,05 -0,15 +0,05 -0,10 (0,04  Позиційний допуск розміщення елемента провідного рисунка (в діаметральному вираженні) 0,35 0,25 0,20 0,15  Номінальні розміри основних параметрів рисунка плати на кресленні в залежності від класу точності приведені в табл.2 Значення основних параметрів рисунка на готовій платі повинні бути в межах допуску на номінальний розмір. Примітка. Значення основних параметрів рисунка у вузькому місці для плат 2 і 3 класу точності відповідають значенням основних параметрів рисунка приведеним в ОСТ16 0.886.052-83 відповідно для 1 і 2 класів. Таблиця 2 Значення основного параметру рисунка плати, мм Найменування основного параметра рисунка плати Значення основного параметра рисунка у вузькому місці для платі класу точності   2 3 4 5   Ширина друкованого провідника Номінальне значення на кресленні не менше 0,55 0,35 0,23 0,15   Граничне відхилення +0,10 -0,15 +0,05 -0,15 +0,05 -0,10 (0,04   Мінімально допустиме значення (для варіанту постановки розмірів непровідного рисунка)  0,4  0,2  0,13  0,11  Віддаль між елементами провідного рисунка Мінімальне допустиме значення на кресленні  0,4  0,2  0,13  0,10   Мінімальне значення (для розрахунку трасування) 0,5 0,325 0,275** 0,235 0,27** 0,21 0,16**  Ширина елементу непровідного рисунка ( для варіанту) Номінальне значення на кресленні, не менше 0,5 0,275 0,235 0,16  постановки розмірів непровідного рисунка Граничне відхилення +0,15 -0,10 +0,125 -0,075 +0,10 -0,05 (0,06  Гарантійний поясок контактної площадки для не металізованого отвору Номінальне значення для розрахунку діаметра контактної площадки 0,5 0,45 0,4 0,35  Гарантійний поясок контактної площадки для металізованого отвору Номінальне значення для розрахунку діаметра контактної площадки 0,45 0,35 0,25 0,25   Діаметр контактної площадки Номінальне значення на кресленні, не менше табл. 7 і табл. 8   Граничне відхилення +0,10 -0,15 +0,05 -0,15 +0,05 -0,10 (0,04   Примітка: Номінальне значення віддалі між елементами провідного рисунка, відмічене знаком *, застосовувати при розрахунку трасування між провідником і контактною площадкою. Номінальне значення віддалі між елементами провідного рисунка, відмічене знаком **, застосовувати при розрахунку трасування між сусідніми провідниками. 2 клас точності плати характеризується най меншою густиною провідного рисунка 3 клас точності плати характеризується можливістю проведення одного друкованого провідника між контактними площадками монтажних отворів діаметром 0,8 мм . 4 клас точності характеризується можливістю проведення двох друкованих провідників між контактними площадками монтажних отворів діаметром 0,8 мм. 5 клас точності характеризується можливістю проведення трьох друкованих провідників між контактними площадками монтажних отворів діаметром 0,8 мм або одного друкованого провідника між контактними площадками розміщеними в кроці 1,25 мм. 1.5 При розрахунку трасування провідного рисунка як в вузькому місці, так і у вільному місці необхідно використовувати номінальні розміри ширини друкованого провідника, віддалей між елементами провідного рисунка і номінальні діаметри контактних площадок. При визначенні електричних характеристик плати необхідно використовувати най менші граничні розміри ширин друкованого провідника і віддалей між елементами провідного рисунка 2.ВИМОГИ ДО ГАБАРИТНИХ РОЗМІРІВ 2.1 Габаритні розміри плат повинні відповідати ГОСТ 10317 і вибиратися з умови максимального використання площі заготовки. Коефіцієнт використання площі однієї з уніфікованих заготовок повинен бути не менше 75%. В технічно обґрунтованих випадках, обумовлених конструкцією виробу, наприклад необхідністю використання плат з розмірами менше 60х50, плат круглої форми, допускається коефіцієнт використання площі заготовки менше 75%. Максимальні габаритні розміри ОДП 2 класу точності не повинні перевищувати 280Х360мм. Максимальні габаритні розміри ОДП 3-5 класів точності не повинні перевищувати 280Х480мм. Максимальні габаритні розміри БДП не повинні перевищувати 300х500мм. Максимальні габаритні розміри ДП на МО не повинні перевищувати 280х380мм. Примітка: По погодженню з підприємством виготовлювачем друкованих плат допускається збільшення габаритних розмірів плат. Товщину плати вибирають в залежності від заданих вимог по стійкості друкованого вузла до впливів механічних навантажень. Сумарна товщина прокладної склотканини між сусідніми шарами БДП і БДП на МО повинна бути не менше значення, рівного сумі товщин фольги провідного рисунку сусідніх шарів. КООРДИНАТНА СІТКА Крок координатної сітки приведений в табл. 3 Таблиця 3 Крок координатної сітки Клас точності 2 3 4 5  Крок координатної сітки 2,5; 1,25 2,5; 1,25; 0,625 2,5; 0,5 2,5; 0,3125   ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЇ Центри монтажних отворів для установки ВЕТ з сформованими виводами необхідно розміщати у вузлах координатної сітки; при цьому віддаль між виводами ВЕТ повинні відповідати вимогам ОСТ4.010.030 або іншим нормативно - технічним документам, затвердженим в установленому порядку. Центри монтажних отворів під несформовані виводи багато вивідних ВЕТ віддалі між якими не кратні кроку координатної сітки або розміщені в полярній системі координат, необхідно розміщати відповідно установочним розмірам ВЕТ; при цьому при ручному складанні ВЕТ центр одного з монтажних отворів або центр симетрії проекції корпуса ВЕТ необхідно розміщати у вузлі координатної сітки, а при автоматизованій зборці ВЕТ центр одного з монтажних отворів необхідно розміщати у вузлі координатної сітки. Для забезпечення автоматизованого електричного контролю плати контактну площадку, яка не має металізованого отвору, або яка має металізований отвір, розміщений не у вузлі координатної сітки з кроком 1,25або 2,5 мм, необхідно з’єднати з дублюючою контактною площадкою, яка має металізований отвір, розміщеною у вузлі координатної сітки з кроком кратним 1,25 або 2,5 мм. Центри перехідних отворів необхідно розміщати у вузлах координатної сітки по лінії трасування. Центри кріпильних отворів рекомендується розміщати у вузлах координатної сітки. Центри кріпильних металізованих отворів рекомендується розміщати у вузлах координатної сітки. Примітка: Металізовані кріпильні отвори не повинні виконувати функції перехідних отворів. Монтажні і перехідні отвори для ДДП і ДДП МО повинні мати контактні площадки, розміщені як зі сторони монтажу так із сторони пайки. Наскрізні металізовані отвори на БДП і БДП МО повинні мати контактні площадки розміщені як на зовнішніх так і на внутрішніх провідних шарах, за виключення випадку проходження металізованих отворів через екран. Центр контактної площадки симетричної форми необхідно розміщати в центрі монтажного отвору. Для контактної площадки прямокутної і овальної форм допускається інше розміщення центру. При постановці на кресленні розмірів елементів провідного рисунка друковані провідники бажано виконувати прямими лініями розміщеними по лініях координатної сітки. Зміна напрямку друкованого провідника виконувати під кутом, який не перевищує 90º. В місці зміни напрямку друкованого провідника допускається округлення кутів. Друковані провідники бажано з’єднувати з контактною площадкою так, щоб вісь симетрії друкованого провідника була перпендикулярна до дотичної, проведеної до контуру контактної площадки. Номінальна віддаль від краю плати (контуру або паза), вікна до краю елемента провідного рисунка на стороні монтажу або пайки, а також на внутрішніх шарах БДП і БШД МО повинна бути не менше значення , приведеного в табл.4, якщо більше значення не вимагається виходячи з електричних характеристик друкованого вузла. Допускається дотик екранами, шинами землі, кінцевими друкованими контактами контуру плати тільки на ОДП, ДДП і зовнішніх шарах БДП і БДП МО. Таблиця 4 Номінальна віддаль від краю плати до краю елемента провідного рисунка ,мм Товщина плати Клас точності Номінальна віддаль від краю плати до краю елемента провідного рисунка, не менше    Розмір плати    До 50мм 50-80мм 80(120мм 120(180мм 180(250мм  0,5-0,8 2 1,4 1,4 1,5 1,5 1,6   3 1,0 1,0 1,1 1,1 1,2   4 0,9 1,0 1,0 1,1 1,2   5 0,9 0,9 1,0 1,0 1,1  1,0-1,5 2 1,9 1,9 2,0 2,0 2,1   3 1,1 1,2 1,2 1,3 1,3   4 1,1 1,1 1,2 1,2 1,3   5 1,0 1,0 1,1 1,1 1,2  2,0-2,5 2 2,3 2,3 2,4 2,4 2,5   3 1,5 1,5 1,6 1,6 1,7   4 1,4 1,5 1,5 1,6 1,7   5 1,2 1,3 1,3 1,4 1,4  3,0 2 2,6 2,6 2,7 2,7 2,8   3 1,6 1,6 1,7 1,7 1,8   4 1,5 1,5 1,6 1,7 1,8   5 1,3 1,4 1,4 1,5 1,5   ВИМОГИ ДО РОЗМІРІВ МОНТАЖНИХ І ПЕРЕХІДНИХ ОТВОРІВ. 5.1. Діаметри монтажних отворів приведені в табл.5. Таблиця 5 Діаметри монтажного отвору, мм Максимальний діаметр виводу ВЕТ Форма січення виводу ВЕТ Діаметр не металізованого отвору Діаметр металізованого отвору отвору    Клас точності плати    2 3-5 2 3-5  До 0,4 вкл. Кругла 0,7(0,1 0,7(0,05  0,6_0,05 +0,1  0,6-0,05+0,08  0,5 Прямокутна      Від 0,4 до 0,6 Кругла (0,8(0,1) 0,8(0,05 0,8-0,05+0,1 0,8-0,05+0,08  0,5-0,7 Прямокутна 0,9(0,1 (0,9(0,05)    0,6-0,8 Кругла (1,0(0,1) (1,0(0,05) 1,0-0,05+0,1 1,0-0,05+0,08  0,7-0,9 Прямокутна 1,1(0,1 1,1(0,05    0,8-1,0 Кругла (1,2(0,15) (1,2(0,1) 1,2-0,05+0,12 1,2-0,05+0,12  0,9-1,1 Прямокутна 1,3(0,15 1,3(0,1    1,0-1,3 Кругла (1,5(0,15) (1,5(0,1) 1,5-0,05+0,12 1,5-0,05+0,12  1.1-1,4 Прямокутна 1,6(0,15 1,6(0,1    1,3-1,5 Кругла 1,8(0,15 1,8(0,1 1,8-0,05+0,12 1,8-0,05-0,12  1,4-1,6 Прямокутна      1,5-1,7 Кругла 2,0(0,15 2,0(0,1    Примітка: Діаметри вказані в дужках необхідно застосовувати по погодженню з підприємством заготовником. За діаметр виводу ВЕТ прямокутного січення приймають діаметр кола описаного навколо січення виводу. 5.2 При отриманні монтажних отворів штамповою допускається не кругла форма монтажних отворів; при цьому різниця між діаметром не металізованого отвору і виводу ВЕТ повинно бути: 0,4 – при найбільшому розмірі січення виводу до 0,8 мм; 0,6 – при найбільшому розмірі січення виводу понад 0,8 мм. 5.4 Діаметр перехідного отвору вибирають в залежності від струму який пропускається з ряду:0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 1,0; 1,2; 1,5 мм. Перехідний отвір діаметром 0,4 застосовують тільки по погодженню з підприємством –виготовлювачем ДП. 5.5 Діаметр металізованого перехідного отвору, призначеного для дублювання металізованого отвору, приймати рівним діаметру мінімального металізованого отвору. 5.6 Номінальний діаметр металізованого отвору в залежності від товщини платі повинний бути не менше значення, приведеного в табл.6. Таблиця 6 Номінальний діаметр металізованого отвору, мм Товщина плати 0,5; 0,8; 1,0 1,5; 2,0 2,5 3,0  Номінальний діаметр металізованого отвору для класу точності плати, не менше 2 3 4,5 0,8 0,6 0,4 0,8 0,6 0,4 0,8 0,6 0,4 0,8 0,6 0,6   6.ВИМОГИ ДО РОЗМІРІВ КОНТАКТНИХ ПЛОЩАДОК. 6.1 Номінальне значення діаметра контактної площадки необхідно визначати по формулі: D=d+2gn де: D- діаметр контактної площадки або діаметр кола вписаного в контактну площадку, мм; d – діаметр монтажного отвору, мм; gn – номінальний гарантійний поясок контактної площадки, мм (табл.2) 6.2. Під діаметром контактної площадки необхідно розуміти діаметр кола, вписаного в квадратну, восьмикутну, прямокутну або овальну контактну площадку, при чому центр монтажного отвору повинен розміщатися в центрі вписаного кола. 6.3. Номінальні діаметри контактної площадки у вузькому місці при постановці розмірів елементів провідного рисунка плати повинні бути не менше значень приведених в табл.7 – для не металізованих отворів, в табл. 8 – для металізованих отворів. Номінальні діаметри контактних площадок металізованих отворів, призначених для розпайки незадіяних виводів багато вивідних ВЕТ, у випадку необхідності прокладання між ними друкованих провідників допускається зменшувати на стороні монтажу до значень, рівних [d + (0,2-0<3)] мм. Таблиця 7 Номінальний діаметр контактної площадки не металізованого отвору у вузькому місці, мм 0,7 (0,8) 0,9 (1,0) 1,1 (1,2) 1,3 (1,5) 1,6 1,8 2,0  Номінальний діаметр контактної площадки для плати класу точності, не менше  2  1,7  (1,9)  (1,9)  (2,2)  2,2  (2,2)  (2,5)  (2,5)  (2,7)  (2,9)  (2,9)    3  1,7  (1,7)  (1,9)  (2,2)  2,2  (2,2)  2,2  2,5  2,5  2,7  2,9   Примітка: Діаметри, вказані у дужках, необхідно застосовувати по погодженню з підприємством виготовлювачем плат. З метою уніфікації діаметрів контактних площадок на платах 2 класу точності для отворів діаметром 0,8; 1,0; 1,1; 1,3; 1,6; 1,8 і 2,0 м, на платах 3 класу точності для отворів діаметром 0,7; 0,9; 1,1; 1,2; і 1,5 мм, на платах 4 класу точності для отворів діаметром 0,8; 1,0; 1,1; 1,2; 1,3; і 1,6; 1,8 і 2,0 мм, на платах 5 класу точності для отворів діаметром 0,7; 0,9; 1,1; 1,3; і 1,6 мм вказані значення, відмінні від розрахункових. На платах 4 і 5 класу точності застосовувати тільки металізовані монтажні отвори. Примітка: З метою уніфікації діаметрів контактних площадок на платах 2 класу точності для отворів діаметром 0,5; 0,7; 1,0 і 1,5 мм, на платах 3 класу точності для отворів діаметром 0,5; 0,6;0,7 мм, на платах 4 і 5 класів точності для отворів діаметром 0,4; 0,5; 0,7; 0,8; 1,2; 1,5 і 1,8 мм вказані значення відмінні від розрахункових. 6.4 У вільних місцях плати рекомендується збільшувати номінальний діаметр контактної площадки в порівнянні з номінальним діаметром контактної площадки у вузькому місці. Номінальний діаметр контактної площадки у вільному місці рекомендується встановлювати по любому більш низькому класу точності, а для плат 2 класу точності збільшувати на 0,2-0,5 мм. Примітка: Рішення про збільшення діаметру контактної площадки у вільному місці плати, розробленої з використанням систем автоматизованого проектування, приймається спільно з підприємством виробником плат, виходячи з необхідності зменшення сумарних затрат на проектування, виготовлення і складання плати з врахуванням запланованого тиражу. Діаметри контактних площадок багато вивідних елементів ВЕТ ( з кількістю виводів більше чотирьох ) у вільному місці плати допускається не збільшувати. Номінальний діаметр контактної площадки на стороні монтажу і на внутрішніх шарах не повинен перевищувати номінального діаметру контактної площадки того ж отвору на стороні пайки. Граничні відхилення діаметрів контактних площадок у вузькому місці плати повинні відповідати значенням, приведеним в табл.2 Граничні відхилення діаметрів контактних площадок у вільному місці плати повинні бути не менше: (0,35 мм – для плат 2 класу точності; (0,25 мм - для плат 3 класу точності; (0,2 мм - для плат 4 класу точності; (0,15мм - для плат 5 класу точності. 6.7 Значення номінальних діаметрів контактних площадок перехідних отворів необхідно вибирати по табл.8. Таблиця 8 Номінальний діаметр контактної площадки металізованого отвору у вузькому місці, мм Діаметр металізованого отвору 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 1,0 1,2 1,5 1,8  Номінальний діаметр контактної площадки для плат класу точності, не менше 2 - 1,1 1,5 1,7 1,7 1,9 2,2 2,5 2,7   3 - 1,1 1,25 1,5 1,5 1,7 1,9 2,2 2,5   4 0,8 0,8 1,1 1,25 1,25 1,5 1,7 2,2 2,5   5 0,8 0,8 1,1 1,25 1,25 1,5 1,7 2,2 2,5   7.ВИМОГИ ДО РОЗМІРІВ ПРОВІДНИКІВ 7.1Номінальне значення ширини провідника у вузькому місці плати повинно відповідати значенню приведеному в табл.2, якщо більше значення не вимагається, виходячи з електричних характеристик друкованого вузла. 7.2. У вільному місці плати рекомендується збільшувати номінальне значення ширини провідника в порівнянні з номінальним значенням ширини провідника у вузькому місці. Номінальне значення ширини провідника у вільному місці плати повинно вибиратися з врахуванням класу точності з ряду: 0,23; 0,35; 0,55; 0,8; 1,0; 1,25; 1,5; 1,7;1,9; 2,0; 2,2; 2,5 мм. 7.3 Граничні відхилення ширини друкованого провідника у вузькому місці платі повинні відповідати значенням приведеним в табл. Граничні відхилення ширини друкованого провідника у вільному місці плати повинні бути не менше: (0,35 для плат 2 класу точності; (0,25 для плат 3 класу точності; (0,2 для плат 4 класу точності; (0,15 для плат 5 класу точності. 7.4. Друкований провідник шириною більше 1,5 (2,0 мм, розміщений на стороні пайки плати з захисною маскою, рекомендується виконувати у вигляді системи паралельних друкованих провідників шириною не більше 1,5(2,0 мм. Друкований провідник шириною більше 3,0 мм, розміщений на стороні пайки плати без захисної маски, рекомендується виконувати у вигляді системи паралельних друкованих провідників шириною не більше 3,0 мм. Номінальна віддаль між паралельними провідниками повинна бути не менше : 0,8 мм – для плат 2 класу; 0,55 мм – для плат 3 класу; 0,35 мм – для плат 4 класу; 0,25 мм – для плат 5 класу. По погодженню з підприємством виробником друкованих плат допускається приймати номінальну віддаль між паралельними друкованими провідниками рівною: 0,5 мм – для плат 2 класу; 0,275 мм – для плат 3 класу; 0,235 мм – для плат 4 класу; 0,16 мм – для плат 5 класу. 8.ВИМОГИ ДО МАРКУВАННЯ 8.1 Загальні вимоги. 8.1.1 Рекомендації про маркування плати на кресленні проводяться у
Антиботан аватар за замовчуванням

02.10.2020 20:10-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!