МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра САП
Основні прийоми роботи та підготовки документів в системі MATHCAD
1. МЕТА РОБОТИ
Ознайомитися з основними можливостями інтегрованої системи для автоматизації проведення математичних розрахунків MATHCAD, навчитися створювати прості документи, що складаються з тексту, формул і програмних конструкцій, навчитися будувати і форматувати прості графіки..
2.ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Основні функціональні можливості системи MATHCAD:
символьні(аналітичні) перетворення на основі ядра символьної математики системи комп’ютерної алгебри Maple V;
величезна бібліотека математичних функцій, які охоплюють майже всі розділи математичної науки;
інтеграція, зокрема імпорт графічних файлів, з іншими популярними системами автоматизації проектувальних робіт (AutoCAD, PCAD, VISIO і т.д.);
створення програм для розв’язання складних задач за допомогою візуально-орієнтованої мови програмування високого рівня;
анімація графіки та відтворення відео- та аудіо-файлів;
створення електронних посібників з гіперпосиланнями, бібліотека вбудованих електронних книг, об’єднаних в ресурсний центр (Resource Center);
інтеграція з основними мережевими сервісами та службами глобальної інформаційної мережі Internet.
2.2. СТРУКТУРА ДОКУМЕНТА MATHCAD І НАЙПРОСТІШІ ПРИЙОМИ РОБОТИ
Система MATHCAD підтримує стандартний для багатьох Windows-програм багатовіконний інтерфейс. Це означає, що кожний документ (worksheet) MATHCAD відображається в окремому вікні редагування. Документи MATHCAD дозволяють об’єднати опис алгоритму розв’язування задачі у вигляді математичних виразів, програмних конструкцій і т.д. з текстовими коментарями та результатами обчислень, поданих у вигляді чисел, таблиць, графіків та діаграм. Таке поєднання дозволяє описувати математичні алгоритми у загальноприйнятій математичній формі, що робить документ MATHCAD схожим на сторінки тексту з математичних книг та наукових статей, а також суттєво полегшує розуміння математичної суті задачі.
Документ MATHCAD складається з окремих блоків, в кожному з яких може відображатися інформація певного типу: текст, формули, графіка. MATHCAD виконує дії над блоками у строго визначеному порядку – блоки аналізуються зліва направо і зверху вниз. Це означає, що блоки неможна розташовувати в довільному порядку, блоки, які призначені для ініціалізації певних операцій повинні знаходитися перед блоками, що реалізують ці операції. Робота з кожним типом блоку здійснюється за допомогою одного з вбудованих в систему редакторів – текстового, формульного і графічного. Від типу блоку залежить також і форма курсора вводу, так, наприклад, у текстовому блоці курсор має вигляд червоної вертикальної риски, а у формульному – червоного хрестика.
Для модифікацій значень змінних слід використовувати тільки оператор присвоєння :=, оскільки символ = буде трактуватися як оператор виведення і просто виводитиме поточне значення змінної. Слід зауважити, що MATHCAD відразу під час введення намагається надати математичним виразам стандартний вигляд, не вимагаючи від користувача задання специфікацій форматів зображення. Так, наприклад, операції множення та ділення, які вводяться як символи * та /, відповідно, відображаються в документі так, як це прийнято у звичайних математичних виразах. Аналогічна ситуація і з іншими операціями, такими як піднесення до степеня, корінь квадратний і т.д. Крім того, MATHCAD розуміє найбільш поширені в математиці константи такі, як e(основа натурального логарифма), pi (число ) і т.д. Рис.2 дає уявлення про найпростіші прийоми роботи з системою MATHCAD.
Підготовка обчислювальних блоків значно полегшується завдяки палітрам математичних знаків, які дозволяють задати шаблон того чи іншого виразу або математичного оператора. Шаблон містить символ математичного оператора і так звані місця вводу у вигляді невеликих чорних квадратиків, які призначені для вводу конкретних вхідних даних над якими має виконуватися даний оператор. Для багатьох операторів місця вводу можуть позначати також результат виконання цього оператора. Фрагмент документу MATHCAD, який демонструє послідовне заповнення (зліва – направо) місць вводу в шаблоні обчислення визначеного інтеграла наведений нижче (сам шаблон можна вставити в документ з палітри Calculus):
Спілкування користувача з системою MATHCAD відбувається на рівні так званої вхідної мови, яка максимально наближена до звиклої мови опису математичних задач. Вхідна мова MATHCAD відноситься до мов інтерпретаторного типу, тобто, як тільки розпізнається деякий об’єкт системи, відразу ж виконуються задані ним операції. У переважній більшості задач вхідна мова MATHCAD дозволяє задавати їх розв’язок за допомогою математичних операторів та функцій, які вводяться описаними вище способами, з вказанням типу очікуваного результату (таблиці, графіки і т.д.). По суті, вхідна мова системи відіграє роль проміжного агента між прихованою від користувача мовою документа та мовою реалізації системи MATHCAD (якою є високоефективна мова програмування високого рівня С++). По мірі того як користувач створює засобами текстового, формульного і графічного редакторів у вікні редагування документа відповідні блоки, MATHCAD складає програму на деякій проміжній мові зв’язку, яка зберігається в оперативній пам’яті комп’ютера до тих пір, поки не буде збережена у вигляді файлу з розширенням .mcd.
Діапазонні змінні дозволяють задати ряд чисел з певного діапазону, значенням такої змінної є не скалярна величина, а набір (вектор) заданих чисел. У найпростішому випадку для створення змінної діапазонного типу використовується вираз: Name:=Nbegin .. Nend, де Name – назва змінної, Nbegin і Nend – її початкове та кінцеве значення, відповідно, .. – символ, який означає зміну значення змінної у заданих межах (вводиться з клавіатури символом ; ). Якщо Nbegin<Nend, то крок зміни буде рівним 1, у протилежному випадку -1. Для створення діапазонної змінної загального виду використовується вираз вигляду: Name:=Nbegin,(Nbegin+Step) .. Nend, де Step – заданий крок модифікації змінної. Крім того, шаблон задання змінної діапазонного типу можна вставити в документ з палітри Calculator (третя кнопка зліва у верхньому рядку).
Поряд з текстовими, формульними та програмними блоками документ MATHCAD може містити також й графічні блоки. Ці блоки призначені для відображення графіків функцій найрізноманітнішого виду: двовимірні та тривимірні, в різних системах координат, з параметричним заданням функцій, ліній рівня і т.д. Крім того графічні блоки можуть містити різні рисунки, навіть з елементами анімації. Ще однією перевагою системи MATHCAD є дуже зручний та простий спосіб як побудови графіків, так і роботи з ними (форматування, обертання, зміна розмірів та масштабів і т.д.). Розглянемо найпростіші способи створення та роботи з графічним представленням даних.
У найпростішому випадку для побудови звичайного графіка однієї функції слід виконати наступні кроки:
Ввести потрібну функцію, наприклад ;
У разі відсутності на екрані, відобразити палітру Graph, для чого потрібно клікнути мишею на кнопці з зображенням графіка Graph Toolbar палітри математичних знаків Math;
Задати шаблон графіка шляхом натиснення на кнопку X-Y Plot палітри Graph (ці два кроки можна також виконати за допомогою меню Insert→Graph→X-Y Plot); поле вводу функції по осі Y шаблону графіка автоматично буде заповнено системою MATHCAD, а курсор буде знаходитися в полі вводу значень по осі X;
У полі вводу значень по осі X ввести ім’я незалежного аргумента функції – ;
Клікнути мишею в довільному місці документа поза графіком – графік буде побудовано.
Індивідуальне завданя:
17
0
4
суму і кількість
Результат виконання роботи:
Висновок: На даній лабораторній роботі ми ознайомилися з основними можливостями інтегрованої системи для автоматизації проведення математичних розрахунків MATHCAD, навчилися створювати прості документи, що складаються з тексту, формул і програмних конструкцій, навчитися будувати і форматувати прості графіки..