Основні характеристики та особливості МП фірми Motorola. Контрольна розрахункова робота з Основи інформаційних технологій та програмування. Робота № 531799

Перехід до торгівельного партнера Binance

Основні характеристики та особливості МП фірми Motorola

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій

Факультет:

Комп’ютерних та інформаційних технологій

Кафедра:

Кафедра САПР

Інформація про роботу

Рік:

2006

Тип роботи:

Контрольна розрахункова робота

Предмет:

Основи інформаційних технологій та програмування

Група:

КН 1

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Вступ Що таке комп’ютерна мережа та її призначення Сучасній людині важко уявити собі життя без різних засобів зв’язку. Пошта, телефон, радіо та інші комунікації перетворили людство в єдиний “живий” організм, змусивши його обробляти величезний потік інформації. Підручним засобом для обробки інформації став комп’ютер. Сьогодні ізольований комп'ютер має дуже обмежену функціональність. Справа навіть не в тім, що користувачі позбавлені можливості доступу до великих інформаційних ресурсів, розташованим на вилучених системах. Ізольована система не має необхідної в даний час гнучкості і масштабності. Можливість обміну даними між розосередженими системами відкрила нові обрії для побудови розподілених ресурсів, їхнього адміністрування і наповнення, починаючи від розподіленого збереження інформації (мережні файлові системи, файлові архіви, інформаційні системи з вилученим доступом), і закінчуючи мережним обчислювальним середовищем. З розвитком комп’ютерної техніки стала можливою обробка потоків інформації, що постійно збільшуються та стають дедалі складними. Для обміну інформацією між комп’ютерами винайшли способи їх з’єднання, використовуючи різні фізичні середовища для передачі даних. Система, яка поєднує в собі апаратне та програмне забезпечення, а також засоби з’єднання комп’ютерів називається комп’ютерною мережею, яка характеризується багатьма параметрами. Основними з них є топологія та архітектура. Крім того, мережі характеризуються додатковими параметрами, такими як ступінь швидкодії, надійності, захищеності та іншими. Комп’ютерна мережа – це система розподіленої обробки інформації між комп’ютерами за допомогою засобів зв’язку. Комп’ютерна мережа являє собою сукупність територіально рознесених комп’ютерів, здатних обмінюватися між собою повідомленнями через середовище передачі даних. Передача інформації між комп’ютерами відбувається за допомогою електричних сигналів, які бувають цифровими та аналоговими. У комп’ютері використовуються цифрові сигнали у двійковому вигляді, а під час передачі інформації по мережі – аналогові (хвильові). Частота аналогового сигналу – це кількість виникнень хвилі у задану одиницю часу. Аналогові сигнали також використовуються модеми, як і двійковий нуль перетворюють у сигнал низької частоти, а одиницю – високої частоти. Комп’ютери підключаються до мережі через вузли комутації. Вузли комутації з’єднуються між собою канали зв’язку. Вузли комутації разом з каналами зв’язку утворюють середовище передачі даних. Комп’ютери, підключені до мережі, у літературі називають вузлами, абонентськими пунктами чи робочими станціями. Комп’ютери, що виконують функції керування мережею чи надають які-небудь мережеві послуги, називаються серверами. Комп’ютери, що користуються послугами серверів, називаються клієнтами. Кожен комп’ютер, підключений до мережі, має ім’я (адресу). Комп’ютерні мережі можуть обмінюватися між собою інформацією у вигляді повідомлень. Природа цих повідомлень може бути різна (лист, програма, книга і т.д.). У загальному випадку повідомлення по шляху до абонента-одержувача проходить декілька вузлів комутації. Кожний з них, аналізуючи адресу одержувача в повідомленні і володіючи інформацією про конфігурацію мережі, вибирає канал зв’язку для наступного пересилання повідомлення. Таким чином, повідомлення “подорожує” по мережі, поки не досягає абонента-одержувача. Для підключення до мережі комп’ютери повинні мати: апаратні засоби, що з’єднують комп’ютери із середовищем передачі даних; мережеве програмне забезпечення, за допомогою якого здіснюється доступ до послуг мережі. У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації. По ступеню розсередження комп’ютерні мережі поділяються на локальні, регіональні і глобальні. 1. Види мереж На цьому малюнку показано різні види мереж. 1.1. Локальні мережі Локальні мережі створюються, як правило, в одній організації чи в одному приміщенні. Локальна комп’ютерна мережа – це група з кількох комп’ютерів, поєднаних між собою за допомогою кабелів (іноді також телефонних ліній або радіоканалів), які використовуються для передавання інформації між комп’ютерами. Для з’єднання комп’ютерів в локальну мережу необхідне спеціальне обладнання і програмне забезпечення. Можливості локальних мереж: коллективна обробка даних користувачами підключених до мережі комп’ютерів і обмін даними між цими користувачами; спільне користування програмами; спільне користування принтерами, модемами та іншими пристроями. Для об’єднання комп’ютерів в локальну мережу потрібно: вставити в кожен комп’ютер мережевий контроллер, який дозволяє комп’ютеру обмінюватися інформацією. з’єднати комп’ютери кабелями, по яким відбувається передача даних між комп’ютерами. В деяких типах мереж кабелі з’єднують комп’ютери безпосередньо, в інших з’єднання кабелів здійснюється через спеціальні пристрої – концентратори (або хаби), комутатори та ін. Та проте найпростішим варіантом локальної мережі є зв’язок комп’ютерів через паралельні або послідовні порти. В цьому випадку не потрібно ніякого додаткового обладнання крім з’єднувальних провідників. Такий зв’язок між комп’ютерами налагоджується в межах однієї кімнати. Використовюється вона для передачі даних від одного комп’ютера до іншого. Мережі без виділеного сервера називаються одноранговими. В такій мережі усі комп’ютери рівноправні, кожен з ний виконує як роль робочого місця користувача, так і роль сервера по забезпеченню доступу до своїх даних і ресурсів. Для однорангових мереж використовуються такі операційні системи, як Windows for Workgroups, Windows 95-2000, XP, Windows NT Workstation фірми Microsoft, LANtastic фірми Artisoft. Та проте найчастіше однорангова мережа – це не найкращий вихід. При великому завантаженні оперативної пам’яті користувачі, які працюють з різними програмами на одному й тому ж комп’ютері сильно заважають один одному. До того ж в однорангових мережах відсутній захист інформації, децентролізовано зберігаються дані, вони недостатньо надійні тощо. Тому для забезпечення функціонування локальної мережі часто виділяєтся спеціальний комп’ютер – сервер, або кілька таких комп’ютерів. На дисках серверів разміщуються програми, бази даних та ін. спільного використання. Решту комп’ютерів локальної мережі часто називають робочими станціями. Сервери, як правило, не використовуються як робочі місця користувачів, а при роботі з цінними даними взагалі розміщуються в ізольованих приміщеннях з закритим доступом. Мережі, які мають сервери, називаються мережами з виділеними серверами або багаторанговими комп’ютерними мережами. На серверах використовується спеціальне програмне забезпечення (зокрема операційні системи), яке забезпечує надійну та ефективну обробку багатьох запитів з робочих місць користувачів. На робочих станціях може використовуватися будь-яка операційна система, і повинен бути запущений драйвер, який забезпечує доступ до локальної мережі. На серверах використовуються операційні системи Novell NetWare, Windows NT Server, OS/2 Server Advanced, різноманітні варіанти UNIX. 1.2. Віддалені ком’пютерні мережі Віддалені комп’ютерні мережі поділяють на регіональні і міжнародні. Регіональні створюються в певних регіонах, наприклад в державі, а міжнародні забезпечують зв’язок вашого комп’ютера з будь-яким комп’ютером світової мережі. Прикладами таких мереж є Relcom (для держав СНД) і Internet (для всього світу). В принципі, і з регіональних комп’ютерних мереж можна виходити в Internet. Зв’язок комп’ютерів у таких мережах забезпечується звичайними телефонними мережами чи спеціально виділеними для цього мережами через спеціальні пристрої, які називають модемами. Модем перетворює сигнали двійкових кодів у звукові сигнали мовного діапазону, і навпаки. Комп’ютери обумовленого району через модеми і лінії зв’язку підмикаються до більш потужного комп’ютера, який називають провайдер (до речі так само називають і фірму, яка забезпечує зв’язок через комп’ютер-провайдер). В Україні зараз функціонує сотні провайдерів. Кожному комп’ютеру користувача, який підімкнено до мережі, присвоюють реквізіти (адресу). Провайдери, використовуючи реквізити, забезпечують зв’язок відповідних комп’ютерів користувача. Зв’язок між комп’ютерами різних континентів здійснюється з використанням супутникових каналів зв’язку. 1.3. InterNet Найвідомішою, найпоширенішою і найпродуктивнішою мережою по праву вважається Internet. Internet – це всесвітня сукупність мереж, яка з’єднує між собою мільйони комп’ютерів. Зараз, за різними оцінками, з Internet працює міліони користувачів, причому число користувачів швидко збільшується. Єдиного керування у Internet не існує, існують лише суспільні комітети, які виробляють різноманітні стандарти для Internet, виконують розподіл груп електронних адрес і т.д. 1.4. Історія виникнення InterNet Наприкінці 60-х р.р. за замовленням Пентагону була створена розподільна мережа ARPAnet для зв’язку між собою багатьох віддалених один від одного різнорідних комп’ютерів, причому цей зв’язок не повинен був порушуватися при часткових ушкодженнях (наприклад при бомбардуванні одного чи кількох вузлів мережі). Розроблені принципи організації таких мереж (рівноправність вузлів, протоколи TCP/IP, алгоритми маршрутизації і т.д.) виявилися такими вдалими, що багато інших організацій (особливо університети і урядові організації) почали створювати власні мережі на тих самих засадах. Ці мережі почали об’єднуватися між собою, створюючи єдину мережу з спільним адресним простором (на зразок того, як усі телефонні станції одного міста підтримують єдину систему телефонних номерів). Ця єдина мережа (чи мережа мереж, сукупність мереж) і почала називатися Internet. До речі, розроблені на гроші Міністерства Оборони США засади організації Internet, які забезпечували безперервність її роботи, виявилися настільки ефективними, що само Міністерство Оборони США не змогло відімкнути Ірак від Internet під час ірако-кувейтської війни – при перекритті однієї лінії зв’язку з Іраком маршрутизатори Internet зараз же автоматично перемикалися на інші лінії. Якщо роздивлятися мережу Internet на нижчому рівні, то вона дозволяє пересилати пакети даних з одного підключеного до Internet комп’ютера на будь-який інший, незалежно від того, чи поєднані вони між собою, чи ні (як це найчастіше усього і буває). Маршрутизатори Internet автоматично вибирають оптимальний маршрут для доставки пакетів даних до місця призначення. На цій основі були розроблені різноманітні служби, які використовують можливості Internet. До середини 90-х років в основному використовувалися: електронна пошта – з її допомогою можна послати електронний лист (текст чи будь-який файл, перетворений в текстовий вид) будь-якому користувачу Internet. Час доставки листів – звичайно не більше кількох годин, а іноді – кілька хвилин; телеконференції – це обмін поглядами за допомогою електронних листів щодо тих чи інших тем. Кожен користувач Internet може підписатися на телеконференції, які його цікавлять (усього їх кілька десятків тисяч, і присвячені вони найрізноманітнішим темам – від проблем використання лазерних принтерів до психологічних розладів у трансвеститів), при цьому користувач буде отримувати усі листи, які відсилаються у відповідні телеконференції, а може і сам висловити свою думку чи відповісти на чиєсь питання; сервери новин – вони розсилають новини за тією чи іншою темою у вигляді електронних листів. Користувач Internet може підписатися, наприклад, на отримання біржевих сводок, політичних пліток тощо; файлові сервери (або FTP-сервери) – зберігальні файлів. На них зберігаються тексти документів, програми, тексти книг тощо. Кожен користувач Internet може отримати зміст FTP-сервера або будь-який з файлів, які на ньому зберігаються, у вигляді електронного листа, відіславши електронний лист зі спеціально підготованим запитом на FTP-сервер. Можливі прогляд змісту і отримання файлів і в діалоговому режимі (в режимі Telnet – віддаленого терміналу); служби пошуку – дозволяють знайти потрібний документ на ввімкнених в Internet FTP-серверах. Пошук може вестися за ключовими словами та іншими характеристиками документа. Задати запит службі пошуку можна в діалоговому режимі або відіславши до неї спеціально оформлений електронний лист. 1.5. Виникнення World Wide Web Поки користь від Internet обмежувалась можливістю використання перерахованих вище служб, Internet використовувалась в основному в науковому (передусім університетському) середовищі, головним чином, для електронної пошти. І тільки десь в 1993-1994 роках стан докорінно змінився. Internet стала цікава усім, до неї підключались домогосподарки і бізнесмени, феминістки і революціонери, гитаристи і політики. Кількість користувачів Internet стала лавинообразно збільшуватись – в кілька разів за рік. Причиною цього явища стала поява і широке впровадження в мережі Internet нової служби (або підсистеми) – World Wide Web, в буквальному перекладі – всесвітньої паутини (скорочено WWW або Web). World Wide Web – це всесвітня розподілена база гіпертекстових документів, яка входить до складу Internet. Кожен комп’ютер, який має постійний зв’язок з Internet, можна використовуватися як Web–сервер. До того ж, усі інші мережі використовували офлайновий зв’язок, тобто працювали в режимі електронної пошти, і лише Internet, з виникненням World Wide Web, запровадив онлайновий зв’язок, тобто доступ до інформації на віддалених серверах в реальному часі, а не пересилка потрібних документів на свій комп’ютер. Будь-який користувач, який має діалоговий (онлайновий) зв’язок з Internet, може з’єднатися з будь-яким Web-сервером за допомогою програми просмотру (Web-браузера). Для цього необхідно вказати лише електронну адресу Web-серверу. Зручність World Wide Web саме в її гіпертекстовості, тобто в існуванні на так званих Web-сторінках підкреслених слів (ссилок). Натискаючи мишею на ссилку, можна перейти до іншої Web-сторінки, де пояснюється ця ссилка. Так, натискаючи на різні ссилки, можна за 1-2 хвилини проскакати по Web-серверах в десятці різних країн. Після відкриття Web, з’явилося ще кільна цікавих і дуже зручних можливостей, наприклад IRC, ICQ, спілкування в режимі реального часу з використанням передачі голосу і відео. IRC (Internet Relay Chat/передача розмови по Internet) – система, яка дає змогу людям спілкуватися в реальному часі в текстовому режимі. Текст, який набирається користувачем на клавіатурі, після введення й передачі з’являється на екранах усіх учасників IRC. Існує велика кількість chats (розмов) практично на будь-яку тему. А ICQ – це ніби віртуальний інтернетівський пейджер. 1.6. Web-броузери Для того, щоб продивлятися Web-сторінки, існують спеціальні програми – Web-броузери (наприклад Netscape Navigator фірми Netscape Communications і InterNet Explorer фірми Microsoft). Вони мають дуже зручні можливості для перегляду Web-сторінок, наприклад, повертатися до однієї з попередніх сторінок, запам’ятовувати розміщення сторінок, які зацікавили, записувати Web-сторінки на диск комп’ютера, продивлятися графіку, визначати власні засоби для перегляду і відтворення (наприклад, звуків), продивлятися кілька Web-сторінок одночасно і автоматично обновляти Web-сторінки, які переглядаються. Окрім того, Web-броузери мають зручні засоби для роботи з традиційними послугами InterNet – FTP-серверами, серверами новин, електронною поштою, телеконференціями, довідковими системами Gopher, Archie і т.д. Для комерційних пропозицій в Web-броузери були вбудовані засоби обміну зашифрованими повідомленнями. Вони дозволяють пересилати фінансову інформацію (наприклад, номери візитних карток) по InterNet, що дає можливість робити покупки, замовляти авіаквитки, використовувати платні послуги тощо. Зараз багато магазинів мають власні Web-сторінки, де покупець може продивитися найменування пропонованих товарів, їх ціни, побачити зображення цих товарів, скласти замовлення і тут же оплатити його за кредитною карткою. Є навіть фірми, які пропонують сотні тисяч товарів за цінами, значно нижчими, ніж у оптовій торгівлі. Правда, серйозні фінансові операції за допомогою InterNet проводити бояться (недостатньо надійних захистів інформації), але для дрібних покупок це дуже зручна річ. 2. Особливості найбільш популярної локальної обчислювальної мережі Роздивимося особливий клас методів та засобів, які можна використовувати для об'єднання обчислювальних машин та зв'язаних з ними пристроїв. Обчислювальні машини можуть бути самих різних типів, починаючи від мікропроцесорів, вбудованих, наприклад, у друкуючий пристрій, до супер-ЕОМ. Сукупність цих методів та засобів називається локальними обчислювальними мережами (ЛОМ). Їх відрізняє від інших обчислювальних мереж те, що вони завжди розміщуються на обмеженій території та звичайно мають з'єднуючий кабель довжиною до декількох кілометрів даних. Хоч найбільш важливою областю застосування локальних мереж у дійсний час являється передача цифрових даних, деякі методи можуть бути розповсюджені на передачу мовної, текстової та відеоінформації, що, наприклад, дозволяє об'єднати різні форми зв'язку у рамках однієї мережі. Локальні мережі почали використовуватися з середини 70-х років. У результаті зниження цін на електронні компоненти і розширення можливостей термінальних пристроїв, які використовуються в обчислювальних системах, кількість різноманітного обчислювального обладнання, який встановлений у закладах, школах, університетах, на заводах та т.д., збільшилось. Засоби обчислювальної техніки стали більш значними завдяки можливості взаїмодії цих засобів один з одним, доступу до спеціальних служб та пристроїв, одночасного розділення обчислювальних ресурсів. Так, користувачі відносно дешевих "інтелектуальних" пристроїв, які зроблені на мікропроцесорах, почали пошуки таких же дешевих методів їх з'єднання між собою. Це стало можливим з появою локальних мереж, хоч частіше всього вони розроблялись для інших цілей. В результаті локальні мережі з успіхом стали застосовуватися для вирішення цих нових завдань. Локальні мережі отримали швидкий розвиток за короткий час. Але слід мати на увазі, що методи та засоби, які використовуються при їх створюванні, по всій видимості, довго не будуть мінятися, так як вони на протязі багатьох років обстежувались у наукових лабораторіях. У подальшому область застосування локальних мереж буде розширюватися. Крім того, отримає розповсюдження сервіс, який локальні мережі являє користувачу. Локально-обчислювальна мережа може робити тільки на обмеженій території. Як правило, це територія однієї споруди чи робочої дільниці, а її довжина від кількох сотен метрів до кілометра. 2.1. Основні особливості (ЛОМ): # розміщення ЛМ тільки на обмеженій території; # з'єднання в ЛМ незалежних пристроїв; # забезпечення високого рівня взаємозв'язку пристроїв мережі; # використання ЛМ для передачі інформації в цифровій формі; # дешеві засоби передачі інформації в інтерфейсні пристрої; # можливість взаємодії кожного пристроя з будь-яким іншим. Більш детально необхідно виділити наступні характеристики локальної мережі: # розмір мережі; # пристрої які використовуються; # швидкість передачі інформації; # топологію мережі; # фізичне середовище, яке використовується для передачі інформації; # використовуючи протоколи та методи доступу; # наявність або відсутність керуючого вузла. Роздивимося деякі характеристики існуючих мереж. Оскільки ця область розвивається швидко, зрозуміло, що ці характеристики можуть значно мінятися в залежності від нових методів передачі даних та додатків локальних мереж. Вже йшла мова про пристрої, які можуть бути об'єднані з допомогою локальних мереж, та про подібні відстані між ними. Обговоримо решту характеристик локальних мереж. Швидкість передачі. Швидкість передачі даних звичайно складає від 1 до 20 Мбіт/с. Деякі системи зараз роблять з меншими швидкостями. Існує дві основні топології: шина та кільце. Можливо, з розробкою високошвидкісних цифрових комутаторів, придатних для змішаної передачі мови та даних, більше значення незабаром придбають мережі зі зіркоподібною топологією. Передаюче середовище. Основним передаючим середовищем, яке використовується у дійсний час, являються коаксиальний кабель та вита пара телефоних дротів. Для широкого використання волокнянно-оптичних кабелів необхідно вирішити деякі практичні проблеми. Метод доступу. Використовується два основних метода доступу (мережевих протокола): зі змаганням та контролем несучої для використання у мережах з розділяємою шиною та тактуючий доступ з циклічною черговістю для мереж з кільцевою структурою. Інші методи знаходяться на стадії розробки та, беззаперечно, з'являться в майбутньому. Найбільш перспективними з них є метод передачі маркера (яка годиться для шинної, кільцевої та зіркообразної типологій), а також метод вставки регістра для кільцевих мереж. 2.2. Керуючі вузли мережі. В наш час тільки в небагатьох локальних мережах в управління знаходиться в одному вузлі. Однак з зростанням значення мереж, основне на цифрових телефонних комутаторах, ситуація може змінитися: комутатор буде функціонувати як центральна комутаційна станція. Однак така станція не буде здійснювати функції мережевого чи зв'язкового контролера звичайної обчислювальної мережі. Комутатори, як правило, дозволяють використовувати мережу без обмежень всім іншим її пристроям. Більш новий цифровий комутатор буде робити як пристрій маршрутизації і комутації з додатковими сервісними можливостями, які надаються всім користувачам. Розширення області застосування. Локальні мережі розроблялися для задоволення визначених вимог науково-дослідницьких організацій. На протязі 70-х років в обчислювальній техніці відбулося зміщення від одиночної високопродуктивної машини яка доступна всім користувачам, які знаходяться у безпосередній близкості від неї, до розподіленої обробки і використовуванню обчислювальних мереж. Коли з'єднати один з одним пристрої, які зроблені на базі мікропроцесорів, то можна досягти переваг, о яких ми згадували раніше в зв'язку з розподіленням обчислювальними системами. така система більш переважна з зрівнянням з окремими пристроями ,особливо в збереженні обробки інформації. На рис.1.1 показана типова установча система, в якій різні універсальні робочі станції використовують один високошвидкісний файловий накопичувач і зв'язані з ним процедури управління файлами. В мережі, крім того, є кілька спеціальних пристроїв, які дуже дорогі, щоб закріпляти за окремими робочими станціями. Рис.1.1 Установча мережа 2.3. Топологія мереж Топологія мереж визначається розміщенням вузлів і з'єднань між ними. Вузли можуть бути з'їднані в мережу слідуючими способами. Зіркоподібна (радіальна) структура. Організується центральний вузол, до якого, або через який посилаються всі повідомлення (рис.1.2 ) Кільцева структура. Всі вузли з'єднуються один з другим в кільце і не один із них не може повністю контролювати доступ до мережі (рис. ) Петльова структура. Всі вузли з'єднані один з одним в кільце, один з них керує другими і визначає, який з цих вузлів повинен використовувати канал зв'язку (рис.1.3) Шинна структура. Всі вузли мають одну лінію зв'язку, але ця лінія не замкнута в петлю. Кожен вузол використовує шину для зв'язку з любим другим вузлом (рис.1.4) Деревовидна структура. Вузли зв'язані одним з одним розгалуженим каналом зв'язку. В цьому випадку в мережі не має петель(рис.1.5) Змішана мережа. Якщо вузли мережі з'єднані більш складніше, то мережу можна назвати змішаною. Де які лінії можуть розділятися потоками даних, які передаються двома парами вузлів. Повнозв'язкова мережа. Якщо кожен вузол мережі з'єднаний з любим іншим вузлом каналом, мережа називається повнозв'язковою. Можуть викорустовуватися різноманітні комбінації вище перерахованих мереж. Наприклад декілька зіркоподібних мереж об'єднаних в кільце. Локальні мережі створюються для розподілу загальних ресурсів обчислювальних пристроїв, базової передаючої середи, інколи-комутаційного пристрою. Із мережевих типологій, перерахованих вище, зіркоподібна, кільцева та шинна найбільш зустрічаються в локальних мережах. Вони забезпечують при малих витратах з'єднання обчислювальних машин і зв'язаних з ними пристроїв, полегшує одноразове під'єднання нових пристроїв і відключення існуючих ристроїв. Рис.1.2 Рис.1.3 Рис. 1.4 Рис.1.5 Рис.1.6 Основні топології мереж Зіркоподібна мережа Зіркоподібна мережа відома як типова обчислювальна (рис.) в якій в центрі зірки розташована обчислювальна машина, яка обробляє інформацію, яка передається перефирійними пристроями, як телефонна система, в якій центральний вузол представляє собою комутатор, який з'єднує різних користувачів мережі (рис.1.7). Рис.1.7 Рис.1.8 Зіркоподібні мережі мають такі переваги: - ідеальний для ситуації, яка потребує доступ багатьох абонентів до одного центра, що обслуговується. - на різних радіальних напрямках можуть використовуватись різноманітні канали і швидкості передачі; кожний радіальний напрямок незалежний від інших забезпечує високий рівень захисту доступу до даних; спрощені процеси знаходження і виправлення помилок; адресація проста і контролюється центром; допускає інтеграцію передачі даних. Але такі мережі мають такі недоліки: залежність від надійності центрального вузла; складна технологія, яка використана в центральному вузлі, -звідси висока собівартість; в центральному вузлі для управління лініями потрібні порти (логічні крапки вводу-виводу); перекладка кабелів збільшує ціну для розвитку мережі; інтенсивність потоків даних менша ніж в кільцевій або шинній топологію, так як потребує їх обробку в центральному вузлі. Кільцева мережа В кільцевій мережі кожен вузол з'єднаний з двома і тільки з двома іншими вузлами. Вони відрізняються від петльової мережі тим, що не мають окремого вузла, який контролює інші вузли і який вирішує які вони можуть приймати і посилати повідомлення. Сам кільцевий канал не з'єднує кінцеві пристрої. Кільце складається з декількох повторювачів або прийомопередавачів, з'єднаних фізичною середою передачі даних, як показано на рис.1.9. Пристрої кінцевого користувача з'єднані з повторювачами. рис.1.9 Кільцева мережа Ідея використовування кільцевої топології в локальних мережах зв'язана з бажанням зменшити залежність мережі від центрального вузла зірки, забезпечуючи високошвидкісну передачу даних між всіма пристроями мережі. Кільцеві мережі мають такі переваги: пропускна можливість розподіляється між всіма користувачами; відсутня залежність від центрального пристрою; несправні канали та вузли можуть легко індетифіковані; маршрутизація дуже проста; легко здійснюється контроль помилок при передачі; легко організується автоматичне підтвердження прийому; легко здійснюється широкоповідомлююча передача всім вузлам; доступ до кільця гарантований, навіть тоді коли мережа сильно завантажена; можливість помилки дуже мала; можлива дуже висока швидкість передачі; можливо використовувати змішане передаюче середовище; Кільцеві мережі мають такі недоліки: надійність мережі залежить від всіх кабелів та повторювачів; звичайно на практиці потрібен моніторний пристрій; важко додавати нові вузли без переривання функціювання кільця; повторювачі вносять затримку сигналу; повторювачі повинні бути близько розташовані; прокладка кабелів буває дуже складною. Петльова мережа. Петльова мережа по формі дуже схожа на кільцеву. Ці мережі відрізняються методом розподілу передаючого середовища. Петльова мережа показана на рис.1.10. Один із вузлів повністю визначає, який вузол може використовувати мережу і для якої мети. Це досягається циклічним опитом кожного вузла, або посилкою пустих пакетів-контейнерів, які доступні будь-якому пристрою мережі. Так, як керування петльовою мережою зібрано в одному місці, то легко встановлюються та аналізується пріорітети пристроїв.Повторювачі використовуються рідко, так як доступ до передаючого середовища контролюється централізовано. Петльові мережі бувають короткими, а швидкості передачі низькими. Рис.1.10 Петльова мережа Петльові мережі мають такі преваги: зручні для зв'язку пристроїв з малими обчислювальними можливостями, мають низьку собівартість прокладки кабеля; використовуються відомі процедури управління терміналами зв'язаними з головною ЕОМ; легко підключаються нові пристрої. Петльові мережі мають такі недоліки: функціювання мережі залежить від контроллера; передача данних здійснюється на низьких швидкостях; здійснюється взаємодія типу "пристрій-контролер". Шинна мережа. Основний вид шини для передачі даних, чи магістралі представляє собою сегмент кабелю, не замкнутий в кільце. Пристрої підключені до шини з деякими інтервалами. Для мереж великих розмірів та у тих випадках, коли окремі мережі повинні бути з'єднані один з одним, може бути потрібна деяка кількість спеціальних підсилювачів та повторювачів. Однак це особливий випадок, який потребує спеціального перегляду в залежності від способу передач та використовуючого методу доступу. Пристрій користувача Врізка шина Рис.1.11 Вона має такі переваги: -середовище повністю пасивне; -легко підключаються нові пристрої; -може бути досягнуто ефективне використання випускних можливостей; -всі компоненти легко доступні; -монтаж мережі простий- не має складних проблем маршрутізації; -мережа пристосована для передачі трафіка з різкими коливаннями; -декілька низькошвидкісних пристроїв можуть бути підключені через один інтерфейсний модуль. Однак шинна мережа має слідуючі недоліки: -кожен, хто має відповідне обладнення, може прослуховувати передачі, не будучи знайденим та не порушуючи нормального функціонування мережі; -для зв'язку з середовищем потребується інтелектуальний пристрій; -звичайні термінали можуть бути підключені тільки через складні інтерфейсні модулі; -іноді відбувається інтерференція повідомлень, яка передається в шині; -не має автоматичного підтвердження прийому; -у мережі відсутній справедливий контроль розподілення ресурсів, оскільки вузли можуть використовувати передаюче середовище завжди , коли воно вільне: -загальна довжина шинної мережі обмежена звичайно приблизно 1 чи 2 км., але на справді вона залежить від багатьох факторів. Деревовидна мережа. Деревовидна топологія представляє собою декілька шин, з'єднаних один з одним. Звичайно є основна магістральна шина, до якої під'єднуються декілька менших бокових шин, як вказано на рис.1.12. Рис.1.12. Деревовидна мережа Древовидна топологія має ті ж самі переваги та недоліки, що й звичайна шинна топологія. 3. Прогнози на подальший розвиток мереж Internet – це не тільки діалогові служби, які ви можете використати для розсилки листів, читання останніх новин, переписування цікавих файлів і базікання. Багато які люди мали ці можливості і до появи Internet. Одна з самих відомих діалогових служб – CompuServe – мала багато які з цих можливостей ще в 1979 році, задовго до того, як переважна більшість користувачів зареєструвалися в Internet. Деякі такі великі діалогові служби частково підключені до Internet. Практично кожна помітна діалогова служба дозволяє вам посилати і отримувати листи від користувачів Internet, хоч деякі з них і накладають на це певні обмеження. Однак жодна з таких великих служб не дозволяє повністю приєднатися до Internet. Тоді як безліч дрібних розповсюджувачів послуг Internet, яких ви, напевно, легко зможете знайти в своєму місті, нададуть вам таку можливість. Однак великі діалогові служби мають багато прекрасних можливостей, яких ви не знайдете в Internet. Сотні комп'ютерних компаній здійснюють технічну підтримку за допомогою конференцій в багатьох великих діалогових службах, і на питання, які можна задати на таких конференціях, часто можна отримати точну і кваліфіковану відповідь протягом декількох годин. Багато які теми активніше обговорюються на таких конференціях діалогових служб, а не в Internet. Деякі послуги діалогових служб поставлені набагато краще, мають більш дружні інтерфейси, ніж самі сучасні програми Internet. У разі комерційних діалогових служб більше – ще не значить краще. Маленькі діалогові служби, які називаються BBS (Bulletin Board System – Системи електронних дошок оголошень), часто пов'язані з Internet сильніше, ніж великі. Вони також мають свої власні можливості, такі як області для обміну думками (аналог локальних конференцій), ігри і файли, яких ви не знайдете в Internet. Велика система електронних дошок оголошень (BBS), що нараховує мільйони користувачів. America Online, також звана AOL, була Першої з "великої трійки BBS" – Prodigy, America Online і CompuServe, яка надала більше, ніж просто поштове з'єднання з Internet. Деякі BBS є і в Internet, хоч більшість працює окремо. BBS часто мають файли, які ви можете переписувати, місця для дискусій і інші можливості, які і роблять їх популярним. Ви можете використати деякі BBS безкоштовно, тоді як інші стягують щомісячну або почасову оплату. Незважаючи на те, що Internet має багато різних послуг, більшість людей використовують її лише для розсилки електронної пошти. Електронна пошта має немало істотних переваг перед звичайною паперовою поштою, або поштою-равликом, як називають її в Internet. Революція тільки починається. Нові системи комунікацій і цифрові технології вже до невпізнання змінили наш образ життя. Тільки подумайте, що тепер цілком звичайним здається те, про що десять років назад не можна було і мріяти. Ви можете продивитися фонди своєї місцевої бібліотеки - або бібліотеки на іншій стороні земної кулі - працювати зі своєю банківською лічбою і перевірити, чи не збанкрутував ваш ближній, і всі це за допомогою комп'ютера і модему. Мережа, з її швидко зростаючою колекцією баз даних і інших джерел інформації, вже не обмежується промислово розвиненими країнами Заходу, - вона розкинулась тепер від Сибіру до Зимбабве. А ціни комп'ютерів і модемів, що до неї подключаются, продовжують знижуватися, і все більше і більше людей можуть це собі дозволити. Гиперпространство стало життєво важливою частиною щоденного розпорядку мільйонів людей. По електронному зв'язку зав'язуються знайомства, люди влюбляются і вступають в шлюб, а всі починається з контакту в гиперпространстві, цьому ефемерному "місці", поглинаючим кордони держав і націй. Комерційні правочини виконуються в коді ASCII. На електронних зв'язках починаються політичні і суспільні рухи, що об'єднують людей за тисячі миль друг від друга. І це тільки початок. Ми живемо в сторіччі комунікацій, але засоби цих комунікацій залишаються сильно розділеними. Але коли-нибудь ваш телефон, телевізор, факс і персональний комп'ютер будуть замінені єдиним "інформаційним процесором", прив'язаним до всесвітньої Мережі оптоволоконними сполученнями. На кончиках ваших пальців буде не тільки доступ до баз даних і бібліотек, але і влада. Маючи зв'язок з тисячами, з мільйонами людей, ви зможите брати участь в соціальних і політичних рухах в всій країні і в всьому мирі. Як це відбудеться? Частково - від нової технології. Телевізори високого дозволу будуть потребувати розробки недорогих комп'ютерів, що зможать обробляти обсяги інформації, доступні сьогодні робочим станціям. Телефонні і телеграфні компанії в співробітництві, а інколи і конкуруючи, проведуть в ваше будинок оптично-волоконні лінії. Створення цієї нової Мережі будуть потребувати більшого, ніж високошвидкісні канали і коммутационное обладнання, - буде потрібна нова парадигма комунікацій - Мережа як служба інформації. Мережа залишається достатньо складним і таємничим місцем. Щоб отримати сьогодні щось від мережі, ви повинні витратити багато часу або спілкуючись з її ветеранами, або читаючи підручник. Вам прийдеться вивчити такі таємниці буття, як екстравагантності команди Unix cd. Порівняйте це з телефоном, що зараз дає доступ до колосальних інформаційних ресурсів натиском декількох кнопок, або з комп'ютерною мережею типу Prodigy

Контрольна розрахункова робота Основи інформаційних технологій та програмування

horuktaras

17.07.2020 14:07-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись