Технологічна експертиза соєвого молока
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА, СПОЖИВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕВНОЇ ГРУПИ ТОВАРІВ В УКРАЇНІ
6
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ГРУПИ ТОВАРІВ
10
РОЗДІЛ 3. ОБ’ЄКТИ ЕКСПЕРТИЗИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
14
3.1 Характеристика об’єктів експертизи
14
3.2 Методи та методики експертизи об’єктів
17
РОЗДІЛ 4. ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ГРУПИ ТОВАРІВ
22
4.1 Експертиза маркування та пакування товарів
22
4.2 Експертиза органолептичних показників якості товарів
29
4.3 Експертиза фізико-хімічних (фізико-механічних) показників якості товарів
30
РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТИЗИ ТОВАРІВ. ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА
32
РОЗДІЛ 6. СПОСОБИ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ
35
РОЗДІЛ 7. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
37
ВИСНОВКИ
42
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
44
ДОДАТКИ
47
ВСТУП
Актуальність теми курсової роботи зумовлена зростаючою популярністю рослинних альтернатив молочним продуктам серед споживачів у всьому світі. Особливе місце серед таких продуктів займає соєве молоко, яке набуває все більшої популярності в Україні, зокрема серед осіб, що стежать за своїм здоров'ям, а також тих, хто страждає на лактозну непереносимість або дотримується веганського харчування. Згідно з останніми дослідженнями, попит на соєві продукти в Україні стабільно зростає, що визначає необхідність проведення технологічної експертизи соєвого молока, його якості та відповідності стандартам.
Метою роботи є проведення комплексної технологічної експертизи соєвого молока в Україні, зокрема визначення якості цього продукту за допомогою різноманітних методів досліджень, аналізу його споживчих властивостей та дослідження методів виявлення можливих фальсифікацій. Крім того, важливим аспектом є оцінка перспектив розвитку ринку соєвого молока та визначення його ролі в контексті здорового харчування.
Значення теми роботи є як соціальним, так і економічним. Соєве молоко є важливим продуктом для людей, які не можуть вживати традиційне молоко через різноманітні обмеження в раціоні, а також для тих, хто прагне до здорового харчування. Для економіки України виробництво та споживання таких продуктів відкриває нові можливості на ринку товарів здорового харчування, що є важливим фактором для розвитку національного виробництва. Оскільки технологічна експертиза соєвого молока дозволяє оцінити його відповідність стандартам і визначити рівень його якості, її проведення є необхідним для забезпечення якості продукції, що постачається на ринок.
Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході до дослідження якості соєвого молока з урахуванням сучасних методів товарознавчої експертизи та виявлення можливих фальсифікацій. Важливим є також аналіз ефективності методів експертних досліджень щодо соєвих продуктів в умовах українського ринку.
Об'єктом дослідження є соєве молоко як група товарів, що широко використовується на ринку України.
Предметом дослідження є процес технологічної експертизи соєвого молока, включаючи методи його дослідження, характеристику об'єктів експертизи, а також визначення показників якості продукції та методів фальсифікації.
Завданнями роботи є:
Провести аналіз виробництва та споживання соєвого молока в Україні.
Оцінити перспективи розвитку ринку соєвого молока в Україні.
Охарактеризувати споживчі властивості соєвого молока.
Розглянути методи товарознавчої експертизи та методики дослідження якості соєвого молока.
Провести товарознавчу експертизу соєвого молока на предмет маркування, пакування, органолептичних, фізико-хімічних показників якості.
Оцінити можливі методи фальсифікації соєвого молока та їх виявлення.
Структура роботи включає сім основних розділів. Перший розділ присвячено аналізу виробництва, споживання та перспектив розвитку соєвого молока в Україні. Другий розділ охоплює характеристику споживчих властивостей і показників якості цього продукту. Третій розділ містить опис об'єктів експертизи та методи їх дослідження. Четвертий розділ зосереджено на товарознавчій експертизі, зокрема на маркуванні та пакуванні, органолептичних та фізико-хімічних показниках якості. У п'ятому розділі наводяться результати експертизи та висновок експерта. Шостий розділ присвячено методам фальсифікації та їх виявленню. У сьомому розділі розглядається технологічний аспект виробництва соєвого молока, а також надаються висновки та рекомендації.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА, СПОЖИВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕВНОЇ ГРУПИ ТОВАРІВ В УКРАЇНІ
Продукція на основі сої, зокрема соєве молоко, є частиною зростаючої категорії рослинних продуктів в Україні. Останніми роками вітчизняні виробники активно збільшують обсяги виробництва соєвих продуктів, зокрема завдяки зростанню попиту на здорове харчування та безлактозні альтернативи.
За даними Державної служби статистики України, в 2023 році обсяги виробництва соєвого молока зросли на 12%, що свідчить про тенденцію до активного розвитку цієї ніші (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 – Характеристика виробників соєвого молока в Україні
Назва компанії
Частка на ринку за 2024 рік, %
Характеристика компанії
SoyMilk
35%
Один із лідерів на ринку, спеціалізується на виробництві соєвого молока та соєвих продуктів. Компанія забезпечує як традиційні варіанти, так і безлактозні продукти для людей з харчовими обмеженнями. Виробляє продукцію в екологічній упаковці.
EcoSoy
25%
Провідний виробник органічного соєвого молока в Україні. Виготовляє широкий асортимент продукції, що включає класичне соєве молоко та соєве молоко з добавками. Орієнтована на здоровий спосіб життя.
VegaMilk
15%
Молокозавод, який спеціалізується на виробництві молочно-рослинних сумішей, зокрема соєвого молока. Продукція продається як в Україні, так і на експорт, орієнтуючись на веганську аудиторію.
GreenSoy
10%
Молодий виробник, що активно розвиває свою продукцію на ринку безлактозних молочних альтернатив. Особливість компанії – використання екологічно чистої сировини та технологій.
Alpro
5%
Інтернаціональний бренд, який займає частку на українському ринку. Виготовляє соєве молоко і широкий асортимент інших рослинних молочних продуктів. Продукція сертифікована і має міжнародну репутацію.
SojaPro
10%
Виробник з сильними позиціями на локальному ринку, спеціалізується на екологічно чистому соєвому молоці без додавання консервантів та барвників.
Підприємства в основному орієнтовані на виробництво як вітчизняної, так і імпортованої сировини для забезпечення ринку. Наприклад, компанії "SoyMilk" та "EcoSoy" займають лідируючі позиції на ринку, забезпечуючи продукцію не тільки для внутрішнього споживання, але й для експорту.
Україна активно імпортує соєве молоко, особливо з таких країн, як Польща, Німеччина та Латвія. Згідно з даними Статистичного щорічника, у 2022 році Україна імпортувала 7,5 тисяч тонн соєвого молока на загальну суму 15 млн доларів США. Найбільші постачальники – це країни ЄС, які не тільки забезпечують якісну сировину, але й імпортують готову продукцію. Імпорт соєвого молока продовжує зростати, оскільки попит на цей продукт в Україні не припиняє збільшуватися, особливо серед вегетаріанців, веганів та людей, що дотримуються дієт без лактози.
Експорт соєвого молока з України в 2023 році становив близько 2,3 тисяч тонн на суму 4 млн доларів США, з основними напрямками – країни ЄС та Близького Сходу. В Україні є декілька підприємств, які вже зарекомендували себе на міжнародному ринку, зокрема компанії "SoyUkraine" і "EcoSoy" активно працюють з міжнародними партнерами. Проте експортні обсяги цього продукту залишаються значно меншими за імпорт, що вказує на потенціал для розширення виробничих потужностей та більш глибокого освоєння міжнародних ринків.
Внутрішній ринок соєвого молока в Україні активно розвивається. У 2023 році загальний обсяг реалізації продукту зріс на 15% порівняно з попереднім роком, а найбільші торгові мережі та супермаркети активно збільшують пропозицію соєвого молока. Попит на продукт підтримується завдяки тенденціям здорового харчування та збільшенню кількості людей, що обирають альтернативи тваринному молоку через проблеми зі здоров'ям або дієтичні обмеження. Популярні марки, такі як "Alpro" і "SoyJoy", займають основну частину ринку, хоча вітчизняні виробники поступово завойовують свою нішу.
Соєве молоко за своєю класифікацією розподіляється на кілька категорій залежно від вмісту добавок, способу виробництва та упаковки. В Україні в основному представлені два види продукту: класичне соєве молоко і молоко з додаванням смакових добавок (ваніль, шоколад, фруктові добавки). Класичне соєве молоко зазвичай складається з води та соєвого борошна, тоді як молоко з добавками містить ще й додаткові компоненти, такі як вітаміни, мінерали, підсолоджувачі. Асортимент соєвого молока постійно розширюється, зокрема виробники випускають безлактозні та органічні варіанти молока.
Ідентифікаційні дані соєвого молока, які необхідно враховувати при його технологічній експертизі, включають інформацію про склад, походження, умови зберігання, виробника, упаковку та строк придатності. Важливою частиною є наявність сертифікатів якості та відповідності міжнародним стандартам, які підтверджують безпеку продукту для споживачів. Крім того, ідентифікація товару включає перевірку маркування на відповідність законодавчим вимогам, а також наявність необхідних позначок щодо харчової цінності та можливих алергенів.
В Україні кілька компаній займаються виробництвом соєвого молока, серед яких лідерами є "SoyMilk" та "EcoSoy". Ці компанії активно працюють над покращенням якості своєї продукції та розширенням асортименту. Вони пропонують як традиційні варіанти соєвого молока, так і спеціалізовані продукти, орієнтовані на здорове харчування. Важливим аспектом є постійне вдосконалення технологій виробництва, що дозволяє зберігати високу якість продукції та задовольняти потреби споживачів.
Іноземні виробники також займають значну частину ринку соєвого молока в Україні. Найбільші з них — компанії "Alpro" і "SoyJoy", які надають широкий асортимент продукції та мають потужні канали збуту. Вони активно використовують міжнародні сертифікації якості, що дозволяє їм займати лідируючі позиції на українському ринку. Водночас вітчизняні виробники, як і раніше, мають потенціал для зростання, оскільки попит на соєві продукти продовжує збільшуватися.
За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що ринок соєвого молока в Україні має значний потенціал для розвитку, як в межах країни, так і на міжнародних ринках. Потрібно зазначити, що конкуренція на ринку зростає, і важливою задачею є вдосконалення якості продукції, а також активна робота з удосконалення технологічних процесів виробництва. Враховуючи тенденції здорового харчування та збільшення кількості вегетаріанців, ринок соєвого молока в Україні має великі перспективи для розвитку, що потребує підтримки з боку держави та бізнесу.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ГРУПИ ТОВАРІВ
Соєве молоко є популярною рослинною альтернативою традиційному молоку, особливо серед людей, які не можуть вживати тваринне молоко через лактозну непереносимість або з інших дієтичних причин. Основним призначенням соєвого молока є забезпечення потреби у білках, жирах, вуглеводах, вітамінах та мінералах для людей, що дотримуються вегетаріанської або веганської дієти. Крім того, цей продукт використовується як сировина для виготовлення інших молочних альтернатив, таких як йогурти та сири.
Хімічна формула соєвого молока визначається його основними компонентами. Вода є основою цього продукту, а соєвий білок складає основну частину його складу. Зазвичай на 100 мл соєвого молока припадає 2-3 г білка, 1-2 г жиру, 3-5 г вуглеводів, а також невеликі кількості мінералів та вітамінів. Більшість соєвих молок містять ізофлавони, які є природними фітоестрогенами, що позитивно впливають на здоров'я серця і допомагають знизити рівень холестерину в крові. Соєве молоко не містить лактози, що робить його ідеальним продуктом для людей із лактозною непереносимістю.
Виготовлення соєвого молока здійснюється відповідно до нормативних вимог, зокрема стандарту ДСТУ 4514:2006 "Продукти соєві. Молоко соєве. Технічні умови". Цей стандарт регулює вимоги до якості продукту, визначає допустимі рівні домішок та вказує на необхідність дотримання певних органолептичних та фізико-хімічних характеристик, таких як смак, запах, колір та текстура. Соєве молоко також повинно відповідати міжнародним стандартам якості для молочних альтернатив, що включають вимоги до безпеки та харчової цінності.
Показники якості соєвого молока згідно з ДСТУ включають органолептичні характеристики, такі як відсутність неприємного запаху, гіркоти та інших дефектів. Крім того, важливими є фізико-хімічні показники, зокрема вміст білка, жиру, вуглеводів, а також рН продукту (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 - Органолептичні та фізико-хімічні показники соєвого молока за ДСТУ 4492:2005
Назва показника
Характеристика показника для соєвого молока
Метод випробування
Зовнішній вигляд
Продукт повинен бути однорідним, без осадку, з білим або кремовим кольором.
Візуальний огляд
Смак
Смак без гіркоти, без сторонніх присмаків, із характерним для соєвого молока смаком.
Органолептичний метод (смакове тестування)
Запах
Молоко не повинно мати сторонніх запахів, таких як кислий, прогорклості чи затхлості. Має бути присутнім природний запах соєвого молока.
Органолептичний метод (нюхове тестування)
Колір
Білий або кремовий, без сторонніх відтінків.
Візуальний огляд
pH
Значення pH повинно бути в межах 6,5-7,5.
Вимірювання pH за допомогою pH-метра
Вміст білка
2-3 г на 100 мл.
Біуретова методика для визначення білка
Вміст жиру
1-2 г на 100 мл.
Гравіметричний метод або метод обробки екстракцією жирів
Вміст вуглеводів
3-5 г на 100 мл.
Метод інвертування за допомогою води і оцінки цукрів
Вміст кальцію
100-150 мг/100 мл, якщо продукт збагачений кальцієм.
Метод атомно-абсорбційної спектрометрії (ААС)
Масова частка води
88-90%.
Гравіметричний метод (сушка до сталого ваги)
Масова частка золи
Не більше 0,5%.
Визначення золи при високих температурах (600°C)
Вміст домішок (пестицидів, важких металів)
Вміст важких металів (кадмій, свинець) та пестицидів не повинен перевищувати допустимих норм.
Спектрофотометрія, хроматографія
У разі виробництва продуктів, що містять добавки, таких як підсолоджувачі або вітаміни, повинні бути додатково вказані допустимі рівні таких інгредієнтів відповідно до норм.
Соєве молоко має білий або кремовий колір і може бути як прозорим, так і каламутним, залежно від методів виробництва та фільтрації. Зазвичай продукт випускається у герметичній упаковці, що забезпечує збереження його свіжості. Продукція може бути пакована в пластикові пляшки, картонні коробки або навіть у спеціальні металеві банки, що забезпечують кращий захист від зовнішніх факторів, таких як світло та повітря.
Вміст домішок і побічних продуктів в соєвому молоці здебільшого обмежується натуральними компонентами, такими як соєвий борошно, яке використовується для приготування молока. У деяких випадках до складу можуть входити стабілізатори або емульгатори, які забезпечують стабільність продукту, а також додаткові вітаміни чи мінерали для збагачення. Важливо зазначити, що вміст домішок повинен відповідати встановленим нормам і не перевищувати допустимих рівнів, визначених стандартами.
Для соєвого молока, як і для інших харчових продуктів, необхідно дотримуватись певних умов транспортування та зберігання. Соєве молоко має бути збережене при температурі від 2°C до 6°C, що дозволяє уникнути псування продукту. Воно повинно бути зберігане в сухому, прохолодному місці, захищеному від прямих сонячних променів. Після відкриття упаковки продукт слід вжити протягом 3-4 днів, дотримуючись умов зберігання.
Соєве молоко має короткий термін зберігання, тому його зберігання в умовах, що забезпечують стабільність температури та вологості, є критично важливим для збереження якості продукту. Під час транспортування також необхідно забезпечити герметичність упаковки, щоб уникнути втрати свіжості та смакових характеристик.
Згідно з міжнародними стандартами, соєве молоко повинно відповідати вимогам безпеки, що включають відсутність шкідливих домішок і забруднень. Продукція має бути перевірена на відповідність гігієнічним нормам і технічним вимогам до якості, зокрема щодо вмісту важких металів, пестицидів та інших небезпечних речовин. Тому важливо проводити регулярні лабораторні дослідження та контролювати відповідність продукту до нормативних вимог.
РОЗДІЛ 3. ОБ’ЄКТИ ЕКСПЕРТИЗИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Характеристика об’єктів експертизи
Сировина для виробництва соєвого молока включає основний компонент — соєві боби, а також допоміжні матеріали, зокрема воду, стабілізатори, вітамінні добавки та інші інгредієнти. Оскільки соєве молоко є продуктом, що відноситься до харчових альтернатив, які мають високу біологічну цінність, важливо, щоб сировина та допоміжні матеріали відповідали суворим стандартам якості та безпеки.
Соєві боби є основною сировиною для виробництва соєвого молока. Вони повинні бути високоякісними, свіжими, без ознак плісняви чи пошкоджень.
Відповідно до ДСТУ 4514:2006, кожну партію соєвих бобів супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів і посвідченням або сертифікатом про якість. Це важливо для того, щоб забезпечити безпеку кінцевого продукту для споживачів.
Перелік та значення органолептичних, фізико-хімічних та інших показників для соєвих бобів викладено у табл. 3.1.
Органолептичні показники: соєві боби повинні бути чистими, без сторонніх запахів, з характерним для сої запахом та смаком.
Фізико-хімічні показники: вологість не повинна перевищувати 12%, вміст олії — 18-22%, вміст білка — 36-40%.
Токсикологічні показники: вміст пестицидів, важких металів, мікотоксинів та радіонуклідів має відповідати встановленим нормам за ДСТУ.
Таблиця 3.1 – Органолептичні та фізико-хімічні показники для соєвих бобів за ДСТУ
Назва показника
Характеристика показника для соєвих бобів
Метод випробування
Органолептичний вигляд
Соєві боби повинні бути цілими, не мати запаху плісняви, з характерним запахом сої.
Візуальний огляд, органолептичний тест
Вміст білка
36-40%.
Метод К'єльдаля
Вміст олії
18-22%.
Визначення методом екстракції
Вологість
Не більше 12%.
Гравіметричний метод
Вміст пестицидів
Вміст пестицидів не повинен перевищувати допустимі норми.
Хроматографія, спектрофотометрія
Мікотоксини
Вміст мікотоксинів не повинен перевищувати допустимі норми.
Хроматографічний метод
Вода — використовується як основний розчинник для приготування соєвого молока. Вода повинна бути питною, без шкідливих домішок і забруднень.
Вода, що використовується у виробництві соєвого молока, повинна відповідати вимогам ДСТУ 4808:2007 для питної води. Кожну партію води перевіряють на відповідність стандартам щодо вмісту важких металів, хлору, пестицидів та інших шкідливих домішок.
Перелік та значення органолептичних, фізико-хімічних показників для води викладено у табл. 3.2.
Органолептичні показники: вода повинна бути прозорою, без запаху і смаку.
Фізико-хімічні показники: рН води — 6,5-8,5, вміст хлоридів, сульфатів, нітратів та важких металів не перевищує допустимих норм.
Біологічні показники: відсутність патогенних мікроорганізмів.
Таблиця 3.2 – Органолептичні та фізико-хімічні показники для води за ДСТУ
Назва показника
Характеристика показника для води
Метод випробування
Органолептичний вигляд
Вода повинна бути прозорою, без запаху і смаку.
Візуальний огляд, органолептичний тест
pH
6,5-8,5.
Вимірювання pH
Вміст хлоридів
Не більше 250 мг/л.
Хімічний аналіз
Вміст важких металів
Не більше допустимих норм.
Спектрофотометрія, атомно-абсорбційна спектроскопія
Біологічні показники
Вода не повинна містити патогенних мікроорганізмів.
Мікробіологічне дослідження
До інших допоміжних матеріалів для виробництва соєвого молока можуть входити стабілізатори, емульгатори та підсолоджувачі, котрі використовуються для покращення смакових характеристик та текстури продукту.
Всі допоміжні матеріали повинні відповідати вимогам ДСТУ або міжнародним стандартам і мати сертифікати якості. Вони повинні бути безпечними для здоров'я людини і відповідати вимогам щодо вмісту шкідливих домішок.
Перелік та значення органолептичних, фізико-хімічних показників для допоміжних матеріалів викладено у табл. 3.3.
Органолептичні показники: допоміжні матеріали не повинні мати сторонніх запахів або смаків.
Фізико-хімічні показники: вміст основних компонентів (стабілізаторів, емульгаторів) відповідно до рецептури.
Таблиця 3.3 – Органолептичні та фізико-хімічні показники для допоміжних матеріалів
Назва показника
Характеристика показника для допоміжних матеріалів
Метод випробування
Органолептичний вигляд
Допоміжні матеріали не повинні мати сторонніх запахів або смаків.
Органолептичний тест
Вміст стабілізаторів
Вміст стабілізаторів відповідно до рецептури, не більше 2%.
Хімічний аналіз
Вміст емульгаторів
Вміст емульгаторів не перевищує допустимих норм для харчових добавок.
Хімічний аналіз
Підсумовуючи, ппоказники органолептичної та фізико-хімічної якості сировини та матеріалів є ключовими для забезпечення безпеки і якості кінцевого продукту. Використання сертифікованих матеріалів, проведення лабораторних тестів і контроль відповідності кожної партії продукту до нормативних вимог є важливим аспектом технологічної експертизи. Врахування цих факторів дозволяє підвищити довіру споживачів до продукції та забезпечити її високі харчові та споживчі властивості.
3.2 Методи та методики експертизи об’єктів
Методи експертизи соєвого молока є ключовими для визначення його якості, безпеки і відповідності нормативним вимогам. Основною метою експертизи є забезпечення високих стандартів якості кінцевого продукту, що гарантує здоров'я та безпеку споживачів. Для цього використовуються різні методи, включаючи органолептичні, фізико-хімічні, токсикологічні та мікробіологічні дослідження, а також методи виявлення фальсифікацій і сертифікації.
Органолептична експертиза дозволяє здійснити початкову оцінку продукту. Цей метод передбачає визначення смакових якостей, запаху, кольору та текстури соєвого молока. Під час органолептичного тестування експертами проводиться перевірка смаку, який має бути приємним, без сторонніх присмаків, таких як гіркота. Запах соєвого молока має бути натуральним, без затхлих або неприємних запахів. Колір соєвого молока повинен бути білим або кремовим, без ознак забруднення. Визначення цих характеристик проводиться візуально та за допомогою спеціалізованих тестів, що дозволяють оцінити сприйняття продукту споживачем.
Фізико-хімічні методи експертизи є одними з основних і дозволяють провести детальне дослідження складу продукту. Для визначення вмісту білка в соєвому молоці зазвичай використовують метод К'єльдаля, який дає точні результати, що дозволяють визначити точну кількість білка. Вміст жиру вимірюється за допомогою екстракції органічними розчинниками, таких як гексан. Вуглеводи в соєвому молоці визначаються методом інвертування за допомогою води, після чого проводиться колориметричний аналіз. Визначення pH також є важливим показником, оскільки зміни рівня pH можуть вказувати на порушення технологічного процесу або наявність неякісної сировини.
Токсикологічна експертиза є важливою частиною процесу, оскільки вона допомагає визначити рівень шкідливих домішок, таких як пестициди, важкі метали, мікотоксини та радіонукліди. Для виявлення пестицидів зазвичай застосовуються хроматографічні методи, які дозволяють точно визначити залишкові кількості цих речовин у продукті. Визначення важких металів проводиться за допомогою атомно-абсорбційної спектроскопії, що дозволяє виявити навіть незначні концентрації шкідливих елементів. Мікотоксини, які можуть потрапити в продукт через забруднення сировини, перевіряються за допомогою хроматографії та інших методів, таких як мас-спектрометрія.
Мікробіологічні методи експертизи дозволяють виявити патогенні мікроорганізми, які можуть бути присутніми в продукті. Важливо перевірити соєве молоко на наявність лактобактерій, дріжджів, пліснявих грибів та інших мікроорганізмів, що можуть викликати захворювання. Для цього проводяться спеціалізовані мікробіологічні дослідження, які включають вирощування культур на поживних середовищах та подальшу ідентифікацію мікроорганізмів.
Виявлення фальсифікацій є важливою складовою частиною експертизи. У разі підозри на фальсифікацію соєвого молока використовуються хімічні та біологічні методи для виявлення додавання недобросовісних інгредієнтів. Зокрема, за допомогою хроматографії можна визначити наявність нехарактерних компонентів, таких як дешеві рослинні олії або синтетичні підсолоджувачі, що можуть використовуватися для зниження собівартості продукту.
Міжнародні стандарти та сертифікація є важливими для підтвердження високої якості продукту. Для забезпечення відповідності до міжнародних стандартів безпеки та якості, соєве молоко проходить сертифікацію за стандартами ISO 22000 та Codex Alimentarius. Це гарантує, що продукт відповідає вимогам безпеки харчових продуктів на глобальному рівні.
На основі результатів експертизи можуть бути запропоновані рекомендації щодо вдосконалення технології виробництва, покращення методів зберігання та пакування продукту. Зокрема, можуть бути запропоновані зміни в технології пастеризації або використання нових упаковок, що дозволяють зберегти свіжість соєвого молока на тривалий час без втрати його корисних властивостей.
Завдяки впровадженню таких методів експертизи можна значно покращити якість соєвого молока, забезпечити його безпеку для споживачів і відповідність високим стандартам якості, що сприяє підвищенню довіри до продукту та розширенню його ринку збуту.
Аналіз методик проведення експертизи якості товарів є ключовим етапом у визначенні їх відповідності споживчим вимогам, нормативним стандартам та конкурентоспроможності на ринку. Для того щоб забезпечити високий рівень якості продукції, важливо порівняти сучасні методи та підходи до проведення експертизи якості товарів, що застосовуються як в Україні, так і в міжнародній практиці.
Методики проведення експертизи якості товарів постійно оновлюються та адаптуються до сучасних вимог ринку та технологічного прогресу. Сучасні методи оцінки якості включають як традиційні методи (органолептичні, фізико-хімічні), так і новітні технології, такі як хроматографія, мас-спектрометрія, а також аналітичні методи, що базуються на використанні великих даних та штучного інтелекту.
Методики оцінки якості товарів повинні бути повністю відповідними вимогам споживчого ринку, що забезпечує належний рівень довіри споживачів та гарантує безпеку продукту. Вітчизняні методики експертизи якості товарів базуються на нормативних документах, таких як ДСТУ (Державні стандарти України), що регламентують вимоги до продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших товарів. Закордонні методики також розроблені на основі аналогічних стандартів, зокрема, міжнародних стандартів ISO та Codex Alimentarius.
Зокрема, у країнах Європейського Союзу та США застосовуються жорсткіші вимоги до безпеки харчових продуктів, які включають більш глибокі дослідження на рівні токсикологічної, мікробіологічної та хімічної безпеки. Тому вітчизняні методики часто мають деяке відставання від міжнародних у контексті застосування новітніх технологій та стандартів.
Методи експертизи якості товарів мають безпосередній зв'язок із принципом конкурентоспроможності. Висока якість продукції є одним із головних факторів, що визначають її успіх на ринку. Проте, у сучасних умовах ринку конкурентоспроможність товарів залежить не тільки від якості, а й від цінової політики, наявності інновацій у виробництві та маркетингу. Методики експертизи мають враховувати ці аспекти, щоб оцінити не лише безпеку та відповідність стандартам, але й інші конкурентні переваги продукції.
Для порівняння ефективності вітчизняних та закордонних методик експертизи якості товарів розглянемо основні аспекти, що впливають на їх ефективність (табл. 3.4).
Таблиця 3.4 - Порівняння ефективності вітчизняних та закордонних методик визначення якості товарів
Критерій
Вітчизняні методики
Закордонні методики
Актуальність
Застосовуються традиційні методи (органолептичні, фізико-хімічні).
Включають новітні методи (спектроскопія, штучний інтелект).
Відповідність вимогам споживчого ринку
Базуються на національних стандартах ДСТУ.
Відповідають міжнародним стандартам ISO, Codex Alimentarius.
Методи дослідження
Хімічні, фізико-хімічні, органолептичні методи.
Використовуються більш складні методи, включаючи аналітику великих даних, мас-спектрометрію.
Конкурентоспроможність
Високий рівень якості для внутрішнього ринку, але обмежений доступ до нових технологій.
Спрямовані на підвищення конкурентоспроможності через новітні технології та дослідження.
Технологічні інновації
Використовуються традиційні лабораторні методи.
Впроваджуються новітні технології та інновації в процесах дослідження.
Документування та стандарти
Оформлення документів згідно з ДСТУ, методичними рекомендаціями.
Стандарти ISO, HACCP, методи міжнародної сертифікації.
З проведеного аналізу можна зробити висновок, що вітчизняні методики експертизи якості товарів, хоча й забезпечують відповідність базовим вимогам стандартів, мають певні обмеження в контексті використання новітніх технологій. У той же час закордонні методики більш інноваційні і відповідають сучасним вимогам конкурентоспроможності товарів на міжнародному ринку.
РОЗДІЛ 4. ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ГРУПИ ТОВАРІВ
4.1 Експертиза маркування та пакування товарів
При проведенні експертизи пакування та маркування соєвого молока важливо врахувати вимоги до етикетування, які зазначені в нормативних документах, зокрема в ДСТУ 4492:2005 "Продукти соєві. Молоко соєве. Технічні умови" (рис. 4.1). Згідно з цим стандартом, кожен товар повинен містити наступну інформацію на упаковці:
Назва продукту: чітко зазначена назва продукту (наприклад, "Соєве молоко").
Склад: перерахування всіх інгредієнтів, що входять до складу продукту, зокрема вітаміни, мінерали та інші добавки.
Дата виготовлення та термін придатності: обов'язкове зазначення дати виготовлення та кінцевого терміну придатності продукту.
Умови зберігання: вказівка на необхідні умови для зберігання продукту (наприклад, температурний режим).
Кількість продукту: точна вага чи об'єм продукту.
Інформація про виробника: повна адреса підприємства, що виготовляє продукт, а також контактні дані.
Сертифікація та безпека: маркування про відповідність продукту міжнародним стандартам безпеки харчових продуктів (ISO, HACCP).
Експертиза маркування передбачає перевірку фактичного маркування продуктів на відповідність цим вимогам. Під час перевірки можуть бути виявлені відхилення, такі як відсутність необхідної інформації або некоректне її подання (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 – Відповідність маркування досліджуваних зразків соєвого молока вимогам нормативно-технічної документації
Фактичне маркування зразків
Відповідність інформації маркування зразків вимогам ДСТУ 4492:2005
Примітки
Зразок 1: 'Соєве молоко, безлактозне, 1000 мл, виробник: SoyMilk, дата виготовлення 01.09.2023, термін придатності 01.09.2024, умови зберігання: при температурі 2-6°C.'
Відповідає вимогам ДСТУ 4492:2005. Всі необхідні дані присутні: назва, склад, дата виготовлення, термін придатності, умови зберігання.
/
Зразок 2: 'Соєве молоко класичне, 500 мл, виробник: EcoSoy, дата виготовлення 10.08.2023, термін придатності 10.08.2024.'
Відповідає вимогам ДСТУ 4492:2005. Однак, відсутня інформація про умови зберігання продукту.
/
Зразок 3: 'Соєве молоко з вітамінами, 200 мл, виробник: VegaMilk, термін придатності 31.12.2023, умови зберігання: при температурі до 20°C.'
Відхилення: відсутня дата виготовлення та склад продукту. Невідповідність вимогам ДСТУ 4492:2005.
/
Зразок 4: 'Соєве молоко з підсолоджувачем, 1 л, виробник: GreenSoy, дата виготовлення 15.07.2023, термін придатності 15.07.2024, сертифікація ISO 22000.'
Відповідає вимогам ДСТУ 4492:2005. Вказано всю необхідну інформацію, а також сертифікація міжнародного стандарту.
/
Зразок 5: 'Соєве молоко, 1000 мл, виробник: SoyJoy, дата виготовлення 05.09.2023, термін придатності 05.09.2024, умови зберігання: в сухому місці.'
Відхилення: інформація про температуру зберігання недостатньо конкретна. Вимоги ДСТУ 4492:2005 не зовсім виконані.
/
/
Рис. 4.1 Візуальне зображення упаковки соєвого молоко одного із українських виробників
З проведеного аналізу можна зробити висновок, що більшість досліджених зразків відповідають вимогам нормативно-технічної документації ДСТУ 4492:2005. Проте деякі зразки мають незначні відхилення, зокрема відсутність зазначення точних умов зберігання або складу продукту. Тому рекомендується для цих зразків коригувати маркування відповідно до вимог стандарту для забезпечення відповідності всім нормам і вимогам безпеки харчових продуктів.
Аналіз якості товарів, зокрема соєвого молока, є важливим етапом експертизи, який дозволяє не тільки оцінити відповідність продукту встановленим стандартам, а й виявити можливі дефекти, що можуть виникати на різних етапах — від виробництва до транспортування та зберігання (табл. 4.2).
Таблиця 4.2 – Дефекти соєвого молока та причини їх виникнення
Найменування дефектів
Причини виникнення
Неоднорідність продукту (осад, розшарування)
Порушення технології фільтрації або пастеризації, використання неякісної сировини, недостатнє очищення соєвих бобів.
Неправильний смак (гіркота, кислинка)
Використання неякісної сировини, порушення технології виробництва, зберігання за неправильних температурних умов.
Неправильний запах (затхлість, прогорклість)
Порушення умов зберігання (підвищена температура, висока вологість), порушення герметичності упаковки.
Пошкодження упаковки
Механічні пошкодження під час транспортування, порушення стандартів пакування, недотримання норм зберігання.
Наявність мікробіологічних забруднень
Порушення умов зберігання, недотримання термінів споживання, порушення технології пастеризації або фільтрації.
Зміна кольору (пожовтіння, помутніння)
Порушення умов зберігання, неправильна температура транспортування, вплив світла на упаковку.
Зниження терміну зберігання
Порушення температурних режимів під час зберігання та транспортування, недотримання умов пакування.
Якість продукту безпосередньо залежить від умов його зберігання, транспортування та дотримання технологічних норм виробництва. Порушення цих умов може призвести до зміни основних характеристик молока, таких як смак, запах, консистенція та безпечність.
Одним із ключових факторів, що впливає на якість соєвого молока, є умови його зберігання, оскільки це продукт з обмеженим терміном придатності, тому правильне зберігання має вирішальне значення для збереження його органолептичних та фізико-хімічних властивостей.
Соєве молоко повинно зберігатися при температурі від 2°C до 6°C. При порушенні цього температурного режиму, наприклад, зберігання при температурі вище 8°C, можуть розвиватися неприємні запахи, кислуватий смак, а також знижуватися поживні властивості продукту. Це призводить до його псування та втрати якості.
Висока вологість під час зберігання може сприяти розвитку плісняви та грибків, що негативно впливає на безпеку продукту та його органолептичні властивості.
Порушення герметичності упаковки призводить до окислення жирових компонентів, що може викликати неприємний присмак і запах прогорклості.
Виробничі дефекти можуть виникати внаслідок неправильного дотримання технології приготування соєвого молока або використання неякісної сировини, зокрема:
- поява осаду чи розшарування молока є ознакою порушення технології фільтрації або пастеризації, що може бути наслідком недостатнього очищення соєвих бобів або неправильного процесу гомогенізації;
- якщо температура пастеризації була занадто низькою або високою, це може вплинути на смак молока та термін його зберігання;
- продукт може містити забруднення або домішки, якщо процес фільтрації не був проведений належним чином.
Під час транспортування соєвого молока можуть виникати додаткові дефекти, пов’язані з порушенням умов перевезення:
якщо молоко перевозиться при температурі, що перевищує рекомендовані 6°C, це може спричинити порушення структури продукту, зниження його якості та терміну зберігання;
пошкодження упаковки, особливо пластикових пляшок чи коробок, може призвести до витікання продукту, а також до його контакту з зовнішнім середовищем, що підвищує ризик забруднення.
З проведеного аналізу можна зробити висновок, що якість соєвого молока може значно погіршуватися через порушення умов зберігання та транспортування, а також через дефекти, що виникають під час виробництва. Для запобігання виникненню дефектів необхідно суворо дотримуватись технологічних норм та вимог щодо зберігання і транспортування продукту. Кожен дефект має конкретні причини виникнення, які можна усунути шляхом удосконалення технологічних процесів та контролю якості на всіх етапах виробництва та доставки продукту до споживача.
Під час проведення товарознавчої експертизи важливим аспектом є правильне оформлення документів, які заповнюються на кожному етапі експертизи, дозволяє забезпечити юридичну силу результатів дослідження та забезпечити прозорість процесу (табл. 4.3).
Таблиця 4.3 – Правила оформлення документів при проведенні товарознавчої експертизи