3 лабораторна мікроекономіка. Лабораторна робота з Мікроекономіка. Робота № 532007

Перехід до торгівельного партнера Binance

3 лабораторна мікроекономіка

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

ІНЕМ

Факультет:

КСА

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2023

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Мікроекономіка

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет «Львівська політехніка» Навчально-науковий інститут адміністрування та післядипломної роботи Кафедра теоретичної та прикладної економіки ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 з дисципліни «Мікроекономіка» на тему: «Стан споживчої рівноваги» (варіант № 19) Лабораторна робота № 3 «Стан споживчої рівноваги» Мета роботи: Вивчення понять корисність, споживча рівновага, визначення оптимального споживчого кошика та максимальної корисності за умов обмеженого бюджету, обчислення ефектів доходу та заміщення Технічні засоби: комп’ютер, калькулятор, графічні засоби. Зміст роботи: Ознайомлення з вихідними даними до лабораторної роботи. Визначення початкового стану споживчої рівноваги, його графічне зображення. Визначення стану споживчої рівноваги за умов зміни ціни на один із товарів, його графічне зображення. Визначення структури оптимального споживчого кошика за початкового рівня корисності, графічне зображення стану споживчої рівноваги. Визначення ефектів доходу і заміщення. 1.2. Порядок виконання лабораторної роботи: Вихідні дані: Певний споживач купує два товари А та В. Ціна товару А становить 2N грн., ціна товару В – 3N грн. На купівлю цих товарів він витрачає 100?²+100 грн. Функція загальної корисності споживача задана таким чином: ??= ?? ? N – номер варіанту = 19 Отже, споживач купує два товари А та В. Ціна товару А становить = 2*№=2*19=38 грн., ціна товару В =3*№=3*19= 57 грн. На купівлю цих товарів він витрачає 100?²+100 грн. =100∗ 19 2 +100= 36200 грн Функція загальної корисності споживача задана таким чином: ??= ?? 19 Для обчислення оптимального споживчого кошика, потрібно скористатись правилом максимізації корисності: ??? ? ? = ??? ? ? Функції граничних корисностей кожного із товарів, MU, записують: Використовуючи також бюджетне обмеження: – потрібно записати систему цих двох рівнянь і обчислити оптимальні значення товарів. ?= ? ? ∗?+ ? ? ∗? ??? ? ? = ??? ? ? ???= ??`? 19 ???= ??`? 19 Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд: 36200 =38А + 57В В 57∗19 = А 38∗19 36200=38?+57? В 1083 = А 722 36200=38?+57? А=1,5? 36200=38А+57В 36200 =38*1,5B + 57B 36200 =57B + 57B 114B=36200 Bopt1=317,544Аопт1 = 317,544*(57*19)/(38*19) = 476,316 В нашому випадку: Аопт1=476,316; Вопт1=317,544 Величина задоволення обчислюється з функції загальної корисності: ?? 1 = ?? ? = 476,316∗317,544 19 =7960,594 36200 =38А + 57В A B 0 635,088 952,632 0 Нижче зображена ця бюджетна лінія. / Рис. 3.1. Бюджетна лінія Виходячи із функції загальної корисності:??= ?? 19 , – беремо декілька значень кількостей товарів А та В для побудови кривої байдужості, враховуючи і оптимальні кількості товарів, та будуємо модель споживчої рівноваги (крива байдужості власне дотикатиметься до бюджетної лінії в точці оптимуму, який обчислений вище). Діапазон значень для кривих байдужості ??= ?? 19 Аопт1=476,316; Вопт1=317,544 ?? (?,?)= 476,316∗317,544 19 =7960,594 ?? 0 =7960,594 Рівняння кривої байдужості ??= ?? 19 7960,594= ?? 19 В= 19∗?? А = 19∗7960,594 А = 151251,286 А A B 276 548,012 376 402,264 476,316 317,543 576 262,589 676 223,745 776 194,912 / Рис. 3.2. Початковий стан рівноваги Нехай ціна на товар А зростає на 10 грн, тобто буде становити 38+10=48 грн. Зрозуміло, що зростання ціни на товар за незмінного рівня бюджету призведе до зміни до структури оптимального споживчого кошика. Для обчислення оптимального споживчого кошику за нової ціни треба здійснити всі аналогічні обчислення, що і в попередньому пункті. Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд: 36200 =48А + 57В В 57∗19 = А 48∗19 36200=48?+57? В 1083 = А 912 36200=48?+57? ?=1.188? 36200=48А+57В Bopt2=317,477Аопт2 = 317,477*(57*19)/(48*19) = 377,004 В нашому випадку: Аопт2=377,004; Вопт2=317,477 Отже, оптимальний кошик споживача міститиме 377,004 од. товару А, і 317,477 од. товару В, тобто зростання ціни товару А призвело до зниження споживання цього товару і до відповідної зміни структури споживчого кошика. Зрозуміло, що за меншої кількості товару А величина задоволення споживача зменшиться і буде становити: ?? 2 = ?? ? = 377,004∗317,477 19 =6299,479Нове рівняння бюджетної лінії матиме такий вигляд: 36200 =48А + 57В Нижче зображена ця нова бюджетна лінія. / Рис. 3.3. Бюджетна лінія після зростання ціни товару А За аналогією із попереднім пунктом будуємо модель рівноваги споживача після зростання ціни товару А. В= 19∗?? А = 19∗6299,479 А = 119690,101 А A B 177 676,215 277 432,094 377,004 317,477 477 250,923 577 207,435 677 176,795 / Рис. 3.4. Новий стан рівноваги після зміни ціни товару А Якщо споживач не бажає зменшувати величину свого задоволення, то абсолютно зрозуміло, що після зростання ціни товару А він повинен витрачати більше грошей. Для того, щоб визначити структуру оптимального споживчого кошика, треба записати систему з таких трьох рівнянь: ? 19 48 = ? 19 57 ?=48?+57? 7960,594= ?? 19 Розв’язками цієї системи є нова структура споживчого кошика: Аопт3=423,895; Вопт3=356,814, та величина витрат, потрібна для купівлі такої кількості товарів: ? 2 =48∗423,895+57∗356,814=40685,358 Рівняння цієї бюджетної лінії матиме такий вигляд: 40685,358=48?+57? Нижче зображені нова бюджетна лінія та новий стан споживчої рівноваги. / Рис. 3.5. Бюджетна лінія після зростання ціни товару А і при більшому бюджеті споживача / Рис. 3.6. Новий стан рівноваги після зміни ціни товару А за незмінного початкового рівня корисності В результаті проведених обрахунків у п. 1–3 можна встановити, що діяли два ефекти: доходу і заміщення. Для обчислення кількісних величин цих ефектів треба пам’ятати, в чому їхня суть. Отже: ефект доходу показує, як впливає зміна ціни товару на реальний дохід споживача, і, отже, на кількість придбаного товару; при цьому номінальний дохід залишається незмінним, а кількість задоволення змінюється; ефект заміщення ілюструє вплив зміни ціни товару на його відносну ціну стосовно іншого товару, і відповідно на обсяг споживання; при цьому номінальний дохід змінюється, а рівень задоволення залишається незмінним. В початковій ситуації оптимальний кошик мав таку структуру: Аопт1=476,316; Вопт1=317,544. Згодом, після зростання ціни товару А, кількість обох товарів становила: Аопт2=377,004; Вопт2=317,477. В даному випадку спостерігається загальний ефект від зростання ціни товару А, який становитиме: 377,004−476,316= −99,312 Однак загальний ефект складається з двох ефектів: І - зниження споживання товару А відбулось внаслідок відносного подорожчання товару А відносно товару В, і в такому випадку діє ефект заміщення (порівняння 1 та 3 станів рівноваги, Аопт3=423,895; Вопт3=356,814), який становитиме: для товару А: 423,895−476,316= −52,421. для товару B: 356,814−317,544= 39,27 II - обсяг споживання товару А також знизився і внаслідок зниження реального доходу споживача (порівняння 2 та 3 станів рівноваги), в даному випадку діє ефект доходу, який становитиме: 377,004−423,895= −46,891 Висновки У цій лабораторній роботі було вивчено поняття еластичності та вплив зміни ціни на зміну виручки фірми. Ця робота спрямована на вивчення понять споживчої рівноваги та її зміни при зміні цін на товари. У процесі виконання було ознайомлено з вихідними даними та проведено графічне зображення початкового стану споживчої рівноваги. Далі, визначено зміну стану споживчої рівноваги при зміні ціни на один з товарів, а саме збільшення та проведено графічне зображення цього стану. Також було визначено структуру оптимального споживчого кошика та проведено графічне зображення стану споживчої рівноваги при початковому рівні корисності. На кінець, було визначено загальний ефект від зростання ціни товару А: 377,004–476,316= -99,312 Однак, як відомо, загальний ефект складається з двох ефектів: І - зниження споживання товару А відбулось внаслідок відносного подорожчання товару А відносно товару В, і в такому випадку діє ефект заміщення (порівняння 1 та 3 станів рівноваги, Аопт3=423,895; Вопт3=356,814), який становитиме: для товару А: 423,895–476,316= -52,421. для товару B: 356,814–317,544= 39,27 II - обсяг споживання товару А також знизився і внаслідок зниження реального доходу споживача (порівняння 2 та 3 станів рівноваги), в даному випадку діє ефект доходу, який становитиме: 377,004-423,895= -46,891 Ця робота є корисною для розуміння того, як зміни цін на товари впливають на споживчу рівновагу та як можна визначити оптимальний споживчий кошик.

Лабораторна робота Мікроекономіка

Sofi349

05.11.2025 13:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись