Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розвиток зорового сприймання у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями засобами ігрової діяльності
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Не вказано
Інститут:
Не вказано
Факультет:
УІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2025
Тип роботи:
Записка до курсового проекту
Предмет:
Основи психології та педагогіки
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Розвиток зорового сприймання у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями засобами ігрової діяльності
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОРОВОГО СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
7
1.1 Поняття зорового сприймання та його особливості у дітей молодшого шкільного віку
7
1.2 Характеристика інтелектуальних порушень у дітей молодшого віку
11
1.3 Вплив інтелектуальних порушень на розвиток зорового сприймання
15
РОЗДІЛ 2. ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЗОРОВОГО СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
19
2.1 Поняття ігрової діяльності та її роль у розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями
19
2.2 Методики та інструменти для розвитку зорового сприймання через гру
2.3 Специфіка організації ігрової діяльності для дітей з інтелектуальними порушеннями
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ІГРОВИХ МЕТОДІВ У РОЗВИТОК ЗОРОВОГО СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
3.1 Розробка та застосування ігрових вправ для розвитку зорового сприймання
3.2 Оцінка ефективності ігрових методів у розвитку зорового сприймання
3.3 Висновки та рекомендації для педагогів щодо використання ігрової діяльності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток зорового сприймання у дітей є однією з ключових складових когнітивного розвитку, оскільки саме через зорове сприймання дитина пізнає навколишній світ, орієнтується в просторі, будує свої відносини з оточенням. Для дітей молодшого шкільного віку це особливо важливо, оскільки на цьому етапі формуються основні навички навчання та соціальної взаємодії. Однак у дітей з інтелектуальними порушеннями спостерігаються суттєві труднощі у розвитку зорового сприймання, що обмежує їхню здатність до самостійного пізнання світу та адаптації в соціумі. У зв'язку з цим, необхідно розробити новітні методи і стратегії, які б допомогли подолати ці обмеження, зокрема через інтерактивні й доступні методи, що відповідають індивідуальним потребам таких дітей.
Ігрова діяльність є однією з природних форм пізнання світу для дітей. Вона дозволяє дітям з інтелектуальними порушеннями не тільки розвивати когнітивні здібності, а й адаптуватися до соціальних норм, покращувати емоційну сферу, формувати основи навчальної діяльності. Ігрові методи є ефективними для розвитку різних психічних процесів, зокрема зорового сприймання, тому використання ігрових методик в корекційній педагогіці має великий потенціал. Однак на сьогоднішній день недостатньо досліджено застосування ігрових методів саме для розвитку зорового сприймання у дітей з інтелектуальними порушеннями, що визначає актуальність цієї теми.
Зростаюча популярність інклюзивної освіти та необхідність адаптації навчальних програм до потреб дітей з інтелектуальними порушеннями створюють потребу в розробці нових підходів, спрямованих на індивідуалізацію навчання, зокрема для розвитку зорового сприймання. Ігрові методи є одним із таких підходів, які дозволяють не лише коригувати порушення розвитку, але й забезпечувати всебічний розвиток дітей з інтелектуальними порушеннями, тому дослідження цього напрямку є надзвичайно важливим для сучасної педагогічної науки.
Об'єкт дослідження – процес розвитку зорового сприймання у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями.
Предмет дослідження – ігрова діяльність як засіб розвитку зорового сприймання у дітей з інтелектуальними порушеннями.
Ступінь дослідження проблеми. Дослідження зорового сприймання у дітей з інтелектуальними порушеннями стало предметом наукових розвідок багатьох вітчизняних та зарубіжних авторів. Однак, незважаючи на численні наукові праці в галузі корекційної педагогіки, роль ігрових методів для розвитку зорового сприймання у таких дітей залишалася недостатньо дослідженою. Окремі аспекти цієї проблеми висвітлювались у роботах Бартлевича Ю. М., Геренка А. О., Горбаня Д. Ф., Завітренка Д. Ж., Березенка Н. О., Коптура O., Рибалка Л. М. Проте їхні дослідження зосереджені здебільшого на загальних питаннях корекції інтелектуальних порушень, в той час як використання ігрових методів для розвитку зорового сприймання потребує подальшого вивчення та конкретизації.
Огляд джерельної бази дослідження. В процесі дослідження використовуватимуться роботи таких авторів, як Матвеєва Н., Матішак М., Дмитрів Р., Garcy, A. M. & Berliner, D. C., Григоренко Г., Погрібняк Н., Кобильченко В. В. та інші, які висвітлюють питання розвитку зорового сприймання у дітей з інтелектуальними порушеннями та використання ігрових методик у корекційній педагогіці. Зокрема, роботи цих авторів дозволяють глибше зрозуміти специфіку психічного розвитку таких дітей і вплив ігрових методів на їхній розвиток.
Мета роботи - дослідити ефективність ігрових методів розвитку зорового сприймання у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями.
З огляду на мету постають наступні завдання дослідження:
Вивчити особливості зорового сприймання у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями.
Проаналізувати роль ігрової діяльності в розвитку зорового сприймання у таких дітей.
Розробити методики та вправи для розвитку зорового сприймання через гру.
Гіпотеза дослідження. Ігрові методи можуть значно покращити розвиток зорового сприймання у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями.
Методологічною основою дослідження є педагогічний, психологічний та корекційно-розвивальний підходи. Для досягнення мети використовуватимуться методи спостереження, аналізу та експерименту, а також методи статистичної обробки результатів.
Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції ігрової діяльності як основного методу розвитку зорового сприймання у дітей з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку. Дослідження розробляє нові методики та вправи для розвитку зорового сприймання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей, а також оцінює їх ефективність через практичну апробацію, що дозволить розширити наукові підходи в галузі корекційної педагогіки та запропонувати нові стратегії для педагогів і психологів.
Практичне значення результатів. Результати дослідження можуть бути використані в практиці роботи педагогів, психологів та спеціалістів з корекційної педагогіки для розробки програм та методик розвитку зорового сприймання у дітей з інтелектуальними порушеннями. Матеріали дослідження також можуть бути корисними для підготовки навчальних курсів та семінарів для педагогів, а також для створення методичних посібників.
Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, загальних висновків, списку використаних джерел у кількості 23 найменувань та додатків на … сторінках.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОРОВОГО СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
1.1 Поняття зорового сприймання та його особливості у дітей молодшого шкільного віку
Зорове сприймання є одним із основних аспектів розвитку дитини, оскільки воно дає змогу пізнавати навколишній світ і формувати уявлення про нього. Це важливий процес, що не лише сприяє загальному розвитку дитини, а й є основою для успішного оволодіння різними знаннями та навичками, необхідними для адаптації у соціальному середовищі.
Зорове сприймання є базовою складовою розвитку когнітивних функцій дітей, оскільки воно дозволяє орієнтуватися у просторі, розпізнавати предмети, оцінювати їхні форми, кольори, величину та інші характеристики. Ці навички є основою для подальшого розвитку мовлення, оскільки дітям доводиться називати та описувати об’єкти, що сприяє розширенню словникового запасу та розвитку логічного мислення [1, с. 25]. Когнітивні здібності дитини залежатимуть від її здатності інтегрувати візуальну інформацію в більш складні структури, зокрема в поняття, концепції та категорії.
Важливим аспектом розвитку зорового сприймання є здатність до виділення важливих ознак, таких як колір чи форма предмета, що є основою для формування візуальних образів у мозку. Ці образи не тільки допомагають дитині розпізнавати предмети, але й виконують функцію «карт» для майбутнього навчання. Наприклад, здатність визначати кольори і форми є не лише необхідною для орієнтації в навколишньому середовищі, але й для розуміння математичних концепцій, таких як симетрія, розміри, просторові відстані, що є основою для розвитку логіки та абстрактного мислення [8, с. 110].
На думку Ю. М. Бартлевича, у дітей з інтелектуальними порушеннями зорове сприймання часто є спотвореним або уповільненим, що суттєво ускладнює їхню здатність орієнтуватися в навколишньому світі, що може негативно вплинути на здатність дітей виконувати прості завдання, пов’язані з аналізом і синтезом зорової інформації. Діти з інтелектуальними порушеннями можуть мати труднощі з ідентифікацією форм, кольорів і розмірів предметів, а також з орієнтуванням у просторі, що, своєю чергою, позначається на їхньому соціальному розвитку та взаємодії з іншими дітьми. Як зазначає Бартлевич, для таких дітей особливо важливе використання корекційних методик, які допомагають активувати зорову увагу і покращити їхнє сприймання через спеціальні тренування і вправи [2, с. 167].
О. Коптур акцентує увагу на значенні здоров’язбережувальних технологій для розвитку зорового сприймання у дітей з інтелектуальними порушеннями. Він підкреслює, що інтеграція таких технологій в освітній процес дає можливість створювати спеціалізовані адаптовані навчальні засоби, які враховують індивідуальні особливості дітей. Використання кольорових схем, великих шрифтів і тактильних матеріалів є необхідним для розвитку зорової уваги, орієнтації в просторі та забезпечення необхідного рівня когнітивної стимуляції. Такі методи допомагають дітям з інтелектуальними порушеннями освоювати нові навички та досягати більших результатів у процесі навчання [14, с. 155].
Д. Ф. Горбань, у своїй роботі, зосереджується на ролі дидактичних ігор у розвитку зорового сприймання у дітей. За його словами, ігри, що включають різноманітні зорові завдання, є ефективним інструментом для стимулювання розвитку уваги, пам'яті, спостережливості, а також розпізнавання кольорів, форм, розмірів і просторових орієнтирів. Дидактичні ігри допомагають дітям не лише вчитися визначати форми та кольори, а й виявляти інтерес до навколишнього світу, що сприяє розвитку критичного мислення та здатності до логічних міркувань. Такі ігри є незамінним інструментом у навчальному процесі дошкільників, адже вони дозволяють активізувати пізнавальну діяльність і стимулюють дітей до самостійного розв'язання задач [6, с. 123].
У молодшому шкільному віці відбувається важливий етап вдосконалення зорового сприймання, коли діти починають активно взаємодіяти з письмовими матеріалами, розв'язувати задачі та здійснювати спостереження за навколишнім світом. Однак зорове сприймання в цей період ще не є повністю сформованим і продовжує розвиватися під впливом багатьох факторів, зокрема вікових особливостей, рівня розвитку уваги, пам'яті та мовлення.
У дітей молодшого шкільного віку зорове сприймання значно покращується порівняно з дошкільним віком. Вони здатні краще фокусувати зір, чіткіше сприймати об'єкти на різних відстанях, але ще іноді мають труднощі при сприйманні дрібних деталей. Наприклад, дитина може погано розрізняти дуже схожі кольори чи форми на картинках, що використовуються в навчанні, і це може вимагати додаткових вправ для покращення здатності до детального сприймання [6, с. 123]. Якщо дитина має труднощі у визначенні відмінностей між схожими відтінками синього і зеленого кольорів, це може призвести до помилок при виконанні завдань із розпізнавання кольорів на малюнках або під час читання текстів з кольоровими ілюстраціями.
У молодшому шкільному віці діти активно використовують зорову інформацію в процесі навчання. Вони навчаються читати, писати, виконувати завдання з геометрії, малювання, і ці активності потребують високої зорової уваги та здатності до точного сприймання. Зорове сприймання на цьому етапі дозволяє дітям розпізнавати літературні символи, орієнтуватися в текстах, виконувати математичні завдання з використанням різноманітних схем і малюнків. Наприклад, на уроці математики діти можуть порівнювати геометричні фігури, визначати їхні розміри та форми. Це вимагає чіткого зорового сприймання, оскільки навіть незначна помилка при розпізнаванні фігури може призвести до неправильного рішення задачі [1, с. 30].
Зорове сприймання дітей у цьому віці включає здатність до сприймання об'єктів у просторі. Вони починають активніше працювати з картами, таблицями, схемами, що потребує більш складних процесів сприймання. Діти починають навчатися орієнтуватися у тривимірному просторі, визначати відстань між об'єктами, а також розуміти просторові відносини між різними елементами. Наприклад, на уроці географії дитина може використовувати карту для визначення відстані між містами, а для цього потрібно добре розуміти масштаби карти та орієнтуватися в координатах [8, с. 112].
Для дітей молодшого шкільного віку важливо також розвиток зорової пам'яті та уваги. Через ці функції вони здатні запам'ятовувати і відтворювати зорові образи, що є необхідним для навчання та вирішення різноманітних завдань. Зорове сприймання впливає на здатність дітей розпізнавати предмети на малюнках або в реальному житті, а також на їх здатність до класифікації об'єктів. Наприклад, дитина може впізнати предмети на картинках із книг і назвати їх, використовуючи новий словниковий запас, що допомагає в розвитку мовлення та когнітивних навичок [7, с. 101].
Зорове сприймання у дітей може бути ускладнене при наявності зорових порушень, таких як амбліопія (лінивий зір) або короткозорість. Це може впливати на їхню здатність чітко сприймати деталі або розпізнавати предмети. У таких випадках дітям необхідні корекційні методи, наприклад, використання коригувальних окулярів або спеціальних вправ для розвитку зорової уваги та орієнтації в просторі. Наприклад, якщо дитина не помічає об'єкти на дошці через поганий зір, це може завадити їй активно брати участь у навчальному процесі, і тому потрібно враховувати індивідуальні особливості зору та використовувати адаптовані методи навчання [2, с. 167].
У цей період активно розвивається зорове сприймання через тренування зорової пам'яті та уваги. За допомогою спеціальних ігор та завдань можна поліпшити здатність дитини зберігати і відтворювати зорові образи. Наприклад, діти можуть грати в ігри, де вони повинні запам'ятовувати різні об'єкти на картинках і потім відповідати на питання про них. Це допомагає розвивати не лише зорову пам'ять, а й концентрацію уваги, що є важливим для успіхів у навчанні.
Таким чином, зорове сприймання є важливим компонентом розвитку когнітивних, мовленнєвих і фізичних навичок у дітей. Для дітей з порушеннями зору особливо важливим є використання спеціальних методик, що адаптують навчальний процес під їхні індивідуальні потреби. Враховуючи різноманітні підходи, спрямовані на покращення зорового сприймання в дітей, можна значно підвищити ефективність навчання та забезпечити рівні можливості для всіх учнів, незалежно від їхніх фізичних або інтелектуальних особливостей.
1.2 Характеристика інтелектуальних порушень у дітей молодшого віку
Інтелектуальні порушення у дітей молодшого віку є серйозною категорією порушень розвитку, що характеризується обмеженнями в розумовій діяльності, здатності до навчання та адаптації до змін навколишнього середовища. Ці порушення можуть мати різні ступені вираженості, від легких до важких, і часто супроводжуються специфічними труднощами в адаптації до соціального оточення, навчальному процесі та розвитку мовлення.
Інтелектуальні порушення (раніше відомі як олігофренія) — це група розладів, що характеризуються значним обмеженням когнітивних функцій (розумових здібностей) та адаптивної поведінки. Вони проявляються у вигляді обмеження в пізнавальних функціях, таких як пам'ять, увага, логічне мислення, здатність до навчання, що значно ускладнює процеси сприймання, розуміння і виконання завдань, які звичайно є доступними для дітей цього віку. Інтелектуальні порушення зазвичай діагностуються за допомогою психометричних тестів, що оцінюють рівень IQ, і включають такі категорії, як легкі, помірні, важкі та глибокі форми порушень.
Інтелектуальні порушення можуть бути спричинені різними факторами, як генетичними, так і середовищними. Серед основних причин можна виділити:
генетичні чинники: генетичні аномалії, такі як синдром Дауна, синдром Клайнфельтера, різноманітні хромосомні аномалії, а також успадковані порушення, що можуть викликати інтелектуальні порушення [3, с. 142];
під час вагітності та пологів: інфекції та токсичні впливи, які мати переносить під час вагітності (наприклад, токсоплазмоз, краснуха, вживання алкоголю, наркотичних речовин), можуть призвести до порушень розвитку мозку дитини [9, с. 156];
післяпологові фактори: травми голови, недоношеність, гіпоксія при народженні (недостатнє постачання кисню до мозку), інфекції чи інші стресові ситуації на ранніх етапах життя [4, с. 165];
соціальні та екологічні чинники: бідність, недостатність належного виховання, відсутність належного харчування, проблеми в сім'ї, що можуть впливати на розвиток дитини [8, с. 120].
Інтелектуальні порушення поділяються на різні ступені залежно від вираженості симптомів і порушень. Для кожного ступеня характерні свої особливості розвитку, навчання і поведінки.
Легкі інтелектуальні порушення (IQ 50-69) - коли діти можуть успішно навчатися у звичайних школах, якщо їм надається спеціалізована підтримка. Вони зазвичай здатні виконувати прості завдання, мають обмежені можливості до абстрактного мислення, але можуть освоїти навички самостійного життя. Їхні труднощі найчастіше стосуються навчання та соціальної адаптації [7, с. 101].
Помірні інтелектуальні порушення (IQ 35-49) - коли діти потребують інтенсивної спеціалізованої допомоги у навчанні та розвитку. Вони можуть навчатися простим навичкам самообслуговування, але часто мають труднощі з розв'язанням складніших задач. Зазвичай діти з помірними порушеннями мають обмежені можливості для соціальної інтеграції і потребують індивідуального підходу в навчанні та вихованні [15, с. 189].
Важкі інтелектуальні порушення (IQ 20-34) - коли діти потребують постійної спеціалізованої підтримки і догляду. Вони можуть досягати обмеженого рівня розвитку мовлення та моторики, однак зазвичай не здатні до повноцінного навчання. Їм необхідна постійна допомога в повсякденному житті [12, с. 220].
Глибокі інтелектуальні порушення (IQ нижче 20) - коли діти з глибокими інтелектуальними порушеннями мають серйозні обмеження у всіх сферах розвитку, включаючи моторні навички, мову і здатність до самостійного життя. Вони потребують повного догляду і підтримки протягом усього життя [14, с. 135].
У дітей з інтелектуальними порушеннями спостерігаються характерні особливості розвитку, зокрема у сфері мовлення, пізнавальних процесів та соціальної адаптації (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 - Характеристика категорій розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями
№
Категорія
Опис
Джерело
1
Мовленнєвий розвиток
У дітей з інтелектуальними порушеннями часто спостерігається затримка в розвитку мовлення. Це може проявлятися в недостатньому словниковому запасі, порушеннях граматичної структури мови, зниженій здатності до використання складних синтаксичних конструкцій. Діти можуть мати труднощі з вираженням своїх думок, що заважає їхній комунікації та соціалізації. Навчання вимагатиме специфічних методик для покращення мовленнєвих навичок, зокрема за допомогою ігор та стимулюючих вправ.
[5, с. 146]
2
Пізнавальні процеси
Знижена здатність до абстрактного мислення є однією з основних ознак інтелектуальних порушень. Діти можуть мати обмежену здатність до вирішення логічних задач, планування діяльності, здійснення рефлексії та самостійного прийняття рішень. Це може призвести до труднощів у навчанні, оскільки розуміння загальних понять і абстрактних ідей обмежене. Для покращення пізнавальних процесів важливе застосування конкретних, практичних завдань, які допомагають дітям засвоїти базові навички.
[6, с. 158]
3
Соціальна адаптація
Діти з інтелектуальними порушеннями можуть мати труднощі в адаптації до соціальних норм і взаємодії з однолітками. Це може виявлятися в обмеженій здатності до спільної діяльності, відсутності ініціативи в іграх або соціальних ситуаціях, а також недоречних реакціях на зміни у поведінці однолітків. Відсутність адекватних соціальних навичок може призвести до ізоляції або складнощів у соціалізації та інтеграції в колективи, що є важливим аспектом у розвитку таких дітей.
[13, с. 172]
Отже, інтелектуальні порушення у дітей молодшого віку мають широкий спектр проявів, що варіюються залежно від ступеня порушень. Ці порушення значно впливають на різні аспекти розвитку, зокрема мовлення, навчання та соціальну взаємодію. Корекційно-розвивальна робота з такими дітьми потребує індивідуального підходу, спеціалізованих методик навчання та підтримки, що дозволяє забезпечити максимально можливий рівень розвитку та адаптації до навколишнього середовища. Для ефективного корекційного процесу важливо враховувати не лише ступінь порушення, але й індивідуальні особливості дитини та створювати для неї умови, що сприяють її розвитку та інтеграції в соціум.
1.3 Вплив інтелектуальних порушень на розвиток зорового сприймання
Зорове сприймання є однією з основних функцій, через яку діти сприймають і розуміють навколишній світ. Для дітей з інтелектуальними порушеннями це функціонування часто ускладнюється, що впливає на їхню здатність орієнтуватися в просторі, ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем і виконувати навчальні завдання. Відсутність або недостатній рівень зорової сприйнятливості може призвести до затримок у розвитку когнітивних і соціальних навичок, а також ускладнити процес адаптації до шкільного середовища. В такому аспекті важливо розглянути, як саме інтелектуальні порушення впливають на здатність дітей до зорового сприймання та які методи допомагають коригувати ці порушення для забезпечення оптимальних умов розвитку.
Зорове сприймання вимагає від дитини здатності фокусувати свою увагу на важливих візуальних деталях і інтегрувати отриману інформацію для вирішення певних завдань. Діти з інтелектуальними порушеннями, як правило, мають труднощі з утриманням уваги на певних об'єктах або завданнях протягом тривалого часу. Їх здатність концентруватися на зоровій інформації може бути значно знижена, що ускладнює виконання завдань, таких як читання, розв'язування математичних задач, і навіть просто взаємодія з іншими людьми. Ці діти часто відволікаються, не помічають дрібних деталей, або навіть не здатні правильно розрізняти предмети, що стоять поряд.
Наприклад, якщо дитина з інтелектуальними порушеннями працює над математичною задачею, де потрібно порівняти кількість елементів на двох картинках, вона може не помітити одну з картинок або забути, який об'єкт на якій картинці зображений, через недостатню концентрацію уваги, що може призвести до помилок при виконанні завдання або навіть до відмови від спроби його вирішення.
Діти з інтелектуальними порушеннями часто мають труднощі з орієнтуванням у просторі, що обмежує їх здатність ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Вони можуть не помічати важливі просторові зв'язки, наприклад, відстань між об'єктами, їхнє розташування або напрямок руху. Що ускладнює виконання повсякденних завдань, таких як орієнтування в класі, пересування по коридорах школи, використання карт і схем. Відсутність чіткого уявлення про просторові відносини може спричиняти труднощі в навчанні, особливо в таких предметах, як географія, математика або фізика, де просторові уявлення відіграють важливу роль.
Наприклад, дитина може не розуміти, як правильно користуватися картою, щоб знайти шлях до певного місця. Вона може бути не здатна зіставити масштаби на карті з реальними відстанями в реальному світі, що призведе до труднощів у виконанні завдань або розв'язанні практичних задач. Інші діти можуть мати проблеми з навігацією по класу або навіть просто зорієнтуватися у приміщенні школи.
Розпізнавання форм і кольорів є важливою складовою зорового сприймання, і це вміння відіграє важливу роль у пізнанні навколишнього світу. Для дітей з інтелектуальними порушеннями визначення форм і кольорів може бути значно ускладнене. Вони можуть плутати схожі кольори, не здатні правильно розпізнавати геометричні фігури або помилково ідентифікувати один предмет як інший. Труднощі у сприйнятті кольорів і форм часто виникають через порушення когнітивних функцій, таких як увага та пам'ять, що ускладнює процес пізнання, що обмежує здатність дитини до навчання, особливо в ранніх етапах шкільної освіти.
Наприклад, дитина з інтелектуальними порушеннями може не вірно ідентифікувати відмінність між синім і зеленим кольорами або не зрозуміти різницю між колами і квадратами, що може стати проблемою під час навчання математики чи малювання, оскільки для правильного виконання завдання дитина повинна чітко розпізнавати і відрізняти форми та кольори.
Зниження здатності до зорової пам'яті є ще одним проявом інтелектуальних порушень, яке значно впливає на процеси навчання та повсякденне життя. У дітей з інтелектуальними порушеннями обмежена здатність зберігати та відтворювати зорові образи, що обмежує їхню здатність до навчання через спостереження, оскільки їм складно запам'ятовувати зорову інформацію, таку як зображення предметів, карт, схем чи малюнків. Унаслідок цього діти можуть мати труднощі з виконанням завдань, що потребують відтворення побаченого.
Наприклад, дитина може не пам'ятати, як виглядає певний предмет, навіть якщо вона нещодавно його бачила. Якщо вчитель попросить її малювати певний предмет або відтворити схему, дитина може не здогадатися, як це зробити через обмежену здатність до збереження зорової інформації в пам'яті.
Зорове сприймання також відіграє важливу роль у соціальній адаптації дитини, адже це дозволяє розпізнавати та реагувати на соціальні сигнали, такі як вирази обличчя, жести та поза інших людей. Діти з інтелектуальними порушеннями часто мають труднощі з інтерпретацією цих соціальних сигналів, що ускладнює їхню здатність будувати стосунки з однолітками і дорослими. Вони можуть не розуміти наміри інших людей через несприйнятливість до зорових сигналів, що знижує їхні можливості для соціалізації та інтеграції в колектив.
Наприклад, дитина може не зрозуміти, коли інші діти сміються або намагаються привернути її увагу, що може призвести до її ізоляції або небажання взаємодіяти з іншими, що може погіршити ситуацію, якщо дитина намагається включитися в колективну діяльність і не може правильно реагувати на соціальні сигнали.Корекційні методи
Застосування корекційних методів може значно покращити зорове сприймання у дітей з інтелектуальними порушеннями. Для підвищення рівня зорової уваги використовуються вправи, спрямовані на тренування концентрації та фокусування на важливих об'єктах. Також застосовуються наочні матеріали, такі як картинки, схеми, відео, що допомагають краще засвоїти інформацію. Для дітей з обмеженими можливостями в зоровій пам'яті корисні спеціалізовані ігри та завдання на тренування зорової пам'яті.
Наприклад, для дітей, які мають труднощі в розпізнаванні кольорів або форм, можна використовувати спеціальні картки або набори з кольоровими фігурами для розвитку навичок класифікації та порівняння.
З огляду на вищевикладене, інтелектуальні порушення значно впливають на розвиток зорового сприймання дітей, що, в свою чергу, негативно позначається на їх здатності до навчання, соціалізації та адаптації до змін навколишнього середовища. Однак спеціалізовані корекційні методи, такі як тренування зорової пам'яті, використання наочних матеріалів і тактильних стимуляцій, можуть допомогти компенсувати ці труднощі і покращити зорове сприймання.
РОЗДІЛ 2. ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЗОРОВОГО СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
2.1 Поняття ігрової діяльності та її роль у розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями
2.2 Методики та інструменти для розвитку зорового сприймання через гру
2.3 Специфіка організації ігрової діяльності для дітей з інтелектуальними порушеннями
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ІГРОВИХ МЕТОДІВ У РОЗВИТОК ЗОРОВОГО СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
3.1 Розробка та застосування ігрових вправ для розвитку зорового сприймання
3.2 Оцінка ефективності ігрових методів у розвитку зорового сприймання
3.3 Висновки та рекомендації для педагогів щодо використання ігрової діяльності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01
Бартлевич Ю. М. Фізичний розвиток дітей з інтелектуальними порушеннями. Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців: збірник наукових праць. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021. Вип. 9, т. 1. С. 164–169.
Білан О.І. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля». Тернопіль: ТОВ «Мандрівець», 2017. 256 с.
Богомолова Н. Діти із захворюваннями органів зору: як організувати роботу. Медична сестра дошкільного закладу. 2018. №6. С. 4-9
Геренко А. О. Особливості застосування здоров’язбережувальних технологій для дітей з інтелектуальними порушеннями. Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців: збірник наукових праць. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021. Вип. 9, т. 1. С. 183–188
Горбань Д. Ф. Дидактичні ігри як метод роботи логопеда з дітьми з мовленнєвими порушеннями. Вісник Освітньо-наукового центру сімейноцентрованих практик. 2023. № 2. С. 121–124.
Григоренко Г., Погрібняк Н. Створення предметно-ігрового середовища. Дошкільне виховання. 2019 №02. С. 11-14
Дитина: Освітня програма для дітей від 2 до 7 років. Г.В. Бєлєнька, О.Л Богініч, В.М. Вертутіна, К.І. Волинець, Ю.О. Волинець, Л.В. Гаращенко та ін. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. 440 с.
Діти з порушенням зору в умовах інклюзивної освіти: навч.-метод. посіб. Н. М. Алєєва, Ю. В. Барінов та ін.; за наук. ред. Є. П. Синьової, С. О. Рикова. Київ: Кафедра, 2016. 212 с.
Завітренко Д. Ж., Березенко Н. О. Формування ігрової діяльності у дітей з особливостями інтелектуального розвитку. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. № 207. С. 142–147.
Залізняк А. Рухлива гра як засіб формування фізичних якостей у дітей дошкільного віку. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи. 2023. № 1 (9). С. 65–71.
Кобильченко В. В. Теоретичні основи психолого-педагогічного супроводу молодших школярів з порушеннями зору. Полтава: ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2017. 367 с.
Когут Г. Сенсорно-пізнавальна компетентність дитини-дошкільника як підґрунтя цілісного розвитку особистості. Розвиток освіти в кризових умовах: історія, теорія, практика: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Дрогобич, 27-28 квітня 2023 року); за ред. Т. Пантюк, А. Федорович. Дрогобич: ДДПУ ім. І. Франка, 2023. С. 226-229.
Коптур O. Напрями запровадження оздоровчих технологій для дітей з інтелектуальними порушеннями Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців: збірник наукових праць. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023. Вип. 11, т. 1. С. 154–159
Легкий О.М., Курінна В.Р., Кондратенко С.В. Корекційно-розвивальні технології для розвитку дітей з порушеннями зору: навч. метод. посіб. К., 2023. 98 с.
Матвеєва Н., Матішак М., Дмитрів Р. Використання рухливих ігор у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами дошкільного та молодшого шкільного віку. Молодь і ринок. 2022. № 7. С. 122–127
Освітня програма «Впевнений старт» для дітей старшого дошкільного віку. Н.В. Гавриш, Т.В. Панасюк, Т.О. Піроженко, О.С. Рогозянський, О.Ю. Хартман, А.С. Шевчук. Київ: Українська академія дитинства, 2017. 80 с.
Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови для глухих дітей» для 6-10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху, закладів загальної середньої освіти зі спеціальними та/або інклюзивними класами. О.Ф. Федоренко, В.В. Васильєва, Л.Ф. Юхимович, Е.С. Ільченко. К., 2022.
Психологія дітей з інтелектуальними порушеннями. Методичні вказівки до самостійної роботи для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 016 «Спеціальна освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Укладач О.І. Утьосова. Ужгород: ДВНЗ «Ужгородський національний університет», 2024. 78 с.
Рибалко Л. М. Методика розвитку фізичних якостей в учнів молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2021. № 2 (340). С. 240– 251
Сучасна початкова освіта: погляди молодих дослідників: матеріали I Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. м. Ніжин, 30 травня 2024 року; за заг. ред. Білоусова Н. В., Філоненко О. С. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2024. 238 с.
Шевченко Л.В. Методика формування сенсорних навичок у дошкільників через музику. Київ: Либідь, 2021. 230 с.
Garcy, A. M. & Berliner, D. C. A critical review of the literature on the relationship between school quality and health inequalities, Review of Education. 2018. Vol. 6, (1). Р. 40–66.
ДОДАТКИ
23.11.2025 18:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора