Педіатрія
ПЕДІАТРІЯ
РОЗПИТУВАННЯ ПЕДІАТРИЧНОГО ПАЦІЄНТА
1) РАХІТ
1. Привітайтеся, представтеся мамі пацієнта, поясніть мету спілкування,
отримайте згоду на це.
+Уточніть, чи дана доросла особа є родичом дитини та яким.
2. Запитайте, як можете звертатися до мами пацієнта.
3. Запитайте про вік дитини.
4. Зберіть основні скарги: що турбує маму дитини (дратівливість, пітливість, наявність зубів).
З ЯКИМИ СКАРГАМИ ВИ ДО НАС ЗВЕРНУЛИСЬ?ЩО ВАС І ВАШУ ДИТИНКУ ТУРБУЄ?
+великий живіт,розмякшення кісток черепа
/
Характеристика гострого періоду: · швидке прогресування хвороби · переважання розм'якшення кісток · виражені зміни вегетативної нервової системи
Характеристика підгострого перебігу · переважання остеоідної гіперплазії · помірні ознаки ураження інших органів і систем.
Характеристика рецидивного перебігу · чередування періодів загострення і періодів його вщухання.
5. Розпитайте про деталі кожної з них.
6. Розпитайте про можливі супутні скарги(чи немає проблем з нирками,жовчовивідними шляхами з іншими системами органів,температура нудота і тд чи помітили зміни у калі,сечі)
7. Запитайте про можливу причину стану дитини (раціон харчування дитини,проведення профілактики,як часто перебуває на сонці,тривале застосування певних препаратів,чи роди були в нормі,спадковість,яке вигодовування).
8. Дайте відповідь на запитання мами.
*лікування віт D,не можна передозувати, Препарати кальцію, магнію, оротової кислоти, карнітину хлориду, АТФ,полівітаміни (E, гр. B, C)
* крім лікування фізіотерапія, лікувальний масаж, лікувальна фізкультура
*прогноз – сприятливий,якщо не лікувати деформація кісткових структур, дискінезія жовчовивідних шляхів, порушення роботи нирок, а також різні шкірні захворювання (зокрема, псоріаз)
*рентген
9. Уточніть, чи мама, ще хоче щось додати.
10. Завершення розмови, подякуйте мамі та дитині.
*****************************************************************************************
Кальційпенічний варіант рахіту характеризується наявністю
деформацій кісток, зумовлених остеомаляцією, вираженою
підвищеною нервово-м'язовою збудливістю, підвищеною пітливістю,
тахікардією, порушенням сну, функцій травного каналу; тобто перебіг
рахіту відбувається гостріше, зі значним зниженням вмісту
іонізованого кальцію в сироватці та еритроцитах венозної крові.
Фосфоропенічний варіант рахіту відбувається з більш
вираженням зниженням вмісту неорганічного фосфору в сироватці та
еритроцитах крові. Він супроводжується стійкою млявістю хворих
дітей, їх загальмованістю, м'язовою гіпотонією, деформаціями
скелета, зумовленими остеоїдною гіперплазією.
Варіант рахіту з незначними змінами рівня кальцію та
фосфору в крові відбувається в легшій формі, він має підгострий
характер, деформації кісток незначні, майже відсутні прояви
ураження нервової та м'язової систем
2)ПОРУШЕННЯ ЖИВЛЕННЯ У ДІТЕЙ
1. Привітайтеся, представтеся себе мамі хлопчика (ПІП, посада), поясніть
мету спілкування, отримайте згоду на це.
2. Уточніть, чи дана доросла особа є родичом дитини та яким.
3. Запитайте, як можете звертатися до мами хлопчика.
4. Запитайте вік та ім’я дитини.
5. Зберіть основні скарги ( приріст маси тіла, апетит, зригування, блювота,
Випорожнення,неспокій дратівливість,недоїдання,переїдання,зниження ваги,затримка у рості,діарея,закреп,чи є підвищення температури,чи помітили зміни у калі,сечі) .
/
6. Розпитайте про деталі кожної з них.
7. Розпитайте про можливі супроводжуючі скарги.
8. Запитайте про можливу причину стану дитини.(чи був стрес у дитини,чи дотримується дитина правильного харчування, недоїдання,чи є перегодовування(чи залишали у бабусі яка може перегодовувати:)), травма ,опіки,інфекція,ліки,подорожі)
9. Дайте відповідь на запитання матері.
-через що це відбувається?
10.Уточніть, чи має мама щось додати.
11. Подякуйте мамі та дитині.
****************************************************************************
РЕГУРГІТАЦІЯ У НЕМОВЛЯТ (МАЛЮКОВІ ЗРИГУВАННЯ) - невимушене вертання у ротову порожнину їжі, яку дитина проковтнула; може супроводжуватись витіканням її з рота. 5 разів надень і менше, а обсяги виділеної їжі не перевищують 3 мл і мають нормальний вигляд
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЗАКРЕП
Діагноз встановлюють при наявності у дітей до 4-літнього віку протягом 1місяця не
менш 2 з наступних ознак:
- Два або менше спорожнювання кишечника на тиждень;
- Принаймні 1 епізод у тиждень нетримання після придбання гігієнічних навичок;
- Наявність епізодів затримки дефекації;
- Наявність хворобливого спорожнювання кишечника або твердих
випорожнень;
- Присутність великої кількості фекальних мас у прямій кишці;
- Утворення "калових каменів", які можуть утруднювати дефекацію.
Скарги:Дратівливість;Зниж апетиту;Почуттям раннього насичення.
ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІАРЕЯ- це безболісна дефекація 3 і більше разів на добу більшою кількістю неоформлених випорожнень, що тривають 4 і більше тижнів з дебютом у періоді новонародженості або в дошкільні роки
РУМІНАЦІЯ –це постійна регургітація недавно з'їденої їжі, яку дитина знову пережовує й повторно ковтає, але при цьому відсутні ознаки якого-небудь явного органічного захворювання.
Діагноз встановлюють за наявності ознак протягом, принаймні,|3 місяців:
1. Повторні скорочення м'язів черевного пресу, діафрагми та язика;
2. Регургітація (закид) шлункового вмісту в ротову порожнину, що
або відкашлюється або пережовується й повторно проковтується;
3. Наявність трьох або більше ознак з перерахованих нижче:
- Початок у віці 3-8 місяців;
- Відсутність ефекту від заходів, застосовуваних при|гастроезофагеальній рефлюксній хворобі
або антихолінергічних |препаратів, зміни характеру харчування, годування через соску
або гастростому;
- Не супроводжується нудотою або ознаками дискомфорту;
- Румінація не відбувається протягом сну й коли дитина спілкується з навколишніми
АЕРОФАГІЯ - відчуття розпирання в епігастрії, що виникає внаслідок надмірного заковтування повітря й зменшується після відрижки повітрям.
Діагноз встановлюють за наявності, принаймні, двох ознак, зазначених
нижче:
1. Заковтування повітря.
2. Здуття живота через скупчення повітря в кишечнику.
3. Повторювана відрижка й/або підвищене
виділення газів з кишечника.
Зазначені ознаки спостерігаються, принаймні, один раз на тиждень
протягом, принаймні, 2 місяців до встановлення діагнозу.
СИНДРОМ ЦИКЛІЧНОЇ БЛЮВОТИ (CVS) – захворювання переважно дитячого віку, яке проявляється стереотипними повторними епізодами блювоти, що змінюються періодами повного благополуччя.
БІЛКОВО-ЕНЕРГЕТИЧНА НЕДОСТАТНІСТЬ У ДІТЕЙ
характеризується зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушеннями пропорцій тіла, функцій харчування, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильністю до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку
3)АЛЕРГІЧНА ПАТОЛОГІЯ.
1. Привітайтеся, представтеся матері пацієнта, поясніть мету спілкування,
отримайте згоду на це.
+Уточніть, чи дана доросла особа є родичом дитини та яким.
2. Запитайте, як можете звертатися до пацієнта.
3. Запитайте, скільки років пацієнту.
4. Зʼясуйте, де навчається пацієнт.
5. Запитайте про тривалість та початок захворювання (час, гострий чи поступовий, як давно помітили перші ознаки), виникають у відповідь на/або посилюються після фізичних вправ або інших тригерів, таких, як вплив домашніх тварин, холод або вологе повітря або при емоціях і сміху, виникають без простуди
Клінічні ознаки, які ЗНИЖУЮТЬ вірогідність розвитку астми: Симптоми тільки при застуді, Вологий кашель в анамнезі, Сильні запаморочення, легкі запаморочення, периферичні поколювання,
З/
/
6. Запитайте матір про можливу причину захворювання(травми,вірусна інфекції,чи хворів недавно,стрес,переохолодження,алерген,полютанти,фізичне навантаження,спадковість)
7. Зʼясуйте періодичність виникнення симптомів, які найчастіше
підсилюються вночі і під ранок.(що саме провокує(тварини,активні ігри,пилок,пора року,їжа,захворювання)
періодичність виникнення симптомів (три епізоди бронхообструкції протягом 1 року (задишка, свистяче дихання, приступоподібний кашель, відчуття стиснення в грудній клітці))
8. Чи попередньо матір зверталась за медичною допомогою і чи отримувала
дитина попереднє лікування.(яке)
9. Чи були прояви атопічного дерматиту в анамнезі.(алергічного риніту,харчової алергії)
10. Як часто виникали такі ж прояви в минулому.
11. Чи були прояви подібних захворювань у родичів пацієнта.
12. Як дитина переносить фізичне навантаження.
13. Дайте відповідь на запитання матері пацієнта.
14. Уточніть, чи матір пацієнта, ще хоче щось додати.
15. Завершення розмови, подякуйте матері пацієнта.
*****************************************************************************************
Формулювання діагнозу:
Бронхіальна астма, неалергічна, інтермітуючий перебіг, контрольована.
Бронхіальна астма, алергічна, легкий персистуючий перебіг.
Бронхіальна астма, алергічна, середньоважкий персистуючий перебіг, частково
контрольована, неускладнена.
Бронхіальна астма, змішана, тяжкий персистуючий перебіг, період загострення (тяжке
загострення), ускладнена ателектазом середньої долі правої легені.
/
4)Збір скарг та анамнестичних даних у стандартизованого пацієнта з інспіраторною задишкою (гострий стенозуючий ларингіт)
Гострий обструктивний ларингіт (гострий стенозуючий ларинготрахеїт, несправжній круп) - визначають як загрозливе життю захворювання верхніх дихальних шляхів переважно вірусної етіології, вражає переважно зону під голосовими зв’язками й характеризується інспіраторною задишкою, дисфонією, «гавкаючим» кашлем, а у складних випадках – посиленою роботою дихання.
1. Привітайтеся, представтеся матері пацієнта, поясніть мету спілкування,
отримайте згоду на це.
2. Запитайте, як можете звертатися до пацієнта.
3. Запитайте, скільки років пацієнту.
4. Зʼясуйте, чи відвідує дитина дитячий колектив
5. Запитайте про тривалість та початок захворювання (час, гострий** чи поступовий).
Основні скарги:
Скарги: Кашель, який на початку захворювання має сухий(без мокроти, Спровокувати напад кашлю може їжі, розмова) , нав`язливий характер. « гавкаючий» кашель. нестача повітря, свистяче дихання, неспокій, зміна голосу (дисфонія) голос сиплий іноді повністю зникає, біль за грудиною та в горлі, підвищення температури, загальна слабкість, збільшення лімфовузлів, закладеність носа, пирхавка та біль у горлі
На 2-му тижні стає вологим, продуктивним та поступово зникає. задишка не виражена, допоміжна мускулатура не бере участі в акті дихання, ціаноз відсутній,без симптомів інтоксикації
6. Запитайте матір про можливу причину захворювання.( вірус парагрипу, аденориновірус,крснуха, вітрянка,мікоплазмоз,стафілококова інфекція,стрептококова інф,переохолодження,стрес)
7. Чи попередньо матір зверталась за медичною допомогою і чи отримувала
дитина попереднє лікування.(якщо лікувались то чим?)
8. Як часто виникали такі ж прояви в минулому.
9. Дайте відповідь на запитання матері пацієнта.
Домедична допомога
· тепла гірчична ванна для ніг або гірчичники на литкові м'язи;
· судинорозширювальні краплі в ніс;
· інгаляції з содою;
· тепле пиття (молоко з содою);
· антигістамінний препарат, розтертий у порошок.
Профілактика – зміцнення імунітету і своєчасне лікування простудних захворювань. Не забувати про сезонну вакцинацію проти грипу, регулярні прогулянки на свіжому повітрі, ранкову гімнастику і повноцінне харчування. Дотримуйтеся режиму сну і відпочинку. провітрювання кімнати двічі на день; додаткове зволоження повітря в приміщенні; достатнє вживання теплого чаю, води.
Можливі ускладнення – бронхіт, бронхіоліт, запалення легень (пневмонія), помилковий круп.
10. Уточніть, чи матір пацієнта, ще хоче щось додати.
11. Завершення розмови, подякуйте матері пацієнта.
Аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видих. Хрипи вислуховуються з обох сторін в різних відділах легень, при кашлі змінюються. На початку хвороби хрипи сухі, а згодом з`являються незвучні, вологі дрібно-, середньо-, та великоміхурцеві хрипи відповідно діаметра вражених бронхів.
5)Збір скарг та анамнезу з їх деталізацією при захворюванні суглобів
1. Привітайтеся, представте себе мамі дівчинки (ПІП, посада), поясніть мету
спілкування, отримайте згоду на це.
2. Запитайте, як можете звертатися до мами дівчинки.
3. Запитайте вік та ім’я дитини.
4. Уточніть, чи дана доросла особа є родичем дитини та яким.
5. Зберіть основні скарги.
Це до ЮІА
Вік дебюту:до 6 років
Стать:хлопчики=дівчатка
/
Це до РГ
Чи спостерігали ви у дитини мимовільні,хаотичні,неритмічні рухи,що посилюються при емоціях ,дії подразників,розлади координації,психоемоційні порушення(нестійкий настрій,плаксивість,дратівливість) – мала хорея
Чи спостерігали висипання(блідо-рожеві,кільцеподібні,на тулубі,без свербежу,не підвищуються над рівнем шкіри,блідне при натисканні,)-кільцеподібна еритема
Чи не спостерігали вузлики,(круглі,щільні,малорухомі),(на хребцях,розгинальна пов.суглобів) – підшкірні ревматичні вузлики
ГАРЯЧКА ЧИ БУЛА(більше 38С)
6. Запитайте про тривалість та початок захворювання ( гострий чи
поступовий).
Якщо Ревматична гарячка ( При гострому початку захворювання на перший план виступають явища артриту, при поступовому - кардит і хорея)
7. Розпитайте про деталі кожної з них(набряк суглобів, гіпертермія, біль,
рухливість, хода)
8. Розпитайте про можливі супроводжуючі скарги.
9. Запитайте про можливу причину стану дитини.(переохолодження,скарлатина перенесена нещодавно(рг),стрес , генетика,бактеріальна чи вірусна інфекції,травма)
*РГ через стрептокок А
10. Дайте відповідь на запитання матері.
11. Уточніть, чи має мама щось додати.
12. Подякуйте мамі та дитині.
/
/
6)Збір скарг та анамнезу з їх деталізацією при
міокардиті
Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Привітайтеся, представте себе мамі дівчинки (ПІП, посада), поясніть мету
спілкування, отримайте згоду на це.
2. Уточніть, чи дана доросла особа є родичом дитини та яким.
3. Запитайте, як можете звертатися до пацієнта.
4. Зберіть основні скарги.
Загальний стан порушується, підвищується температура (як правило, субфебрильна), з'являються біль у ділянці серця (стиснення набряком нервових закінчень)( біль в грудній клітці перикардіального або псевдоішемічного характеру), блідість, ціаноз, тахікардія або брадикардія, рідше — нормальна частота серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, порушення ритму, серцебиття і/або симптоми аритмії невідомої етіології. Необхідно звернути увагу на невідповідність між вираженістю тахікардії і незначним підвищенням температури тіла
Задишка: гостра (до 3 міс.), або прогресуюча задишка в спокої або при фізичному навантаженні і/або втомлюваність, підгостра або хронічна (зберігається >3 міс.) задишка в спокої або при фізичному навантаженні і/або втомлюваність
Наявність набряків ногах
Втома
Симптоми інтоксикації, такі як головний біль, болі в м᾿язах, суглобах, лихоманка
5. Запитайте про тривалість та початок захворювання ( гострий чи поступовий).
6. Розпитайте про деталі кожної з них(серцебиття, болі в ділянці серця, задишка, втома, набряки)
7. Розпитайте про можливі супроводжуючі скарги.
8. Запитайте про можливу причину стану дитини.(інфекційні захворювання,Ревматоїдний артрит,вакцини,вживання лікарські засоби,ковід)
9. Дайте відповідь на запитання матері.
Підтверджують міокардит дані ЕКГ ( а) порушення ритмічної діяльності у вигляді тахі- або брадикардії, міграція водія ритму й атріовентрикулярної дисоціації, рідше — екстрасистолія; б) порушення атріовентрикулярної провідності у вигляді подовження інтервалу P-Q; в) зміни зубця Т (він може бути дещо згладженим або високим, загостреним у лівих грудних відведеннях); г)зниження вольтажа комплексів QRS.
Профілактика:обмежити фіз.активність,дієта,правила гігієни, Уникайте людей, які мають вірусне захворювання, поки вони не одужають,вакцинуйтесь.
10. Уточніть, чи має мама щось додати.
11. Подякуйте мамі та дитині.
*****************************************************************************************
для визначення форм міокардиту
1) гострий міокардит — в анамнезі недавно перенесена вірусна інфекція; симптоми-передвісники, які залежать від воріт інфекції (верхні дихальні шляхи або ШКТ), на декілька днів або тижнів передують появі серцевих симптомів; може протікати під маскою гострого коронарного синдрому з позитивним результатом тропонінів і відсутністю патологічних змін при коронарографії — найчастіше викликаний парвовірусом B19;
2) еозинофільний міокардит — екзантема та іноді еозинофілія периферичної крові; при найтяжчій його формі (гострому некротизуючому еозинофільному міокардиті) — серцева недостатність із фульмінантним перебігом;
3) гігантоклітинний міокардит — найчастіше симптоми серцевої недостатності, значно рідше домінують шлуночкові аритмії або блокади провідності.
Класифікація міокардиту в залежності від перебігу
1) фульмінантний — раптовий, виразний початок і швидке прогресування симптомів серцевої недостатності, включно з розвитком кардіогенного шоку; дисфункція міокарда минає спонтанно або (рідше) призводить до смерті;
2) гострий — менш виразний початок, у частини хворих дисфункція міокарда лівого шлуночка прогресує до дилатаційної кардіоміопатії;
3) підгострий або хронічний — прогресуюча серцева недостатність, як при дилатаційній кардіоміопатії.
Педіатрія
1. Практична навичка: Обстеження педіатричного пацієнта з патологією дихальної системи
1. Привітайтеся, представте себе, поясніть мету обстеження, отримайте згоду на це.
2. Запитайте вік дитини
3. Помити руки, продезінфікувати фонендоскоп
4. Вислухайте легені, оцініть характер дихання
Норма: дихання везикулярне, хрипів немає
Пневмонія: (локально) ослаблене везикулярне дихання, локальна крепітація, вологі хрипи.
5. Дослідіть наявність задишки у пацієнта
Також задишка при навантаженні (навантаження різне залежно від віку)
/
6. Зробіть висновок про стан дихальної системи у пацієнта
/
7. Виберіть з перерахованих нижче діагнозів той, який найбільш вірогідно має місце в обстеженого пацієнта
8. Призначте хворому додаткові обстеження
При пневмонії: ЗАК, визначення показників гострої фази запалення, пульсоксиметрія, рентгенографія органів грудної клітки
9. Після закінчення обстеження дайте відповіді на запитання у виданому вам бланку.
10. Подякуйте
2. Практичне навичка: Обстеження дихальної системи при алергічній патології.
Бронхіальна астма
1. Привітайтеся, представте себе(ПІП, посада), поясніть мету обстеження, отримайте згоду на це.
2. Запитайте вік і де навчається пацієнт.
3. Помити руки, продезінфікувати фонендоскоп
4. Підрахуйте частоту дихання у пацієнта.
5. Проведіть аускультацію легень та оцініть патологічні зміни дихання та додаткові шуми.
При Бронхіальній астмі: Дифузні сухі свистячі хрипи на фоні жорсткого або послабленого дихання, подовження видиху; у дітей раннього віку – поєднання дифузних сухих свистячих і різнокаліберних вологих малозвучних хрипів.
При перкусії: коробковий звук
Експіраторна задишка
6. Вкажіть, про який попередній діагноз можна подумати.
8. Призначте хворому додаткові обстеження
При бронхіальній астмі: ЗАК
1. Критерії порушення функції зовнішнього дихання
(для дітей старших за 5 років, які спроможні проходити спірометричне та пікфлуометричне дослідження)
2. Алергологічне дослідження (позитивні шкірні проби)
3. Рентгенологічне дослідження
З метою диференціальної діагностики з іншими захворюваннями дихальних шляхів:структурних аномалій дихальних шляхів,хронічної інфекції, тощо.
3. Практична навичка: Обстеження педіатричного пацієнта з патологією серцево-судинної системи
1. Привітайтеся, представте себе (ПІП), поясніть мету обстеження, отримайте згоду на це.
2. Запитайте вік та чим займається пацієнт.
3. Помити руки, продезінфікувати фонендоскоп
4. Вислухайте тони серця, визначте наявність шуму
Ревматичний кардит: Ослаблення тонів серця; виражений органічний систолічний шум на верхівці і/або діастолічний шум на основі серця
Неревматичний кардит: частіше тахікардія або брадикардія, послаблення І тону, систолічний шум мітральної регургітації, жорстке дихання або хрипи в легенях
Дилятаційна кардіоміопатія: І тон ослаблений, помірний акцент ІІ тону над легеневою артерією на верхівці серця вислуховується систолічний шум відносно мітрально недостатності
Гіпертрофічна кардіоміопатія: Послаблення тонів, може бути IV тон.
Серцевий шум повʼязаний з обструкцією вивідного протоку - систолічний, грубий, із
максимумом у середині систоли; точка найкращого вислуховування верхівка, лівий край грудини.
5. Дослідіть наявність тахікардії та аритмії у пацієнта
6. Запишіть результати аускультації ( ЧСС, серцевий ритм, наявність додаткових шумів)
7/ Зробіть висновок про стан серцево-судинної системи у пацієнта
/
8. Виберіть з перерахованих нижче діагнозів той, який найбільш вірогідно має місце в обстеженого пацієнта
9. Призначте хворому додаткові обстеження
Ревматичний кардит:
ЗАК, коагулограма, дослідження синовіальної рідини, імунологічні дослідження, ЕКГ, рентгенологічне дослідження, ехокардіографія.
Неревматичний кардит:
Загальний аналіз крові, Гостро фазові показники запалення, Біохімічні маркери ураження міокарда,
ПЛР - визначення інфекційного збудника, ЕКГ, ЕхоКГ, Рентгенографія серця і судин,
Ендоміокардіальна біопсія.
Дилятаційна кардіоміопатія:
Біохімічні маркери ураження міокарду, ЕКГ, Ренгенографія ОГК, ЕхоКГ.
Гіпертрофічна кардіоміопатія:
ЕКГ, ЕхоКГ, Катетеризація
вентрикулографія, МРТ, Біопсія міокарда
4. Практична навичка: Обстеження педіатричного пацієнта з природженою вадою серця
1. Привітайтеся, представте себе (ПІП), поясніть мету обстеження, отримайте згоду на це.
2. Запитайте вік дитини.
3. Помити руки, продезінфікувати фонендоскоп
4 Вислухайте тони серця, визначте наявність шуму
Перший тон у верхівковій області може бути роздвоєним, іноді посиленим.
Другий тон над легеневою артерією при легеневій гіпертензії може бути посиленим, різким, а також роздвоєним.
Приблизно в 2/3 хворих вислуховується систолічний шум різної інтенсивності й тембру з епіцентром у другому-третьому міжребер’ях зліва від краю грудини.
При більших дефектах може бути діастолічний шум над тристулковим клапаном (через збільшений кровоток через правий венозний отвір).
5. Дослідіть наявність тахікардії та аритмії у пацієнта
/
6. Зробіть висновок про стан серцево-судинної системи у пацієнта
7. Виберіть з перерахованих нижче діагнозів той, який найбільш вірогідно має місце в обстеженого пацієнта
8. Призначте хворому додаткові обстеження
Інструментально:
На рентгенограмі видно розширення легеневих судин, збільшення серця за рахунок правих відділів, вибухання дуги легеневої артерії,
На ЕКГ – ознаки перевантаження правого серця, порушення провідності і обмінні зміни. Часто на перший план виходять аритмії, порушення провідності по правій ніжці пучка Гіса.
5. Практична навичка: Обстеження педіатричного пацієнта з патологією верхніх дихальних шляхів (ларингіт)
1. Привітайтеся, представте себе, поясніть мету обстеження, отримайте згоду на це.
2. Запитайте вік дитини
3. Помити руки, продезінфікувати фонендоскоп
4. Вислухайте легені, оцініть характер дихання
Ларингіт вражає переважно зону під голосовими зв’язками, тому аускультативно зазвичай дихання везикулярне, хрипів немає.
5. Дослідіть наявність задишки у пацієнта
Інспіраторна задишка, характеризується гучним вдихом з втягнення податливих місць грудної клітини (іноді втягнення яремної западини є єдиним видимим симптомом дихальної недостатності у дітей).
6. Зробіть висновок про стан дихальної системи у пацієнта
В попередніх питаннях є табл. ДН
7. Виберіть з перерахованих нижче діагнозів той, який найбільш вірогідно має місце в обстеженого пацієнта
8. Призначте хворому додаткові обстеження
Зак, рентген
6.Практична навичка: Обстеження педіатричного пацієнта з патологією дихальної системи (бронхіт)
1. Привітайтеся, представте себе, поясніть мету обстеження, отримайте згоду на це
2. Запитайте вік дитини
3. Помити руки, продезінфікувати фонендоскоп
4. Вислухайте легені, оцініть характер дихання
Гострий бронхіт: Аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видих. Хрипи вислуховуються з обох сторін в різних відділах легень, при кашлі змінюються. На початку хвороби хрипи сухі, а згодом з`являються незвучні, вологі дрібно-, середньо-, та великоміхурцеві хрипи відповідно діаметра вражених бронхів.
Гострий обструктивний бронхіт: вислуховується жорстке дихання, видих подовжений, багато сухих свистячих хрипів. Можуть бути середньо- та великопухирцеві хрипи
5. Дослідіть наявність задишки у пацієнта
6. Зробіть висновок про стан дихальної системи у пацієнта
Не виявляють ознак дихальної недостатності (задишка не виражена, допоміжна мускулатура не бере участі в акті дихання, ціаноз відсутній), та симптомів інтоксикації.
При пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні.
7. Виберіть з перерахованих нижче діагнозів той, який найбільш вірогідно має місце в обстеженого пацієнта
8. Призначте хворому додаткові обстеження
Гострий бронхіт: Загальний аналіз крові, Рентгенографія легень, Спірометрія, пікфлуометрія, Мікробіологічний аналіз мокроти
Гострий обструктивний бронхіт: ЗАК, рентгенографія органів грудної клітки
Педіатрія
Станція № 3 Лабораторно-інструментальні обстеження
1. Практична навичка Інтерпретація результатів додаткових методів обстеження у пацієнта у пацієнта з рахітом
Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Студент знайомиться із виданим завданням.
2. Інтерпретує лабораторні обстеження пацієнта (загальний та біохімічний аналіз крові).
3. Виставляє ймовірний клінічний діагноз.
4. Призначає відповідне лікування та профілактику.
5. Дає відповіді на виданому йому бланку.
Після дзвінка студент здає бланк відповіді екзаменатору і переходить на наступну станцію.
Загальний аналіз крові: (зниження рівня гемоглобіну). - Зменшення вітаміну Д сприяє розгальмуванню утворення прозапальних цитокінів, які активують гепсидин - пептид, що зменшує виведення заліза із клітин ретикулоендотеліальної системи та зменшує його всмоктування - сприяє розвитку дефіциту заліза для кровотворення
Норма:
/
Біохімічний аналіз: (Зниження кальцію, неорганічного фосфору,підвищення лужної фосфатази)
Нормальні показники для дітей віком до 3-х років:
1) Кальцію в крові - 2,25 - 2,5 ммоль/л,
2) Фосфору в сироватці крові 1,45 – 1,77 ммоль/л,
3)Лужна фосфатаза 140 - 220 од.
"Для старших діток + - такі самі"
Ймовірний клінічний діагноз: Рахіт (легкий, середній, тяжкий ступінь важкості по клініці ) нижче
Лікування та профілактика: Препарати вітаміну D3, Дози залежить від ступення важкості, вони є наступні:
1) Легкий ступінь - наявність слабовиражених змін з боку кісткової системи (розм'якшення кісток черепа - краніотабес, деформація кісток черепа - плоска,асиметрична потилиця, лобні та тім'яні горби) вегетатика слабопорушена
2) Середній ступінь - ураження кісток у двох або й у трьох відділах скелету ( потовщення хрящових частин ребер "чотки", Викривлення хребта ( кіфоз, сколіоз ) О, Х подібні ноги) вегетатика помірно порушена
3) Важкий ступінь - значні порушення з боку нервової, кісткової та інших систем
+Препарати кальцію, магнію, оротової кислоти, карнітину хлориду
/
З/
//
/
Додаткові:
1) Дотримання режиму дня та санітарно-гігієнічного режиму. Природне вигодовування, при неможливості - адаптовані замінники грудного молока.
Через 2 тижні від початку медикаментозного лікування -призначити ванни:
-сольові (для дітей малорухомих, пастозних),
-хвойні (переважно збудженим дітям),
-трав'яні (дітям з ексудативно-катаральним діатезом),
загальний масаж, ЛФК
2. Практична навичка Інтерпретація результатів додаткових методів
обстеження у пацієнта із захворюванням органів дихання
Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Студент знайомиться із виданим завданням.
2. Інтерпретує лабораторні обстеження пацієнта (загальний аналіз крові,
аналіз мокротиння).
3. Проводить інтеретацію результатів інструментальних обстежень (рентгенографію органів грудної порожнини)
4. Виставляє ймовірний клінічний діагноз.
5. Призначає відповідне лікування.
6. Дає відповіді на виданому йому бланку.
Після дзвінка студент здає бланк відповіді екзаменатору і переходить на наступну станцію.
ЗАК В НОРМІ:
/
Гострий бронхіт:
Загальний аналіз крові: ( прискоренням ШОЕ, нормальному чи зниженому вмісту лейкоцитів, лімфоцитозом)
Аналіз мокротиння: Бронхіт переважно вірусної етіології, тому бактеріального збудника не виявлено.
Рентгенографія: На рентгенограмі грудної клітки спостерігається незначне посилення
легеневого малюнку, тінь кореня легень розширена, нечітка
Лікування Гострого бронхіту:
- ліжковий режим до нормалізації температури;
- молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;
- вживання великої кількості рідини (понад 50% добової потреби),
включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;
3. Симптоматична терапія:
- Жарознижуючі засоби парацетамол ( орально суспензія ) 10 мг/кг 4р/д
парацетамол ( орально/ таб ) для стар діт 10-15 мг/кг 3 р/д
Парацетамол ( рект/ супозиторій) 15 мг/кг 3 р/д
-При закладенні носа, нежитю - зволоження слизової оболонки носа фізіологічним розчином натрію хлориду або 0,65 % розчином натрію хлориду.
Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужуючі дитячі краплі для носа,але застосовувати їх не довше 3 днів;
Бронхіальна Астма
Загальний аналіз крові: ( виявляється еозинофiлiя!!!!!!,лiмфоцитоз, схильність до лейкопенi)
Аналіз мокротиння: еозинофілія бронхіального секрету, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена
Рентгенографія: Визначається підвищена прозорість легеневих полів, підсилення легеневого малюнку, розширення коренів легень. Характерне низьке стояння, мала рухомість куполу діафрагми. Ребра розташовані горизонтально, розширені міжреберні проміжки
Лікування:
Сходинка 1 – низькі дози комбінації ІКС/формотерол ( b2 адреноміметик ) за потреби або за необхідності перед фізичним навантаженням
Сходинка 2 - регулярне застосування ІКС у низьких дозах плюс КДБА
за потреби (для дітей та підлітків) або низькі дози комбінації ІКС/формотерол за потреби або
за необхідності перед фізичним навантаженням (для підлітків).
Сходинка 3 - Два переважних варіанта: для підлітків – комбінація низьких доз ІКС/ТДБА в
якості базисної терапії + КДБА за потреби або комбінація низьких доз будесонід/формотерол
в якості як базисної так і швидкодіючої терапії
Сходинка 4 - Два переважних варіанта для підлітків – комбінація середніх доз ІКС/ТДБА в
якості базисної терапії + КДБА за потреби або комбінація низьких доз будесонід/формотерол
в якості як базисної так і швидкодіючої терапії
Схожинка 5: Варіанти лікування, які слід розглядати на сходинці 5 (якщо вони ще не застосовувались):
збільшення до високих доз ІКС/ТДБА; анти-IgE (омалізумаб) рекомендується для пацієнтів
старше 6 років з середньо-тяжкою та тяжкою алергічною БА, яка не контролюється лікуванням
сходинок 4-5;
Муковісцидоз -
Загальний аналіз крові: ( анемія)
Аналіз мокротиння: Хлориди більше 60 мекв/л .для виключення або підтвердження бактеріального інфікування дихальних шляхів і призначення адекватної антибактеріальної (АБ) терапії.
Рентгенографія: бронзоектази, пневмосклероз, ділянки емфіземи, ателектази, явища бронхіту чи пневмотичні вогнища, можливо деструктивні вогнища
Лікування муковісцитозу
- Замісна ферментна терапія - амілаза. ліпаза
- Муколітична терапія ( 3% and 7% гіпертонічні розчини натрію хрориду, ацетилцистеїн
- Дренування бронхіального дерева за допомогою дихальниз вправ
-Протигрибкові препарати
Пневмонія
Загальний аналіз крові:
Віруси, мікоплазмови, пневмоцистних: зміни показників крові не виражені.
Бактеріальних пневмоніях: лейкоцитоз, нейтрофільний зсув вліво, підвищення ШОЕ
Аналіз мокротиння: призначення адекватної антибактеріальної (АБ) терапії
Рентгенографія: посилення легеневого рисунка, що зумовлене збільшенням кровонаповнення судин легень і запальним набряком легеневої тканини
Лікування Пневмонії:
Для емпіричної, стартової терапії рекомендують:
«захищені» пеніциліни: ( ампiцилiн в/в 100 (-200) мг/кг/д в 3 введення)
( амоксицилiн перорально 50 (-90) мг/кг/д в 2-3 прийоми )
Цефалоспорини ІІ покоління. цефуроксим в/в 100 (-150) мг/кг/д в 3 введення,
цефуроксим перорально 30 мг/кг/д в 2 прийоми
При тяжкій формі ПП, за наявності ознак мікоплазмової або хламідійної інфекції, призначають :
1) Макроліди - кларитромiцин перорально 15 мг/кг/д в 2 прийоми,
2) Тетрацикліни - доксициклiн перорально для дітей від 12 років та для пацієнтів з масою >45 кг В першу добу 4 мг/кг/дВ другу добу 2 мг/кг/д
В антибіотиках використовують ступінчасту терапію - спочатку використовують парентеральні форми антибіотиків, 2-3 дніб після нормалізації температури переходять на пероральні
Оксигенотерапія - So2 <= 92 при диханні атмосферним повітрям отримують оксигенотерапію до досягнення SpO2 92%
Жарознижуюча терапія - парацетамол ( орально суспензія ) 10 мг/кг 4р/д
парацетамол ( орально/ таб ) для стар діт 10-15 мг/кг 3 р/д
Парацетамол (рект/ супозиторій) 15 мг/кг 3 р/д
3. Практична навичка Інтерпретація результатів додаткових методів
обстеження у педіатричного пацієнта з патологією нирок
Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Студент знайомиться із виданим завданням.
2. Інтерпретує результати лабораторних обстежень пацієнта (загального
аналізу крові та сечі, біохімічного аналізу крові).
3. Виставляє ймовірний клінічний діагноз.
4. Призначає відповідне лікування
5. Дає відповіді на виданому йому бланку.
Після дзвінка студент здає бланк відповіді екзаменатору і переходить на
наступну станцію