Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Ціннісні орієнтації осіб ранньої дорослості з різним рівнем життєвого стресу
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Сумський державний університет
Інститут:
Навчально науковий інститут психології
Факультет:
Психологія
Кафедра:
Кафедра психології, педагогіки та права
Інформація про роботу
Рік:
2025
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
психологія педагогічні засади творчості в професійній діяльності
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Сумський державний університет
Кафедра психології, політології та соціокультурних технологій
КУРСОВА РОБОТА
за темою «Ціннісні орієнтації осіб ранньої дорослості з різним рівнем життєвого стресу»
Студентки курсу,групи,
спеціальність «Психологія»
ПІБ
Науковий керівник
професор кафедри психології,
політології та соціокультурних технологій
ПІБ
Підсумкова оцінка:
Національна шкала _____________
Кількість балів ECTS ___________
Суми 2025
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ТА ЖИТТЄВОГО СТРЕСУ В РАННІЙ ДОРОСЛОСТІ
1.1. Психологічна характеристика ранньої дорослості та теоретичні підходи до розуміння цінностей…………………………………………………………...6
1.2. Життєвий стрес у ранній дорослості: поняття, джерела та вплив на особистість………………………………………………………………………...8
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………………….10
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ТА РІВНЯ ЖИТТЄВОГО СТРЕСУ ОСІБ РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ
2.1. Організація дослідження, опис вибірки та методи……………………….12
2.2. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів…………………………..14
2.3. Обговорення результатів та їх психологічна інтерпретація……………...15
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………………………………………….16
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………18
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….20
ДОДАТКИ………………………………………………………………………23
ВСТУП
Актуальність дослідження: Сучасний етап розвитку суспільства характеризується зростанням темпу життя, збільшенням інформаційного навантаження та підвищенням рівня невизначеності, що неминуче призводить до зростання життєвого стресу, особливо серед молодих дорослих. Період ранньої дорослості (приблизно від 18 до 35 років) є важливим етапом становлення особистості, часом активної соціалізації, професійного самовизначення, створення сім'ї та пошуку свого місця в житті. У цей період особистість стикається з численними стресогенними факторами, пов'язаними з навчанням, початком кар'єри, міжособистісними стосунками, фінансовою незалежністю та іншими важливими життєвими змінами.
У контексті зростаючої поширеності стресових станів особливої значущості набуває дослідження чинників, що можуть виступати як буфери або, навпаки, посилювати негативний вплив стресу на психологічне благополуччя особистості. Одним із таких фундаментальних внутрішніх регуляторів поведінки та ставлення до світу є система ціннісних орієнтацій. Цінності визначають спрямованість інтересів, потреб, прагнень людини, впливають на прийняття рішень та формування стратегій поведінки в різних життєвих ситуаціях, зокрема й у стресових.
Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених вивченню стресу та ціннісних орієнтацій окремо, питання про специфіку взаємозв'язку між ними у осіб ранньої дорослості з різним рівнем життєвого стресу залишається недостатньо розкритим. Розуміння того, як ціннісні орієнтації пов'язані з переживанням стресу в цей важливий період життя, може мати значне теоретичне та практичне значення для розробки ефективних стратегій психологічної допомоги та профілактики негативних наслідків стресу серед молодих дорослих.
Мета дослідження: Виявити та проаналізувати особливості ціннісних орієнтацій осіб ранньої дорослості з різним рівнем життєвого стресу.
Об’єкт дослідження: Ціннісні орієнтації осіб ранньої дорослості.
Предмет дослідження: Взаємозв'язок між ціннісними орієнтаціями та рівнем життєвого стресу осіб ранньої дорослості.
Завдання дослідження:
Здійснити теоретичний аналіз психологічної літератури з проблем цінностей, ціннісних орієнтацій та життєвого стресу в період ранньої дорослості.
Вивчити рівень життєвого стресу у досліджуваної вибірки осіб ранньої дорослості.
Виявити домінуючі ціннісні орієнтації в осіб ранньої дорослості з різним рівнем життєвого стресу.
Порівняти вираженість різних ціннісних орієнтацій у групах осіб ранньої дорослості з низьким, середнім та високим рівнями життєвого стресу.
Встановити наявність та характер статистичного взаємозв'язку між окремими ціннісними орієнтаціями та загальним рівнем життєвого стресу.
Гіпотеза дослідження: Існує статистично значущий взаємозв'язок між ціннісними орієнтаціями та рівнем життєвого стресу осіб ранньої дорослості. Зокрема, передбачається, що особи з вищим рівнем життєвого стресу можуть відрізнятися за значущістю певних ціннісних орієнтацій (наприклад, меншою вираженістю цінностей самотрансцендентності та більшою вираженістю цінностей самоствердження) порівняно з особами з нижчим рівнем стресу.
Методи дослідження:
Теоретичні методи: аналіз, синтез та узагальнення наукової літератури.
Емпіричні методи: Методика «Шкала сприйнятого стресу» для оцінки рівня життєвого стресу. Методика «Ціннісний опитувальник Ш. Шварца» для дослідження ціннісних орієнтацій.
Теоретична значущість дослідження: Результати дослідження сприятимуть поглибленню теоретичних уявлень про роль ціннісних орієнтацій у контексті переживання життєвого стресу в період ранньої дорослості. Отримані дані можуть уточнити розуміння механізмів взаємодії між ціннісною сферою особистості та її реакцією на стресові ситуації.
Практична значущість дослідження: Отримані емпіричні дані можуть бути використані психологами-практиками, консультантами та фахівцями в галузі психічного здоров'я для розробки програм психологічної підтримки та профілактики стресових розладів серед молодих дорослих. Виявлення специфічних ціннісних орієнтацій, пов'язаних з різним рівнем стресу, може допомогти у визначенні мішеней для психокорекційного впливу та формування більш адаптивних стратегій поведінки.
Структура та обсяг курсової роботи: Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг:25 сторінок.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ТА ЖИТТЄВОГО СТРЕСУ В РАННІЙ ДОРОСЛОСТІ
Психологічна характеристика ранньої дорослості та теоретичні підходи до розуміння цінностей
Рання дорослість є важливим і багатогранним етапом онтогенезу, що охоплює період приблизно від 18 до 35 років. Цей віковий проміжок характеризується інтенсивними соціальними, особистісними та професійними змінами. Завершується фізичне дозрівання, досягається пік когнітивного розвитку, а на перший план виходять завдання самовизначення, побудови близьких стосунків, професійної реалізації та формування власної ідентичності.
З точки зору психологічного розвитку, рання дорослість є періодом активного пошуку сенсу життя та формування стійкої системи цінностей. Ерік Еріксон визначав цей етап як кризу «інтимність проти ізоляції», де головним завданням є встановлення глибоких емоційних зв'язків з іншими людьми, що передбачає здатність до довіри, емпатії та взаємної підтримки. Успішне подолання цієї кризи сприяє формуванню зрілої особистості, здатної до близьких стосунків та соціальної інтеграції.
Важливу роль у процесі становлення особистості в ранній дорослості відіграє сформована система ціннісних орієнтацій. Цінності є стійкими переконаннями щодо бажаних цілей та способів їх досягнення, які визначають пріоритети людини, її вибір та поведінку в різних життєвих ситуаціях. Вони є своєрідним "компасом", що спрямовує життєвий шлях особистості та допомагає їй приймати рішення у складних обставинах.
У психології існує кілька основних теоретичних підходів до розуміння цінностей. Одним із найбільш впливових є теорія базових людських цінностей Ш. Шварца. Згідно з цією теорією, існує десять універсальних типів цінностей, які різняться за мотиваційними цілями:
Самостійність: незалежність думки та дії, творчість, свобода.
Стимуляція: збудження, новизна та виклик у житті.
Гедонізм: задоволення та насолода.
Досягнення: успіх, компетентність, амбітність.
Влада: соціальний статус, престиж, контроль над людьми та ресурсами.
Безпека: стабільність, порядок, безпека для себе та інших.
Конформність: дотримання соціальних норм та очікувань, самообмеження.
Традиція: повага до звичаїв, ідей, прийнятих у культурі.
Доброта: турбота про благополуччя інших, допомога.
Універсалізм: розуміння, толерантність та захист благополуччя всіх людей та природи.
Шварц також виділяє два основних біполярних виміри, що організують ці десять цінностей: «самоствердження проти самотрансцендентності» та «відкритість до змін проти консерватизму».
Інший відомий підхід представлений теорією ціннісних орієнтацій М. Рокіча, який розрізняв термінальні (цілі життя) та інструментальні (способи досягнення цілей) цінності. Дослідження Рокіча показали, що різні соціальні групи можуть відрізнятися за ієрархією термінальних та інструментальних цінностей.
У період ранньої дорослості відбувається активна переоцінка та ієрархізація цінностей, що є важливим аспектом формування зрілої особистості. Під впливом соціального оточення, власного досвіду та значущих життєвих подій молоді люди усвідомлюють свої пріоритети та будують на їх основі свої життєві плани.
Життєвий стрес у ранній дорослості: поняття, джерела та вплив на особистість
Життєвий стрес у ранній дорослості – це стан фізичного та психологічного напруження, що виникає у молодих людей (приблизно 18-35 років) у відповідь на події та обставини, які вони сприймають як складні, загрозливі або такі, що вимагають значних адаптаційних зусиль. Цей період життя є насиченим важливими змінами та новими викликами, що робить молодих дорослих особливо вразливими до стресу.
Джерела життєвого стресу в ранній дорослості:
Професійна сфера – пошук першої роботи, адаптація до нового колективу та обов'язків, кар'єрні амбіції та невдачі, нестабільність на ринку праці, відчуття недостатньої професійної реалізації.
Фінансова сфера – необхідність забезпечення фінансової незалежності, оплата навчання, житла, комунальних послуг, наявність боргів або кредитів, фінансова нестабільність та невпевненість у майбутньому.
Соціальна сфера та міжособистісні стосунки – налагодження та підтримка близьких романтичних стосунків, створення сім'ї, можливі конфлікти з партнером, родичами, друзями, відчуття самотності або соціальної ізоляції.
Освітня сфера (для студентів) – високе навчальне навантаження, інтенсивна підготовка до іспитів та сесій, конкуренція серед однокурсників, адаптація до нового формату навчання.
Особистісний розвиток та самовизначення – криза ідентичності, пошук сенсу життя та свого місця у світі, прийняття важливих життєвих рішень, невпевненість у власних силах та майбутньому, порівняння себе з іншими.
Життєві зміни та непередбачувані події – переїзд, зміна місця проживання, хвороби, втрата близьких, нещасні випадки та інші раптові та значущі події.
Вплив життєвого стресу на особистість:
Фізіологічні порушення (головний біль, безсоння, зміни апетиту).
Підвищена емоційна збудливість (тривога, дратівливість, пригніченість).
Зниження когнітивних функцій (уваги, пам'яті, концентрації).
Дезадаптивні поведінкові реакції (уникнення, агресія, зловживання речовинами).
Погіршення міжособистісних стосунків.
Зниження загального рівня задоволеності життям.
Життєвий стрес у ранній дорослості не завжди є виключно негативним явищем. У певних межах і за сприятливих умов, помірний стрес може виступати як стимул для особистісного зростання та розвитку. Він може мотивувати до подолання труднощів, пошуку нових рішень та адаптації до мінливих обставин. Успішне подолання стресових ситуацій сприяє формуванню стійкості, впевненості у власних силах та розвитку копінг-механізмів, що є важливими якостями зрілої особистості.
Проте, якщо стрес стає хронічним, інтенсивним або перевищує адаптаційні можливості особистості, він може мати руйнівні наслідки для фізичного та психічного здоров'я. Тривалий стрес може призвести до виснаження ресурсів організму, розвитку психосоматичних захворювань, тривожних та депресивних розладів. Тому важливо розрізняти конструктивний та деструктивний вплив стресу та вчитися ефективно керувати стресовими ситуаціями, звертаючись за необхідною підтримкою.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
Перший розділ курсової роботи був присвячений комплексному теоретичному аналізу психологічних засад вивчення ціннісних орієнтацій та життєвого стресу в контексті ранньої дорослості. Розглядаючи ранню дорослість як особливий етап онтогенезу, було підкреслено його ключові характеристики, включаючи активну соціалізацію, професійне становлення та формування ідентичності, а також специфічні завдання розвитку, такі як встановлення близьких стосунків та пошук сенсу життя. У цьому віковому періоді система ціннісних орієнтацій набуває особливої значущості, виступаючи внутрішнім регулятором поведінки та визначаючи пріоритети особистості у різних життєвих ситуаціях.
Аналіз основних теоретичних підходів до розуміння цінностей, зокрема теорії базових людських цінностей Ш. Шварца та теорії ціннісних орієнтацій М. Рокіча, дозволив окреслити ключові категорії та класифікації цінностей, які є релевантними для дослідження. Теорія Шварца з її десятьма універсальними типами цінностей та двома біполярними вимірами забезпечила розуміння мотиваційних основ ціннісних орієнтацій, тоді як підхід Рокіча з розрізненням термінальних та інструментальних цінностей надав важливу перспективу для аналізу цілей та засобів їх досягнення.
Окрему увагу в розділі було приділено феномену життєвого стресу в ранній дорослості. Визначено поняття стресу як стану напруження у відповідь на дію стресорів, а також детально розглянуто специфічні джерела стресу, характерні для цього вікового періоду. До них належать професійні, фінансові, соціальні, освітні та особистісні чинники, а також непередбачувані життєві події. Аналіз впливу стресу на особистість показав його потенційні наслідки на фізіологічному, психологічному та поведінковому рівнях, підкреслюючи важливість індивідуальних реакцій та адаптаційних можливостей.
Узагальнюючи теоретичні положення, можна констатувати, що рання дорослість є критично важливим періодом, протягом якого формування стійкої системи ціннісних орієнтацій відбувається паралельно з активним зіткненням з різноманітними стресовими факторами. Розуміння взаємозв'язку між цими двома фундаментальними аспектами функціонування особистості є ключовим для пояснення особливостей адаптації молодих дорослих до життєвих труднощів та їхнього психологічного благополуччя.
Теоретичний фундамент, закладений у цьому розділі, є необхідною передумовою для подальшого емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення специфіки ціннісних орієнтацій осіб ранньої дорослості з різним рівнем життєвого стресу.
Отримані в ході теоретичного аналізу знання дозволяють сформулювати дослідницькі гіпотези та обрати адекватні методи для емпіричної перевірки передбачуваних взаємозв'язків.
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ТА РІВНЯ ЖИТТЄВОГО СТРЕСУ ОСІБ РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ
2.1. Організація дослідження, опис вибірки та методи
Емпіричне дослідження було спрямоване на виявлення та аналіз взаємозв'язку між ціннісними орієнтаціями та рівнем життєвого стресу в осіб ранньої дорослості.
Мета емпіричного дослідження: Виявити особливості ціннісних орієнтацій осіб ранньої дорослості з різним рівнем життєвого стресу та встановити наявність і характер взаємозв'язку між ними.
Гіпотези емпіричного дослідження:
Існує статистично значущий взаємозв'язок між рівнем життєвого стресу та вираженістю певних ціннісних орієнтацій в осіб ранньої дорослості.
Особи з високим рівнем життєвого стресу демонструють меншу вираженість цінностей самотрансцендентності (доброта, універсалізм) та більшу вираженість цінностей самоствердження (влада, досягнення) порівняно з особами з низьким рівнем стресу.
Особи з високим рівнем життєвого стресу демонструють меншу вираженість цінностей відкритості до змін (самостійність, стимуляція) та більшу вираженість цінностей консерватизму (безпека, конформність, традиція) порівняно з особами з низьким рівнем стресу.
Опис вибірки дослідження:
У дослідженні взяли участь 10 студентів різних курсів (з 1-го по 4-й). Серед них було 5 хлопців та 5 дівчат. Анкетування проводилося як онлайн (5 осіб), так і в друкованому форматі офлайн (5 осіб) протягом квітня-травня 2025 року. Учасники були залучені на добровільній основі після отримання їхньої згоди.(Додаток А)
Для досягнення мети дослідження було використано наступні психодіагностичні методики:
Шкала сприйнятого стресу : Адаптована версія шкали, розроблена Ш. Коеном, Г. Камермаком та Р. Мерлштейном, яка складається з 10 питань, спрямованих на оцінку рівня сприйняття стресу протягом останнього місяця. Респонденти оцінювали частоту виникнення певних думок та почуттів за 5-бальною шкалою (від ніколи до дуже часто). Загальний бал відображає рівень сприйнятого стресу.
Ціннісний опитувальник Ш. Шварца: Адаптована версія опитувальника, розроблена Ш. Шварцем, яка складається з 40 коротких вербальних описів особистостей. Респонденти оцінювали ступінь схожості кожного опису з їхніми власними цінностями за 6-бальною шкалою (від зовсім не схожий на мене до дуже схожий на мене). Опитувальник дозволяє діагностувати відносну важливість десяти базових людських цінностей: самостійність, стимуляція, гедонізм, досягнення, влада, безпека, конформність, традиція, доброта та універсалізм.
Процедура дослідження:
Дослідження проводилося індивідуально. Учасникам, які обрали онлайн-формат, було надіслано посилання на Google Forms з анкетами. Учасники, які обрали офлайн-формат, заповнювали друковані бланки анкет у зручний для них час. Перед заповненням усі учасники отримали інструкції щодо процедури та гарантії анонімності. Час заповнення анкет становив приблизно 15-20 хвилин. Після збору даних було проведено їх кількісний аналіз.
2.2. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів
Середній бал за шкалою сприйнятого стресу (PSS-10) у досліджуваній вибірці склав 18.5 (SD = 4.2). Медіанне значення рівня стресу становило 18 балів. На основі медіани було сформовано дві групи: з низьким рівнем стресу (5 осіб, бал < 18) та з високим рівнем стресу (5 осіб, бал > 18).
Середні значення вираженості базових цінностей Ш. Шварца в групах з різним рівнем стресу представлені в таблиці 2.1.
Цінність
Низький рівень стресу (n=5)
Високий рівень стресу (n=5)
Самостійність
4.2
4.5
Стимуляція
3.8
3.5
Гедонізм
4.0
4.3
Досягнення
3.1
4.8
Влада
2.5
3.2
Безпека
4.5
3.8
Конформність
3.9
4.1
Традиція
3.3
3.6
Доброта
4.7
3.9
Універсалізм
4.4
4.0
Таблиця 2.1- Середні значення вираженості цінностей у групах з різним рівнем стресу (у балах)
Аналіз середніх значень вираженості цінностей у групах з різним рівнем стресу виявив певні відмінності. Зокрема, у групі з високим рівнем стресу спостерігається вище середнє значення за цінністю «Досягнення» порівняно з групою з низьким рівнем стресу. Натомість, у групі з низьким рівнем стресу вищі середні значення спостерігаються за цінностями «Доброта» та «Безпека».
2.3. Обговорення результатів та їх психологічна інтерпретація
Отримані в ході емпіричного дослідження результати, з урахуванням малого розміру вибірки, вказують на певні цікаві тенденції у вираженості ціннісних орієнтацій у студентів з різним рівнем життєвого стресу.
Вище середнє значення цінності «Досягнення» у групі з високим рівнем стресу може свідчити про те, що в умовах підвищеного стресу студенти можуть більше концентруватися на власних успіхах та досягненнях. Прагнення до визнання та високих результатів може бути пов'язане зі спробами подолати відчуття нестабільності або некомпетентності, викликані стресом.
Натомість, вищі середні значення цінностей «Доброта» та «Безпека» у групі з низьким рівнем стресу можуть вказувати на те, що орієнтація на соціальну підтримку, допомогу іншим та відчуття стабільності є важливими факторами, пов'язаними з нижчим рівнем стресового навантаження.
Перспективи подальших досліджень у цій галузі вбачаються у розширенні вибірки дослідження для підвищення статистичної потужності та можливості узагальнення отриманих результатів на більшу популяцію осіб ранньої дорослості. Майбутні дослідження могли б також включати порівняльний аналіз різних соціально-демографічних груп, а також вивчати динаміку взаємозв'язку між ціннісними орієнтаціями та рівнем стресу протягом певного періоду часу, враховуючи вплив значущих життєвих подій. Крім того, доцільним є дослідження потенційних посередницьких факторів, які можуть впливати на характер взаємозв'язку між ціннісною сферою та переживанням стресу.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
Другий розділ курсової роботи був присвячений представленню та аналізу результатів емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення особливостей ціннісних орієнтацій осіб ранньої дорослості з різним рівнем життєвого стресу.
Основними завданнями, які ставилися у цій частині дослідження, були:
Виявлення поточного рівня сприйнятого стресу у вибірці студентів різних курсів.
Діагностика провідних ціннісних орієнтацій у цих осіб за допомогою методики Ш. Шварца.
Встановлення наявності та характеру взаємозв'язку між рівнем життєвого стресу та вираженістю певних ціннісних орієнтацій.
Формування груп студентів з різним рівнем стресу для подальшого порівняльного аналізу ціннісних орієнтацій.
Проведення цього емпіричного дослідження, включаючи збір даних за допомогою психологічних методик та їх подальший кількісний аналіз, було необхідним для того, щоб отримати об'єктивні дані, які б дозволили:
Перевірити висунуті гіпотези щодо взаємозв'язку ціннісних орієнтацій та життєвого стресу.
Підтвердити або спростувати припущення про те, які цінності домінують у осіб з високим або низьким рівнем стресу.
Зробити обґрунтовані психологічні висновки щодо впливу ціннісних орієнтацій на переживання стресу та, навпаки, можливого впливу стресу на ієрархію цінностей.
Забезпечити емпіричну базу для подальших теоретичних узагальнень, а також для розробки практичних рекомендацій, спрямованих на підтримку психологічного благополуччя осіб ранньої дорослості.
Проведене дослідження на невеликій вибірці студентів виявило певні тенденції, що вказують на можливий зв'язок між цими двома психологічними конструктами. Зокрема, аналіз середніх значень вираженості базових цінностей Ш. Шварца показав, що студенти з високим рівнем сприйнятого стресу демонструють вищу значущість цінності «Досягнення» порівняно зі студентами з низьким рівнем стресу. Натомість, у групі з низьким рівнем стресу спостерігалася тенденція до вищої вираженості цінностей «Доброта» та «Безпека».
Обговорення отриманих результатів дозволило припустити, що в умовах стресу зростає орієнтація на особистісні досягнення, можливо, як спосіб компенсації негативних переживань. Водночас, нижчий рівень стресу може бути пов'язаний з більшою значущістю цінностей соціальної підтримки та стабільності.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження було присвячене актуальній проблемі вивчення взаємозв'язку між ціннісними орієнтаціями та рівнем життєвого стресу в осіб ранньої дорослості.
Теоретичний аналіз психологічної літератури дозволив обґрунтувати значущість даної проблематики, розкрити психологічні особливості ранньої дорослості як важливого етапу становлення особистості, а також визначити ключові поняття цінностей, ціннісних орієнтацій та життєвого стресу, їхні види, джерела та потенційний вплив на особистість у цей період.
Емпіричне дослідження, проведене на невеликій вибірці студентів, виявило певні тенденції у вираженості ціннісних орієнтацій залежно від рівня сприйнятого стресу. Зокрема, спостерігалася тенденція до вищої значущості цінності «Досягнення» у студентів з вищим рівнем стресу, та тенденція до вищої значущості цінностей «Доброта» та «Безпека» у студентів з нижчим рівнем стресу.
Отримані результати, незважаючи на їх попередній характер через обмежений розмір вибірки, вказують на можливий зв'язок між ціннісною сферою особистості та її переживанням стресу. Прагнення до успіху та досягнень може бути пов'язане з більшим стресовим навантаженням, тоді як орієнтація на соціальну підтримку та стабільність може асоціюватися з нижчим рівнем стресу.
Таким чином, мету дослідження було частково досягнуто, а висунуті припущення отримали попереднє підтвердження. Проте, для отримання більш статистично значущих та узагальнюваних висновків необхідні подальші дослідження на більших та репрезентативніших вибірках.
Результати даної курсової роботи можуть слугувати підґрунтям для майбутніх наукових розвідок у галузі психології стресу та ціннісних орієнтацій молоді.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Андрієвська, В. В. (2021). Ціннісні орієнтації сучасної молоді в умовах соціальних змін. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка», (33), 112-121.
Бойко, А. М., & Сидоренко, І. П. (2023). Вплив життєвого стресу на психологічне благополуччя осіб ранньої дорослості. Психологічні науки: теорія та практика, (1), 56-63.
Васильєва, О. С. (2020). Психологія стресостійкості особистості. Київ: Видавничий дім «Слово».
Головата, Л. М. (2022). Ціннісні орієнтації як предиктор адаптації до стресових ситуацій у студентів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія», (15), 78-85.
Дмитрук, С. В. (2019). Життєвий стрес та копінг-стратегії в період ранньої дорослості. Проблеми сучасної психології, (4), 34-41.
Завацька, Н. Є. (2024). Взаємозв'язок ціннісних орієнтацій та рівня тривожності у молодих дорослих. Актуальні проблеми психології, 1(50), 120-128.
Іванова, І. І. (2021). Особливості ціннісної сфери особистості в період ранньої дорослості. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, (10), 155-163.
Карпенко, О. В. (2023). Психологія особистості: теорії та дослідження. Харків: «Друкарня Мадрид».
Коваленко, С. А., & Петренко, В. Б. (2020). Вплив соціальної підтримки на переживання стресу в молодіжному віці. Соціальна психологія, (2), 87-94.
Крилова, Н. О. (2022). Ціннісні орієнтації та їх роль у формуванні життєвих цілей молоді. Психологія і особистість, (2), 67-75.
Лазарус, Р. С., & Фолкман, С. (1984). Стрес, оцінка та подолання. Нью-Йорк: Springer Publishing Company. (Переклад та адаптація: Назарова, Н. Б., 2005).
Леонтьєв, Д. А. (2000). Психологія сенсу. Москва: Смисл.
Маслоу, А. Г. (2008). Мотивація та особистість. Санкт-Петербург: Пітер. (Перше видання 1954).
Орбан-Лембрик, Л. Є. (2017). Психологія розвитку людини. Київ: Академвидав.
Петрова, А. А. (2023). Зв'язок між ціннісними орієнтаціями та стратегіями подолання стресу в юнацькому віці. Вісник Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Серія «Психологія», 27(1), 45-52.
Рокіч, М. (1973). Природа людських цінностей. Нью-Йорк: Free Press.
Савченко, О. П. (2024). Динаміка ціннісних орієнтацій студентів протягом навчання у вищому навчальному закладі. Проблеми емпіричних досліджень у психології, (8), 92-100.
Сельє, Г. (1982). Стрес без дистресу. Москва: Прогрес. (Перше видання 1974).
Сидоренко, В. С. (2021). Вплив рівня освіти на ціннісні орієнтації молодих дорослих. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», (5), 130-138.
Соловйова, І. В. (2022). Психологічні особливості переживання стресу в осіб з різною ціннісною спрямованістю. Теоретичні і прикладні проблеми психології, (1), 176-184.
Шварц, Ш. Х. (2012). An overview of the Schwartz theory of basic values. Online Readings in Psychology and Culture, 2(1), 1-20.
Schwartz, S. H., Cieciuch, J., Vecchione, M., Davidov, E., Fischer, R., Beierlein, C., Ramos, A., Verkasalo, M., Lönnqvist, J. E., Demirutku, K., & Dirilen-Gumus, O. (2012). Refining the theory of basic individual values. Journal of Personality and Social Psychology, 103(4), 663–688.
Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior, 24(4), 385–396.
Erikson, E. H. (1968). Identity, youth and crisis. New York: W. W. Norton & Company.
Arnett, J. J. (2000). Emerging adulthood: A theory of development from the late teens through the twenties. American Psychologist, 55(5), 469–480.
Петренко, О. О. (2025). Ціннісні детермінанти стресостійкості в період ранньої дорослості. (Одноосібна стаття, 0.7 др. арк.). Збірник наукових праць «Актуальні питання прикладної психології», (випуск 5).
Сидорова, Н. В., & Кравченко, М. І. (2024). Вплив ціннісних орієнтацій на рівень сприйнятого стресу у студентів. (Стаття у співавторстві, 0.6 др. арк.). Науковий журнал «Психологічні студії», (№ 2).
Ковальчук, А. С. (2023). Роль особистісних цінностей у подоланні життєвих труднощів у молодих дорослих. (Одноосібні тези). Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Психологія XXI століття: виклики та перспективи».
Лисенко, І. П., & Мельник, О. А. (2022). Ціннісні орієнтації як фактор ризику виникнення стресу в період ранньої дорослості. (Тези у співавторстві). Збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції «Сучасні тенденції розвитку психологічної науки».
Шевченко, Т. Г. (2021). Взаємозв'язок між ціннісними орієнтаціями та рівнем життєвого стресу. (Одноосібна стаття, 0.5 др. арк.). Вісник Національного авіаційного університету. Серія «Педагогіка. Психологія», (№ 1)
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А .Адаптований бланк «Шкали сприйнятого стресу»
№
Запитання
Ніколи (0)
Майже ніколи (1)
Іноді (2)
Досить часто (3)
Дуже часто (4)
1
Як часто ви були засмучені несподіваною подією?
0
1
2
3
4
2
Як часто ви відчували, що не можете контролювати важливі речі у своєму житті?
0
1
2
3
4
3
Як часто ви нервували та перебували у стресі?
0
1
2
3
4
4
Як часто ви впевнено себе почували щодо своєї здатності справлятися з особистими проблемами?
0
1
2
3
4
5
Як часто ви відчували, що все йде не так, як ви хочете?
0
1
2
3
4
6
Як часто ви виявляли, що не можете впоратися з усім, що вам потрібно зробити?
0
1
2
3
4
7
Як часто ви могли контролювати подразнення у своєму житті?
0
1
2
3
4
№
Запитання
Ніколи (0)
Майже ніколи (1)
Іноді (2)
Досить часто (3)
Дуже часто (4)
8
Як часто ви відчували, що встигаєте виконати все, що вам потрібно зробити?
0
1
2
3
4
9
Як часто ви відчували себе на вершині подій?
0
1
2
3
4
10
Як часто ви відчували, що труднощі накопичуються настільки, що ви не можете їх подолати?
0
1
2
3
4
03.03.2026 18:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора