НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО” ЗВІТ з лабораторної роботи №3 з навчальної дисципліни “Основи фізики традиційних та альтернативних джерел енергії” Тема: ДЕАЕРАЦІЯ ЖИВИЛЬНОЇ ВОДИ НА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯХ Варіант 1  Хід виконання Вхідними даними для даного дослідження є витрата живильної води на виході з деаератора G0 [кг/с], тиск в деаераторі рД [МПа] та початкова концентрація кисню розчиненого в конденсаті СпО2 [мкг/кг]. За даними параметрами необхідно встановити кількість пари, що подається для живлення деаератора GД та час деаерації води до отримання допустимої концентрації кисню в воді СкО2 = 10 мкг/кг. Вхідні дані відповідно до варіанту: Варіант 1  G0, кг/с 264  pД, МПа 0,74  СпО2, мкг/кг 149  Основним потоком, що входить в деаератор, є потік конденсату (води) з витратою ? к та ентальпією ℎ к . Підігрів цієї води здійснюється більш гарячим (дренажем) водою після підігрівачів високого тиску ? ПВТ , ℎ ПВТ та парою з відбору турбіни № 4 ? Д , ℎ Д . В результаті змішування цих трьох потоків утворюються нові два – потік живильної води з параметрами ? 0 , ℎ жв та потік випару, що несе в собі десорбовані з води гази ? вип , ℎ вип . / Тепловий баланс даного деаератора запишеться наступним чином: ? 0 ℎ жв + ? вип ℎ вип = ? к ℎ к + ? ПВТ ℎ ПВТ + ? Д ℎ Д Ентальпію живильної води та випару було визначено за допомогою калькуляторів параметрів води та водяної пари. / Ентальпії вхідних потоків конденсату, дренажу з ПВТ та гріючої пари прийняти рівними ℎ к = 600 кДж/кг, ℎ ПВТ = 870 кДж/кг, ℎ Д = 3200 кДж/кг. Витрату дренажу з ПВТ рекомендується прийняти на рівні: ? ПВТ =0,12 ? 0 Як було вказано в розділі 3.2 даних методичних вказівок, раціональне значення випару з деаератора складає 1,5-3 кг/т, тобто: ? вип =0,0015÷0,003 ? 0 Витрату конденсату можна встановити за допомогою матеріального балансу деаератора, який записується як закон збереження маси всіх вхідних та вихідних потоків: ? 0 + ? вип = ? к + ? ПВТ + ? Д G к = G 0 + G вип − G ПВТ − G Д Підставивши рівняння 3.9 в рівняння 3.5, можна визначити шукану витрату гріючої пари на деаератор: ? Д = ? 0 ℎ жв + ? вип ℎ вип − ? 0 + ? вип − ? ПВТ ℎ к − ? ПВТ ℎ ПВТ ℎ Д − ℎ к G0 264  hжв 706  Gвип 0,528  hвип 2765  Gпвт 31,68  hпвт 870  Gк 224,938  hк 600  Gд 7,91  hд 3200   В даній роботі необхідно встановити мінімальний час деаерації ?, необхідний для отримання допустимої концентрації кисню в воді СкО2 = 10 мкг/кг від початкового значення СпО2 заданого за умовою. Площу поверхні розділу фазу слід прийняти F = 3,48 м2, а коефіцієнт абсорбції можна визначити за експериментальними кривими концентрації газів в залежності від температури води (рис. 3.4), або за допомогою табл. 3.1. Таблиця 3.1. Значення коефіцієнту абсорбції кисню водою F 3,48     k 0,0209  ts 167  Cп 149     Cк 10     t 37,1413      t Ck  0 149  5 103,574  10 71,99713  15 50,04719  20 34,78918  25 24,18291  30 16,81021  35 11,68524  40 8,12273  45 5,646333  50 3,924921   / Висновок: У ході виконання даної лабораторної роботи було досліджено процес деаерації живильної води на електростанціях, а також вивчено принцип роботи деаераційної установки, яка виконує важливу функцію видалення розчинених у воді агресивних газів (кисню та вуглекислого газу). Це є критичним для запобігання корозії обладнання, особливо в умовах підвищених температур і тиску на АЕС і ТЕС. Було побудовано тепловий баланс деаератора, досліджено кінетику вивільнення газів, що дозволило опанувати методику складання теплових балансів підігрівачів змішуючого типу.