НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО” ЗВІТ з лабораторної роботи №3 з навчальної дисципліни “Основи фізики традиційних та альтернативних джерел енергії” Тема: ДЕАЕРАЦІЯ ЖИВИЛЬНОЇ ВОДИ НА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯХ Варіант 1 Перевірив доцент кафедри _________Артур РАЧИНСЬКИЙ _______________ 20__ року Київ 2024 Хід виконання Вхідними даними для даного дослідження є витрата живильної води на виході з деаератора G0 [кг/с], тиск в деаераторі рД [МПа] та початкова концентрація кисню розчиненого в конденсаті СпО2 [мкг/кг]. За даними параметрами необхідно встановити кількість пари, що подається для живлення деаератора GД та час деаерації води до отримання допустимої концентрації кисню в воді СкО2 = 10 мкг/кг. Вхідні дані відповідно до варіанту: Основним потоком, що входить в деаератор, є потік конденсату (води) з витратою та ентальпією . Підігрів цієї води здійснюється більш гарячим (дренажем) водою після підігрівачів високого тиску та парою з відбору турбіни № 4 . В результаті змішування цих трьох потоків утворюються нові два – потік живильної води з параметрами та потік випару, що несе в собі десорбовані з води гази . Тепловий баланс даного деаератора запишеться наступним чином: Ентальпію живильної води та випару було визначено за допомогою калькуляторів параметрів води та водяної пари. Ентальпії вхідних потоків конденсату, дренажу з ПВТ та гріючої пари прийняти рівними = 600 кДж/кг, = 870 кДж/кг, = 3200 кДж/кг. Витрату дренажу з ПВТ рекомендується прийняти на рівні: Як було вказано в розділі 3.2 даних методичних вказівок, раціональне значення випару з деаератора складає 1,5-3 кг/т, тобто: Витрату конденсату можна встановити за допомогою матеріального балансу деаератора, який записується як закон збереження маси всіх вхідних та вихідних потоків: Підставивши рівняння 3.9 в рівняння 3.5, можна визначити шукану витрату гріючої пари на деаератор: В даній роботі необхідно встановити мінімальний час деаерації , необхідний для отримання допустимої концентрації кисню в воді СкО2 = 10 мкг/кг від початкового значення СпО2 заданого за умовою. Площу поверхні розділу фазу слід прийняти F = 3,48 м2, а коефіцієнт абсорбції можна визначити за експериментальними кривими концентрації газів в залежності від температури води (рис. 3.4), або за допомогою табл. 3.1. Таблиця 3.1. Значення коефіцієнту абсорбції кисню водою Висновок: У ході виконання даної лабораторної роботи було досліджено процес деаерації живильної води на електростанціях, а також вивчено принцип роботи деаераційної установки, яка виконує важливу функцію видалення розчинених у воді агресивних газів (кисню та вуглекислого газу). Це є критичним для запобігання корозії обладнання, особливо в умовах підвищених температур і тиску на АЕС і ТЕС. Було побудовано тепловий баланс деаератора, досліджено кінетику вивільнення газів, що дозволило опанувати методику складання теплових балансів підігрівачів змішуючого типу.