4 ОХОРОНА ПРАЦІ 4.1 Загальні питання охорони праці на обчислювальному центрі Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ. Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ і працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, та роботи із застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти І5О, МРРІІ). Облаштування робочих місць повинно забезпечувати: належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків; оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря); належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця. Потрібно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори: наявність шуму та вібрації; м'яке рентгенівське випромінювання; електромагнітне випромінювання; ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання; електростатичне поле між екраном і оператором; наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації. 4.2 Електробезпека на обчислювальному центрі До небезпечних виробничих факторів також відноситься підвищена напруга в електричній мережі. Проходячи через організм, електричний струм виявляє термічну, електролітичну і біологічну дію. У результаті можуть виникнути різні порушення і навіть повне припинення діяльності органів подиху і кровообігу. Величина струму, що протікає через тіло людини, є головним чинником, від якого залежить результат поразки: чим більше струм, тим небезпечніше його дія. Для ділянки персональних комп'ютерів основним технічним засобом, що забезпечує безпеку є захисне заземлення. Захисне заземлення – це навмисне з'єднання з землею або з її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою. Призначення захисного заземлення – усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус. Принцип дії захисного заземлення – зниження до безпечних значень напруг дотику та кроку, зумовлених замиканням на корпус. Заземленню підлягають корпуса ЕОМ, металеві оболонки кабелів і проводів, металеві огородження. Для електроустановок малої потужності з напругою до 1000В опір пристрою, що заземлює, повинен бути не більше 10Ом. На ПК існують спеціальні клеми для підключення заземлення. До кожного робочого місця проведене електроживлення ~ 220В, частотою 50Гц, з робочим заземленням. Перед введенням електроживлення в приміщення встановлені автомати, що відключають електроживлення у випадку короткого замикання. Також окремо проведене захисне заземлення. Відомо, що надійність і довговічність роботи електротехнічного устаткування багато в чому залежать від стану електричної ізоляції струмоведучих частин. Ушкодження ізоляції досить часто є головною причиною багатьох електричних травм, аварій і пожеж. Фізичний зміст ізоляції, як захисної міри, полягає в обмеженні струму, що протікає по тілу людини, до безпечної величини. Надійна ізоляція залежить від багатьох факторів і забезпечується застосуванням відповідних ізоляційних матеріалів, раціональною конструкцією електроустаткування, нормальними умовами виробничого середовища і, нарешті, правильною організацією профілактики в процесі експлуатації. До мір захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу у випадку дотику до струмоведучих частин відносяться: ізоляція; контроль стану ізоляції електротехнічних пристроїв і ділянок живильної їхньої мережі; огороджувальні електрозахистні засоби; оптимальне розташування устаткування, що забезпечує розриви між струмоведучими частинами; сигналізація безпеки (світлова, звукова), маркірування і попереджувальні плакати; захист від переходу високої напруги на сторону низької напруги; застосування низьких напруг 42 і 12В; застосування індивідуальних захисних ізолюючих засобів. У ЕОМ присутня небезпечна для життя напруга 220Вт та частота 50Гц. Ця напруга живить трансформаторний блок. В інших блоках ПЕОМ напруги не перевищують 27 вольт, що не є небезпечним. У блоці стабілізатора і блоці навантаження відбувається тепловиділення. Температура частин цих блоків не перевищує 50°С, що не представляє небезпеки для людини. Корпус блоку трансформатора виконаний з діелектричного матеріалу. Шасі виконано з дюралюмінію. Клема заземлення шасі повинна бути виведена на корпус. До цієї клеми повинне бути підключене заземлення. Шнур живлення і вилка не повинні мати зламів і порушень в ізоляції. Повинні бути використані мережні запобіжники з стандартним розміщенням. ЕОМ є електроустановкою і до неї пред'являються вимоги дотримання всіх параметрів електробезпечності. Шкідливими факторами для людини є: м'яке рентгенівське випромінювання екрана; мерехтіння екрана з частотою кадрового розгорнення; електростатичне поле навколо екрана; ультрафіолетове випромінювання екрана. 4.3 Техніка безпеки при роботі з пристроєм Перед початком роботи: – перед початком роботи на ПК користувач повинен: – пересвідчитися у цілості корпусів і блоків (обладнання) ПК; – перевірити наявність заземлення, справність і цілість кабелів живлення, місця їх підключення. – забороняється вмикати ПК та починати роботу при виявлених несправностях. Під час роботи, пересвідчившись у справності обладнання, увімкнути електроживлення ПК, розпочати роботу, дотримуючись умов інструкції з її експлуатації. Забороняється: – замінювати і знімні елементи або вузли та проводити перемонтаж при ввімкненому ПК; – з'єднувати і роз'єднувати вилки та розетки первинних мереж електроживлення, які знаходяться під напругою; – знімати кришки, які закривають доступ до струмопровідних частин мережі первинного електроживлення при ввімкненому обладнанні; – користуватися паяльником з незаземленим корпусом; – замінювати запобіжники під напругою; – залишати ПК у ввімкненому стані без нагляду. По закінченні робочого дня: – кнопкою "ВИМК" відключити електроживлення ПК згідно з інструкцією експлуатації, вийнявши вилку кабелю живлення з розетки; – впорядкувати робоче місце користувача ПК, прибравши використане обладнання та матеріали у відведені місця; – про виявлені недоліки у роботі ПК протягом робочого часу необхідно повідомити відповідним посадовим особам та спеціалістам. Залишаючи приміщення після закінчення робочого дня, дотримуючись встановленого режиму огляду приміщення, необхідно: – зачинити вікна, кватирки; – перевірити приміщення та переконатися у відсутності тліючих предметів; – відключити від електромережі всі електроприлади, електрообладнання та вимкнути освітлення; – зачинити вхідні двері приміщення на замок і ключ здати черговому охорони. Робота на комп'ютері потребує постійної уваги, чітких дій і самоконтролю. Через це на комп'ютері не можна працювати при недостатньому освітленні. Напруга живлення ПК (220В) є небезпечною для життя людини. Тому, незважаючи на те що в конструкції комп'ютера передбачена достатня ізоляція від струмопровідних ділянок, необхідно знати та чітко виконувати ряд правил техніки безпеки. Забороняється: – торкатися екрана і тильного боку дисплея, проводів живлення та заземлення, з'єднувальних кабелів; порушувати порядок увімкнення й вимикання апаратних блоків; класти на апаратуру сторонні предмети; працювати на комп'ютері у вологому одязі та вологими руками; палити в приміщенні, де знаходяться комп'ютери. Під час роботи на комп'ютері необхідно: суворо дотримуватися інструкції з експлуатації апаратури; працювати на клавіатурі чистими сухими руками, не натискуючи на клавіші без потреби чи навмання; працюючи з дискетами, оберігати їх від ударів, дії магнітного поля й тепла, правильно вставляти дискети в дисковод; коректно завершувати роботу з тим чи іншим програмним засобом. Під час роботи комп'ютера екран дисплея є джерелом електромагнітного випромінювання, яке руйнує зір, викликає втому, знижує працездатність. Через це треба, щоб очі користувача знаходилися на відстані 60-70см від екрана, а безперервна робота за комп'ютером тривала не більше 25хв. для дітей, та 40-45хв. для дорослих. 4.4 Виробнича санітарія 4.4.1 Розрахунок штучного освітлення. Характеристика санітарно-гігієнічних умов роботи на обчислювальному центрі у приміщенні не великої площі (30м2) робочий персонал, що проводить ремонтні роботи ПК, піддається впливові електромагнітних полів. В наслідок слабкої освітленості робочого приміщення. створюється різкий контраст між яскравістю моніторів і освітленістю навколишніх предметів, що шкідливо позначається на зорі працівників. У зв’язку з використанням на робочих місцях захисних екранів для моніторів, на останніх накопичується статична електрика. Потужне джерело безперебійного живлення створює електромагнітне випромінювання підвищеної потужності. Для захисту працівників від електромагнітних випромінювань використовуються захисні екрани, що встановлюються на монітори комп'ютерів. В Україні встановлені гранично припустимі концентрації (ГПК), мпм3, пилу, пар і газів у повітря дотримання яких при тривалості роботи не більш 8 годин на день протягом усього виробничого стажу не приведе до захворювань або відхилень у стані здоров'я працюючих (ДСТ 12.1.005-76. Повітря робочої зони). У поняття «метеорологічні умови» повітряного середовища робочих приміщень входять: температура, відносна вологість, насиченість киснем і швидкість руху повітря. При сприятливих умовах праці характеристика метеорологічних показників у виробничих приміщеннях і на робочому місці наступна: температура від 20°С до23°С в холодний період і від 22°С до 25°С в теплий період. При освітленні виробничих приміщень використовують природне, штучне і сполучене освітлення: – природне – освітлення приміщень світлом неба (прямі або відбитим), що проникає через світлові прорізи в зовнішніх конструкціях, що обгороджують; – штучне – освітлення приміщень штучним світлом за допомогою електричних ламп – газорозрядних або розжарювання; – сполучене – освітлення, при якому недостатнє природне освітлення доповнюється штучним. Штучне освітлення може бути трьох систем: загальне, місцеве і комбіноване. У приміщенні застосовується, як правило, бічне природне освітлення. Для загального освітлення приміщення використовуються люмінесцентні лампи. Одним з недоліків ламп є висока пульсація світлового потоку, що викликає стомлення зору. Тому що освітлення є недостатнім, то потрібно застосовувати настільні лампи. По способу переміщення повітря вентиляція буває двох видів: природна і механічна. Основне розходження між ними полягає в способі здійснення повітрообміну приміщень. Розрахунок полягає у визначенні загального світлового потоку, виборі типу ламп і світильників і визначення їх кількості. Визначаю необхідний для штучного освітлення кімнати загальній світловий потік Fзаг, лм. Fзаг = (E · K · S · Z) / (
· v), (4.1) де Е – норма освітленості кімнати (лк); К – коефіцієнт запасу освітленості; S – освітлюємо площа кімнати;м2; Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення;
– коефіцієнт використання світлового потоку. Fзаг = (400 · 1,5 · 30 · 1,1) / (0,7 · 0,8) = 35357,14лм. Розрахувавши Fзaг вибираю тип лампи з відповідними характеристиками (ЛД80 потужність 80Вт, світловий потік лампи 3440Fл). Вибираю тип світильника з відповідними характеристиками (ОДОР, загального освітлення, дифузний з гратами, з перфорированим відображенням; кількість та потужність ламп 2x80; використання відкрит). Визначаю утворюваний світильником світловий потік Fcв, лм. Fcв = nл · Fл, (4.2) де Fcв – світловий потік світильника, лм; nл – число ламп світильника, шт; Fл – світловий потік, лм. Fcв = 2 · 3440 = 6880лм Обчислюю кількість світильників, nсв, штук. nсв = Fзаг / Fсв, (4.3) nсв = 35357,14 / 6880 ≈ 5шт. Люмінесцентні лампами повинні бути розташовані в горизонтальній площині, в один ряд. Можливо також сполучення природної і механічної вентиляції (змішана вентиляція) у різних варіантах. 4.4.2 Розрахунок притоку свіжого повітря. Розрахунок припливу свіжого повітря в машиний зал на ОЦУ приміщенні застосовується витяжна природна вентиляція, та кондеціонер. Хоча всієї цієї вентиляції недостатньо для приміщення (за ДСТ 12.1.005-76 необхідно 20м3/чол). Потрібно поліпшити повітрообмін, наприклад, застосувати кондиціонери. Джерелом шуму в приміщенні є механічні пристрої ЕОМ. Таким чином, шум на робочому місці не повинний перевищувати припустимих рівнів, значення яких приведені в ДСТ 12.1.003-83. Розрахунок приводимо згідно з методики. Визначаю об’єм кімнати V, м3 за формулою: V = s · h, (4.3) де s- площа; см2; h -висота кімнати;см. V = 30 · 3 = 90м3, Визначаю приток свіжого повітря Qп м3/год, в кімнату. Qп = K · V, (4.4) де К – кратність повітрообміну-число, V – об'єм машинної кімнати, м3; Qn = 4 · 90 = 360м3/год, Подача повітря установкою кондиціонування Qk,м3/год, за результатами практичного досвіду приймається в 10-12 разів більше необхідного повітрообміну. Приймаємо в 10 разів. Qk = (10 - 12) · Qn, (4.4) де Qn – притік свіжого повітря. Qk = 11 · 360 = 3960м3/год, Заданими розрахунку потрібен один кондиціонер ІКС-12А, подача повітря якого становить 2400м3/год, що задовольняє вимогам повітрообміну. 4.5 Протипожежний захист Пожежа на виробництві може виникнути внаслідок причин неелектричного й електричного характеру. До причин неелектричного характеру відносяться: халатне і необережне користування вогнем, паління, залишення без догляду нагрівальних приладів; неправильна конструкція і несправність вентиляційної системи; До причин електричного характеру відносяться: коротке замикання; перевантаження проводів; великий перехідний опір; іскріння; статична електрика. Пожежна безпека може бути забезпечена мірами пожежної профілактики й активним пожежним захистом. Профілактичні методи боротьби з пожежами на ділянці передбачають: організаційні: правильне додержання приміщень, протипожежний інструктаж службовців, видання наказів по питаннях посилення пожежної безпеки і т.д. технічні: дотримання протипожежних правил, норм при проектуванні приміщень, при складанні електропроводів і устаткування, опалення, вентиляції, освітлення. режимні: заборона паління в невстановлених місцях, виробництво пожежонебезпечних робіт у приміщенні. експлуатаційні: своєчасні профілактичні огляди, ремонти устаткування. При пожежі люди повинні залишити приміщення протягом мінімального часу. Число евакуаційних виходів з будинків, приміщень повинне складати не менш двох. Для гасіння пожеж у приміщенні необхідно застосовувати вуглекислотні і порошкові вогнегасники, що мають високу швидкість гасіння, великий час дії, можливість гасіння електроустановок, високу ефективність боротьби з вогнем. 4.6 Охорона навколишнього середовища Забруднення навколишнього середовища – це процес внесення в середовище або ж виникнення в ньому нових, зазвичай нехарактерних для нього фізичних, хімічних, біологічних агентів, які проявляють негативний вплив на живі та неживі об´єкти. Забруднення можуть бути як природного, так і антропогенного походження. Виділяють чотири типи забруднень: фізичні, хімічні, механічні та біологічні. Фізичні забруднення – включають сонячну радіацію, електромагнітні випромінювання, шум, вібрацію, гравітаційні сили тощо. Хімічні забруднення – бувають твердими, рідкими, газоподібними. Механічне забруднення – це різного походження тверді відходи Біологічні забруднення – різноманітні організми ( бактерії, мікроби, віруси, пилок, насінневий пух тощо). Велике значення для оздоровлення атмосферного середовища мають заходи щодо очистки повітря та його охорони. Цим займаються у всіх високорозвинутих промислових країнах, де приймаються спеціальні закони та законодавчі акти державних як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Атмосфера самоочищається від забруднення внаслідок осадження твердих частинок, вимивання їх з повітря опадами, а також розчиняючи краплями дощу й туману, водою морів, океанів, рік та інших водойм, розсіваючи в просторі. Промислові підприємства забруднюють не лише зовнішнє, але й внутрішнє повітряне середовище виробничих цехів, зокрема повітря робочої зони. Оздоровлення повітряного середовища можна досягти шляхом зниження вмісту в ньому шкідливих речовин до без безпечного рівня, тобто такого, який би не перевищував ГДК для даної речовини. Великої шкоди навколишньому природному середовищі завдає промисловий пил. Промисловий пил – це завислі у газовому середовищі частинки, що утворилися внаслідок механічного подрібнення твердих металів у порошковий стан.