Суд у Британії захистив переконання професора, але визнав порушення щодо студентів

Апеляційний трибунал з працевлаштування Великої Британії (Employment Appeal Tribunal, EAT) остаточно відхилив апеляційну скаргу Бристольського університету у справі про звільнення професора соціології Девіда Міллера. Це рішення перетворює висновок першої інстанції на обов’язковий юридичний прецедент для трудових трибуналів всієї Великої Британії. Судовий орган зафіксував чітку межу: університети не мають права звільняти працівників за самі лише політичні або наукові переконання, проте можуть притягати до відповідальності за неналежні публічні висловлювання на адресу власних студентів.

Передісторія звільнення та рішення першої інстанції

Девід Міллер обіймав посаду професора політичної соціології у Бристольському університеті. У жовтні 2021 року його звільнили за звинуваченням у грубому порушенні дисципліни. Приводом для цього стали три публічні епізоди, що сталися у лютому того ж року: виступ на заході «Building the Campaign for Free Speech», коментарі для видання Jewish Chronicle та електронний лист студентському журналісту. У своїх заявах Міллер охарактеризував сіонізм як «расистську, насильницьку, імперіалістичну ідеологію, засновану на етнічних чистках», а також описав Товариство єврейських студентів Бристоля та Національний союз єврейських студентів як лобістські групи Ізраїлю, які використовують студентів як «політичних пішаків».

У лютому 2024 року Трудовий трибунал визнав звільнення науковця безпідставним, безпосередньо дискримінаційним та незаконним. Водночас колегія суддів визнала висловлювання Міллера про студентів і студентські спілки гідними осуду, через що розмір компенсації за неправомірне звільнення було зменшено на 50 відсотків.

Апеляційний розгляд і створення юридичного прецеденту

Колегія під головуванням президента Апеляційного трибуналу лорда Ферлі розглянула скарги обох сторін. Юристи Бристольського університету висунули дев’ять окремих аргументів, однак вісім із них були відхилені. Міллер також оскаржував рішення за трьома пунктами, але програв за всіма з них. Єдиний виграшний пункт університету стосувався вирахування підсумкової суми компенсації, яку відправили на повторний розгляд до першої інстанції.

Головне значення ухвали полягає в тому, що відтепер усі трудові трибунали Великої Британії зобов’язані дотримуватися цього рішення. Суд підтвердив, що антисіоністські переконання у формі, зафіксованій у позові Міллера (зокрема позиція, що політичний сіонізм є за своєю суттю расистським і колоніальним та підлягає протистоянню), є захищеними переконаннями відповідно до статті 10 Закону про рівність 2010 року (Equality Act 2010).

Суд підкреслив, що правовий захист гарантується за умов, якщо переконання є щирими і людина не підтримує насильство як засіб досягнення своїх цілей. Університет намагався стверджувати, що Міллер нібито допускав насильство, однак під час першого слухання адвокат вишу сам заявив у суді, що не висуває альтернативних припущень щодо справжніх поглядів позивача. Через цю офіційну заяву апеляційна інстанція відхилила спроби вишу переглянути характер переконань професора.

Важливі правові висновки щодо академічної свободи

У своєму рішенні Апеляційний трибунал сформулював кілька ключових правових норм, які матимуть значення для всієї системи вищої освіти:

Захист політичних поглядів: Закон про рівність охоплює не лише релігійні, а й політичні переконання громадян.
Переконання на основі досліджень: Погляди, сформовані в результаті академічних досліджень, залишаються захищеними переконаннями, а не просто тимчасовими науковими позиціями. Якщо визнати протилежне, будь-які переконання науковців опинилися б поза межами захисту закону саме через наявність дослідницької бази.
Послідовність позиції: Суд зазначив, що позиція, яка описує певну ідеологію як расистську чи імперіалістичну, є логічно послідовною для застосування юридичного тесту, незалежно від того, вважає її суд правильною чи неправильною.

Суд також проаналізував причини дій адміністрації вишу. Під час допиту декан факультету професор Норман, яка приймала рішення про звільнення, визнала: якби Міллер пов’язав студентські групи з певною ідеєю в просіоністському контексті, це не вважалося б грубим порушенням дисципліни. Оскільки підставою для звільнення стало саме висловлення захищених переконань, таке рішення визнали дискримінаційним.

Що це означає для академічної спільноти

Це судове рішення демонструє складний баланс між академічною свободою викладача та захистом студентського середовища. Для здобувачів освіти та науковців у цьому прецеденті є кілька практичних моментів:

По-перше, академічні дослідження та політичні переконання викладачів мають високий рівень юридичного захисту від адміністративного тиску. Администрація закладу вищої освіти не може звільнити науковця лише за публікацію чи озвучення позиції, розробленої в межах його наукової діяльності.

По-друге, публічні заяви викладача стосовно своїх студентів або студентських організацій оцінюються окремо від його переконань. Висловлювання, які зачіпають студентів, можуть бути визнані неналежними та мати дисциплінарні наслідки, зокрема впливати на виплату грошових компенсацій у судових спорах.

Дата публікації джерела: 04.08.2026 17:25.

Джерело: wonkhe.com

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись