Освітні хаби та спільні кампуси: як змінюється транснаціональна освіта в Азії

На галузевій панелі «Across the uni-verse: exploring multi-university models, branch campuses and alliances» під час конференції The PIE Live Asia Pacific міжнародні освітні експерти обговорили трансформацію моделей транснаціональної освіти (TNE) та міжзакладових кампусів. Замість автономних та коштовних філій за кордоном заклади вищої освіти все частіше обирають кооперацію, спільну інфраструктуру та локальні партнерства. Це дозволяє оптимізувати фінансові витрати та гарантувати студентам якісне освітнє середовище вже з перших днів навчання.

Спільні кампуси як спосіб ефективного розподілу ресурсів

Одним із ключових кейсів обговорення стала модель мультиуніверситетського кампусу в індійському місті Бангалор. Лоуренс Пратчетт, генеральний директор UniReady Global та провізоричного кампусу Лондонського університету Біркбек (Birkbeck University of London), розповів про досвід об’єднання трьох-чотирьох університетів на одному майданчику для спільного використання інфраструктури, сервісів та академічних ресурсів.

За словами Пратчетта, під час відкриття закордонної філії заклади зазвичай починають не з 5000 студентів, а лише з 150–200 осіб. Якщо діяти поодинці, це суттєво обмежує студентські можливості та погіршує навчальний досвід. Натомість спільний кампус у Бангалорі дозволяє ефективніше організувати роботу адмінперсоналу та бек-офісу, а також надати студентам доступ до повноцінної спортивної та дозвіллєвої інфраструктури з першого дня.

Окрім цього, модель вирішує давню проблему із залученням міжнародного викладацького складу. Хоча кожен університет-партнер призначає власних викладачів, запрошені фахівці зможуть читати гостьові лекції для студентів інших закладів-учасників, забезпечуючи інтелектуальний обмін між вишами.

Виклики індійського ринку та ризики «швидких грошей»

Попри загальний позитивний оціночний вектор щодо розвитку транснаціональної освіти, учасники дискусії висловили занепокоєння мотивами деяких західних університетів. Ліза Вільямс, асоційована віцепрезидентка з міжнародної діяльності Університету Джеймса Кука (James Cook University, Singapore), застерегла від сприйняття виходу на ринок Індії як швидкого рішення для покриття внутрішніх фінансових проблем у домашніх країнах.

Вільямс наголосила, що транснаціональна освіта вимагає довгострокового планування на десятиліття, а не на 3–5 років для закриття дефіциту бюджету. У перші три роки закордонний кампус у найкращому разі працює в нуль, вимагаючи значних початкових інвестицій. «TNE — це не швидкий генератор доходів», — підкреслила експертка.

Своєю чергою Лоуренс Пратчетт розвіяв міф про те, що 1,4-мільярдне населення Індії означає безлімітний попит на дорогі закордонні освітні програми. Реальний цільовий ринок для преміальних іноземних філій складають лише 40–45 мільйонів домогосподарств із річним доходом близько 100 000 австралійських доларів.

Це змушує ретельно вивчати цінову політику. Якщо окремі іноземні заклади встановлюють вартість навчання на рівні 12–13 лахів, то Біркбек свідомо обрав нижчу планку — 6–7 лахів. Додатковим викликом є високий рівень безробіття серед випускників: близько 20% із понад 40 мільйонів індійських студентів не можуть знайти роботу протягом року після випуску, що робить питання подальшого працевлаштування критичним чинником вибору вишу.

Малайзійський досвід: баланс квот і локальні партнерства

Нові Таджуддін, генеральний директор Education Malaysia Global Services (EMGS), поділився стратегією Малайзії, яка ставить за мету залучити 500 000 іноземних студентів до 2035 року. Для досягнення цієї мети країна змушена суворо збалансовувати міжнародний притік із потребами місцевого населення.

У державних університетах Малайзії частка іноземних студентів обмежена квотою близько 20%, а в приватних — не більше ніж 50%. Щоб розширювати міжнародну присутність без урізання пільгових місць для громадян країни, розробляється модель «локального TNE». Вона передбачає партнерство державних і приватних вишів, де іноземці навчаються на базі приватних закладів, але отримують доступ до програм і брендів державних університетів.

Орієнтація на якість, студентський вибір та зв’язок із роботодавцями

Учасники обговорення погодилися, що просте нарощування кількості студентів більше не може бути головною метою міжнародного розвитку. Ліза Вільямс зазначила, що Університет Джеймса Кука спирається на модель «hub-and-spoke» та концепцію «єдність JCU», де працівники допомагають студенту підібрати оптимальний кампус і програму під його індивідуальні потреби.

Окрім цього, важливим є дотримання «громадянського обов’язку» перед місцевою спільнотою, як це вимагають регулятори в Сінгапурі. Лоуренс Пратчетт також підкреслив, що для забезпечення практичної цінності освіти заклади мають від початку співпрацювати з роботодавцями: від спільного проектування навчальних навчальних планів до організації стажувань та прямого працевлаштування випускників.

Що це означає для освітнього середовища

Тренди, обговорені на конференції, демонструють чіткий вектор розвитку глобальної вищої освіти: перехід від ізольованих і коштовних проєктів до шерінгової інфраструктури, партнерств та прагматичної цінності навчання.

Для українських студентів, викладачів та адміністраторів освіти ці тенденції показують наступне:

Спільне використання ресурсів: кооперація кількох університетів на одному майданчику дозволяє знизити витрати та створити якісне середовище навіть за невеликих початкових наборів студентів.
Фокус на працевлаштуванні: абітурієнти та студенти в усьому світі все більше звертають увагу не лише на бренд диплома, а й на реальні шанси знайти роботу після випуску, що змушує виші залучати роботодавців до створення навчальних програм.
Виважене планування: відкриття нових освітніх програм чи міжнародних філій потребує довгострокової стратегії, адже закордонні проєкти рідко стають джерелом швидкого прибутку.

Дата публікації джерела: 10.08.2026 12:59.

Джерело: thepienews.com

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись