Культура діалогу в університетах: як перейти від звинувачень до порозуміння

У британських закладах вищої освіти гостро стоїть питання ліквідації розриву в успішності між різними етнічними групами студентів. Показник оцінювання відображає різницю у частці дипломів першого та вищого другого класу, отриманих білими студентами та представниками расових меншин. Для прикладу, у 2022–2023 навчальному році розрив між чорношкірими та білими студентами становив 21,6%. Управління зі справ студентів (Office for Students) поставило за мету усунути цю диспропорцію до 2030 року. Однак, за словами дослідниць Джозефін Габі з Університету Манчестер Метрополітан та Сари де Соузи з Університету Хартфордшира, реалізація цієї мети вимагає не лише оновлення навчальних програм, а й глибокої зміни внутрішньої культури університетів.

Від захисної реакції до відкритого обговорення

Попри значні інвестиції у програми рівності, деколонізацію навчальних планів та ініціативи позитивних дій при наймі, у багатьох закладах переважає культура «calling-out» — публічного вказування на проблемну поведінку та осуду. Ця практика виникає як реакція на системну нерівність через накопичене розчарування та травматичний досвід. У цьому контексті упередження діють як «липке знання» (sticky knowledge) — глибоко вкорінені уявлення, що непомітно формують повсякденні рішення та взаємини.

Викривальна культура, хоч і має моральне підґрунтя, нерідко провокує страх, почуття провини та захисну реакцію. Формальні заяви на кшталт «я не расист» у таких умовах стають способом припинити розмову, а не початком для саморефлексії та прийняття відповідальності.

Конструктивна альтернатива та робота з дискомфортом

Дослідники закликають перейти до практики «calling-in» — свідомого та доброзичливого запрошення до відкритого обговорення складних питань. Цей підхід орієнтований на підтримку зв’язку між людьми та спільний пошук рішень. Зміна фокусу передбачає можливість відверто говорити про чутливі теми без ризику миттєвого публічного осуду.

Значущий діалог не завжди є комфортним. Відчуття дискомфорту, що виникає під час зіткнення з новими поглядами, слід сприймати як природну ознаку трансформації та перенавчання. Дослідження 2025 року (Molloy et al.) підтверджує важливість створення умов для переосмислення власних переконань через рефлексивні процеси. Університети мають навчитися працювати з цим дискомфортом, не зводячи все до формального виконання бюрократичних інструкцій.

Практичний перехід полягає у зміні формулювань: замість категоричного «це абсолютно неприпустимо» пропонується використовувати запитання, орієнтовані на розуміння. Наприклад: «Я б хотів зрозуміти, що тут сталося» або «Чи можу я уточнити, що ви маєте на увазі? Мені здається, є інший спосіб подивитися на це. Дослідімо це разом».

Інституційні умови для трансформації

Експертка Лоретта Росс розробила підхід до трансформації конфліктних ситуацій, наголошуючи на важливості вибудовування «попередньої відповідальності». Це передбачає узгодження спільних правил і шляхів виходу з суперечок ще до їх виникнення. Крім того, керівництво організацій має перейти від моделі домінування до концепції спільної влади («power with»), що створює сприятливі умови для висловлення власної думки.

Основи для ефективної взаємодії включають:

сприйняття помилок як можливостей для спільного аналізу та навчання;
створення простору, де учасники почуваються безпечно для обговорення складних питань;
можливість зробити паузу для відновлення емоційного ресурсу перед продовженням діалогу;
готовність слухати та сприймати досвід інших без очікування, що вирішення проблем лежить лише на дискримінованих групах.

Що це означає для українського освітнього середовища

Хоча вихідний матеріал розглядає специфічний контекст британської вищої школи та питання етнічної нерівності, запропонована методологія спілкування має універсальну цінність для будь-якої академічної спільноти. Для українських студентів, викладачів та дослідників концепція «calling-in» дає практичний орієнтир для ведення складних дискусій, етичного рецензування та вирішення внутрішніх конфліктів.

Уміння ставити уточнювальні запитання замість використання звинувачувальної риторики дозволяє зберігати конструктивний діалог навіть під час обговорення суперечливих тем. Впровадження підходу, де помилка сприймається як точка для зростання та спільного аналізу, сприяє формуванню якісного академічного середовища, заснованого на взаємоповазі та довірі.

Дата публікації джерела: 10.08.2026 23:35.

Джерело: wonkhe.com

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись