У той час як у традиційних державних школах Нью-Йорка менше ніж половина темношкірих та латиноамериканських учнів навчаються на своєму рівні, мережа Classical Charter Schools у Південному Бронксі зафіксувала у 2025 році 98% успішності з математики та 96% з англійської мови. При цьому чотири із п’яти закладів цієї мережі розташовані у найбіднішому конгресовому окрузі США, доводячи можливість високих результатів навіть у складних соціально-економічних умовах.
Реальний досвід та деградація академічних стандартів
Контраст між освітніми підходами опинився в центрі уваги після відвертого есе репортерки New York Times Ніколь Ханна-Джонс, авторки проєкту «1619». Журналістка поділилася жалем із приводу рішення віддати доньку Наджію до звичайних державних шкіл P.S. 307 та Unison, орієнтованих переважно на дітей із родин із низьким доходом. Прагнучи підтримати ідею інтеграції та расової рівності, родина зіткнулася із занепадом навчання.
За словами Ханна-Джонс, у школі P.S. 307, де видатки становлять 52 349 доларів на одного учня на рік, а середній розмір класу складає лише десять осіб, панував хаос. У середній школі Unison директорка Емілі Пейдж повністю скасувала домашні завдання через великі прогалини у знаннях учнів. Це призвело до зниження планки вимог: 16-річна Наджія отримала найвищий бал з алгебри, але не змогла скласти базовий іспит. Учителі регулярно пропускали заняття, контрольні роботи з математики не перевірялися, а оцінювання з читання взагалі не проводилося.
Як влаштована модель Success Academy та Classical Charter Schools
Альтернативою традиційній системі стали чартерні школи, які діють у Нью-Йорку вже майже три десятиліття. У школі Success Academy Bed-Stuy у 2024–2025 навчальному році з майже тисячі учнів понад 70% були з малозабезпечених родин, а білих дітей було лише 26. Попри це, 97% школярів продемонстрували рівень знань з англійської мови на рівні або вище норми, а з математики — 99% (із них 77% здобули найвищий бал штатної атестації).
Загалом мережа Success Academy охоплює 57 шкіл та 22 000 учнів. Чартерні заклади Нью-Йорка функціонують за чіткими правилами:
- Вони є безкоштовними та відкритими для всіх дітей незалежно від попередніх оцінок чи здібностей.
- Отримують публічне фінансування, яке є нижчим у розрахунку на учня, ніж у традиційних державних закладах.
- Набір здійснюється через відкриту лотерею, що спростовує міф про відбір лише обраних дітей.
- Заклади несуть жорстку підзвітність за результати: у разі низької успішності штат має право закрити школу.
Нові виклики та трансформація дисциплінарних підходів
Попри високі результати окремих мереж, останніми роками чартерні школи в багатьох великих містах США — Чикаго, Бостоні, Денвері та Мемфісі — зіткнулися з падінням тестових балів. Однією з причин дослідники називають зміну внутрішньої політики та погляду на дисципліну.
Тривалий час успіх чартерних шкіл базувався на суворій дисциплінарній системі заохочень та штрафних балів. Однак запровадження нових тренінгів зі справедливості та заміна традиційних методів на «відновне правосуддя» у деяких мережах призвели до погіршення поведінки та втрати орієнтиру на академічну досконалість. Водночас такі мережі, як Success та Classical Charter Schools, зберегли академічні зобов’язання, забезпечуючи вступ випускників до чотирирічних коледжів.
Ключові висновки з функціонування чартерної моделі
Досвід нью-йоркської шкільної системи демонструє кілька важливих закономірностей у сфері реформування освіти:
- Обсяг фінансування сам по собі не гарантує якості навчання, що доводить приклад закладу P.S. 307 із високими видатками на одного учня.
- Висока мотивація учнів формується внутрішньою культурою школи, безперервним підвищенням кваліфікації вчителів та відсутністю виправдань для низьких результатів.
- Чартерний формат зберігає сильну суспільну підтримку: майже три чверті темношкірих батьків у США висловлюються на користь функціонування таких шкіл.
Дата публікації джерела: 30.09.2026 09:00.
Джерело: educationnext.org
