ЛАБОРАТОРНА РОБОТІ № 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АВТОМОБІЛЬНИХ І АВІАЦІЙНИХ БЕНЗИНІВ Короткі теоретичні відомоcti Автомобільні бензини за масштаба виробництва, застосуванням та значенням для розвитку народного господарства країни займають провідне місце у першій групі нафтових палив. Щорічно у світі споживається приблизно 0,7 млрд.т автомобільних бензинів. Майже весь бензин, що виробляється, витрачається для двигунів вантажних і легкових автомобілів, які експлуатуються в різних кліматичних і природних умовах. - Тому до експлуатаційних властивостей автомобільних бензинів висувають досить високі та іноді суперечливі вимоги, пов'язані з використанням складних вторинних процесів переробки нафти і застосуванням різних присадок. При виконанні лабораторних робіт по випробовуванню експлуатаційних, властивостей автомобільних і авіаційних бензинів студенти повинні засвоїти найважливіші методи оцінки таких експлуатаційних властивостей: випаровуваність, спалахування та горючість, прокачуваність, корозійна активність, стабільність, схильність до утворення відкладів у двигуні. Випаровуваність бензину характеризує умови сумішеутворення і склад горючої суміші у паливній системі двигуна, здатність бензину утворювати парові корки у паливній системі двигуна, а також повноту згоряння бензину і ступінь розрідження моторної оливи бензиновими фракціями. Випаровуваність бензину оцінюється фракційним складом і тиском насичених парів. Спалахування і горючість визначають ефективність корисного використання енергії, яка виділяється при згорянні бензину у двигуні, а також пожежну безпеку при його зберіганні, транспортуванні і застосуванні. Показники спалахування бензину визначають тільки при . проведенні дослідницьких робіт, тому методи їх оцінки не входять у комплекс методів кваліфікаційних досліджень. Прокачуваність бензину характеризує можливість його безперешкодного проходження по трубопроводах і агрегатах системи живлення автомобіля. Вона оцінюється такими показниками, як вміст механічних домішок, води, в'язкісно-температурними та /^зькотемпературними характеристиками. Корозійна активність ^"оактеризує швидкість хімічної взаємодії бензинів "Г продуктів їх згоряння з мааСіалами' 3 яких виготовлено засоби транспортування, зберігання і перекачування .Гльного, а також деталі двигуна. Корозійна активність оцінюється такими показниками: ^ислотність, загальний вміст сірки, дослідження на мідній пластинці, вміст водорозчинні кислот І лугів. Стабільність палива визначає можливість тривалого зберігання його якості. Розрізняють фізичну та хімічну стабільність. Фізична стабільність характеризує здатність бензину до зміни фракційного складу (особливо температури початку перегонки і перегонки 10%), тиску насичених парів та інтенсивності забарвлення. Хімічна стабільність бензину визначає його здатність протистояти хімічним змінам у процесі зберігання, транспортування та застосування у двигуні і залежить від хімічного складу бензинів. Для оцінки хімічної стабільності використовують такі показники: кислотність, вміст фактичних смол та індукційний період. Здатність до утворення відкладі^ у двигуні. При експлуатації карбюраторних двигунів можливі різні неполагодження, пов'язані з накопиченням відкладів в агрегатах паливної системи. Швидкість накопичення і склад таких відкладів визначається конструктивними особливостями і режимом експлуатації двигуна і його окремих агрегатів, а також у значній мірі груповим вуглеводневим складом бензину, наявністю у ньому присадок і випадкових домішок. З усього комплексу кваліфікаційних методів досліджень палив у лабораторному практикумі студенти виконують такі роботи: Визначення фракційного складу. Визначення тиску насичених парів бензину. Дослідження на мідній пластинці. Визначення наявності водорозчинних кислот та лугів. Визначення фракційного складу (ТОСТ 2177-82) Фракційний склад - вміст в нафтопродуктах фракцій, які википають у визначених температурних границ...