Міністерство охорони здоров‘я України Коломийське медичне училище ім. І.Я. Франка Пошукова робота з епідеміології тема: “Вірусний гепатит в Коломийському районі Івано – Франківської області” Підготувала студентка гр. ЗФ1 Хабрович Н.В. Викладач Васкул О.В. Коломия 2001р. Гепатит А (хвороба Боткіна, інфекційний або епідемічний) – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, переважно з фескально-оральним механізмом зараження, характеризується наявністю початкового періоду з підвищенням температури тіла, диспепсичним, грипоподібними ознаками, переважним ураженням печінки, симптомами гапатиту, порушенням обміну речовин, іноді жовтяницею. Тривалий час хворобу помилково вважали за катаральну жовтяницю, зумовлено закупоркою запальної очної протоки слизом і набряком її смугової оболонки. Вперше цю хворобу відкрив вчений С.П. Боткін вь1883 році. Етіологія. Збудник гепатиту А належить до родини ентеровірусів. Вірус може репродукуватись у деяких первинних і перещеплюваних культурах клітин людини і мавп. Вірус стійкий до факторів зовнішнього середовища, при кімнатній температурі може зберігатися протягом кількох місяців, чутливий до формаліну, стійкий до замороження, при температурі 200С зберігається протягом 2 років, при температурі 1200С за 20 хв повністю гине. Епідеміологія. Єдине джерело інфекції – хвора людина. Виділення збудника у зовнішнє середовище з фекаліями починається ще в інкубаційному періоді за 1-3 тижні до появи клінічних симптомів. Найбільша кантопіозність спостерігається в перші 1-2 дні захворювання і припиняється після 10-14 дня хвороби. Часто джерелом інфекції є хворі на без жовтяничну форму. Основним механізмом зараження фекально-оральний, який реалізується водним, харчовим і контактно-побутовим шляхом. Відома велика кількість випадків харчових та водних спалахів інфекції. Часто групові спалахи відбуваються у дитячих дошкільних закладах і школах, а під час медичних маніпуляцій цей шлях поширення інфекції є другорядним. Можливий статевий шлях зараження. Сприйнятність людей до зараження гепатиту А становить 100%. Більшість людей встигають перехворіти на жовтяничну і безжовтяничну форми до 14 років. Сезонність осінньо-зимова, спостерігається лише серед дітей. Імунітет стійкий, довічний. Патогенез вивчений недостатньо. Значною мірою це зумовлено відсутністю адекватною моделлю хвороби та нестачею даних щодо реплікації збудника. Патоморфологічні зміни у разі гепатиту А дещо відрізняється від тих, які спостерігаються у хворих на вірусний гепатит В. Характерною морфологічним типом ураження печінки при гепатиті А є портальний або перипортальний гепатит. Запальних та альтернативних змін у зоні печінкової часточки не спостерігається. Клініка. Хвороба найчастіше перебігає в гострій циклічній формі, хоч можливі загострення, рецидиви, затяжний перебіг і перехід у хронічну форму. Розрізняють такі форми: жовтянична і безжовтянична. Лікування хворих на легені серединогенні форми гепатит А не потребує застосуванню лікарських засобів. Основною є базисна терапія – постільний режим і стіл №5. Профілактика. Хворих госпіталізують. Основні санітарне-епідемічні заходи спрямовані на запобігання фекально-оральному попаданню інфекції. Профілактика передбачає введення імуноглобуліну в найбільш сприйнятливих вікових групах населення. Гепатит В – інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту В, з парантеральним механізмом зараження, гострим або хронічним перебігом. Характеризується початковим періодом з астено-вегетативними диспетичними проявами, симптомами ураження печінки з порушенням обміну речовин. Етіологія. Віріони гепатиту В (частинки Дейна) – мають зовнішню оболонку і внутрішню герільну серцевину: середовище серцевина вірусу містить фермент ДНК – полімерозу. Репродукція вірусу відбувається за одним з двох можливих варіантів – продуктивним або інтегративним. У разі продуктивної репродукції утворюються повноцінні віріони, інтегративної – проходить інтеграція ДНК з клітинним геном. Вірус не вдається культ...