Тема: Оксиди
План.
Оксиди, їх класифікація. Номенклатура.
Способи добування оксидів.
Фізичні властивості.
Хімічні властивості основних, кислотних і амфотерних оксидів.
Використання оксидів у фармації.
Оксидами називаються складні речовини, до яких входять два елементи, один з яких оксиген.
Майже всі хімічні елементи утворюють оксиди. І досі ще не добуто оксиди трьох елементів – благородних газів: гелію, неону, аргону.
Оксиди класифікують на
Солетворні
основні
кислотні
амфотерні
Несолетворні
(байдужі, або
індиферентні)
СО, N2O, NO і ін.
Солетворні оксиди здатні утворювати солі під час взаємодії з кислотами або кислотами.
Основними називаються такі оксиди, яким відповідають основи. Ці оксиди металів. Для них характрний фонний тип зв’язку. У металів, які входять до складу основних оксидів, ступінь окислення буває не вище + 3. Наприклад, No2O, CaO, FeO, NiO, CuO, ін.
Кислотними називають оксиди, яким відповідають кислоти. Утворюються неметалами і деякими металами, що виявляють високі ступені окислення. Наприклад, CO2, P2O5, SO2SO3, SiO2, CrO3, Mn2O7, ін.
Амфотерними називаються такі оксиди, які залежно від умов виявляють основні або кислотні властивості. До них належать деякі оксиди металів: ZnO, Al2O3, Cr2O3, PbO і ін.
Номенклатура.
Назви оксидів утворюються так:
СО – карбону (ІІ) оксид;
СО2 – карбону (IV) оксид;
FeO – феруму (ІІ) оксид;
Al2O3 – алюмінію оксид.
Якщо елемент утрвоює кілька оксидів, то в їх назвах зазначається ступінь окислення елемента римською цифрою в дужках.
Існують сполуки елементів з оксигеном, які лише формально належать до класу оксидів. До них належать пероксиди. Їх розглядають як солі пероксиду гідрогену Н2О2-1.
Способи добування оксидів.
Горіння простих і складних речовин:
а) С + О2 ( СО2 2Сu + O2 = 2CuO (окислення, крім благородних металів)
б) СН4 + 2О2 ( СО2 + 2Н2О
2. Розклад під час нагрівання складних оксигеновмісних сполук: солей, гідроксидів, кислот:
а) СаСО3 (t CaO + CO2
2Cu (NO3)2 ( 2CuO + 4NO2 + O2
б) 2Fe (OH)3 ( Fe2O3 + 3H2O
2CuOH ( Cu2O + H2O
в) Н2СО3 ( Н2О + СО2
Н2SiO3 ( H2O + SiO2
S + 6HNO3 ( H2SO4 + 6NO2( + 2H2O
B + 3HNO3 ( H3BO3 + 3NO2 (
4. Взаємодія металів з кислотами – окисниками:
3Сu + 8HNO3 розд. ( 3Cu (NO3)2 + 2NO( + 4H2O
Cu + 2H2SO4 конц. (t CuSO4 + SO2( + 2H2O
5. Окислення нищих оксидів і розкладання вищих оксидів:
а) 2СО + О2 ( 2СО2
2NO + O2 ( 2NO2
б) 4CrO3 (t 2Cr2O3 + 3O2
Фізичні властивості.
Всі основні і амфотерні властивості речовини, без запаху. Вони можуть мати різне забарвлення. ZnO, MgO – білий, CuO – чорний, Cr2O3 – зелений, Al2O3 – червоний або синій (рубін і сапфір) і ін.
Твердими є деякі кислотні оксиди: P2O5 SiO2 і ін.
Газоподібними кислотними оксидами є CO2 SO2 і ін.
Хімічні властивості.
Основні оксиди
Кислотні оксиди
1. Взаємодіють (реагують) з водою:
Тільки оксиди активних металів
(Na, K, Ca, Ba і т.д.)
При цьому утворюються
розчинні основи (луги).
СаО + Н2О ( Са (ОН)2
Na2O + H2O ( 2NaOH
Не всі кислотні оксиди
взаємодіють з водою.
SiO2 і деякі інші з водою
не реагують.
SO3 + H2O ( H2SO4
P2O5 + 3H2O ( 2H3PO4
2. Взаємодіють з кислотами
2. Взаємодіють з основами
СuO + H2SO4 ( CuSO4 + H2O
CO2 + Ca (OH)2 ( CaCO3( + H2O
3. Взаємодіють між собою
СaO + SiO2 (t CaSiO3
CaO + CO2 ( CaCO3
Амфотерні оксиди
1. Взаємодіють з кислотами:
ZnO + 2HCl ( ZnCl2 + H2O
Взаємодіють з лугами:
ZnO + 2NaOH +H2O ( Na2 [Zn (OH)4]
Zn + 2NaOH (cплав. Na2ZnO2 + H2O
