Засоби системного програмування
Практична робота № 6
МОДУЛЬНЕ ПРОГРАМУВАННЯ
Створюючи програмне забезпечення на мові Асемблера проектувальник потенційно може зіткнутись з такими ситуаціями:
необхідність компонування декількох програм написаних на різних мовах програмування (наприклад, для об’єднання потужності мов високого рівня та ефективності асемблера);
програма, написана у вигляді одного модуля, може виявитись завеликою для асемблювання;
окремі модулі можуть бути написані різними проектувальниками з метою подальшої інтеграції;
з причини великого розміру
EXTRN SUBPROG:FAR
MAINPROG: .
.
CALL SUBPROG
.
.
PUBLIC SUBPROG
SUBPROG: .
.
.
RET
Директива EXTRN має такий формат:
EXTRN ім’я : тип [, … ]
Можна призначити більше одного імені (до кінця рядка) або закодувати додаткові директиви EXTRN. В іншому асемблерному модулі відповідне ім’я повинно бути визначене і ідентифіковане як PUBLIC. Існують такі типи елементів: ABS, BYTE, WORD, DWORD, FAR, NEAR. Ім’я може бути визначене через EQU і повинно задовольняти реальному визначенню імені.
Директива PUBLIC вказує асемблеру і компонувальнику, що адреса вказаного ідентифікатора є доступною з інших програм. Директива має такий формат:
PUBLIC ідентифікатор [, … ]
Можна призначити більше одного ідентифікатора (до кінця рядка) або закодувати додаткові директиви PUBLIC. Ідентифікатори можуть бути мітками (включаючи PROC-мітки), змінними або числами. Неправильними ідентифікаторами є імена регістрів та EQU-ідентифікатори, що призначають більш як двобайтні значення.
Існує декілька способів компонування програм. Кожен з них характеризується одною або декількома такими рисами:
директиви EXTRN і PUBLIC в якості міток;
спільний кодовий сегмент - шляхом використання директиви PUBLIC в заголовку кодового сегменту кожної з програм, що компонуються;
спільні дані.
Використання директив EXTRN і PUBLIC в якості міток
Програма на рисунку нижче складається з основної програми MAINPROG та підпрограми SUBPROG. Директива EXTRN в основній програмі визначає SUBMUL як точку входу в підпрограму. Підпрограма містить директиву PUBLIC, яка вказує компонувальнику на те, що точкою входу для виконання є мітка SUBMUL. Підпрограма перемножує вміст регістру AX (значення з поля даних PRICE) на вміст регістру BX (значення з поля даних QTY), при цьому результат операції буде розміщено в регістровій парі DX:AX (в даному випадку – 002E 4000). В підпрограмі відсутній сегмент даних, оскільки вона не визначає ніяких даних.
*Примітка: Для успішного компонування компонувальник потребує знайти хоча б один стековий сегмент. В підпрограмі не визначено стекового сегменту, оскільки вона використовує ті ж самі стекові адреси, що й основна програма. Таким чином, стек, що визначається в основній програмі, є доступним і в підпрограмі.
Використання спільного кодового сегменту
В основній програмі та в усіх підпрограмах, що компонуються разом, необхідно використати атрибут PUBLIC в директиві SEGMENT:
CODESG SEGMENT PARA PUBLIC 'CODE'
В даному випадку з таблиці ідентифікаторів слідує, що узагальнений тип кодового сегменту – PUBLIC. Необхідно зауважити, що карта компонування вказує на наявність в програмі лише одного кодового сегменту - внаслідок того, що заголовки кодових сегментів основної програми та підпрограми співпадають, компонувальник об’єднує їх в один фізичний кодовий сегмент.
Використання спільних даних
Наявність спільних даних уможливлює обробку в одному асемблерному модулі даних, що є визначеними в іншому асемблерному модулі.
Для того, щоби змінні PRICE та QTY визначались в основній програмі, але завантаження значень з цих областей пам’яті в регістри BX та AX виконувалась в підпрограмі, необхідно виконати такі зміни в програмах з попереднього пункту:
в основній програмі ідентифікатори PRICE та QTY визначені як PUBLIC. Сегмент даних так само визначений як PUBLIC;
в підпрограмі ідентифікатори PRICE та QTY визначені як EXTRN та WORD. Таке визначення вказує асемблеру на довжину цих полів в 2 ба...
