ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
І. Методологічний розділ програми
1.1. Аналіз соціальної проблеми (преамбула дослідження)
1.2.Формування теми соціологічного дослідження, визначення проблеми дослідження.
Тема цього соціологічного дослідження,- діяльність субкультур міста Львова.
Проблемою цього соціологічного дослідження є уявлення молоді про те, якою є діяльність субкультуру місті.
1.3. Мета соціологічного дослідження – з’ясувати характер уявлень молодів, щодо діяльності субкультур станом на травень 2014 року.
1.4. Завдання дослідження передбачають з’ясування:
уявлень студентів про сукупність особистісних якостей, необхідних для успішної викладацької діяльності;
характеру виявів факторів, що визначають ставлення студентів до викладання;
мотивів та установок студентів щодо обрання в майбутньому професій викладача.
1.5. Об’єкт соціологічного дослідження – молодь міста (особи віком від 16 до 23 років (1998-1991 року народження)), що проживають у Львові.
Час проведення дослідження – травень 2014 року.
1.6. Предмет соціологічного дослідження – оцінки судження, установки молоді міста щодо діяльності субкультур. Ми розуміємо, що думки та погляди молодого прошарку соціальної общини міста надто глобальні, тому до розгляду предмету дослідження обираємо лише їх часту,- соціально, політично та культурно незаангажованих, а лише свідомо аналізуючи свою поведінку та погляди індивідів.
1.7. Теоретична інтерпретація
Субкультýри — сукупність культурних зразків, тісно пов'язаних з домінантною культурою і у той же час відмінних від неї. У антропології — група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки.
А тепер розглянемо кожну з існуючих субкультур та їх діяльність у місті Львові:
1) Хі́пі (ще: Гі́пі, помилково Хіппі, англ. hippie, hippy) — міжнародний молодіжний рух, виник у 1965 році у Сан-Франциско у контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів контркультури, мав пацифістське забарвлення, склав великий вплив на мистецтво, особливо рок-музику, з ним пов'язані такі поняття, як сексуальна революція, психоделічна революція. Занепав на початку 1970-их років, перетворившись на одну з субкультур. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation».
Найбільшою в Україні була хіп-тусовка у Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності. Перші розрізнені групи хіпуючої молоді були об'єднані у 1968-1970 В'ячеславом «Шарніром» Єреськом. Учасники групи Шарніра збиралися напівтаємно на місці польського Цвинтаря Орлят біляЛичаківського цвинтаря. З їхнього середовища вийшов перший з відомих маніфестів хіппі, також вони започаткували культ Джимі Хендрикса у Львові, одразу після його смерті у вересні 1970 року. Проте у листопаді 1970-го Шарнір, який, окрім пацифізму, захоплювався ще й нацистською автентикою і трофейною зброєю, був арештований.
У 1970-их роках головним місцем збору став Святий Сад, де зосереджувалися учасники рок-групи Супер Вуйки (лідер Ілько Лемко), відбувалися хіп сейшни. Один із них, пов'язаний з культом Хендрикса, вилився у стихійну демонстрацію у Львові 17 вересня 1977 року.
У середовищі львівської хіпової тусовки у 1976 виникла перша на терені СРСР байкерська група Ігоря «Пензеля» Венцславського. З нього вийшли письменники і поети Волдмур Яворський, Валерія Славникова, «Звёздный», художники Олена Бурдаш, «Дем», Орест Макота.
В ті часи хіппі у Львові, в тому числі і російськомовні, зі симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби УПА, оскільки їх теж «пресувала» радянська державна система. З початком Перебудови в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись Еббі Гоффман, політизувати рух. У 1987 у Львові з'являється маніфест «Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987» Аліка Олісевича, де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. 20 вересня 1987 група Аліка Олісевича провела у Львові першу ...
