Міністерство освіти і науки Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра ЕОМ Звіт до лабораторної роботи № 6 з дисципліни: “ Засоби системного програмування” на тему: “ Використання макрокоманд та процедур. Ввід даних з клавіатури та вивід результату на екран.”  Мета: набути навиків написання макрокоманд та процедур на Асемблері, освоїти способи передачі параметрів. Реалізувати ввід та вивід даних в десятковій системі числення. Короткі теоретичні відомості Макрозасоби Для кожної закодованої команди асемблер генерує одну машинну команду. Але для кожного закодованого оператора компіляторної мови Pascal чи C генерується один чи більш (частіше багато) команд машинної мови. У цьому відношенні можна вважати, що компіляторна мова складається з макрооператорів. Асемблер також має макрозасоби, але макроси тут визначаються програмістом. Для цього задається ім'я макросу, директива MACRO, різні асемблерні команди, що повинний генерувати даний макрос і для завершення макровизначення - директива MEND. Потім у будь-якім місці програми, де необхідне виконання визначених у макрокоманді команд, досить закодувати ім'я макросу. У результаті асемблер згенерує необхідні команди. Використання макрокоманд дозволяє: - спростити і скоротити вихідний текст програми; - зробити програму більш зрозумілої; - зменшити кількість можливих помилок кодування. Прикладами макрокоманд можуть бути операції вводу-виводу, пов’язані з ініціалізацією регістрів і виконання переривань перетворення ASCII і війкового форматів даних, арифметичні операції над довгими полями, обробка рядкових даних, ділення за допомогою віднімання. Ввід з клавіатури 1. Використання групи функцій переривання DOS INT 21H, при цьому номер функції цього переривання вказується в регістрі AH: AH=01: Ввід символу з клавіатури з еховідображенням. Дана функція повертає значення в регістрі AL. Якщо вміст AL не дорівнює нулю, то воно являє собою стандартний ASCII- cимвол, наприклад, букву або цифру. Нульове значення в регістрі AL свідчить про те, що на клавіатурі була натиснута спеціальна функціональна клавіша, наприклад, Номе, F1 або PgUp. Для визначення скен-коду клавіш, необхідно повторити виклик функції Дана функція реагує на запит Ctrl/Break. AH=07: Прямий ввід із клавіатури без еховідображення. Дана функція працює аналогічно функції 01 із двома відмінностями: введений символ не відображається на екрані, тобто немає еха, і відсутня реакція на запит Ctrl/Break. AH=08: Ввід із клавіатури без еховідображення. Дана функція діє аналогічно функції 01 з однією відмінністю: введений символ не відображається на екрані. AH=0Ah - буферизований ввід стрічки з еховідображенням; Для використання даної функції область вводу вимагає наявності cписку параметрів, що містить поля, які необхідні при виконанні команди INT. По-перше, повинна бути визначена максимальна довжина тексту, що вводить. Це необхідно для попередження користувача звуковим сигналом, якщо набрано занадто довгий текст; символи, що перевищують максимальну довжину не приймаються. По-друге, у списку параметрів повинне бути певне поле, куди команда повертає дійсну довжину уведеного тексту в байтах. . По-третє, повинно бути виділено місце під введені символи. Для запиту на ввід необхідно помістити в регістр AH номер функції - 10 ( 0AH), у регістр DX завантажити адресу списку параметрів і виконати INT 21H. Команда INT очікує поки користувач не введе із клавіатури текст, перевіряючи при цьому, щоб кількість введених символів не перевищувало максимального значення, зазначеного в списку параметрів. Для вказівки кінця вводу користувач натискає клавішу Enter. Код цієї клавіші (0Dh) також заноситься в поле вводу. Таким чином, дійсна довжини тексту, що вводиться, є на одиницю менша від максимально передбаченої. AH=0Bh: Перевірка стану клавіатури. Дана функція повертає FFh у регістрі AL, якщо ввід із клавіатури можливий, у іншому випадку ...