Вступ Глобалізація є однією з основних характеристик сучасного розвитку світу. На сьогодні вона охоплює майже всі сфери жит-тєдіяльності людини, та її вплив стає дедалі відчутнішим. Особливу актуальність нині має дослідження проблем та особливостей економічної, зокрема фінансової глобалізації, що посилюється й майбутнім членством України в глобальній торговельній системі Світової організації торгівлі. Крім того, з поглибленням глобалізаційних процесів у наукових колах дедалі частіше обговорюються проблеми їх вимірювання. З метою ефективного управління даними процесами, а також прогнозування їх наслідків та проведення порівняльного аналізу необхідна система оцінювання розвитку фінансової глобалізації. Сучасні проблеми та тенденції розвитку глобалізаційних процесів досліджуються різними науками та науковими школами, тож однозначного трактування терміна «глобалізація» не існує. Відомий учений Т. Левіт1, який увів у науковий обіг даний термін, визначав глобалізацію як феномен злиття ринків окремих продуктів, що виробляються транснаціональними компаніями. Нині переважна більшість фахівців погоджується, що глобалізація – це об’єктивний соціальний процес, змістом якого є зростання взаємозв’язку та взаємозалежності національних економік, національних політичних та соціальних систем, національних культур, а також взаємодія людини та довкілля2. В економічній енциклопедії так само відзначено, що глобалізація є категорією, що відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х років ХХ століття набуває форм постійного й неухильного зростання міжнародного переплетіння національних економік3. Глобалізація є продовженням міжнародного розподілу праці й одночасно – процесом поетапного формування цілісного та взаємозалежного всесвітнього господарства, окремі ланки якого органічно поєднані фінансово-економічними, виробничо-технічними, інформаційними та іншими зв’язками, значно всебічнішими, багаточисельнішими, глибшими, ніж на попередніх етапах. Глобалізація є найвищою стадією інтернаціоналізації всіх чинників виробництва та, охоплюючи всі національні економіки, поступово формує цілісну економічну систему світу. Фінансова глобалізація є одним із процесів глобалізації, який розуміють як вільний та ефективний рух капіталів між країнами та регіонами, функціонування глобального ринку, формування системи наднаціонального регулювання міжнародних фінансів, реалізацію глобальних фінансових стратегій ТНК та транснаціональних банків4. У найширшому розумінні фінансова глобалізаціяє ідеологією, політикою та практикою об’єднання національних грошових систем шляхом їх заміщення «світовими грошима»5. Регіональним (а в деяких випадках галузевим) проявом глобалізації є фінансова інтеграція, яка представляє собою процес зближення та поступового об’єднання національних економічних та фінансових систем у межах певного регіону та є однією з найрозвинуті- ших форм інтернаціоналізації господарського життя. 1.Фінансова глобалізація.В другій половині ХХ століття відбуваються певні зміни в основних формах міжнародних економічних відносин між країнами світу, які обслуговує світова валютна система: § Постійне зростання міжнародного товарообміну; обсяг світового експорту щорічно збільшується на 5-6%; розвиток міжнародної торгівлі супроводжується нарощуванням світового багатства;§ Відбувається посилення міграції робочої сили ; наприкінці XX ст. значно підвищився рівень легальної та підпільної міграції робочої сили, особливо між розвинутими країнами, з одного боку, та країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою – з іншого; міграція населення супроводжується міжнародним рухом грошових коштів; у 1980 —90-х роках спостерігається щорічне збільшення переказів грошових коштів робітниками пересічно на 27%;§ З кінця 1960-х — на початку 70-х років внаслідок поступового пом’якшення валютного контролю полегшується доступ на національні фінансові ринки для іноземних інвесторів та емітентів з п...