Національний університет «Львівська політехніка» Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології ІКТА Кафедра БІТ
Звіт Лабораторна робота № 4 «Робота з процесами в ОС Linux» Варіант – 14  Львів 2018 Мета роботи: Оволодіти практичними навичками роботи з процесами в ОС Linux. Ознайомитись із механізмом створення, розгалуження, виконання та завершення процесів в Linux. Ознайомитись із ієрархією процесів та навчитись створювати групи процесів. Теоретичні відомості Управління процесами в ОС Linux Процеси - це одна з найбільш фундаментальних абстракцій (після файлів) в UNIX-подібних операційних системах. Якщо розглядати процеси як об'єкт виконуваного коду - живої, активної, програми, що працює – вони є чимось більшим, ніж набір асемблерних інструкцій, і складаються з даних, ресурсів, внутрішнього стану процесора. Ми розглянемо головні складові процесу, від створення до завершення. Принципи які були закладені при проектуванні UNIX, з часом майже не змінились. Особливо це видно в управлінні процесами, саме тут проявляється далекоглядність і довговічність початкової концепції UNIX. Так в концепції UNIX створення нового процесу відділяється від завантаження нового бінарного образу. Хоча в більшості випадків ці дії виконуються спільно, поділ дозволяє експериментувати і відкриває широкі можливості для розвитку кожної задачі. Таким чином, ця концепція (яка доволі рідко зустрічається) збереглася до наших днів, в той час як більшість операційних систем пропонують один системний виклик для запуску однієї програми, в UNIX потрібні два: fork і ехес. Проте до вивчення цих системних викликів давайте детально розглянемо сам процес. Програми, процеси і потоки Бінарний модуль - це скомпільований, виконуваний код, що знаходиться в якому-небудь сховищі даних, наприклад на диску. Також, ми можемо використовувати термін «програма»; великі й значні бінарні модулі можна називати додатками. І /bin/ls і /usr/bin/X11 є бінарними модулями. Процесом є запущена програма. Процес включає в себе бінарний образ, що завантажується в пам'ять, і багато іншого: віртуальну пам'ять, ресурси ядра, наприклад відкриті файли, а також запуск одного або декількох потоків. Потік - це одна з дій всередині процесу. Кожен потік має власний віртуальний процесор, що включає в себе стек, стан процесора, наприклад регістри, а також командні покажчики. Якщо в процесі потік тільки один, то процес і є потоком, у нього тільки один екземпляр віртуальної пам'яті і один віртуальний процесор. В багатопоточних процесах потоків декілька. Віртуальна пам'ять зв’язана з процесом, тому всі потоки одночасно використовують один і той самий адресний простір пам'яті. Ідентифікатор процесу Кожен процес позначається унікальним ідентифікатором (Process ID, зазвичай скорочується до PID). PID обов'язково є унікальним в будь-який конкретний момент часу. Це означає, що в момент часу T0 може бути тільки один процес з PID 770 (або жодного процесу з таким значенням ідентифікатора), але не гарантується, що в момент часу T1 не буде існувати іншого процесу з тим же ідентифікатором PID 770. Пасивний процес, який виконується ядром при відсутності всіх інших процесів, має PID 0. Перший процес, який ядро виконує під час запуску системи, називається процесом ініціалізації і має PID 1. Зазвичай init process в Linux є програмою ініціалізації. Ми використовуємо термін «ініціалізація» для позначення початкового процесу, що запускається при завантаженні, та спеціальної програми, яка використовується для цихцілей. Після запуску процес ініціалізації виконує решту завантаження. Як правило, в нього входять ініціалізація системи, запуск різних сервісів і програми авторизації. Завдання: Варіант – 14 В програмі на мові С поточний процес повинен створити дочірній процес та вивести його ідентифікатор. Дочірній процес виводить ір адресу комп’ютера та arp таблицю. Завершити процеси та здійснити обробку помилок. Хід роботи Текст програми: #include <stdio.h> #include <stdlib.h> #incl...