Зміст
Вступ
1. Склад та принцип дії імпульсного блоку живлення
1.1 Структурні схеми джерел живлення АТ/АТХ
1.2 Формувачі сигналу Power Good
2. Діагностика та ремонт блоку живлення
3. Охорона праці
3.1 Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та наладки ЕОМ
3.2 Вимоги безпеки по закінченні обслуговування, ремонту та наладки ЕОМ
3.3 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Комп'ютерний блок живлення (англ. power supply unit, PSU - блок живлення, БЖ) - вторинне джерело електроживлення, призначене для постачання вузлів комп'ютера електричною енергією постійного струму, шляхом перетворення мережевої напруги до необхідних значень.
В деякій мірі блок живлення також виконує функції стабілізації і захисту від незначних перешкод живлячої напруги:
будучи забезпечений вентилятором, бере участь в охолодженні компонентів персонального комп'ютера.
Комп'ютерний блок живлення для настільного комп'ютера стандарту PC, персонального або ігрового, згідно специфікації ATX 2.x, повинен забезпечувати вихідні напруги ± 5, ± 12, +3,3 Вольт, а також +5 Вольт чергового режиму (англ. standby). живлення енергія струм напруга
Основними силовими ланцюгами є напруги +3,3, +5 і +12 В. Причому, чим вище напруга, тим більша потужність передається по даним ланцюгах. Негативні напруги живлення (-5 і -12 В) допускають невеликі струми і в сучасних материнських платах в даний час практично не використовуються:
Напруга -5 В використовувався тільки інтерфейсом ISA материнських плат. Для забезпечення -5 В постійного струму в ATX і ATX12V версії до 1.2 використовувався контакт 20 і білий провід. Ця напруга <а також контакт і провід> не є обов'язковим вже у версії 1.2 і повністю відсутній у версіях 1.3 і старше.
Напруга -12 В необхідний лише для повної реалізації стандарту послідовного інтерфейсу RS-232, тому також часто відсутня.
Напруження ± 5, ± 12, +3,3, +5 В чергового режиму використовуються материнською платою. Для жорстких дисків, оптичних приводів, вентиляторів використовуються тільки напруги +5 та +12 В.
Сучасні електронні компоненти використовують напруга живлення не вище +5 Вольт. Найбільш потужні споживачі енергії, такі як відеокарта, центральний процесор, північний міст підключаються через розміщені на материнській платі або на відеокарті вторинні перетворювачі з живленням від ланцюгів як +5 В так і +12 В.
Напруга +12 В використовується для живлення найбільш потужних споживачів. Поділ живлять напруг на 12 і 5 В доцільно як для зниження струмів по друкованим провідникам плат, так і для зниження втрат енергії на вихідних випрямних діодах блоку живлення.
Напруга +3,3 В в блоці живлення формується з напруги +5 В, а тому існує обмеження сумарної споживаної потужності по ± 5 і +3,3 В.
У більшості випадків використовується імпульсний блок живлення, виконаний за полумостовою (двотактної) схемою. Блоки живлення з накопичують енергію трансформаторами (обратноходовая схема) природно обмежені за потужністю габаритами трансформатора і тому застосовується значно рідше.
1. Склад та принцип дії імпульсного блоку живлення
1.1 Структурні схеми джерел живлення АТ/АТХ
Джерело живлення формату AT
В джерелі живлення формату AT, напруга живлення через зовнішній розмикач мережі, розташований в корпусі системного блоку, надходить на мережевий фільтр і низькочастотний випрямляч. Далі випрямлена напруга, величиною близько 300 В, полумостовим перетворювачем, перетворюється в імпульсне.
Розв'язка між первинною мережею і споживачами здійснюється імпульсним трансформатором. Вторинні обмотки імпульсного трансформатора підключені до високочастотним випрямлячам + 12 В і ± 5 В і відповіднім сприятливим фільтрам.
Сигнал Power Good (харчування в нормі), що подається на системну плату через 0,1 ... 0,5 с після появи живлячих напруг +5 В, виконує початкову установку процесора. Вихід з ладу силової частини джерела запобігається вузлом захисту і блокування. При відсутності аварійних режимів, роботи ці ланцюги формують сигнали, що дозволяють фун...
