Есе "Вплив пандемії на зовнішньоекономічні відносини Латвії"
Латвія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін.
Зовнішні відносини у Латвії доволі розвинуті. Латвія стала членом Організації Об'єднаних Націй 17 вересня 1991 р. І є підписантом ряду організацій ООН та інших міжнародних угод. Латвія вітає подальшу співпрацю та інтеграцію з НАТО, Європейським Союзом, ОЕСР та іншими західними організаціями. Вона також прагне активнішої участі в миротворчих зусиллях ООН у всьому світі, та є учасником численних міжнародних організацій.
20 вересня 2003 р. на загальнонаціональному референдумі латвійці проголосували за приєднання до Європейського Союзу, а членство Латвії в ЄС набрало чинності з 1 травня 2004 р. Латвія стала членом НАТО 29 березня 2004 р.
Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Латвією є однією з фундаментальних засад двосторонніх відносин. За підсумками 2019 року загальний обсяг зовнішньоторговельного обігу між країнами склав 564 млн. дол. США (у 2018 році – 553 млн. дол. США).
За підсумками експортно-імпортних операцій упродовж зазначеного періоду, динаміка торговельно-економічних відносин між Україною та Латвією характеризується приростом обсягів взаємної торгівлі у розмірі понад 2%.
Серед основних напрямів торговельно-економічного співробітництва між Україною та Латвією – агросектор, транспортна галузь та інші сфери взаємного інтересу.
В умовах пандемії COVID-19 за підсумками січня-лютого 2020 року обсяг торгівлі товарами зменшився на 18%.
Дані Центрального статистичного бюро про зовнішню торгівлю латвійськими товарами у квітні цього року показують, що вартість експорту товарів склала на 13,9% менше, ніж у квітні минулого року. Фіксоване падіння експорту в квітні було найсильнішим з жовтня 2009 року, значною мірою через наслідки пандемії.
Значне зниження світового зовнішнього попиту було передбачуваним, про що свідчать показники економічних настроїв у країнах Європейського Союзу (ЄС), США та Китаї. У багатьох країнах світу було оголошено надзвичайний стан, самоізоляція та запровадження карантину, особливо в країнах ЄС або на найбільшому експортному ринку Латвії, суттєво знизили економічну активність, внаслідок чого попит на латвійські товари також зменшився.
В останні місяці економіка Латвії стикалася з різними проблемами через глобальну пандемію. Беручи до уваги негативний вплив Covid-19 на економічне зростання Латвії та заходи підтримки, запроваджені урядом Латвії для зменшення впливу кризи, у звіті Міністерства фінансів зазначено, що економіка Латвії може зазнати зменшення приблизно на 7% валового внутрішнього продукту в 2020 році. З цієї причини головним пріоритетом для латвійського уряду щодо економіки є зосередження на розвитку короткострокового економічного розвитку для зменшення наслідків падіння валового внутрішнього продукту.
Хоча в основному всі сфери приватного сектору глибоко постраждали від кризи Covid-19, туристична індустрія зазнала значного падіння рівня доходів. Криза, спричинена вірусом Covid-19 у цій галузі, в даний час спричинила майже 100% падіння обороту у всіх секторах туризму, що спричиняє втрати на 10 мільйонів євро на місяць.
Прогнозується, що протягом 2020 року падіння рівня імпорту та експорту та усі вжиті заходи безпеки вплинуть на зменшення рівня зайнятості на 4,9% та падіння валового внутрішнього продукту на 7%. Через кризу Covid-19 уряд Латвії визначив короткотерміновий економічний розвиток пріоритетним для стабілізації та реструктуризації економіки та розвитку компаній з високим експортним потенціалом.
Для стимулювання економіки Міністерство економіки запропонувало Кабінету Міністрів прийняти рішення про виділення додаткового фінансування у розмірі 75 мільйонів євро на здійснення заходів щодо підвищення енергоефективності будівель, що не лише забезпечить нові джерела фінансування для галузі будівництва, але й також дозволить заощадити гроші ...
