DevioLabавтоматичне керування капіталом
ПРАЦЮЄ 24/7
КРИПТОВАЛЮТИ · АКЦІЇ · 10 БІРЖ

Портфель, який керується автоматично

DevioLab підбирає стратегії, відстежує ринки та автоматизує купівлю і продаж активів. Кількість доступних криптовалют, акцій і торгових можливостей зростає щодня.

10підключених біржCrypto + Stocksв одному портфелі24/7автоматичний контроль

Дослідження емпатії

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут гуманітарних та соціальних наук
Факультет:
Факультет соціології
Кафедра:
Психології

Інформація про роботу

Рік:
2008
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Основи психології та педагогіки
Група:
ІБ-32
Коротко про документ

Про що ця робота

У звіті розглядаються теоретичні положення про природу емпатії, її властивості, види та методи дослідження. Наведено практичні завдання для обробки результатів опитування та інтерпретації рівня емпатичних тенденцій особистості.

У роботі розглядаються

  • Емпатія та її види
  • Теорія емпатії Карла Роджерса
  • Нерефлексивне та рефлексивне слухання
  • Методика дослідження рівня емпатії
  • Обробка результатів опитування
  • Інтерпретація емпатичних тенденцій

Зміст і розділи

  1. Мета роботи
  2. Основні теоретичні положення
  3. Обробка результатів опитування
  4. Ключі до тесту
  5. Інтерпретація результатів
  6. Висновки до роботи
Для кого:Студенти вищих навчальних закладів, які вивчають дисципліну Основи психології та педагогіки.
Викладачі:Викладач кафедри

Ключові поняття

емпатіяспівпереживанняспівчуттяемоційна емпатіякогнітивна емпатіяпредикативна емпатіяКарл Роджерснерефлексивне слуханнярефлексивне слуханнятест емпатії

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська політехніка”  Звіт до практичної роботи № 6 з курсу “ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ ” ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМПАТІЇ Мета роботи: ознайомити з основними теоретичними положеннями про природу емпатії, її властивості, типи і методику дослідження рівня емпатичних тенденцій особистості. Основні теоретичні положення Емпатія (від гр. empatheia – співпереживання) – емоційний відгук людини на переживання інших людей, проявляється у співпереживанні і співчутті. Співпереживаючи, людина здатна уявити себе на місці іншого, тобто переживати ті самі емоційні стани, які відчуває інша людина. Співпереживання може виникнути і по відношенню до почуттів персонажів художніх творів, кінофільмів. При співчутті емоційний відгук виражається у розумінні і уважному ставленні по відношенню до того, хто переживає або страждає, і спонукає людину до допомоги. І чим стійкішими є альтруїстичні мотиви людини, тим ширше коло людей, яким вона, співчуваючи, допомагає. Розрізняють наступні види емпатії: Емоційну, яка ґрунтується на механізмах проекції та імітації моторних та афективних реакцій іншої людини. Когнітивну (від лат. cognitio – знання, пізнання), яка базується на порівнянні, аналогії тощо, тобто емоційний стан іншої людини розуміється за допомогою мислення і розуму. Предикативну (від лат. praedicatum – те, що висловлюється про суб`єкт), яка проявляється як здатність людини передбачати афективні реакції іншого в конкретних ситуаціях. Предикативна емпатія можлива при великому життєвому досвіді та доброму розумінні даної людини або особливостей поведінки людей в цілому. Відомий американський психолог Карл Роджерс (Carl Ransom Rogers, 1902–1987), один з лідерів гуманістичної психології, розглядає емпатію як вміння сприймати внутрішній світ іншого зі збереженням емоційних і смислових відтінків, повністю виключаючи переживання власних почуттів. Емпатія розглядається як засіб спілкування з іншою особистістю і має декілька моментів: входження в особистий світ іншого та перебування в ньому «як вдома»; постійна чутливість до змін у переживаннях іншого; вловлювання непізнаних і можливо травмуючих відчуттів іншого; повідомлення Ваших вражень про внутрішній світ іншого, коли Ви дивитесь спокійним поглядом на ті елементи, що хвилюють та лякають вашого співрозмовника. Для того, щоби емпатично спілкуватись, необхідно вміти поступитися своєю точкою зору, облишити в стороні власні цінності, своє «Я». Зробити це можуть люди, які у певному сенсі відчувають себе впевнено, що не загублять «себе» у дивному та химерному світі іншої людини і зможуть успішно повернутися за власним бажанням у свій світ. І тут особливо великого значення набуває стійке позитивне сприйняття партнера по спілкуванню, прийняття його таким, яким він є – зі всіма його перевагами і недоліками. Можна визначити мінімальне і максимальне емпатичне розуміння: min – точне відображення значень слів та афективних реакцій співрозмовника; max – повідомлення не тільки сприймається, але й коментується з метою інтерпретувати приховані почуття та мотиви співрозмовника. Ефективність емпатії знижується, якщо людина намагається уникати особистих контактів, вважаючи неприпустимим проявляти цікавість до іншої особистості. Атмосфера напруженості, неприродності, підозрілості заважає розкриттю та емпатичному розумінню. Розслабленість партнера по спілкуванню, атмосфера відвертості, довірливості, задушевності, навпаки сприяє емпатії. Важливим моментом емпатичності спілкування є «ефективність» слухання свого співрозмовника. Розрізняють два види слухання: Нерефлексивне слухання – це уважне мовчання. Застосовується зазвичай на початкових етапах спілкування, коли проблема тільки формулюється одним із партнерів, або коли спілкування відбувається по типу «виливання душі» – емоційної розрядки перед партнером. Уважне мовчання передбачає активне використання різноманітних невербальних засобів (похитувань голови, мімічних реакцій, контакту очей, жестів, поз тощо), що демонструють увагу та цікавість до співрозмовника (наприклад, нахил тулуба в бік співрозмовника). Можуть обмежено вживатися і мовні засоби – повторення останніх слів того, хто говорить; вигуки – «угу», «так, так» тощо. Рефлексивне слухання використовують у ситуації, коли є не стільки потреба у емоційній підтримці, скільки у допомозі при вирішенні певних проблем партнера по спілкуванні. У цьому випадку зворотній зв’язок надається у мовній формі через наступні прийоми: задання відкритих і закритих питань по темі розмови; перефразування слів співрозмовника, що дозволяє викласти ту саму думку іншими словами, що особливо важливо для встановлення атмосфери повного взаєморозуміння на початку розмови; узагальнення і викладення проміжних висновків у ході бесіди. Емпатична здібність індивідів зростає, як правило, з ростом життєвого досвіду, і емпатія легше реалізується у випадку подібності людей. Емпатія є значущою для професій типу «людина–людина», наприклад, для соціальних працівників, спеціалістів психолого-педагогічного та медичного профілю, для працівників засобів масової інформації, обслуговування та ін. В повсякденному житті люди, які володіють цією якістю, є чуйними, витонченими, уважними до оточуючих, вони – активні, сильні і гарні співрозмовники, їх люблять, оскільки вони розуміють почуття іншого. Високий рівень емпатії, як якості особистості, є корисним при вирішення задач, що потребують оригінальних і нестандартних рішень. Відповіді: Обробка результатів опитування Ключі до тесту Відповідь Номери тверджень Кількість співпадінь  Згоден (+) 1, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 25, 26, 27, 29, 31.   Не згоден (–) 2, 3, 4, 6, 11, 13, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 28, 30, 32, 33.    Σ   Інтерпретація результатів Проаналізуйте отриману суму балів, співставивши свій результат з показниками таблиці Стать Рівень емпатичних тенденцій   дуже низький низький середній високий  Чоловіки 0÷7 8÷16 17÷25 26÷33  Жінки 0÷16 17÷22 23÷29 30÷33   Висновки до роботи ( Опишіть рівень своїх емпатичних здібностей. Як ваша емпатичність проявляється в повсякденному житті? Як рівень вашої емпатичності допомагає (заважає) вашій професійній діяльності?  
Допоможи студентському архіву

Ми допомогли тобі — допоможи наступному студенту

Файл ще не обрано

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!