МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Емпіричне соціологічне дослідження тема: «Студентство і військова служба» Загальна характеристика проблеми. У наші дні соціально-економічних перетворень, коли Україна лише починає виходити з кризового становища, коли залишається складною ситуація в соціальній, економічній, культурно-освітній та інших сферах життя, багато наших співвітчизників, в першу чергу – молодих юнаків та дівчат, звертає свої погляди на військову службу. Тому все частіше в Верховній Раді постає питання про створення професійної армії. Але в силу економічної кризи, нестабільної економіки та відсутності бюджетних грошей, Україна не може дозволити собі створення такої армії на контрактній основі. Це гостре питання: сьогоднішня армія потребує значних фінансових затрат, яких у країні немає, але й на створення нової армії в Україні також немає коштів. Багато юнаків та їх батьків страшаться армії з-за проявів неформальних відносин (дідівщини в армії), поганих соціальної та медичної інфраструктур. В результаті багато молодих людей, що мають потрапити до армії шукають шляхи, як уникнути призову: купують фальшиві довідки про неіснуючі хвороби, дають хабарі посадовим особам. Зрозуміло, що за таких умов страждають суспільство та держава. Існує ще один бік цієї справи. В іншому випадку молоді люди намагаються всіма шляхами потрапити до армії, тому що їх сім’ї знаходяться в такому соціальному становищі, що вони не можуть себе прогодувати. Зрозуміло, що в такому випадку в армію потрапляють люди, що не відповідають за станом здоров’я вимогам в службі армії, мають погану фізичну підготовку та мають низький рівень освіти. В результаті вже в зовсім недалекому майбутньому може виникнути проблема недієздатності Української армії. Отже, маємо проблемну ситуацію, коли виникає протиріччя між виконанням свого громадського обов’язку та небажанням його виконувати. Проблемна ситуація тут розглядається в межах соціальної проблеми між громадським обов’язком та бажанням окремої людини. Тема дослідження відтак може бути сформулювана таким чином: “ Проблема підготовки нових професійних кадрів у армії ” Мета дослідження – визначення приблизного відсотку випускників вищих навчальних закладів 2010-2011 років III-IV рівнів акредитації м. Львова, бажаючих служити в армії. Завдання дослідження: визначення соціально-економічних орієнтацій випускників, пов’язаних із їх бажанням пройти строкову службу в армії в Україні; визначення кількості випускників, які отримали звільнення від строкової служби в армії, характер цього звільнення; дослідження дій випускників, що не мають звільнення від строкової служби в армії: рішення пройти строкову службу в армії; здобуття другої вищої освіти; створення сім’ї та народження дитини. Об’єкт дослідження: випускники 2011 року прикладних спеціальностей вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації м. Львова, які бажають або не бажають проходити строкову службу в Україні. Час проведення дослідження – листопад 2010 р. Предметом нашого дослідження ми обираємо можливість випускників виконати свій громадський обов’язок: пройти строкову службу в армії, або уникнути її. Гіпотези дослідження. Гіпотеза-підстава: хоча більшість випускників повинні пройти стокову службу в армії, занепад української армії спонукає їх до пошуку способів уникнення виконання свого громадського обов’язку. Гіпотези-наслідки: основні моделі поведінки тих випускників, перед якими постане проблема проходження строкової служби в армії: а) проходження строкової служби в армії; б) здобуття другої вищої освіти; в) створення сім’ї та народження дітей. Метод дослідження: Обираючи методи збору інформації, почнемо із структурування об’єкта дослідження. Упускаючи ту частину випускників, які не є призовниками (дівчата, іноземні студенти, студенти, що не підходять за віком та студенти, що вже пройшли військову службу), а тому не є об’єктом нашої уваги, виділяємо серед решти молодих спеціалістів дві групи: випускники, які на час проведення дослідження (листопад 2010 р.) мають звільнення від строкової служби в армії, і ті, які не мають звільнення. Інформацію про моделі звільнень тієї частини випускників які вже не проходитимуть строкову військову службу, проаналізувавши наступні документи: а) списки студентів військової кафедри вищого навчального закладу; б) списки військкомату про молодих людей, звільнених від строкової служби. З цих документів можна дізнатися: кількість випускників, що не проходитимуть строкову службу в армії; шлях, яким випускники одержали звільнення. Ми також можемо виходити з того, що моделі поведінки випускників 2011 року не будуть істотно відрізнятися від вже реалізованих моделей поведінки при призову до армії випускників попередніх трьох років, а отже їх можна простежити за відповідною документацією, якщо така ведеться адміністративними службами інституту та військкомату. Ця інформація буде використовуватися нами як допоміжна, служитиме для порівняльного аналізу, якщо він передбачений планом дослідження. Метод спостереження можна застосувати при вивченні глибинних мотивів вибору певної моделі поведінки при призові до армії, що не входить в коло наших завдань, а отже він не буде використовуватися. Специфіка дослідження також не передбачає використання експериментальних методів. Виходячи із завдання планованої роботи, найбільшу користь, на наш погляд, може принести метод опитування. Тому ми приймемо його як основний і зупинимося детальніше на його використанні у планованій роботі. Розрахунок вибірки. Генеральна сукупність – 2000 осіб. При цьому нема необхідності членувати вибірку на частини, оскільки з позицій нашого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним. Відповідно отримуємо: при ( =0,04, Р=0, 954, N=2000