Міністерство освіти та науки України Національний університет "Львівська політехніка" Інститут енергетики та систем керування Кафедра ЕАП Лабораторна робота №4 На тему: “Ідентифікація вузлів і блоків системи регулювання” З курсу: “Налагодження, випробування та експлуатація електромеханічних пристроїв” Львів-2003 1.Мета роботи: Оволодіти способами ідентифікації принципових схем вузлів, блоків та їх складових елементів. 2.Послідовність роботи. 2.1. Провести зовнішній огляд заданого вузла (модуля, блока). 2.2. Визначити принцип конструювання, тип монтажу, спосіб виготовлення. 2.3. Підібрати відповідну вимірювальну апаратуру. 2.4. Зарисувати монтажну схему. 2.5. Визначити елементи схеми. 2.6. Виписати основні параметри елементів схеми. Для імпортного обладнання вибрати аналоги вітчизняного виробництва. 2.7. За монтажною схемою відтворити принципову схему. 2.8. Коротко описати функціонування схеми. Монтажна схема Транзистори: Т1-КТ 315Г (Uке =10В, Ік =1мА, Rвх = 40ОМ) Т2-КТ 361Г (Uкб =10В, Ік =1мА, Uбе =4В) Діоди: D1.D2-КВ102А (Uзв =45В, Іпост = 1мкА, при Т =25 0С) Мікросхема: К140УД2А (Uж = ( 126В ( 5%,Uвих = ( ( 10В, Івх ( ( 0.7мкА, Іспож 8мА) -Uж, 7- +Uж, 8,2 - корекція 5 - вихід 9 - інверсний вхід 10 - неінверсний вхід 11 - корекція 3 12 - корекція 4 Принципова схема 1.7. Випробування комутації МПС. Комутація – переключення і реверсування струму в секціях якоря. Підведення струму до якоря здійснюється через ковзний контакт в вузлі щітка – колектор. Процеси в ковзному контакті залежать від електричних факторів: індуктивності кіл, густини струму під щіткою, нециліндричності колектора, якості його поверхні, рівня вібрації колектора і його щіткотримача. 1.7.1. Контактні зони під щіткою. Площа передачі струму не перевищує 1% загальної площі щітки. Доторкаються лише окремі точки. Зона безпосереднього контакту ЗБК включає пилеву зону ПЗ де струм проводить суміш пилу міді і графіту. Зона газорозрядних процесів ЗГРП – струм проходить у вигляді іскрового або дугового газового розряду. Для винищення ГРП – необхідна початкова іонізація, яка пов’язана з емісією електронів з розігрітої контактної точки під дією вібрації або високого градієнта напруги від імпульса самоіндукції при розриві струму. ГРП викликає взаємне перенесення матеріалу катода і анода – тобто їх електричну ерозію. Колектор при роботі покривається т.з. “політурою” плівкою закису міді і втертих в неї частинок графіту. Політура втягує вологу і суттєво зменшує тертя. При ерозійних процесах на колекторних пластинах з’являються чорні полоси і плями. Політура нищиться, підвищується коефіцієнт тертя. Збільшується стирання щіток і колектора. Комутація прогресивно погіршується. 1.7.2. Класифікація ступенів іскріння. Згідно ДЕСТ розрізняють 5 ступенів іскріння. 1 - безіскрова комутація (темна) - колектор і щітки залишаються без змін; 1 ¼ - легке точкове іскріння під невеликою частиною щітки у 0.25 всіх щіток. Легке потемніння колектора. Протирається бензином або спиртом. 1 ½ - іскріння під більшою частиною щітки у половини щіток. Потемніння знімається бензином. 2 - іскріння під більшою частиною щітки у більшості щіток. На щітках є сліди нагару, а на колекторі - підгорання. Бензином не змивається. Допускається при реостатному пуску і при короткочасному поштовху навантаження. 3 - сильне іскріння під всією щіткою у всіх щіток. Небезпечне іскріння лише при прямих пусках і реверсуваннях. Тривала експлуатація неможлива. Круговий вогонь - при напругах (200В - потужна дуга через колектор замикає щітки і мережу накоротко. Термічна дія виводить ЕМ з ладу. Виникає при ударних КЗ. Причини: 1 - забруднення доріжок маслом з графітним пилом; 2 – запуск на краях колекторних пластин.