Варіанти пульс-терапії ГКС І варіант – 1 доба – 1,0 метилпреднізолону, 1,0 циклофосфаміду 2 доба - 1,0 метилпреднізолону 3 доба - 1,0 метилпреднізолону , 1,0 циклофосфаміду ІІ варіант – 1,0 метилпреднізолону одноразово ІІІ варіант – 1,0 метилпреднізолону протягом 3-х наступних діб IV варіант – Комбінація 1,0 чи 3,0 метилпреднізолону і 1,0 циклофосфаміду V варіант – Комбінація пульс-терапії та екстракорпоральної детоксикації Особливості дії базисних засобів Повільний розвиток лікувальної дії та повільне досягнення терапевтичного ефекту ( 2 – 4 міс. після початку лікування ) Виражене пригнічення імунних, лабораторних та клінічних проявів хвороби Сповільнення темпів кісткової деструкції Тривалі ремісії та покращання стану навіть після відміни препаратів - кумулятивний ефект Близька ефективність базисних препаратів, яка знижується по мірі прогресування хвороби, коли вимагається індивідуальний підбір препарату Часті побічні реакції Засоби базисної терапії препарати золота сульфасалазин цитостатичні імунодепресанти амінохінолінові сполуки Д-пеніциламіни Сульфаніламідні препарати Циклоспорини Енцефабол Імунокоригуюча терапія РА Імунодепресивна Імуномодулююча Заходи із переважно імунодепресивними властивостями: Антилімфоцитарний імуноглобулін Дренаж грудної лімфатичної протоки Лімфоцитоферез Імунодепресанти Променева дія на лімфоїдну тканину Заходи із переважним імуномодулюючим ефектом: Гемосорбція (імуносорбція) Плазмаферез Каскадна плазмафільтрація Кріоферез Імуномодулюючі засоби Внутрішньосудинне лазерне опромінення крові Гіпербарична оксигенація Запам’ятай! Імунокоригуюча терапія повинна проводитись на фоні повноцінного харчування, прийому вітамінних препаратів, що включають макро- та мікроелементи. Підбір препарату і дози повинен проводитись із врахуванням індивідуальних особливостей кожного хворого – рівнем та вираженістю імунного дефекту, при цьому слід: Мати інформацію про основну популяцію клітин, на які слід діяти Враховувати фармакокінетику препарату Приймати до уваги специфіку взаємодії із іншими середниками Імунодепресанти для лікування РА використовують в останню чергу при неефективності інших базисних препаратів. Призначення імунодепресантів – пригнічення утворення, розвитку та функціонування імунокомпетентних клітин, тобто виражена антипроліферативна дія. Імунодепресанти Імуномодулятори в терапії РА Тималін стимулює імунологічну реактивність організму: Регулює кількість Т- та В-лімфоцитів Стимулює реакцію клітинного імунітету Посилює фагоцитоз Т–активін застосовується при імунодефіцитах: Нормалізує кількісні та функціональні показники Т-ланки імунітету Стимулює продукцію лімфокінів, в тому числі ІФН Нормалізує інші показники клітинного імунітету Системна ензимотерапія в комплексній терапії РА Вобензим Флогензим Препарати являють суміш гідролітичних ферментів, що володіють протизапальною, протинабряковою, фібринолітичною, імуномодулюючою, вторинно-знеболювальною дією. Мають здатність усувати патологічні імунні комплекси та протидіяти активації комплементу. Покази до застосування: Деякі аутоімунні та імунокомплексні хвороби: РА, васкуліти, розсіяний склероз тощо. Хронічні рецидивуючі запалення суглобів Посттравматичні набряки Запальні та постопераційні стани в хірургії та інше.