Виконання військових автомобільних перевезень в гірських та високогірних умовах. Гірський рельєф розповсюджений на більшості театрів військових дій. Специфічні умови перевезень в гірській місцевості потребують проведення додаткових заходів, котрі б забезпечили безпеку руху автомобілів та виконання задач у встановлені терміни. В гірських, а особливо високогірських районах працездатність водіїв автомобілів різко знижується, динамічності, падає економічність роботи двигуна, знижується прохідність і безпека руху автомобіля. У зв’язку з цим при органазаціх автомобільних перевезень необхідно враховувати зниження номінальної вантожопід’ємності транспортних засобів: при висоті над рівнем моря 1000-1500м. – на 10-15%; 2000-2500м. – на 20-25%; 3000-4000м. на 30-35%. Середня швидкість руху знижується до 10-15км/год. Середньо добовий пробіг автомобільного транспорту складає 100-200км. Перевезення доцільно здійснювати у світлий час, якщо це дозволяються умовами обстановки. Для підготовки до перевезень в гірській місцевості передбачається: проведення ретельного контрольного огляду і технічного обслуговування транспортних засобів при цьому особливу увагу слід звенути на справність гальмівної системи, рульового керування і системи охолодження двигуна, якісне регулювання системи живлення; забезпечення машин і колони засобами, засобами запобігаючими скочуванню автомобіля на схилах (башмаки, колодки,гірські упори, ланцюги проти ковзання); доукомплектування автомобілів табельними засобами, підвищуючими їх експлкатаційні якості (комплектом запасних частин, водійським та шанцевим інструментом, додатковими ємностями з пальним та спеціальними рідинами); забезпечення особового складу світлозахисними окулярами, теплим обмундируванням і додатковим продовольчим пайком; надання можливості відпочинку особовому складу перед здійсненням маршу; забезпечення автомобільних колон радіозв’язком; З особовим складом провдяться заняття по правилах водіння автомобілів і автопоїздів в гірській місцевості, вказуючи особливості кріплення вантажів, заходи попередження автомобільних пригод, дії на зупинках та привалах,а також при нападі противника. При русі колони в горах необхідно : на вузьких гірських дорогах і перевалах рух автомобілів організовувати тільки в одну сторону і по можливості тільки в світлий період доби; в небезпечних місцях і на ділянках доріг з крутими поворотами виставляти пости регулювання, забезпечити їх засобами зв’язку та сигналізації, а при русі вночі, крім того, установити загородження і добре видимі вказівники; дистанція між автомобілями при підйомах і спусках збільшується до 100м. і більше; не допускати руху автомобілів на крутих спусках з непрацюючим двигуном, вимкненим зчепленням або при нейтральному положенні важелів коробки передач чи роздаточної коробки; перед подоланням перевалу проводити зупинки для перевірки технічного стану автомобілів, звертаючи увагу на стан гальмівної системи і кріплення вантажів; після подолання великих підйомів зупинки призначати бажано біля води; автомобіль, який вийшов з ладу буксирувати до найближчого роз’їзду або горизонтальної площадки з хорошим оглядом, де він повинен чекати на технічне замикання колони; формувати колони в складі автомобільного взводу або роти; на крутих підйомах починати рух тільки після того, як зустрічний автомобіль досягне спуску, а автомобіль, що їде попереду – вепшини підйому; при виїзді на вершину і на поворотах вдень подавати звукові сигнали, а вночі – світлові, при вимушеній зупинці автомобіль загальмувати і терміново підложити колодки або каміння під задні колеса; при їх відсутності включити заднбю передачу і зупинити автомобіль, обережно наїхавши на перешкоду. Буксирування несправних автомобілів в горах може здійснюватись тільки на жорсткому буксирі. Для зупинки автомобіля потрібно вибрати ділянку з добрим оглядом в обидві сторони не менше ніж на 100 метрів. Методичні вказівки: При підведенні підсумків викладання даного питання необхідно загострити увагу курсантів на особливості організації автотехнічного забезпечення військ в горах, а саме необхідно враховувати: дії військ по окремих напрямках; особливості експлуатації машин в гірських умовах; обмежену кількість доріг, придатних для переміщення ремонтних і евакуаційних засобів та маневру ними; наявність підйомів та спусків, крутих поворотів та інших ділянок, що важко долаються; можливість виникнення гірських обвалів, завалів та снігових лавин при вибухах та швидкого піднімання води в гірських ріках; труднощі в підтриманні зв’язку. Необхідно довести, що ремонтні та евакуаційні засоби переміщуються по дорогах і вздовж долин та розміщуються, як правило юлижче до бойових порядків своїх військ. На окремі напрямки дій військ виділяються ремонтні та евакуаційні підрозділи, здотні самостійно виконувати задачі по ремонту і евакуації пошкоджених машин, їм виділяються підвищені запаси автомайна з розрахунку забезпечення роботи без поповнення зі складів на весь час виконання військами задачі. Одиначні машини ремонтують переважно на місцях виходу їх з ладу, не стврюючи перешкод пересуванню військ. При виборі місць розгортання ЗППМ враховується те, щоб евакуація пошкоджених машин на них не заважала рухові військ. При здійсненні маршів по гірських дорогах в склад технічного замикання колон полків включається РЕГ дивізій. На важкопрохідні ділянки маршрутів (перевали, гірські ріки, ущелини) завчасно висилаються РЕГ. Викладач також повинен навести приклад з власного досвіду служби та бойових дій в республіці Афганістан.