Загальна структура операційної системи. Основними функціями ОС є такі: Сприймання від користувача завдань, або команд у вигляді директив, або у вигляді вказівок від маніпуляторів та їх обробка Завантаження, запуск, призупинення та зупинка програм Керування файловими системами та системами управління базами даних Забезпечення режиму мультипрограмування, тобто виконання двох, або більше програм а одному процесорі Забезпечення ф-цій по організації та керуванню всіма операціями вводу/виводу Забезпечення виконання обмежень на час відповіді в режимі реального часу, що є важливим для ОС реального часу Розподіл пам’яті, як основної так і зовнішньої, і організація віртуальної пам’яті Планування та диспетчеризація у відповідності із заданими стратегією та дисципліною обслуговування задач Організація механізмів обміну повідомленнями і даними між програмами, які виконуються, а також захист одних програм від впливу інших програм Забезпечення роботи систем програмування Таким чином ОС виконує функції керування обчислювальними процесами в комп’ютерній системі, розділяє ресурси системи між різним обчислювальними процесами і створює програмне середовище в якому виконуються прикладні програми користувача. Таке середовище називається операційним середовищем або операційним оточенням.  EMBED Visio.Drawing.6 
 Взаємодія користувачів з комп’ютерними системами відбувається через інтерфейс користувача, який підтримується ОС. Надалі приймаємо, що ф-ції ОС реалізуються програмним способом, але деякі з них можуть бути представлені програмно апаратними засобами і вигляді ПЗП (наприклад BIOS). Операційне оточення складається з деякої множини стандартних сервісних програм, які можуть бути використані в процесі виконання задач і які надають засоби для керування ресурсами обчислювальної системи, виділяючи ці ресурси користувачам по потребах (наприклад керування вв/вив).