Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра менеджменту Самостійна робота №3 на тему: «Застосування комбінованих систем для оплати праці» Варіант №19 Рівне-2011 3. ЗАСТОСУВАННЯ КОМБІНОВАНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ До комбінованих систем оплати праці належать ті системи, які інтегрують в собі елементи почасової і відрядної платні. Системи переходу від почасової до відрядної використовують при досягненні визначеного рівня продуктивності ( нормативного коефіцієнта виконання норм виробітку (Кн). Заробіток (З) нараховується за такими формулами: Зп = СпТфприТн<КнТф (3.1) Зв = СвТн = СвНч N приТн(КнТф, (3.2) де Тф і Тн( відповідно фактичний час роботи і нормативна трудомісткість виконаної роботи; Сп і Св( відповідно почасова і відрядна тарифні ставки (Св>Сп); Нч( норма часу на виконання одиниці роботи; N( фактичний обсяг виконаної роботи (норма виробітку). Нормативний коефіцієнт виконання норм виробітку розраховують за формулою:
. (3.3) В свою чергу, фактичний коефіцієнт виконання норм виробітку можна обчислити так:
. (3.4) Такі системи варто застосовувати при відсутності постійних організаційно-технічних умов для досягнення нормативного Кн: Кн = 1 (система Гантта); Кн = 0,75 (система Аткінсона); Кн = 0,67 (система Емерсона). Одна зі систем оплати праці, яка інтегрує в собі елементи почасової і відрядної оплати праці, є система Барта. Цю систему варто використовувати за таких умов: а) немає можливості пронормувати обсяг виконаної роботи працівником; б) є потреба збільшити продуктивність праці; в) немає можливості рівномірно завантажити працівника роботою; г) підвищення продуктивності не призводить до збільшення браку. Заробіток за Бартом розраховують за формулою:
, (3.5) де С – тарифна ставка за одиницю часу. Задача 3.1 Побудувати графічно залежність між обсягом виконаної роботи (коефіцієнтом виконання норм виробітку) і рівнем заробітку за умови використання системи оплати праці Барта. Таблиця 3.1 Вихідні дані № п/п Показник Умовні позна-чення Одиниці виміру Значення показника  1 2 3 4 5  1. Годинна тарифна ставка С грн./год. 5,8  2. Норма часу на виконання одиниці роботи Нч год./шт. 0,5  3. Фактичний час роботи Тф год. 8  Розв’язування Побудуємо залежність заробітку від норми виробітку і фактичного коефіцієнта виконання норм виробітку (рис. 3.1): N Тн К ЗБ  0 0 0 0  2 1 0,125 16,4  4 2 0,25 23,2  8 4 0,5 32,81  16 8 1 46,4  32 16 2 65.62   Рис. 3.1. Графічна залежність рівня заробітку за Бартом від норми виробітку (коефіцієнта виконання норм виробітку) Задача 3.2 Розрахувати нормативний коефіцієнт виконання норм виробітку і розрахувати (з нанесенням на графік) рівні заробітку для таких норм виробітку: N1 = 10 шт./зміну; N2 = 15 шт./зміну; N3 = 20 шт./зміну за умови використання системи переходу від почасової до відрядної оплати праці. Таблиця 3.2 Вихідні дані № з/п Показник Умовні позначення Одиниці виміру Значення показника  1 2 3 4 5  1. Годинна тарифна ставка Сп грн./год. 1,8  2. Відрядна тарифна ставка Св грн./год. 1,9  3. Норма часу на виконання одиниці роботи Нч год./шт. 0,5  4. Фактичний час роботи Тф год. 8  Розв’язування нормативний коефіцієнт виконання норм виробітку:
. рівні заробітків при різних значеннях норм виробітку: а) для норми виробітку N1 = 10 шт./зміну:
. Оскільки К1 <Кн, то заробіток – почасовий.
грн. б) для норми виробітку N2 = 15 шт./зміну:
. Оскільки К2 (Кн, то оплата праці – відрядна.
грн. в) для норми виробітку N3 = 20 шт./зміну:
. Оскільки К3(Кн, то оплата праці – відрядна.
грн. На графіку (рис. 3.2) можна відкласти пряму, яка показуватиме рівень почасової заробітної плати (числове значення – 6,4 грн.). Після цього необхідно відкласти ще одну пряму, яка показуватиме зростання рівня відрядної заробітної плати в залежності від фактичного коефіцієнта виконання норм виробітку, або в залежності від норми виробітку (формула 3.2). Прямі перетнуться у точці, де К = Кн. Рис. 3.2. Графічна залежність між рівнем коефіцієнтом виконання норм виробітку і рівнем заробітку Задача 3.3 Використовуючи дані задачі 3.2, показати графічно “мертву зону” за умови, що співвідношення між почасовою і відрядною тарифними ставками залишається без змін, а робітнику повідомили, що при досягненні коефіцієнта норм виробітку у 60% і більше (К = 0,6) йому платитимуть за відрядними розцінками. Розв’язування Розрахуємо нормативний час виконаної роботи при К = 0,6 (за формулою 3.4):
; Тн = 4,8 год.; норма виробітку при цьому N =
= 4,8/0,5 = 9,6 шт. Тепер слід обчислити відрядну заробітну плату для Тн = 4,8 год. (формула 3.2): Зв = 4,8 ( 1,9 = 9,1 грн.; при почасовій формі зарплати робітник отримає: Зп = 14,4 грн. Розрахуємо рівні заробітної плати при досягненні нормативного коефіцієнта виконання норм виробітку (К = Кн =
= 0,9): Зп = 0,9 ( 8 = 7,2 грн.; Зв = Св(Тн = Св(К(Тф = 1,9( 0,9 ( 8 = 13,7 грн.; нормативна трудомісткість виконаної роботи Тн = К(Тф = 0,9 ( 8 = 7,2 год.; норма виробітку при цьому N =
= 7,2/0,5 = 14,4 шт. 4. Відобразимо графічно систему переходу від почасової до відрядної заробітної плати, взявши за основу рис. 3.2, але при цьому робітнику платити за відрядними розцінками, починаючи з норми виробітку в 9,6 шт. і більше, або при К( 0,6 (див.рис. 3.3). Рис. 3.3. Графічне відображення можливої невідповідності між виданим завданням робітникові (фактичний коефіцієнт виконання норм) і співвідношенням між відрядною і почасовою тарифними ставками (нормативний коефіцієнт виконання норм). Отже, для норми виробітку в межах від 9,6 шт. до 14,4 шт. за зміну (К = 0,6…0,9) робітнику вигідно виготовляти менше, оскільки нарахування зарплати почасово є вищим, або виникає при цьому т.зв. “мертва зона” з дестимулюючим ефектом.