МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» Факультет електроніки Кафедра звукотехніки та реєстрації інформації   Лабораторна робота №6 з курсу “Інформатика. ПК та основи програмування” з теми: ” Робота з багатовимірними масивами “ Варіант 6 1.Завдання Тема: Робота з багатовимірними масивами. Мета: Оволодіти практичними навиками роботи із масивами, особливостями їх вводу і виводу, отримання подальших навиків по організації програм циклічної структури із використанням прийомів програмування. Завдання: 1.Обробити матрицю у відповідності з варіантом, вказаного у таблиці. Вивести на друк результати і вихідну матрицю у загальноприйнятому вигляді. 2. D(10;10)  Записати на місце від’ємних елементів матриці нулі, а на місце додатних – одиниці. Вивести на друк нижню трикутну матрицю у загальноприйнятому вигляді.   2.Теоретичні відомості Матриці та масиви – одні з найбільш відомих структур даних. Під матрицею в мові С розуміють набір даних одного і того ж типу, зібраних під одним ім'ям. Кожний елемент матриці визначається ім'ям матриці і двома та більше порядковими номером елемента, які називається індексом. Індекс в мові С завжди ціле число. Основна форма оголошення матриці розмірності N така: тип <ім'я масиву>[розмір 1][розмір 2]...[розмір N] Тип – базовий тип елементів матриці, розмір – кількість елементів матриці. Розмір матриці в мові С може задаватися константою або константним виразом. Не можна задати матрицю змінного розміру. Для цього існує окремий механізм, званий динамічним виділенням пам'яті. У мові С індекс завжди починається з нуля. Коли ми говоримо про перший елемент матриці, то маємо на увазі елемент з індексом 0. Якщо ми оголосили матрицю int a[100][10] ; це означає, що масив містить 100x10 елементів. У мові С під матрицю завжди виділяється безперервне місце в оперативній пам'яті. У мові С не перевіряється вихід індексу за межі матриці. Якщо матриця а[100][10] описана як цілочисельна матриця, що має 100х10 елементів, а в програмі вкажеуть а[200][5], то повідомлення про помилку не буде видане, а як значення елемента а[200][5] буде видано деяке число, що займає відповідні 2 байти. Приклад виконання роботи Як приклад виконання операцій над матрицями розробимо алгоритм для виведення на екран таблички множення розмірами 10х10. Блок-схема такого алгоритму матиме наступний вигляд:
 Код програми: #include <stdio.h> #include <conio.h> int main() { clrscr(); int A[10][10], i, j; for (i = 0; i < 10; i++) { for (j = 0; j < 10; j++) { A[i][j] = (i + 1) * (j + 1); printf("%4d", A[i][j]); } printf("\n"); } return 0; } 3.Блок-схема алгоритму / 4.Лістинг програми #include <stdio.h> #include <stdlib.h> #include <time.h> #define n 10 int main() { int D[n][n]; int i,j; srand(time(NULL)); printf("Nachalnaya matrinca:\n"); for (i = 0; i < n; i++) { for (j = 0; j < n; j++) { D[i][j] = rand()%100 - 50; printf("%5d",D[i][j]); } printf("\n"); } for (i = 0; i < n; i++) for (j = 0; j < n; j++) if (D[i][j] <= 0) D[i][j] = 0; else D[i][j] = 1; printf("\nKonechnaya matrica:\n"); for (i = 0; i < n; i++) { for (j = 0; j < n; j++) if (i >= j) printf("%5d",D[i][j]); printf("\n"); } system("PAUSE"); return 0; } 5.Результати роботи та їх аналіз Після запуску програми отримано результат відображений на Рисунку 5.1 / Рисунок 5.1 - Результати роботи програми