Лабораторна робота з Основи алгоритмізації та програмування. Робота № 530001

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

КН

Кафедра:

Кафедра ЕОМ

Інформація про роботу

Рік:

2018

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Основи алгоритмізації та програмування

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет „Львівська політехніка” Кафедра ЕОМ Лабораторна робота з дисципліни: “Основи логарифмізації та програмування” на тему: “Засоби вiдлагодження iнтегрованого середовища Visual C++ 2005: точки переривання, покрокове виконання. Розв'язування на С задач, в яких використовуються числовi масиви та визначення i виклик функцій” Львів – 2012 Мета роботи: познайомитися iз основними засобами вiдлагодження iнтегрованого середовища Visual C++ 2005; познайомитися iз засобами опису функцiй та виклику їх в мовi програмування С; познайомитися iз використанням масивiв в мовi програмування С. Теоретичні відомості: Засоби вiдлагодження iнтегрованого середовища Visual Studio 2005 У Visual Studio основними можна вважати такi засоби: точки переривання; покрокове виконання програми; вiкно спостереження за змiнними класу auto; вiкно спостереження за локальними змiнними; вiкно спостереження за змiнними чи виразами (вiкно Watch). Точка переривання - це мiсце в програмi, в якiй виконання програми буде призупинине. В програмi можна встановити довiльну кiлькiсть точок переривання. Точку переривання можно створити наступним чином: перемiстити курсор в те мiсце програми, де необхiдно встановити точку переривання ; натиснути на клавiшу F9. Масиви в мовi програмування С Оператори будь-якої програми на мовi С розмiщенi у функцiях. Кожна функцiя виконує певне завдання. iм'я main( ) є спецiальним iменем тiєї функцiї, з якої починається виконання програми. iншi функцiї є пiдпрограмами функцiї main( ). Кожна функцiя описується лише один раз. В програмi може бути описано довiльна кiлькiсть функцiй. Кожна описана функцiя може викликатися стiльки раз скiльки необхiдно. Опис функцiї складається iз заголовку функцiї та блоку - тiла функцiї. В заголовку функцiї задається iм'я функцiї та тип результату, який функцiя повертає, i тип та iмена її параметрiв (якщо вони потрiбнi). Оператори тiла функцiї визначають, якi дiї виконує функцiя. Загальний формат опису функцiї: тип iм'я ( опис_параметрiв ) { оператори_тiла_функцiї } Тут iм'я задає iм'я функцiї, а тип складається з принаймнi одного специфiкатора формату, який визначає тип результату, який повертає функцiя. Тип результату, що повертається, може бути типу void чи будь-якого типу об'єкта крiм масиву. Крiм того тип може включати специфiкатори класу пам'ятi extern i static . Функцiя не може повертати, як результат, функцiю чи масив, проте вона може повертати вказiвник на функцiю чи масив. Опис_параметрiв - це список описiв параметрiв функцiї роздiлених комами. Якщо функцiя не має параметрiв, то цей список може бути порожнiй чи складатися з єдиного слова void. Масиви в мовi програмування Масиви мiстять об'єкти заданого типу, якi послiдовно розмiщенi в неперервному блоцi пам'ятi. Окремi об'єкти називаються елементами масиву. Тип елементiв може бути будь-яким об'єктим типом. Масиви є об'єктами також; їх тип є типом його елементiв. Точнiше, тип масиву визначається типом i числом його елементiв. Формат опису масиву є наступним: тип iм'я [ кiлькiсть_елементiв ]; Кiлькiсть_елементiв мiж квадратними дужками ([ ]) мусить бути цiлим виразом, значення якого має бути бiльшим за нуль. Розмiр пам'ятi, яку займає масив можна визначити з допомогою операцiї sizeof. Розмiр масиву в пам'ятi завжди рiвний розмiру одного елемента помноженого на кiлькiстьелементiв масиву. Так для масиву buffer iз нашого прикладу вираз sizeof(buffer) рiвний величинi 2048 * sizeof(char). iншими словами, масив займає 2048 байт пам'ятi, тому що sizeof(char) завжди рiвний одиницi. Доступ до окремих елементiв масиву здiйснюється з допомогою операцiї iндексацiї [ ]. Якщо myArray це iм'я масиву, а i - змiна цiлого типу, то myArray[i] позначає елемент масиву з iндексом i. Елементи масиву iндексується починаючи з 0. Таким чином, якщо кiлькiсть елементiв в масивi рiвний len, то останнiй елемент масиву буде мати iндекс len-1. Індекс масиву може бути будь-яким виразом цiлого типу. Операцiя iндексацiї не виконує жодних перевiрок виходу за межi масиву. Вiдповiдальнiсть за вихiд за межi масиву покладається на програмiста. Порядок роботи: Використовуючи вище приведений опис, познайомитися iз основнимизасобами вiдлагодження iнтегрованого середовища Visual C++ 2005. Навчитися користуватися цими засобами. Використовуючи вище приведений опис, познайомитися зi засобами опису функцiй та виклику функцiй в мовi програмування С. Використовуючи вище приведений опис, познайомитися зi засобами опису масивiв та операцiями доступу до окремих елементiв масиву в мовi програмування С. З допомогою вбудованого текстового редактора пiдготувати тексти програм, у яких використовують засоби опису масивiв та iндексацiї масивiв, вiдлагодити їх та отримати результати роботи програм. Індивiдуальнi завдання: 1) / 2) Задані дійсні числа x1, x2, . . . , x55. Обчислити x1(x2+x3)(x4+x5+x6)(x7+x8+x9+x10) . . . (x46+x47+ . . . +x55) 3) Заповнити матрицю випадковими числами. Вiдобразити матрицю симетрично вiдносно головної дiагоналi. Тексти програм та результати їх роботи: #include <stdio.h>#include <conio.h>double g(double a, double b);int main(){double s;double t;double res;printf("Vvedit s:\n");scanf("%lf", &s);printf("vvedit t:\n");scanf("%lf", &t);res = g(1.2,s)+ g(t,s)+g(2*s,s*t);printf("%lf", res);getch();return 0;}double g(double a, double b){return (a*a+b*b)/(a*a+2*a*b+3*b*b+4);} Ввідні дані: s = 21, t = 9 Ввідні дані: s = 7, t = 54 Результат: 0.913495 Результат: 1,399206 2) #include <stdio.h> #include <stdlib.h> #define N 55 int main (void) { int x[N]; int i,j,k, sum, num; long long int y; srand (78); printf ("Before:\n"); for (i = 0; i < N; i++) { x[i] = (rand () / (float)RAND_MAX) * 10 + 1; printf ("%-8d ", x[i]); } i = 1; k = 0; y = 1L; while (k < N) { sum = 0; for (j=0; j<i; j++) { if (k < N) { sum += x[k]; k++; } } i++; y *= sum; } printf ("\n%lld", y); return 0; } Результат: Before: 1 9 2 4 9 8 7 1 7 3 9 10 8 4 5 8 2 7 5 5 9 9 5 5 4 4 7 3 1 6 3 4 2 8 8 5 7 10 3 6 10 6 3 2 9 8 4 3 5 3 9 8 9 3 4 23134972557312Press any key to continue . . . 3) #include <stdio.h> #include <stdlib.h> #include <time.h> #define row 9 #define column 9 int main() { int a[row][column]; int i, j; srand(time(NULL)); printf("Pochatkova matrutsya:\n\n"); for(i=0; i<row;i++) { for(j=0; j<column;j++) { a[i][j]=1+rand()%9; printf("%d\t",a[i][j]); } printf("\n"); } printf("\nObernena matrutsya:\n\n"); for(i=0; i<column; i++) { for(j=0;j<row; j++) { printf("%d\t",a[j][i]); } printf("\n"); } return 0; } Результат: Pochatkova matrutsua: Obernena matrutsua: 9 3 6 2 6 1 1 9 5 9 7 2 7 3 5 1 6 9 7 7 2 5 3 8 4 3 4 3 7 3 6 3 9 3 4 8 2 3 4 4 4 9 3 1 8 6 2 4 7 2 5 4 4 6 7 6 7 8 2 2 5 2 5 2 5 4 8 3 3 4 2 7 3 3 2 3 8 8 6 3 3 6 3 4 2 8 8 8 6 5 5 9 5 3 8 4 4 7 6 1 8 9 2 8 4 2 5 2 1 3 4 4 8 2 9 1 2 1 4 3 5 6 4 9 4 3 6 4 4 2 6 5 4 9 1 9 3 1 2 3 7 1 9 4 9 8 6 7 5 2 3 4 2 5 4 8 5 3 6 2 1 2 Висновок: на цій лабораторній роботі я познайомився iз основними засобами вiдлагодження iнтегрованого середовища Visual C++ 2005, познайомився iз засобами опису функцiй та їх виклику, і познайомився iз використанням масивiв в мовi програмування С.

Лабораторна робота Основи алгоритмізації та програмування

380987061473

22.03.2018 19:51

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись

Інформація про навчальний заклад

Інформація про роботу

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Коментарі

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Оголошення від адміністратора

Admin

Вхід на сайт

Поскаржитися на роботу