DevioLabавтоматичне керування капіталом
ПРАЦЮЄ 24/7
КРИПТОВАЛЮТИ · АКЦІЇ · 10 БІРЖ

Портфель, який керується автоматично

DevioLab підбирає стратегії, відстежує ринки та автоматизує купівлю і продаж активів. Кількість доступних криптовалют, акцій і торгових можливостей зростає щодня.

10підключених біржCrypto + Stocksв одному портфелі24/7автоматичний контроль

Програмування додатку до P-CAD 2001

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій
Факультет:
Комп’ютерні науки
Кафедра:
Кафедра САПР

Інформація про роботу

Рік:
2020
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Системи комп'ютерного проектування
Група:
ІТП
Коротко про документ

Про що ця робота

Лабораторна робота присвячена програмуванню додатків до P-CAD 2001 та використанню ASCII-коду для інформаційного обміну між САПР. У роботі розглядаються особливості формату ASCII, його історія та порівняння з іншими кодуваннями.

У роботі розглядаються

  • P-CAD 2001
  • Системи комп'ютерного проектування
  • ASCII-код
  • Інформаційний обмін
  • Кодування символів
  • Формат PDIF
  • Історія кодувань

Зміст і розділи

  1. Характеристика об’єкту проектування
  2. ASCII код
Для кого:Студенти технічних спеціальностей, які вивчають системи комп'ютерного проектування та програмування.
Викладачі:Не вказано

Ключові поняття

P-CADСАПРASCIIPDIFASCII-кодКод БодоEBCDICТекстовий формат

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство науки і освіти України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра САПР Лабораторні роботи №2 з курсу: «Розробка систем комп’ютерного проектування» на тему: «Програмування додатку до P-CAD 2001» Львів 2010 Характеристика об’єкту проектування Одною з задач, виникаючих при використанні системи P-CAD 2000/01, є організація інформаційного обміну між програмними компонентами САПР. Ця задача виникає при використанні раніше розроблених елементів використовуваної САПР в якості випуску комплекту конструкторської документації при відміні між різними взаємодіючими САПР, при передачі даних між P-CAD 2000 i P-CAD 2001 і т.д. Використання формату PDIF для цілей такого обміну, яке практикувалось раніше неможливе по деякому ряду причин. Більш ефективним способом вирішення цієї задачі є використання текстового ASCII-коду описання проекту. Формальний опис цього формату є в експлуатаційній документації системи P-CAD 2000. Однак даний опис в Бекосовській нотації не зовсім зручно для сприйняття. Крім того, в ньому значне місце і звісно об'єм займають опис стану системи в момент збереження проекту, що не являються необхідними, особливо при обміні даними між різними САПР. Практика організації такого обміну належить до розробки програмних модулів-конверторів, а в якості вихідних вихідних даних значно простіше використовувати текст опису проекту в ASCII-коді, викинувши непотрібні розділи того опису. В даній лабораторній роботі я розповім вам про ASCII код, який і є об’єктом змін і перетворень в моєму дипломному проекті. ASCII код ASCII виступає за американський стандартний код для обміну інформацією. У якості стандартної, ASCII був вперше прийнятий в 1963 році і швидко став широко використовується у всьому світі комп'ютерів. Ця абревіатура перекладається як American Standard Code for Information Interchange. (Американський Стандартний Кодів для Інформаційного Обміну.) Отже, це - код, в якому числа від 0 до 255 відповідають символам, числах, знакам пунктуації, та іншим спеціальним елементам (переклад рядка, дзвінок і так далі). Код ASCII стандартизований, щоб полегшити передачу текстів між комп'ютерами або між комп'ютером і периферійним пристроєм. Нижче наведено стандартні таблиці: / / Перший варіант ASCII призначався, в основному, для передачі повідомлень по телетайпу. Він був розроблений 1963 році в фірмі Bell Laboratories на зміну створеному в 1874 році п’ятибітному коду Бодо (попередницею коду Бодо була азбука Морзе, проте, на відміну від абетки Морзе, код Бодо використовував постійну довжину символу). У цьому варіанті ще не було великих літер. Вони були додані в 1967 році, поряд із заміною стрілочки вліво на почерк (_), а стрілочки вгору – на символ ^. Так виник варіант ASCII, що використовується і понині. ASCII кілька разів оновлювалася і публікувалася в якості стандартів: ANSI X3.4-1968, ANSI X3.4-1977 і, нарешті, ANSI X3.4-1986. У порівнянні з кодом Бодо, кодування ASCII представляла широкий набір звичайних і керуючих символів, крім того, букви йшли поспіль і за алфавітом, що дозволяло легко сортувати тексти. 7-бітний код виявився зручним для використання і в комп'ютерах, оскільки комп'ютери оперували 8-бітними байтами, а 8-й біт можна було використовувати для контролю парності. Системи, не використали контроль парності, зазвичай робили старший біт нульовим. 7-бітность дозволяла також додати зайві 128 символів, наприклад, для підтримки національних алфавітів. Конкурентом ASCII було кодування EBCDIC, розроблена в 1964 році фірмою IBM для своєї операційної системи System/360. Кодування EBCDIC була зроблена під тодішні перфоратори і мала поруч недоліків: була 8-бітна (отже, не дозволяла ні здійснювати контроль парності, ні додавати нові символи); букви йшли хоч і за алфавітом, але не підряд. У результаті майже скрізь використовувалася ASCII, а EBCDIC - тільки в системі System/360 і сумісних з нею (наприклад, ОС ЄС). Зараз навіть мейнфрейми IBM використовують EBCDIC тільки для зворотної сумісності.
Допоможи студентському архіву

Ми допомогли тобі — допоможи наступному студенту

Файл ще не обрано

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!