Природнє освітлення. Нормування. Розрахунок. Лабораторна робота з Охорона праці в галузі . Робота № 531521

Природнє освітлення. Нормування. Розрахунок

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Інститут економіки і менеджменту

Факультет:

СІ

Кафедра:

Кафедра охорони праці

Інформація про роботу

Рік:

2020

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Охорона праці в галузі

Група:

ЕФІм-12

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ КАФЕДРА ОХОРОНИ ПРАЦІ / ЛАБОРАТОРНА РОБОТА з дисципліни: «Охорона праці в галузі» на тему : «Природнє освітлення. Нормування. Розрахунок» Варіант-6 1.Теоретичні відомості Природне освітлення – це освітлення приміщень світлом неба (прямим і відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх конструкціях. Приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати, як правило, природне освітлення (в окремих випадках, визначених ДБН допускається проектування приміщень без природнього освітлення). Природне освітлення (ПО) поділяється на: бокове (одно - або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, що здійснюється через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване – це поєднання верхнього та бокового освітлення. Природне освітлення має важливе фізіолого - гігієнічне значення для працівників. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб. ПО по відношенню до штучного не вимагає затрат на експлуатацію. Природне освітлення має такі недоліки: - змінюється протягом доби та року, в різну погоду; - нерівномірно розподіляється по площі приміщень; - за незадовільної його організації може спричинити засліплення органів зору. На рівень освітленості приміщення впливають такі чинники: світловий клімат, площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла у світлових отворах; колір стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини так і ззовні приміщення. Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна його оцінка проводиться за відносним показником – коефіцієнтом природної освітленості (КПО): , де - освітленість в даній точці заданої площини (робочому місці) всередині приміщення; - освітлення ззовні приміщення на цій же горизонтальній площині світлом повністю відкритого небосхилу. Фактичний КПО визначають відношенням заміряної освітленості на робочому місці у виробничому приміщенні до одночасної освітленості зовні приміщення у горизонтальній площині при відкритому небосхилі (щоб ніщо не затінювало фотоелемент люксметра) і дифузному світлі (сонце закрите хмарою) За умовну робочу поверхню приймається горизонтальна поверхня на висоті 0,8 м від підлоги Нормоване значення КПО визначається за формулою eн = е0 x m де е0– нормоване значення КПО, яке задається „Державними будівельними нормами” (ДБН В.2.5.28-2006) в залежності від розряду виконуваних робіт. В основу визначення КПО також покладено розмір об’єкта розпізнавання ; ДБН встановлюють 8 розрядів зорової роботи: І – найвищої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об'єкта розрізнення менше 0,15 мм ІІ – дуже високої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 0,15 до 0,30 мм) ІІІ – високої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 0,30 до 0,50 мм) ІV – середньої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 0,5 до 1,00 мм) V – малої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 1,0 до 5 мм) VІ – груба (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення більше 5 мм) VIІ – робота з матеріалами, які світяться (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення більше 5 мм) VIIІ – загальне спостереження за ходом процесу (незалежно від мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення, фону та контрасту) – коефіцієнт світлового клімату, який враховує особливості світлового клімату. Світловий клімат – сукупність умов природного освітлення і даній місцевості (освітленість на горизонтальній та різноорієнтованих вертикальних поверхнях, створювана прямим і розсіяним світлом сонця, тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні) за період понад 10 років. / Для бокового освітлення КПО(0,5-3,5% , а для верхнього та комбінованого КПО(1,0-10%. Мінімальне значення КПО нормується у виробничих приміщеннях в точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного перерізу приміщення і умовної робочої поверхні (при двосторонньому боковому, верхньому та комбінованому освітленні) або в точці перетину умовної робочої поверхні та вертикальної площини перерізу на відстані 1 м від стіни, найбільше віддаленої від світлових прорізів. У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І-ІІІ розрядів слід використовувати суміщене освітлення, хоча допускається застосовувати верхнє природне освітлення при нормованих значеннях КПО відповідно 10 % для І розряду, 7% – для ІІ розряду і 5% для ІІІ. Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності нормованих значень КПО. Площа вікон при боковому освітленні визначається за допомогою наступного співвідношення: , Площа вікон при верхньому освітленні визначається за допомогою наступного співвідношення де Sв – площа світлових отворів (вікон чи ліхтарів), які є в зовнішніх стінах освітлюваного приміщення ; – площа підлоги приміщення, ; – нормоване значення КПО для заданого світлового клімату; – коефіцієнт запасу; – коефіцієнт світлової характеристики вікон за табл. 1; – коефіцієнт, що враховує затінення вікон будівлями, що стоять навпроти за табл. 2; – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу відбитому від поверхонь фасадів протилежних до приміщення будинків та поверхневого шару, що прилягає до будівлі. Середньозважений коефіцієнт відбивання в розрахунках приймається 0,2; – загальний коефіцієнт світлопропускання вікна, який дорівнює , де – коефіцієнт пропускання світла матеріалом за табл. 3 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в оправі світлового отвору за табл. 3; – коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях за табл. 3(при бічному освітленні ); – коефіцієнт, який враховує втрати в сонцезахисних пристроях за табл. 4; – коефіцієнт, який враховує втрати в захисній сітці, . — світлова характеристика ліхтаря або світлового отвору в площині покриття, визначувана за табл. 6 і 7 — коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря, визначуваний по табл. 6 Необхідна кількість вікон nв = Sв / S1, де S1 – площа одного вікна. 2. Завдання для розрахунку Розрахувати необхідну площу освітлювальних отворів (вікон, ліхтарів) та підібрати розміри і кількість вікон за наступних початкових умов: Варіант Розряд зорової роботи Розміри приміщення Місцевість Схема освітлення Вид приміщення Вид віконного матеріалу 6 V 12 х 12 х 6 Львів, Сх Верхнє Механічний цех Скло одинарне 3. Порядок виконання розрахункової роботи 1. За розрядом зорової роботи визначаємо нормоване значення КПО е0 Для V розряду зорової роботи значення КПО в умовах природнього верхнього освітлення становить: е0 = 3%. 2. За місцевістю визначаємо коефіцієнт світлового клімату m і обчислюю КПО eн Розрахунок проводимо за формулою: eн = е0 x m Згідно з вихідними даними, а саме місцевістю: Львів та Сх, коефіцієнт світлового клімату-= 0,85 . Таким чином, eн = 3*0,85= 2,55% Розраховуємо площу вікон при верхньому освітленні при значеннях коефіцієнтів з умов завдання і таблиць. Площа вікон при верхньому освітленні визначається за допомогою наступного співвідношення: де Sв – площа світлових отворів, які є в зовнішніх стінах освітлюваного приміщення ; – площа підлоги приміщення, ; = 12 х 12 = 144 м2 – нормоване значення КПО для заданого світлового клімату; = 2,55% Коефіцієнт запасу: = 1,6 – коефіцієнт світлової характеристики вікон (ліхтарів): = 5,5 Коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря: = 1,1 - загальний коефіцієнт світло пропускання: , де коефіцієнт пропускання світла матеріалом : = 0,9; коефіцієнт, який враховує втрати світла в оправі світлового отвору = 0,75; коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях = 0,9; коефіцієнт, який враховує втрати в сонцезахисних пристроях = 1; коефіцієнт, який враховує втрати в захисній сітці = 0,9. Отже, = 0,55. Коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу відбитому від поверхонь фасадів протилежних до приміщення будинків та поверхневого шару, що прилягає до будівлі, при коефіцієнті відбивання 0,2 : = 1,5. Таким чином, площа вікон (ліхтарів) при верхньому освітленні рівна: = (2,55*144*1,6*5,5)/(100*0,55*1,5) = 3231,36/82,5 = 39,2 м2 4.Визначаємо площу вікна і необхідну кількість вікон (ліхтарів). Площа одного вікна (ліхтаря) = 2,06*1,47 = 3,02 (м2) Визначаємо необхідну кількість вікон: nв = Sв / S1, де S1 – площа одного вікна. Отже, nв = 39,2/3,02 = 13 (штук). ВИСНОВОК. Щоб забезпечити механічний цех необхідним природнім верхнім освітленням потрібно 13 вікон загальною площею 39,2 м2.

Лабораторна робота Охорона праці в галузі

horuktaras

24.07.2020 10:18

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись