МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Кафедра менеджменту персоналу та адміністрування КУРСОВИЙ ПРОЕКТ „Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства” Вступ І розділ ІІ розділ ІІІ розділ Висновки Загальне оформлення Усна компонента Разом  5 балів 5 балів 40 балів 10 балів 10 балів 10 балів 20 балів 100 балів            Керівник: Прізвище Ім’я Львів – 2017 НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Кафедра менеджменту персоналу та адміністрування ЗАВДАННЯ для виконання курсового проекту з дисципліни «ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА» Викладач _________________________________________________________________ (вчене звання, науковий ступінь, посада, кафедра, прізвище та ініціал) Тема проекту ______________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Варіант № _____________ План роботи студента _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________ (дата) (підпис) (ПІБ) (дата) (підпис) (ПІБ) (підпис) (ПІБ) Термін подання керівнику виконаного проекту _____________________________ (дата) ВИХІДНІ ДАНІ ДО АНАЛІТИЧНО-РОЗРАХУНКОВОЇ ЧАСТИНИ Таблиця 1 Основні показники для розрахунку № з/п Найменування даних Варіант №61  1. Вид продукції (товарів, робіт, послуг) Пральні машинки  2 Балансова вартість основних засобів (основного капіталу), тис. грн. 15400  3 Виявлений попит ринку на продукцію загалом, одиниць 3500  4 Структура основних засобів (умовно в % від визначеного загального капіталу):    а) земельні ділянки, % 7   б) будинки, споруди, передавальні пристрої, % 30   в) машини та обладнання, % 28   г) транспортні засоби, % 20   ґ) інструменти, прилади, інвентар (меблі) 10   д) малоцінні необоротні матеріальні активи 5  4.1 Метод нарахування амортизації: *    а) земельні ділянки, %    б) будинки, споруди, передавальні пристрої, % 2   в) машини та обладнання, % 3   г) транспортні засоби, % 4   ґ) інструменти, прилади, інвентар (меблі) 5   д) малоцінні необоротні матеріальні активи **   5 Вартість нематеріальних активів підприємства, тис. грн. з них: 2100   а) права користування майном, % 40   б) права на об'єкти промислової власності, % 35   в) інші нематеріальні активи, % 25  5.1 Строк корисного використання нематеріальних активів 8  5.2 Метод нарахування амортизації для всіх груп нематеріальних активів:* 1  6 Прогнозована зміна попиту ринку (щорічний приріст (зменшення) обсягу виробництва продукції), % 2  7 Питома вага адміністративних витрат від виробничої собівартості, % 16  8 Відсоток заготівельних витрат, % 7  9 Відсоток повернених відходів, % 1,4  10 Величина інших змінних витрат на 1 продукції, тис. грн. 0,6  11 Питома вага витрат на збут від виробничої собівартості, % 8  12 Коефіцієнт виконання норм виробітку 1,18  13 Тривалість зміни, годин 8  14 Частка кількості одиниць технологічного обладнання, яке обслуговується основними робітниками на ненормованих роботах, % 11  15 Кількість змін роботи на добу, одиниць 1,4  16 Плановий відсоток невиходів робітників на роботу, % 7  17 Норма обслуговування одного агрегату, об’єктів / 1 робітника 6  18 Кількість робочих місць, одиниць 55  19 Чисельність керівників, фахівців, службовців     А) Директор 1 6800   Б) Головний інженер 1 4340   В) Головний бухгалтер 1 4550   Г) Начальник цеху 5 3655   Д) Начальник функціонального відділу 3 4500   Е) Провідний спеціаліст (інженер) 11 2440   Є) Інженер І категорії 17 1680   Ж) Майстер 9 1920   З) Економіст 6 2440   И) Маркетолог 2 2330   І) Бухгалтер 4 2280   Ї) Секретар 1 1510   К) Юрист (консультант) 1 3200  20 Коефіцієнт реагування витрат:    Цех № 1 0,4   Цех № 2 0,7   Цех № 3 0,55  21 Система відрядної або погодинної форми оплати праці   22 Тарифна ставка (середня) основних робітників, грн./год. 5   Тарифна ставка допоміжних робітників, грн./год. 3  23 Додаткова зарплата основних і допоміжних робітників, % від основної зарплати 6  24 Коефіцієнт завантаження технологічного обладнання 0,85  25 Ефективний фонд робочого часу одного облікового працівника, год. 1640  26 Нормативи запасів оборотних засобів:    а) матеріалів і комплектуючих, днів 17   б) тривалість технологічного циклу, днів 22   в) коефіцієнт швидкості нагромадження (наростання) витрат в незавершене виробництво 0,5  27 Витрати майбутніх періодів (від вартості матеріалів і комплектуючих), %: а) 2,2   б) 2,8   в) 1,7  28 Тривалість відвантаження і оформлення документації на готову продукцію, днів 2  29 Очікувана нормана прибутку від реалізації продукції (від повної собівартості реалізованої продукції), % 28  30 Позареалізаційний прибуток підприємства, тис. грн. 55000  31 Частка інших операційних витрат від виробничої собівартості, % 4,1  32 Частка фінансових витрат від виробничої собівартості, % 5,5  33 Середній тарифний коефіцієнт розряду роботи 4   * Цифрове значення відповідає номеру в переліку методів нарахування амортизації основних засобів представленого в Додатку Д. Розрахунок амортизаційних відрахувань Таблиця 2. ** Метод нарахування амортизаційних відрахувань для даної групи основних засобів та інших необоротних активів визначається згідно положень Податкового кодексу України, які представлено у Додатку Д Таблиця 2 Перелік необхідних матеріалів, комплектуючих виробів № Матеріали та комплектуючі Норма затрат на 1 виріб, од. Ціна за од. виміру, грн.  1 2 3 4  Сировина і матеріали  1 Метал 17 кг. 5300 грн./т.  2 Пластмаса 25 кг. 54 грн./кг.  3 Фарба 1,5 л. 290 грн./л.  Комплектуючі вироби  1 Двигун 1 шт. 1840 грн.  2 Електр.апаратура 12 шт. 180 грн./шт..  3 Програмне забезпечення 1 шт. 5000 грн.   Таблиця 3 Асортимент та номенклатура продукції (товарів, робіт, послуг) Кількість видів виготовлюваних одиниць (найменування) Кількість виробів і-го виду у % від виявленого попиту на ринку, од. Трудомісткість одиниці і-го виду-виробу, тис. нормо-годин  А 700 5,4  Б 1400 4,3  В 1400 8,0  Разом 3500 -   ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………………....7 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА………………………………….…………………………..9 АНАЛІТИЧНО-РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА………………………………………...18 2.1. Формування ресурсної бази підприємства………………………………………..18 2.2. Формування собівартості та ціноутворення………………………………………27 2.3. Оцінювання ефективності діяльності підприємства……………………………..35 РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА………………………………………………………39 ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...........41 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...……………………………………........42 ВСТУП Метою цієї курсової роботи є практичне застосування теоретичних знань про економіку підприємства. Вона спрямована на набуття навиків обчислення необхідної кількості працівників для виконання конкретного завдання, розрахунок матеріальних витрат та амортизаційних відрахувань. Об’єктом дослідження в курсовій роботі є підприємство, основним видом діяльності якого є виробництво пральних машин трьох видів А, Б, В. Предметом дослідження роботи є виробничо-господарська діяльність підприємства з виробництва пральних машинок. У дослідженні проблем виробничо-господарської діяльності підприємства використовується метод аналізу та порівняння. Метод аналізу використовувався при аналізуванні впливу факторних показників на результуючий показник, зокрема, вплив податків на прибуток підприємств на величину чистого прибутку. Метод порівняння застосовувався при порівнянні окремих видів товарів, визначення кількості необхідного обладнання для виробництва виробів А, Б, В. Курсова робота передбачає розрахунок загального фонду заробітної плати, нарахування виплат у фонди соціального страхування та у місцеві бюджети. Далі проводиться обчислення виробничої собівартості продукції за статтями калькулювання, а також собівартості реалізованої продукції. Кінцевими розрахунками курсовому проекті є обчислення валового доходу прибутку і показників економічної ефективності підприємства. Таким чином, алгоритм курсової роботи включає послідовність проведення розрахунків відповідно до господарського циклу виробничої діяльності підприємства, зокрема формування ресурсної бази підприємства, визначення собівартості продукції та цін, а також оцінювання ефективності всієї діяльності досліджуваного підприємства. Інформаційною базою при виконанні курсового проекту були нормативно-правові акти, а також літературні джерела та інтернет-ресурси стосовно дослідження продукції, що виробляє та реалізує підприємство. За результатами дослідження літературних джерел, ми визначили, що у справжніх умовах основне значення надається обсягу випущеної продукції, наданих послуг, виконаних робіт - найважливішому економічному показнику роботи, що визначає ефективність, доцільність господарської діяльності підприємства. В обсяг реалізації включається відвантажена і відпущена продукція незалежно від того, зарахований чи ні платіж на розрахунковий рахунок підприємства чи отримані векселі. Актуальність і значимість розгляду проблеми обліку випуску, відвантаження та реалізації готової продукції полягає в тому, що результатом діяльності будь-якого виробничого підприємства чи організації є випуск готової продукції, виконання робіт чи надання послуг. В результаті, вартість готової продукції, робіт, послуг переходить зі сфери виробництва в сферу обігу. Серед різноманіття господарських операцій облік готової продукції є найбільш трудомістким. Одне з основних завдань бухгалтерського обліку готової продукції полягає в правильній організації обліку, що дозволяє своєчасно отримувати інформацію про хід надходження товарів, про виконання договірних зобов'язань постачальниками і одержувачами продукції, про стан товарних запасів, про хід відвантаження цінностей і контролем за їх збереженням. Від обраного організацією або підприємством методу оцінки готової продукції та визнання виручки від її реалізації залежать багато показників діяльності підприємства чи організації. У першому розділі курсової роботи наведено теоретичні основи сутності продукції, яку виробляє підприємство, та її облік. У другому розділі курсової роботи досліджено ресурсну базу підприємства, знайдено змінні та постійні витрати, які понесені підприємством, визначено величину валового доходу, річну суму податку від прибутку та чистий прибуток від реалізації річного обсягу продукції та проведено оцінювання ефективності діяльності підприємства. У третьому розділі розроблено рекомендації щодо вдосконалення обліку готової продукції, яку виробляє та реалізує підприємство. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 1.1. Загальна характеристика продукції, що виробляє та реалізує підприємство Головний зміст кінцевої стратегії підприємства зводиться до пристосування свого виробництва до потреб покупців. Це означає, що необхідно визначати номенклатуру продукції, що виробляється, оптимізувати її склад, співвідношення, обсяги з метою отримання максимального прибутку. Продукцією називають продукт виробництва в речовій або інформаційній формах, найчастіше в предметному вигляді, який кількісно вимірюється в натуральному і грошовому вираженні. Номенклатура й асортимент продукції, яка випускається підприємством, визначається відповідно до плану продажу. Номенклатура продукції - це перелік виробів, які треба виготовити на підприємстві в плановому періоді. Асортимент продукції характеризує співвідношення питомої ваги окремих видів виробів у загальному випуску продукції. Вартісне вираження обсягу виробництва визначається показниками товарної, реалізованої, валової та чистої продукції [1]. Товарна продукція — це продукція, прийнята відділам технічного контролю і здана на склад готової продукції. Вона включає до свого складу всю виготовлену в плановому або попередньому періодах продукцію, що відповідає стандартам, технічним умовам, упакована і підготовлена до реалізації. У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Отже, останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за допомогою знарядь праці до своїх потреб. Результат праці здебільшого матеріалізується у вигляді конкретного продукту (продукції, виробу). Продукція, що виготовляється, протягом певного часу перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це називається незавершеним виробництвом, напівфабрикатом чи готовим для споживання продуктом (виробом) [2]. Ясна річ, що в промисловому виробництві результатом (продуктом) праці є продукція, на підприємствах транспорту — відповідний обсяг виконаної роботи (перевезених вантажів або пасажирів на ту чи ту відстань), а в установах зв'язку та банках — надані юридичним і фізичним особам послуги. Іноді продукт праці є водночас і виробленою продукцією, і виконаною роботою, і наданою послугою (наприклад, полагоджені годинник, телевізор, холодильник, взуття тощо). До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів відповідають затвердженим стандартам, пройшли технічний контроль підприємства і здані на склад або замовнику (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції. Продукція є результатом виробництва [3]. Всі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях - утворюють незавершене виробництво.Готова продукція може мати кількісні та якісні характеристики. Наприклад, кількість виражається масою, довжина - метрами, якість-сортом. Але завжди продукція матиме вартісну характеристику. При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності та технологічною складністю (рис.1).
Рис. 1. Класифікація готової продукції за її характером За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняється від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основній продукції. Супутня продукція - це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі)одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні і кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику. Побічна продукція - це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і, на відміну від супутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат [4]. В поточному обліку продукція (роботи, послуги) групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги. Загальновідомо, що більшість продуктів праці є придатною для різних сфер і способів використання в народному господарстві. Збіжжя, наприклад, може бути сировиною для виробництва борошна, виготовлення пива чи горілки, може використовуватись як корм для худоби чи посівний матеріал. Продукт праці, що існує в готовій для споживання формі, може стати сировиною для виробництва іншого продукту (наприклад, виноград — для виготовлення виноградного соку, вина). Чи стане конкретна споживна вартість засобом виробництва або кінцевим предметом споживання, цілком залежить від її функції та місця в процесі праці. Предмети праці, що підлягають обробці в процесі виробництва і змінюють свою форму, перетворюються на продукти праці, котрі розподіляються на засоби виробництва та предмети споживання; стосовно суспільного виробництва в цілому вони називаються продукцією відповідно І та II підрозділів, а у промисловості — продукцією груп «А» і «Б». Засоби виробництва, у свою чергу, поділяються на засоби праці та предмети праці, а предмети споживання — на продовольчі і непродовольчі товари. Такий поділ продукції класифікує її за ознакою економічного призначення. Зрештою для загальної характеристики продукції (роботи, послуг) практичне значення має застосування системи вимірників її (їхнього) обсягу. За умов товарного виробництва та ринкової економіки виготовлена продукція, виконана робота або надана послуга є товаром, котрий має не лише споживну вартість, а й вартість (мінову вартість). Для постійного й повного задоволення потреб ринку планування та облік товарів, що їх виготовляють на продаж, здійснюється в натуральних (фізичних) і вартісних (грошових) вимірниках. Важливо зважити на те, що міру задоволення потреб ринку можна охарактеризувати, виходячи насамперед із показників обсягу товарів певної номенклатури та асортименту в натуральному вигляді [5]. Номенклатура продукції — це перелік найменувань виробів, завдання з випуску яких передбачено планом виробництва продукції. Асортимент — це сукупність різновидів продукції кожного найменування, що різняться за відповідними техніко-економічними показниками (за типорозмірами, потужністю, продуктивністю, дизайном тощо). Номенклатура і товарний асортимент включають стару продукцію, попит на яку зберігається, а також нову продукцію, дослідні зразки принципово нових виробів. Вимірниками обсягу продукції в натуральному виразі є конкретні фізичні одиниці — штуки, тонни, метри тощо. У практиці планування та обліку обсягу продукції іноді використовують умовно-натуральні (наприклад, умовні банки консервів, умовні листи шиферу, штуки цегли) і подвійні натуральні показники (наприклад, виробництво сталевих труб може вимірюватися тоннами та метрами, тканин — погонними і квадратними метрами). Обсяг продукції у вартісному виразі на більшості підприємств різних галузей виробничої сфери визначається показниками товарної, валової, чистої продукції. Товарна продукція є практично скрізь застосовуваним вартісним показником, що дає змогу підсумовувати виготовлення різних видів продукції і завдяки цьому визначати загальний обсяг виробництва на тому чи тому підприємстві, а також обчислювати низку макроекономічних та узагальнюючих похідних показників розвитку народного господарства. Це, власне, загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених на продаж або для реалізації різним споживачам. Показник валової продукції, окрім елементів, які входять до складу товарної продукції, включає також зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини й матеріалів замовника та і деякі інші елементи залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства. Причому динаміка залишків незавершеного виробництва враховується лише на тих підприємствах машинобудування та металообробки, де тривалість виробничого циклу для переважної більшості видів продукції перевищує два місяці. Слід також знати, що обсяг товарної і валової продукції виробничого об'єднання, у складі якого підприємства або інші виробничі ланки перебувають на самостійному балансі, визначається підсумовуванням відповідних показників цих підприємств (ланок) [5]. З метою більш повної характеристики динаміки виробництва продукції та показників його ефективності (передовсім продуктивності праці) за складання виробничої програми підприємства роблять також розрахунки чистої продукції. За вихідну базу для її обчислення беруть обсяг товарної продукції, з вартості якої виключають матеріальні витрати й суму амортизаційних відрахувань, тобто вартість так званої уречевленої праці, елімінуючи вплив останньої на величину загальної вартості продукції, що її виробляє підприємство. За економічним змістом показник чистої продукції відбиває наново створену на підприємстві вартість і завдяки цьому характеризує результати використання саме власного трудового потенціалу. Відтак показник чистої продукції доцільно застосовувати для об'єктивної оцінки рівня ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства [6]. Проте міру задоволення ринкового попиту на ту чи ту продукцію відбиває не обсяг її виробництва в натуральному й вартісному виразі, а обсяг фактично реалізованих (проданих) виробів. З огляду на цю важливу обставину варто визначити й контролювати також планові (очікувані) та фактичні обсяги реалізованої продукції. Плановий (очікуваний) показник реалізованої продукції визначають виходячи з передбаченого виробничою програмою підприємства на відповідний рік обсягу товарної продукції, з урахуванням зміни залишків, нереалізованих на початок і кінець розрахункового періоду, а фактичний — після оплати споживачем (замовником) вартості продукції та надходження відповідних грошових сум на банківський рахунок постачальника. 1.2. Систематизація, облік та методи вимірювання продукції, що виробляє та реалізує підприємство При систематизації та формуванні облікової політики організаціям надано право вибору:  - Відображати готову продукцію в бухгалтерському обліку і балансі за виробничою (фактичної, планової, нормативної) собівартості або за прямими статтями витрат;  - Використовувати або не використовувати для обліку оприбуткування готових виробів, виконаних робіт і наданих послуг активно-пасивний рахунок № 40 «Випуску продукції (робіт, послуг)»;  - Визнавати виручку від реалізації готової продукції «за відвантаженням» або «по оплаті» [7].  Як і на інших ділянках бухгалтерського обліку, вибір оптимального варіанту з перерахованих залежить від особливостей організації, специфіки її виробничо-господарської діяльності, цілей економічної політики на порівняно тривалий період часу. Ні один з можливих варіантів не є ідеальним для всіх умов, кожен має свої плюси і мінуси і повинен застосовуватися після ретельного аналізу можливих наслідків та впливу на основні показники фінансово-господарської діяльності організації та величину сплачуваних нею податків.  Оцінка готової продукції за фактичною виробничою собівартістю враховує вплив на рентабельність виробництва загальногосподарських витрат. Ці витрати поділяють за видами діяльності, продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Ціна на них, обчислена на основі повних виробничих витрат, виключає ризик не покриття витрат. У той же час ця система оцінки громіздка, трудомістка, при недостатньо обгрунтованих базах розподілу накладних витрат допускає спотворення реальної собівартості окремих видів продукції, робіт, послуг. Вважається, що даний варіант оцінки прийнятний для організацій з обмеженим асортиментом продукції і стійким або точно прогнозованим попитом.  Спосіб оцінки готової продукції за прямими витратами передбачає віднесення загальногосподарських витрат на рахунок № 90 «Продажі» в тому періоді, в якому вони мали місце. Їх не потрібно розподіляти між готовими виробами і незавершеним виробництвом, відносити на залишки готової продукції на складі, побічно враховувати у складі вартості відвантажених товарів. У результаті знижується трудомісткість розрахунків, підвищується їх точність. Важливо відзначити, що при цьому трохи зменшується оподатковуваний база для обчислення податку на майно, оскільки готова продукція і незавершене виробництво при такому варіанті обліку відображаються в балансі за вартістю прямих витрат без накладних витрат [8].  Величина прибутку і відповідного податку при даній методиці оцінки може бути більше або менше, ніж при оцінці готової продукції за виробничою собівартістю, в залежності від того, збільшується чи зменшується об'єм продажів. Прийнято вважати, що оцінка готової продукції за рівнем прямих витрат кращий для організацій з широким асортиментом виробів, а також під час економічних спадів, простоювання виробничих потужностей.  Використання рахунку № 40 «Випуску продукції (робіт, послуг)» дозволяє бухгалтерії організації виявити відхилення фактичної виробничої собівартості (або суми прямих витрат) від їх нормативної (планової) величини. Це важливо для контролю за рівнем виробничих витрат і виявленням причин їх подорожчання як в цілому по організації, так і за видами її діяльності і підрозділам (основним, допоміжним виробництвам, обслуговуючим господарствам). Разом з тим ведення цього рахунку має сенс, якщо можна достатньо повно і правильно визначити нормативну (планову) собівартість всіх різновидів продукції, включених до плану випуску і продажів. Це вимагає добре налагодженого нормативного господарства, відокремленого обліку відхилень від норм за видами продукції, робіт, послуг. Дата визнання доходу від реалізації готової продукції за методом продажів «по відвантаженню» є найбільш рання з наступних дат [9]:  - День відвантаження товару (робіт, послуг) або передача прав власності на товар;  - День оплати товарів (робіт, послуг).  Виручка від реалізації за методом «по оплаті» визнається за датою надходження грошових коштів.  У завдання статистики виробництва промислової продукції входить: визначення обсягу промислової продукції в натуральному, умовно-натуральному та вартісному вираженні; характеристика обсягу відвантаженої продукції; статистичне вивчення якості та асортименту промислової продукції; статистичне вивчення ритмічності виробництва і поставок промислової продукції; розрахунок індексів фізичного обсягу та цін на вироблену промислову продукцію. При статистичному обліку обсягу продукції існують три основних методи його вимірювання: в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. На мікрорівні основним методом обліку продукції є її облік за окремими видами в натуральних показниках (шт., м., кг., т., км.). Метод потрібен для керування пропорціями в економіці, для складання балансів основних засобів видів промислової продукції тощо [10]. Різні, але однотипні види продукції можна переводити в умовно-натуральні показники (одна умовна банка консервів тощо), виходячи із головної споживчої якості продукту. В методі одна з різновидностей продукції приймається за умовну одиницю, а інші приводяться до основного вимірника за допомогою відповідних коефіцієнтів. Ці коефіцієнти для перерахування у взятий за еталон продукт визначаються співвідношенням споживчої вартості даного продукту та продукту, взятого за умовну одиницю. Натуральний метод обліку продукції (в натуральних та умовно-натуральних показниках) охоплює готові вироби та напівфабрикати. Основним методом обліку різних видів продукції є вартісний метод, який є практично єдиним, що дозволяє привести різні види продукції до грошового виміру і тим самим підсумувати усіляку продукцію. Вартісний метод обліку продукції охоплює роботи промислового характеру, готові вироби, напівфабрикати. Обсяг промислової продукції у вартісному вираженні визначається: а) у діючих оптових цінах підприємства без податку на додану вартість і акцизного збору; б) у порівнянних цінах. Вартісними показниками обсягу промислової продукції промислового підприємства є [11]: валовий оборот; валова продукція; валовий виробничий оборот; товарна продукція; відвантажена продукція; реалізована продукція; чиста продукція. Валова продукція (ВП) є основним показником обсягу виробництва промислового підприємства, яка у вартісному вираженні розраховується за формулою: ВП = ВО-ВЗО, (1) де ВО - це валовий оборот, який характеризує вартість всього обсягу сукупної продукції підприємства (готових виробів та напівфабрикатів) незалежно від їх подальшого призначення; ВЗО - внутрізаводський оборот, що показує вартість напівфабрикатів своєї виробки. Валовий виробничий оборот (ВВО), що розраховується за формулою: ВВО = ВЗО + ТП , (2) де ТП - товарна продукція, яка відповідає вартості продукції поточного (звітного) періоду для відправки за межі основної діяльності (на сторону), що розраховується за формулою: ТП = ВП-НТЧ, (3) де НТЧ - нетоварна частина валової продукції. Товарна продукція може бути визначена в діючих та фіксованих цінах. АНАЛІТИЧНО-РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 2.1 ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВА 2.1.1. Розрахунок вартісної структури основних засобів (основного капіталу), застосовуючи співвідношення, передбачені завданням. Оскільки балансова вартість основних засобів (основного капіталу) становить 15400 тис.грн., застосовуючи співвідношення, знайдемо балансову вартість кожного з активів. Структура земельних ділянок у вартості загального капіталу становить 7%. Таким чином, балансова вартість земельних ділянок становитиме: 15400*7/100 = 1078 тис.грн. Аналогічно визначаємо балансову вартість для інших видів основних засобів, результати проведених розрахунків представимо у табл.1. Таблиця 1 Розрахунок вартісної структури основних засобів Найменування активів Структура основних засобів у вартості основного капіталу, % Балансова вартість, тис. грн.   Земельні ділянки 7 1078  Будинки, споруди, передавальні пристрої 30 4620  Машини та обладнання 28 4312  Транспортні засоби 20 3080  Інструменти, прилади, інвентар (меблі) 10 1540  Малоцінні необоротні матеріальні активи 5 770  
Рис. 1. Структура основних засобів, тис. грн. 2.1.2. Визначення амортизаційних відрахувань Розрахуємо величину амортизаційних відрахувань за відповідними амортизаційними групами згідно методів розрахунку, передбачених вихідними завданнями. Визначимо окремо величину амортизаційних відрахувань за кожною групою основних засобів, а також величину амортизаційних відрахувань нематеріальних активів підприємства та загальну їх величину. Відповідно до виданого індивідуального завдання, величину амортизаційних відрахувань для будинків, споруд та передавальних пристроїв визначаємо за кумулятивним методом, машин та обладнання за виробничим методом, транспортних засобів за методом зменшення залишкової вартості, інструментів, приладів та інвентарю за методом прискореного зменшення залишкової вартості. Розмір амортизаційних відрахувань нематеріальних активів знаходимо за прямолінійним методом. Нижче представимо розрахунок амортизаційних відрахувань для кожної з груп основних засобів та нематеріальних активів. Ліквідаційна вартість становить 4000 грн. (4 тис. грн.) для кожної групи основних засобів. На (3 група ОЗ) = 2*(Тсл. -(t-1))/(Тсл.* (Тсл.+1)) = 2* (15-(1-1))/(15*(15+1)) *100 = 12,5 % Ар (3 група ОЗ) = На*(Вартість(перв.) – Варість(лікв.)) = 12,5/100 * (4620-4) = 577 тис. грн. На (4 група ОЗ) = (Вартість(перв.) – Вартість (лікв.))/(Тсл.*Q= (4312-4)/((1*3500) + (2*3500) + (3*3500) + (4*3500) +(5*3500)) = 8,21 % Ар (4 група ОЗ) =На*Q = 0,0821*3500 = 287 тис. грн. На (5 група ОЗ) = = (1-
)*100% = (1- (4/3080)^1/5)*100% = 99,97 % Ар (5 група ОЗ) = На/100 * Вартість (перв.)* (1-На/100)^(t-1) = 99,97/100 *3080 *(1-99,97/100)^0 = 3079 тис. грн. На (6 група ОЗ) = 2*100/Тсл. = 2*100/4 = 50 % Ар (6 група ОЗ) = На/100*Вартість (перв.)*(1-На/100)^(t-1) = 50/100 * 1540*(1-50/100)^ (1-1) = 770 тис. грн. Тепер розрахуємо амортизаційні відрахування для нематеріальних активів. Для цього скористаємось прямолінійним методом нарахування амортизації. Отже, визначимо норму амортизації за формулою: На = 100/Тсл. На (нем.акт.) = 100/8 = 12,5 % Ар (нем.акт.) прав користування майном = На/100*(Вартість (перв.) – Вартість(лікв.)) = 12,5/100 *(840-4) = 104,5 тис. грн. Аналогічно визначаємо для інших видів нематеріальних активів. Результати проведених розрахунків амортизаційних відрахувань наведено у табл. 2. Таблиця 2 Розрахунок величини амортизаційних відрахувань Найменування активів Балансова вартість, тис. грн. Мінімально допустимі строки корисного використ., років Норма амортизаційних відрахувань, % Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн.  1 2 3 4 5  Групи основних засобів  Земельні ділянки 1078 - - -  Будинки, споруди, передавальні пристрої 4620 15 12,50 577  Машини та обладнання 4312 5 8,21 287  Транспортні засоби 3080 5 99,97 3079  Інструменти, прилади, інвентар (меблі) 1540 4 50 770  Малоцінні необоротні матеріальні активи 770 - 100 770  Разом 15400 x x 5483,3  Нематеріальні активи  Права користування майном 840 8 12,50 104,5  Права на об'єкти промислової власності 735 8 12,50 91,4  Інші нематеріальні активи 525 8 12,50 65,1  Разом 2100 x x 261,0  ЗАГАЛОМ: 17500 х х 5744,3  Таким чином, загалом сума амортизаційних відрахувань основних засобів становить 5483,3 тис.грн., а нематеріальних активів – 261 тис.грн. Разом амортизаційних відрахувань – 5744,3 тис.грн. При розрахунку амортизаційних відрахувань ми застосували всі методи нарахування амортизації. Серед тих груп основних засобів, які знаходились у структурі основних засобів, ми не визначали амортизаційні відрахування для першої групи – земельні ділянки, та для малоцінних необоротних матеріальних активів норма амортизації яких становить 100 %. 2.1.3. Визначення витрат на матеріали та комплектуючі вироби При розрахунку матеріальних витрат використовуємо вихідні дані. Загальні витрати ресурсів на технологічні потреби визначаємо шляхом множення ціни одиниці ресурсу на норму витрат на виріб і на обсяг випуску виробів. Витрати на основні матеріали та комплектуючі вироби ми нарахували наступним чином. Потреба у матеріалах на один виріб представлена у вихідних даних, річну потребу у матеріалах ми визначили шляхом множення потреби у матеріалах на один виріб на обсяг річного випуску продукції. Витрати на метал на один виріб: Вм 1 в.= 17/1000 * 5300 = 0,0901 тис. грн. Витрати на метал на річну програму = 0,0901*3500 = 315,35 тис. грн. Витрати на комплектуючі, на двигун на один виріб становлять 1,84 тис. грн., а на річну програму 1,84 тис. грн./шт. * 3500 шт. = 6440 тис. грн. Аналогічно ми визначили витрати на інші матеріали та комплектуючі. Результати розрахунків зводимо у табл.3. Таблиця 3 Розрахунок витрат на матеріальні ресурси Вид ресурсів Ціна за одиницю, грн. Потреба (в од. виміру) Витрати, тис. грн.    На один виріб На річну програму на один виріб на річну програму  1 2 3 4  5 6  1. Основні матеріали (В О.М.)  Метал 5300 грн./т. 17 кг. 59,5 0,0901 315,35  Пластмаса 54 грн./кг. 25 кг. 87500 1,35 702  Фарба 290 грн./л. 1,5 л. 5250 0,44 226,2  Продовження табл. 3  Разом х х х 1,88 1243,55  2. Комплектуючі вироби (В К.В.)  Двигун 1840 грн./шт. 1 шт. 3500 1,84 6440  Електр.апаратура 180 грн./шт. 12 шт. 42000 2,16 7560  Програмне забезпечення 5000 грн./шт. 1 шт. 3500 5 17500  Разом Х Х 49000 9 31500  ЗАГАЛОМ х х 39600 10,88 32743,55   Тепер визначаємо заготівельні видатки на одиницю продукції та її обсяг загалом (
):
, де
- відсоток заготівельних витрат. Обсяг заготівельних видатків загалом: Взаг. = 32743,55*7/100 = 2292,05 тис. грн. Заготівельні видатки на одиницю продукції:
В заг.од. = (1,88+9)*0,07 = 0,76 тис. грн. Також визначаємо поверхневі відходи, які розраховуються у відсотках від вартості основних матеріалів, на одиницю продукції та її обсяг загалом (
). Поверхневі відходи на продукцію загалом: Вп.відх. (заг.) = 2292,05*1,4/100 = 32,08 тис. грн. Поверхневі відходи на одиницю продукції: Вп.відх. (од.) = 0,76*1,4/100 = 0,009 тис. грн. Розраховуємо загальну суму витрат на сировину і матеріали, на одиницю продукції та її обсяг загалом:
Загальні витрати на сировину і матеріали на одиницю продукції: Вм(од.) = 1,88+9+0,76 – 0,009 = 11,63 тис. грн. Загальні витрати на сировину і матеріали на продукцію загалом: Вм (заг.) = 32743,55 + 2292,05 – 32,08 = 35003,51 тис. грн. 2.1.3.1. Визначаємо витрати на паливо, енергію, воду, пару для технологічних, виробничих і побутових потреб (умовно приймаємо 30% від загальної суми витрат на сировину та матеріали, з ПДВ).
Вп = 35003,51 *0,3 = 10501,1 тис. грн. 2.1.4. Визначаємо необхідну кількість одиниць технологічного обладнання за назвами виробів та загалом за формулою:
, де
- дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання,
- сумарна трудомісткість. Фд = (Фкал. – Фвих. – Фсв.)*S*tзм.*Квтр.= (365 - 105 -10)*8*1,4*1 = 2800 год. Кобл. = ((5400*700 + 4300*1400+ 8000*1400)/2800/0,85 = 8824 од. Необхідна кількість одиниць обладнання для виробу А: Кобл (А) = 5400*700/2800/0,85 = 1588 од. Необхідна кількість одиниць обладнання для виробу Б: Кобл (Б) = 4300*1400/2800/0,85 = 2529 од. Необхідна кількість одиниць обладнання для виробу В: Кобл (В) = 8000*1400/2800/0,85 = 4706 од. Таким чином, необхідна кількість одиниць технологічного обладнання становить 8824 од. 2.1.5. Визначаємо чисельність працюючих(за категоріями). Кількість працівників розраховуємо за категоріями: Основних робітників – усього, осіб, у тому числі: - основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах, осіб:
, Де
- кількість об’єктів, що обслуговуються;
- кількість змін роботи на добу;
- норма обслуговування 1 обладнання – кількість об’єктів на одного робітника;
- коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою:
, де
- плановий відсоток невиходів робітників на роботу.

оc. - основних робітників, зайнятих на нормованих роботах, осіб:

, де
- планова трудомісткість одиниці i-го виду-виробу, нормо-годин;
- кількість виробів i-го виробу, одиниць;
- кількість видів виготовлюваних одиниць;
- очікуваний коефіцієнт виконання норм;
- розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин.
Таким чином, чисельність основних робітників становить: 244+12956 = 13199 ос. Допоміжних робітників, осіб.
Загальну чисельність робітників, осіб.
Загальна чисельність працюючих, включаючи керівників, фахівців, службовців, осіб.
Таким чином, загальна чисельність працюючих становить 13344 ос. 2.1.6. Визначаємо величину фонду заробітної плати (за категоріями працівників). Для працівників, які зайняті на ненормованих роботах використаємо непряму відрядну систему оплати праці. Для цього скористаємось формулою: Знвс = С*T*kвн, де С – погодинна тарифна ставка, T – фактична кількість відпрацьованих годин робітником, kвн – середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються. Знвс = 5*1640*(1+1,18/100) = 8296,76 грн. Річний фонд заробітної плати працівників, які зайняті на ненормованих роботах становить 8296,76*244 = 2020,4 тис. грн. Для працівників, які зайняті на нормованих роботах застосовуємо відрядно-преміальну систему оплати праці. Відрядна розцінка виробу А = 5,4*1000*5*4 = 108000 грн./виріб Відрядна розцінка виробу Б = 4,3*1000*5*4 = 86000 грн./виріб Відрядна розцінка виробу В = 8,0*1000*5*4 = 160000 грн./виріб Звпс = Р*К + П = 108000 * 700+ 86000*1400 + 160000*1400 = 420000,0 тис. грн. Для працівників, зайнятих обслуговуванням використовуємо погодинно-преміальну систему оплати праці. Зпрем = С*T+П = 3*1640*83*0,7/1000 = 285,1 тис. грн. Для працівників, зайнятих на інших роботах використовуємо просту погодинну систему оплати праці. Зп = С*T = 3*1640*83*0,3/1000 = 122,2 тис. грн. Визначаємо величину фонду заробітної плати за категоріями працюючих. Річний фонд основної заробітної плати основних робітників: ФЗПосн. = 2020,4 + 420000,0 = 422020,4 тис. грн. Річний фонд основної заробітної плати допоміжних робітників: ФЗПдоп. = 285,1 + 122,2 = 407,4 тис. грн. Річний фонд додаткової заробітної плати основних робітників становить 25200 тис.грн. Річний фонд додаткової заробітної плати допоміжних робітників становить 17,1 тис. грн. Сумарний річний фонд заробітної плати основних робітників: ∑ФЗП осн. роб. = ФЗПосн. + ФЗПдод.зп. = 422020,4 + 25200 = 447220,4 тис.грн. Сумарний річний фонд заробітної плати допоміжних робітників: ∑ФЗП доп.роб. = ФЗПдоп. + ФЗПдод.зп.= 407,4 + 17,1 = 424,5 тис. грн. Результати зводимо у табл.4. Таблиця 4 Річний фонд оплати праці виробничого персоналу Категорія виробничого персоналу Основна з/п, тис. грн. Додаткова з/п, тис. грн. Сумарний річний фонд ФЗП, тис. грн.  1 2 3 4  1.Основні виробничі робітники – усього: 422020,4 25200,0 447220,4  1.1.Зайнятих на ненормованих роботах 2020,4 0,0 2020,4  1.2. Зайнятих на нормованих роботах 420000,0 25200,0 445200,0  2. Допоміжні виробничі робітники: 407,4 17,1 424,5  2.1. Зайняті обслуговуванням обладнання 285,1 17,1 302,3  2.2. Інші 122,2 0,0 122,2  Усього: 422427,8 25217,1 447644,9   Отже, річний фонд заробітної плати виробничого персоналу, включаючи основних та допоміжних робітників становить 447644,9 тис. грн. Тепер визначаємо річний фонд заробітної плати керівників, фахівців, службовців. Результати розрахунків зводимо у табл. 5. Таблиця 5 Розрахунок фонду заробітної плати керівників, фахівців, службовців Посада (професія) Чисельність, осіб Місячний оклад, грн. Фонд часу, місяців Прямий ФЗП, грн. Доплати і надбавки Загальний ФЗП, тис. грн.       % грн.   1 2 3 4 5 6 7 8  1. Директор 1 6800 12 81600 6 4896 86,5  2. Головний інженер 1 4340 12 52080 6 3124,8 55,2  3. Головний бухгалтер 1 4550 12 54600 6 3276 57,9  4. Начальник цеху 5 3655 12 219300 6 13158 232,5  5. Начальник функціонального відділу 3 4500 12 162000 6 9720 171,7  6. Провідний спеціаліст(інженер) 11 2440 12 322080 6 19324,8 341,4  Продовження табл.5  7. Інженер Ι категорії 17 1680 12 342720 6 20563,2 363,3  8. Майстер 9 1920 12 207360 6 12441,6 219,8  9. Економіст 6 2440 12 175680 6 10540,8 186,2  10. Маркетолог 2 2330 12 55920 6 3355,2 59,3  11. Бухгалтер 4 2280 12 109440 6 6566,4 116,0  12. Секретар 1 1510 12 18120 6 1087,2 19,2  13. Юрист (консультант) 1 3200 12 38400 6 2304 40,7  Разом 62 41645 156 1839300   110358 1949,7   Отже, сумарний річний заробітної плати усіх працівників становить: ∑ФЗП = 447644,9 +1949,7 = 449594,5 тис. грн. 2.1.7. Визначення суми обов’язкових відрахувань на соціальні заходи – єдиний соціальний внесок, для виробничого та управлінського персоналу. Тепер визначимо величину єдиного соціального внеску для робітників та керівників. ЄСВ кер. = 1949,7 *22/100 = 428,92 тис. грн. ЄСВ роб. = 447644,9*22/100 = 98481,87 тис. грн. Загальна сума єдиного соціального внеску = 428,92 + 98481,87 = 98910,79 тис.грн. 2.2.ФОРМУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ 2.2.1. Розрахунок загальної суми змінних витрат на одиницю продукції та на річний обсяг виробництва загалом. Загальну суму змінних витрат розраховуємо за формулою: ЗВ = Во.м.+Вк+ з/п+ ЗВін.., де Во.м – вартість основних матеріалів; Вк - комплектуючі вироби і напівфабрикати; з/п - заробітна плата; ЗВін. - інші змінні витрати. Отже, ЗВ = 1243,55 + 31500 + 447220,4 + 2100 і становлять 482063,95 тис.грн. На одиницю продукції загальна сума змінних витрат становитиме 137,73 тис.грн. Дані розрахунків зводимо у табл.6. Таблиця 6 Розрахунок суми змінних витрат на річний обсяг виробництва продукції Показники На одиницю продукції, тис.грн. Загальна сума витрат, тис.грн.  1.Вартість основних матеріалів 0,36 1243,55  2. Комплектуючі вироби та напівфабрикати 9,00 31500  3. Заробітна плата 127,78 447220,40  4. Інші змінні витрати 0,6 2100  Усього змінних витрат 137,73 482063,95   2.2.2. Визначаємо умовно-постійні витрати для виробничих цехів (дільниць). Для визначення необхідної величини умовно-постійних витрат за кожним з елементів використовуємо формулу: Вy-п н = Ву-п ф * К р * (100+ВЗ)/100, де Вy-п н - необхідна величина умовно - постійних витрат; Ву-п ф - фактична величина умовно - постійних витрат; К р - коефіцієнт реагування витрат; ВЗ - відсоток зростання обсягу виробництва (зміна попиту). Фактична величина витрат на оплату праці становить для цеху №1 – 40% від заробітної плати допоміжних працівників зайнятих обслуговуванням обладнання; для цеху№2 – 35%, для цеху№3 – 25%. Тому необхідна величина умовно-постійних витрат на оплату працівників, які обслуговують обладнання для цеху №1 = 120,9*0,4*(100+2)/100 і становить 49,3 тис. грн. Фактичні витрати на проведення поточного ремонту обладнання і транспортних засобів для цеху № 1 становлять 5,7% балансової вартості, для цеху№2 – 4,5% балансової вартості, для цеху №3 – 3,8%. Тому необхідна величина умовно-постійних витрат на проведення поточного ремонту обладнання і транспортних засобів для цеху №1 становить 358,1 тис. грн., для цеху №2 - 494,8 тис. грн., та для цеху №3 - 328,3 тис. грн. Фактична вартість палива, енергії, води, пари, які приводять в рух обладнання для цеху №1 становить 30% від загальної вартості палива, енергії, води, пари, для цеху №2 – 26%, для цеху №3 – 24%. Тому необхідна величина умовно-постійних витрат на вартість палива, енергії, води, пари, які приводять в рух обладнання для цеху №1 вона становить 1285,3 тис. грн., для цеху №2 - 1949,4 тис. грн., та для цеху №3 - 1413,9 тис. грн. Результати проведених розрахунків представимо в табл.7. Таблиця 7 Розрахунок умовно-постійних витрат станом на кінець року для виробничих цехів № з/п Витрати Коефіцієнт реагування витрат Фактична величина умовно-постійних витрат, тис. грн. Відсоток зростання обсягу виробництва (зміна попиту) Необхідна величина умовно-постійних витрат, тис. грн.  1 2 3 4 5 6  Цех №1  1. Витрати на оплату працівників, які обслуговують обладнання 0,4 120,9 2 49,3  2. Витрати на проведення поточного ремонту обладнання і транспортних засобів 0,4 877,8 2 358,1  3. Вартість палива, енергії, води, пари, які приводять в рух обладнання 0,4 3150,3 2 1285,3  Цех №2  1. Витрати на оплату працівників, які обслуговують обладнання 0,7 105,8 2 75,5  2. Витрати на проведення поточного ремонту обладнання і транспортних засобів 0,7 693 2 494,8  3. Вартість палива, енергії, води, пари, які приводять в рух обладнання 0,7 2730,3 2 1949,4  Цех №3  1. Витрати на оплату працівників, які обслуговують обладнання 0,55 75,6 2 42,4  2. Витрати на проведення поточного ремонту обладнання і транспортних засобів 0,55 585,2 2 328,3  3. Вартість палива, енергії, води, пари, які приводять в рух обладнання 0,55 2520,25 2 1413,9   2.2.3. Розраховуємо постійні витрати для річного обсягу виробництва та визначаємо їх горизонтальну та вертикальну структуру. Амортизація обладнання і транспортних засобів вираховується лише для цехів. Тому для цеху №1 вона становитиме 45% від амортизації на транспортні машини + електронно-обчислювальні машини. Для цеху №2 – 30%, для цеху №3 – 25%. Витрати на оплату праці робітників, які обслуговують обладнання, вартість палива, енергії, води, пари, витрати на проведення поточного ремонту також визначаються лише для виробничих цехів, дані беремо з табл.7. Витрати на оплату праці для апарату управління цеху визначаємо як суму заробітних плат начальників цехів, провідних спеціалістів, інженерів І категорії, майстрів, і розподіляємо по цехах в наступних відсотках: 40, 30, 30. Витрати на проведення поточного ремонту приміщень, споруд загальногосподарського призначення становлять для трьох цехів 5, 4, 3 % від балансової вартості відповідно. Амортизаційні відрахування приміщень, споруд становлять 45%, 30%, 25% від амортизації на будинки, споруди відповідно для кожного цеху. Витрати на оплату праці апарату управління для фінансово-економічного і маркетингового відділів та бухгалтерії. Вони вираховуються з суми заробітної плати директора, головного інженера, головного бухгалтера, начальників функціонального відділу, економістів, маркетологів, бухгалтерів, секретарів, юристів у сумі 46% і 54% відповідно. Витрати на паливо, енергію для опалення, освітлення приміщень, споруд загальногосподарського призначення становлять 20% від загальних витрат на енергію. Інші постійні витрати на підприємств становлять 5,5% від постійних витрат підприємства. Для визначення частки витрат по кожній групі витрати по кожній групі ділимо на загальну суму витрат. Результати внесені в табл. 8. Таблиця 8 Визначення постійних витрат за їх величиною та за місцем їх виникнення № з/п Назва витрат Місця виникнення витрат Усього Частка витрат за елементами у
постійних витрат,%    Виробничі цехи(відділи, дільниці) Основні служби і відділи, які обслуговують в-во      №1 №2 №3 Фін.-екон. і маркет. відділи Бухгал-терія На під-приємстві    1 2 3 4 5 6 7 8 9 10  1. Амортизація обладнання і транспортних засобів 1514,8 1009,9 841,6 – – – 3366,3 21,4  2. Витрати на оплату працівників,які обслуговують обладнання 49,33 75,53 42,39 – – – 167,3 1,1  3. Вартість палива, енергії, води, пари, які приводять в рух обладнання 1285,33 1949,42 1413,86 – – – 4648,6 29,6  4. Витрати на проведення поточного ремонту обладнання і транспортних засобів 358,1 494,8 328,3 – – – 1181,2 7,5  5. Витрати на оплату праці для апарату управління цеху 462,78 347,08 347,08 – – – 1156,9 7,4  6. Витрати на проведення поточного ремонту приміщень, споруд загально-господарського призначення 259,65 138,48 115,4 34,62 28,85 – 577 3,7  7. Амортизаційні відрахування приміщень, споруд загально-господарського призначення - - - - - 261,0 261,0 1,7  8. Податки, збори і платежі 51,93 20,772 28,85 13,848 8,655 – 124,055 0,8  9. Витрати на оплату праці апарату управління – – – 373,3 160,0 259,5 792,7 5,0  10. Витрати на паливо, енергію для опалення, освітлення приміщень, споруд загально-господарського призначення – – – - - 2100,2 2100,2 13,4  11. Постійні витрати 4340,13 4530,77 3445,75 421,7 197,5 2620,7 15556,5 99,1  12. Інші постійні витрати – – – – – 144,1 144,1 0,9  Усього постійних витрат 4340,13 4530,77 3445,75 421,72 197,47 2764,8 15700,68 х  Питома вага постійних витрат,% 27,6 28,9 21,9 2,7 1,3 17,6 х 100   2.2.4. Визначаємо страхову плату за основні засоби та за продукцію, яка транспортується. Страхова плата = 5% від балансової вартості ОЗ = 0,05* 15400 і становить 770 тис. грн. Визначаємо страхову плату за продукцію, яка транспортується = 0,75% від вартості змінних витрат = 0,0075* 482063,95 становить 3615,48 тис. грн. 2.2.5. Визначаємо витрати на сплату процентів за кредити. Сума кредиту становить 12% від балансової вартості ОЗ, тобто 0,12*15400 = 1848 тис. грн. Вартість кредитів у комерційних банках України для юридичних осіб становить 30-40 % від суми виданого кредиту. Тому витрати на сплату процентів за кредити становлять 0,3*1848 = 554,4 тис. грн. 2.2.6. Визначимо величину податку на додану вартість, що сплачується постачальниками матеріалів, комплектуючих, палива та енергії. Величина ПДВ становить 20% від розміру вартості поставлених матеріалів, комплектуючих, палива та енергії. Величина ПДВ = 0,2* (32743,55+10501,1) і становить 8648,92 тис. грн. 2.2.7. Розрахуємо собівартість річного обсягу виробництва продукції за економічними елементами. Загальна сума матеріальних витрат становить 37398,37 тис. грн., а на одиницю продукції - 32743,55/3500 = 9,36 тис. грн. Аналогічно визначаємо витрати на оплату праці. Відрахування на соціальні заходи становлять 22 % від витрат на оплату праці. Для того, щоб визначити структуру витрат загальну суму витрат кожної економічної групи ділимо на всі витрати на виробництво на множимо на 100%. Отже, матеріальні витрати від загальних витрат на виробництво становлять 32743,55*100/611816,62 = 5,4 % Аналогічно визначаємо для інших груп економічних витрат. Отримані дані зведемо в табл. 9. Таблиця 9 Групування витрат за економічними елементами № з/п Елементи витрат На одиницю продукції, тис. грн. Загальна сума витрат, грн.     тис. грн. структура      %  1 2 3 4 5  1. Матеріальні витрати 9,36 32743,55 5,4  2. Витрати на оплату праці 128,46 449594,52 73,5  3. Єдиний соціальний внесок 28,26  98 910,79 16,2  4. Амортизація основних засобів 1,57 5483,3 0,9  5. Інші операційні витрати 7,17 25084,48 4,1  Разом витрати на виробництво 174,80 611816,62 100,00   2.2.8. Складаємо калькуляцію повної собівартості реалізованої продукції. Адміністративні витрати становлять 16 % від виробничої собівартості, тому адміністративні витрати = 586732,14*0,16 = 93877,14 тис. грн. Витрати на збут становлять 8 % від виробничої собівартості і тому дорівнюють 586732,14*0,08 = 46938,57 тис. грн. Інші операційні витрати становлять 4,1 % від виробничої собівартості, і тому дорівнюють 25084,48 тис. грн. Фінансові витрати становлять 5,5 % від виробничої собівартості і тому дорівнюють 32270,27 тис. грн. Результати зведемо у табл.10. Таблиця 10 Калькулювання повної собівартості реалізованої продукції № з/п Витрати На одиницю продукції, тис.грн. Загальна сума витрат, грн.     тис. грн. структура      %  1 2 3 4 5  1. Виробнича собівартість реалізованої продукції 167,64 586732,14 74,75  2. Адміністративні витрати 26,82 93877,14 11,96  3. Витрати на збут 13,41 46938,57 5,98  4. Інші операційні витрати 7,17 25084,48 3,20  5. Фінансові витрати 9,22 32270,27 4,11  Разом повна собівартість реалізованої продукції 224,26 784902,61 100   2.2.9. Визначаємо величину валового доходу, річну суму податку від прибутку та чистий прибуток від реалізації річного обсягу продукції. Валовий дохід (ВД) = ((100+П%/100)*СВ*Nшт)*(1+ПДВ%/100%), де П% - очікувана норма на прибуток від реалізації продукції. CВ – собівартість одиниці продукції; Nшт – кількість виготовленої продукції; ВД = ((100+28/100)* 167,64*3500)*1,2 = 70604999,1 тис. грн. ПДВ2 = ВД*0,2/1,2 = 70604999,1*0,2 /1,2 = 11767499,9 тис. грн. Чистий дохід = Валовий дохід – Непрямі податки (ПДВ2) = 70604999,1 - 11767499,9= 58837499,3 тис. грн. Валовий прибуток = Чистий дохід – Собівартість = 58837499,3 - 784902,61 = 58052597 тис. грн. Валовий прибуток на одиницю продукції = 58052597/3500 = 16586,5 тис. грн. Податок від прибутку = Валовий прибуток*18/100 = 58052597*0,18 = 10449467,4 тис. грн. Чистий прибуток = Валовий прибуток – Податок від прибутку = 58052597 - 10449467,4 = 47603129,26 тис. грн. Чистий прибуток на одиницю продукції = 47603129,26/3500 = 13600,89 тис. грн. 2.2.10. Визначимо величину ПДВ3, що сплачує підприємство в бюджет, грн. ПДВ3= ПДВ2- ПДВ1 ПДВ2 = 11767499,9 тис. грн. ПДВ1 = 8648,92 тис. грн. ПДВ3 = 11767499,9 - 8648,92 = 11758850,93 тис. грн. 2.2.11. Розрахуємо величину маржинального прибутку для одиниці продукції та річного випуску загалом, грн. Марж. прибуток для одиниці продукції =Ц1 прод – Взм 1 прод, де Ц1 прод – ціна одиниці продукції; Взм 1 прод – змінні витрати на одиницю продукції. Марж. прибуток для одиниці продукції = 58837499,3/3500 – 137,73 = 16672,98 тис. грн. Маржинальний прибуток річного випуску загалом = 16672,98*3500 = 58355435,32 тис. грн. 2.3. ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 2.3.1. Визначаємо «ціну підприємства» (виробника) річного обсягу продукції, грн. Для визначення ціни підприємства скористаємось формулою: ЦП = (ВД – ПДВ3)/Nшт , Попередньо ми розрахували величину валового доходу та величину ПДВ3, що сплачує підприємство в бюджет. ЦП = (70604999,1 - 11758850,93)/3500 = 16813 тис. грн. 2.3.2. Визначимо величину фондовіддачі, фондомісткості та фондоозброєності підприємства. Фондовіддача = Чистий дохід/Величина основних засобів Фондовіддача = 58837499,3/15400 = 3820,6 тис.грн. Фондомісткість – величина обернена до фондовіддачі і дорівнює 1/фондовіддача. Фондомісткість = 1/3820,6 і становить 0,00026 тис.грн. Фондоозброєність = Величина основних засобів/Загальна чис. прац. Фондоозброєність = 15400/13344 = 1,15 тис.грн./ос. 2.3.3. Визначимо продуктивність праці Продуктивність праці робітника = Чистий дохід/Загальна чисельність робітників Продуктивність праці робітника = 58837499,3/13282 = 4429,77 тис. грн. Продуктивність праці робітника = Чистий дохід/Загальна чисельність працюючих Продуктивність праці працівника = 58837499,3/13344 = 4409,19 тис. грн. 2.3.4. Визначимо величину сумарного нормативу оборотних коштів (оборотного капітал) та показники ефективності їх використання. Визначаємо норматив оборотних коштів у виробничих запасах, тис. грн.: НОК вз = (Вмо + Вк.в)/Тзап , де Тзап - норма запасів матеріалів і комплектуючих, днів. НОК вз = 32743,55/17 і становить 1926,1 тис. грн. Визначаємо норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві, тис. грн: НОК нв = Вс.д.т..*Тц*Квн, де Вс.д.т..- середньодобовий випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю; Тц – середня тривалість виробничого циклу у днях; Квн - - коефіцієнт наростання витрат. Отже, НОК нв = 586732,14/(365-115)*22*0,5 і становить 25816,21 тис. грн. Визначаємо норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів, який визначається за формулою: НОК майб.пер. = Впоч. + Впл. – Впогаш.пл. де Впоч. – залишки коштів на початок періоду; Впл. - сума витрат протягом розрахункового періоду; Впогаш.пл. – величина наступного погашення витрат за рахунок собівартості продукції. НОК вмп = 32743,55*0,022 + 32743,55*0,028- 32743,55*0,017 = 2193,8 тис. грн. Визначаємо норматив оборотних коштів у готовій продукції: НОК г.п. = Вд*Здн, НОК г.п. = 586732,14/(365-115)*2 = 4693,9 тис. грн. Визначаємо сумарний норматив оборотних коштів, грн. НОК сум=НОК вз+НОКн.в.+НОКв.м.п.+НОКг.п НОК сум =1926,1 + 25816,21 + 2193,8 + 4693,9 = 34629,98 тис. грн. 2.3.5. Визначимо величину коефіцієнта оборотності оборотних коштів, обертів. Для цього скористаємось формулою: Коефіцієнт оборотності оборотних коштів = Чистий дохід/Сумарний норматив оборотних коштів Коефіцієнт оборотності оборотних коштів = 58837499,3/34629,98 і становить 1699 обертів. 2.3.6. Визначимо період одного обороту оборотних коштів, днів. Період одного оберту оборотних коштів = Кількість днів у розрахунковому періоді/коефіцієнт оборотності = 365/1699 = 0,21 днів 2.3.7. Визначимо рентабельність. Рентабельність – це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції. Фірма рентабельна, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал. Залежно від мети аналізу діяльності підприємства розрізняють: Рентабельність продукції – характеризує вигідність виробництва продукції, яка випускається або реалізується підприємством; цій показник використовується при внутрішньогосподарських аналітичних розрахунках, при контролі прибутковості, при впровадженні нових видів продукції. Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства; Рентабельність власного (акціонерного) капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів;  У багатономенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції визначається також рентабельність окремих її різновидів. У курсовому проекті визначимо рентабельність основних засобів, виробництва продукції та продукції загалом. Рентабельність основних засобів визначається за формулою: Рентабельність основних засобів = Чистий прибуток/Балансова вартість основних засобів *100% Отже, рентабельність основних засобів становить 47603129,26/15400 і становить 3091. Рентабельність продукції визначається за формулою: Рентабельність продукції = Чистий прибуток/Виробнича собівартість продукції *100% Отже, рентабельність продукції = 47603129,26/586732,14*100% і становить 8113 %. Рентабельність виробництва в цілому визначається за формулою: Рентабельність виробництва в цілому = Чистий прибуток/(ОЗ+Вир.соб.) = 47603129,26/(586732,14+ 15400) *100 % = 7905,76 % 2.3.8. Визначимо обсяг продукції для беззбиткової діяльності підприємства, шт. Точка беззбитковості – це обсяг або рівень операцій, при якому сукупний дохід дорівнює сукупним витратам, тобто це точка нульового прибутку або нульових збитків. Беззбитковий обсяг продукції визначимо за формулою: Q = Впост /(Ц-Взм) Отже, Q = 15700,68/16672,98 і становить 0,94 шт. РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА Сучасна конкурента боротьба диктує умови, за яких виробництво готової продукції та отримання доходів від її реалізації є основними проблемами функціонування підприємства на ринку. Ринкові відносини вимагають від них швидкої окупності витрат та оперативного реагування на зміни споживчого попиту. В реальних умовах змінна структура споживчого попиту за номенклатурою виробів та обсягом реалізації не завжди збігається зі структурою виробничих потужностей і ресурсів. У звʼязку з цим виникає потреба формування підприємствами оптимальної виробничої програми, яка би найповніше задовольняла попит і забезпечувала максимальний прибуток за рахунок встановлення оптимальних цін та обсягу випуску продукції. Сьогодні доцільно провести повну автоматизацію всіх підприємств та впровадження програми “1С:Бухгалтерії 8 для України”. Контроль за наявністю й рухом матеріальних цінностей підприємства – це одне із завдань бухгалтерського обліку, що перетинається із завданнями складського обліку. Це завдання вирішене в “1С:Бухгалтерії 8”, реалізовано облік матеріалів, продукції й товарів на складах. Матеріальні цінності враховуються в розрізі позицій номенклатури, партій і складів. Додатково можуть враховуватися митні декларації й країна походження. Також програмою передбачається проведення інвентаризацій матеріальних цінностей і автоматична обробка їхніх результатів. За результатами інвентаризації автоматично підраховується різниця між обліковою кількістю (зареєстрованим в інформаційній базі при проведенні документів надходження й відвантаження) і фактичною кількістю цінностей, виявленим у результаті інвентаризації. Після чого оформляються документи списання (у випадку недостачі) або оприбуткування (у випадку виявлення надлишків). В “1С:Бухгалтерії 8” повністю автоматизовані операції надходження й списання матеріальних цінностей. Не варто залишати без уваги використання систем електронного документообігу при реалізації готової продукції яке дасть змогу істотно прискорити проведення численних комерційних операцій, скоротити обсяги бухгалтерської документації, заощадити час працівників і витрати підприємства, повʼязані із збором та оформленням документів. Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обовʼязкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обовʼязкових реквізитів електронних документів визначається Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”. Електронний підпис є обовʼязковим реквізитом електронного документа на реалізацію готової продукції, який використовується для ідентифікації автора та (або) підписувача електронного документа іншими субʼєктами електронного документообігу. Електронний цифровий підпис – вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа. Досить актуальною залишається проблема дослідження можливостей програмного забезпечення для автоматизації бухгалтерського обліку готової продукції і створення внутрішньої мережі зʼєднаних між собою автоматизованих робочих місць для прийняття на підставі обробленої інформації ефективних управлінських рішень. Для вирішені цього питання потрібно обрати таке програмне забезпечення, яке спиралося б на системну комплексну оцінку. В умовах конкурентної боротьби для підприємства особливий інтерес має процес моделювання різних сторін господарської діяльності. Система має бути досить функціональною, завершеною з погляду обліку (автоматизації обліку), бути універсальною, тобто враховувати специфіку галузевих особливостей підприємств. Має бути продумана проблема інтенсифікації автоматизації цілісного управлінського обліку фінансово-економічних служб. ВИСНОВКИ Таким чином, в ході виконання курсового проекту нами було визначено усі витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, визначено показники економічної ефективності підприємства, визначено беззбитковий обсяг виробництва продукції. Досліджуване підприємство виготовляє три види виробів: А, В, С, на виробництво яких воно витрачає матеріали та комплектуючі вироби. Серед матеріалів, які використовуються при виробництві є метал, пластмаса, фарба, загальна сума витрат на які 1243,55 тис. грн. Серед комплектуючих виробів використовуються електронні двигуни, програмне забезпечення та електронна апаратура, сума витрат на які 31500 тис. грн. Отже, загалом витрат на матеріали та комплектуючі – 32743,55 тис. грн. Також нами було проведено розрахунок чисельності працюючих за категоріями, зокрема основних робітників, зайнятих на нормованих роботах та ненормованих, допоміжних та інших. Після групування усіх виробничих, адміністративних, збутових та інших операційних витрат, ми обчислили собівартість реалізованої продукції та прибуток підприємства. Так собівартість одиниці продукції становить 224,26 тис.грн., та повна собівартість реалізованої продукції на весь обсяг – 784902,61 тис. грн. Ми розрахували величину постійних та змінних витрат, величина постійних витрат, тобто витрат, які не залежать від обсягів виробництва становить 15700,68 тис. грн., а змінних - 482063,95 тис. грн. Рентабельність виробництва в цілому свідчить про достатньо високу прибутковість підприємства. Іншими показниками, які були обчисленими для визначення прибутковості підприємства стали прибутковість активів підприємства і прибутковість продукції. Основним показником, який ми визначили в кінці виконання курсового проекту є беззбитковий обсяг виробництва, тобто такий обсяг виробництва, при якому сукупний дохід дорівнює сукупним витратам. В результаті проведених розрахунків у ході виконання курсової роботи можна зробити висновок, що дане підприємство є прибутковим і привабливим для інвесторів. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с. Іванілов О. С. Економіка підприємства. Підручник. 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури,. 2011. – 728 с. М.П. Поліщук, П.П. Михайленко, Житомир: ЖІТІ, 2000. – 172 с. Економіка підприємства. Саєнко М.Г. Підручник. – Тернопіль: «Економічна думка». – 2006.  Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: - К.: ЦНО, 2006р., 488с. Харів П.С. Економіка підприємства: Навч. Посібник. - К.: Знання Прес. 2001.- 301с. Сергєєв І.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2002. С. 227  Загородній А.Г., Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики: Навч. посіб. - 3-тє вид., доп. і перероб. -К: Товариство "Знання", КОО, 2004. - 377 с. Косміна Р.М. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник.-К.: Вища школа, 2003.-174с. Про електронні документи і електронний документообіг: Закон України від 22 травня 2003 року № 851 – ІV. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rada.gov.ua/ Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22 травня 2003 року № 852 – IV. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rada.gov.ua/ Верига Ю.А. Фінансовий облік [текст]: навч. посіб. / Ю.А. Верига, Т.В. Гладких, М.М. Орищенко.− К.: « Центр учбової літератури», 2012. − 438 с. Гура Н.О. Облік видів економічної діяльності: навч. посіб. / Н.О.Гура. – К.: Знання, 2010. - 320 с. Круш П.В., Подвігіна В.І., Сердюк Б.М. та ін. Економіка підприємства: Навч. посіб. /  за заг. ред. П.В.Круша, В.І. Подвігіна. - К.: Ельга-Н., КНТ, 2007. - 780 с. Пушкар М.С Фінансовий облік / М.С Пушкар - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с. Саввон О.О. Удосконалення обліку готової продукції та її реалізації / О.О. Саввон // Держава та регіони. – 2007. – № 3. – С. 321–324. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік / [Ф.Ф. Бутинець, Т.В. Давидюк, Н.М. Малюга, Л.В. Чижев- ська]. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 480 с. Ситник Й.С. Економіка і фінанси підприємства: Навчальний посібник для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму 030601 «Менеджмент». – Львів: Видавництво «Тріада плюс», 2012. – 154 с. Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства: метод.вказівки до виконання курсового проекту для студентів галузі знань знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму 030601 «Менеджмент»/уклад.: Й.С. Ситник, Н.П. Любомудрова, Р.О. Винничук, Я.В. Панас. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 32 с.